Постанова

від 12.11.2024 по справі 344/9398/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/9398/23

Провадження № 22-ц/4808/870/24

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Фединяка В.Д.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Іваніва О.Б., представника відповідача адвоката Дворського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 адвоката Дворського Віталія Михайловича та представника ОСОБА_1 адвоката Іваніва Олега Богдановича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Мелещенко Л.В. 15 квітня 2024 року у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого виготовлено 19 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог:

В травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона з відповідачем є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони проживають окремо, дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати свою дитину, оскільки відповідач їздить часто за кордон відпочивати на дорогі курорти. Також відповідач є батьком ще однієї дитини (сина), однак, на скільки їй відомо, не сплачує коштів (аліментів) на його утримання. Коштів, необхідних для нормального розвитку дитини, їй не вистачає. Витрати на дитину в місяць орієнтовно становлять 10000,00 грн.

Позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому не має можливості працювати. Натомість, відповідач є працездатним, його місце роботи Акціонерне товариство «Укртрансгаз», однак розмір його заробітної плати їй невідомий.

Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

Рішенням Івано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від15квітня 2024року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073,00 грн. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги:

Представник ОСОБА_2 адвокат Дворський В.М. подав апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення норм матеріального права та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Вказує, на початку вересня 2022 року позивачка виїхала з України в Сполучені Штати Америки і станом на 10 травня 2023 року (дата подання заяви) не перебувала в Україні. Ця обставина залишена судом поза увагою.

В режимі відеоконференції позивачка не змогла пояснити суду яким чином вона, перебуваючи за межами України з 07 вересня 2022 року, могла підписати позовну заяву про стягнення аліментів. Тому, вважає, що проведення експертизи у даній справі має важливе значення, оскільки відповідач ставить під сумнів підписання позивачкою особисто поданої позовної заяви. У випадку підтвердження почеркознавчою експертизою того, що підпис у позовній заяві виконано не ОСОБА_1 особисто то, відповідно, наступають правові наслідки не підписання особою позовної заяви особисто-в порядку ч.4 ст.185 ЦПК України, а саме повернення позовної заяви.

Також, в оскаржуваному рішенні не в повній мірі узагальнено та не зазначено виклад мотивованої оцінки кожного аргументу представника відповідача, взагалі відсутні пояснення представника по справі та не зазначено про дослідження доказів, наданих суду зі сторони відповідача.

Рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки судом не виконано дій, передбачених цивільно-процесуальним кодексом України, є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.196-199).

Представник ОСОБА_1 , адвокат Іванів О.Б. подав апеляційну скаргу, у якій вважає, що суд неповно дослідив обставини справи, не дав належної оцінки зібраним доказам та прийняв помилкове та передчасне рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Вважає, що позивачкою доведено належними та допустимими доказами потреба в утриманні на дитину саме в розмірі 1/4 частки доходу відповідача. Натомість, з матеріалів справи та з поведінки відповідача вбачається небажання надавати будь-яке утримання на дитину та перекручування дійсних обставин справи.

Судом не надано оцінку тим обставинам, що відповідач звільнився із роботи з АТ «Укртрансгаз» за згодою сторін - і звільнився саме з того часу, відколи йому стало відомо про обставини судового спору про стягнення аліментів.

Посилання суду на наявність на утриманні відповідача непрацездатного батька не доведено належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні будь-які докази родинних стосунків між відповідачем та ОСОБА_4 (особою, в якої є ІІ група інвалідності), як і будь-які докази про розмір пенсій (доходу) вказаної особи, про обставини догляду відповідачем, тощо.

Судом не надано оцінки тій обставині, що наявність на утриманні однієї дитини не дає підстав для зменшення утримання для другої дитини. Діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через наявність у платника аліментів іншої дитини і батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.214-215).

Позиція інших учасників справи:

Представник ОСОБА_1 адвокат Іванів О.Б. подав відзив на апеляційну скаргу, подану в інтересах ОСОБА_2 .

Вказує, що позивачка повністю визнала обставини підписання нею заявленого позову про стягнення аліментів з відповідача. Ці обставини вона підтвердила своєю безпосередньою участю в судовому засіданні в режимі відеоконференції. По друге, жодних порушень процесуальних норм при вирішенні клопотань відповідача-судом першої інстанції не допущено.

Щодо клопотання про призначення експертизи, то таке клопотання подане відповідачем до суду з пропуском процесуального строку для його подання, що зумовлювало залишення такого клопотання без розгляду. Наступного судового засідання, яке відбулося 01 квітня 2024 року, відповідач повторно подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, однак ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01.04.2024 року в задоволенні такого клопотання відмовлено.

Просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заяви (клопотання) учасників справи:

Позивачка ОСОБА_1 таїї представник адвокат Іванів О.Б. свою апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній, апеляційну скаргу представника відповідача заперечили.

Представник відповідачаадвокат ДворськийВ.М.подану ним апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній, апеляційну скаргу позивачки та її представника заперечив.

ОСОБА_2 в засідання апеляційного суду не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений, його представництво забезпечено.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання,тому колегія суддів розглянула справу у відсутності ОСОБА_2 .

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування:

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення виходячи з таких підстав.

В силуст. 367 ЦПК Українипід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Задовольняючи позов частково, суд дійшов висновку, що врахувавши стан здоров`я відповідача, те, що у нього на утриманні, окрім сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання якого з відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки доходів, непрацездатний батько ОСОБА_4 , рівень необхідного утримання дитини та рівень забезпеченості відповідача, а також те, що відповідач добровільної допомоги на утримання дитини не надає, проте має можливість та зобов`язаний надавати матеріальну допомогу. У зв`язку з наведеним, суд вважав необхідним та можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/6 доходів (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 25 травня 2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.

З таким висновком апеляційний суд погоджується з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4-7,9).

Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_6 (а.с.10).

Згідно довідки №156д від 30.06.2021, ОСОБА_2 з 22 червня 2020 року працював в Акціонерному товаристві «Укртрансгаз» на посаді провідного інженера відділу забезпечення сировиною та матеріалами департаменту матеріально-технічного забезпечення. У відпустці по догляду за дитиною до 3-х років не перебуває (а.с.11).

Відповідно до наказу № 405-к від 30 червня 2023 року ОСОБА_2 звільнено з посади провідного інженера відділу забезпечення сировиною та матеріалами департаменту матеріально-технічного забезпечення 03 липня 2023 року за угодою сторін, пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 40-41).

Як вбачається з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвестбуд», заступник бухгалтера ОСОБА_1 перебувала у відпустці до досягнення трирічного віку дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 28 січня 2024 року включно (а.с.12).

Судовим наказом Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 березня 2019 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно в розмірі 1/4 частки доходів ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 15 січня 2019 року (а.с. 35).

ОСОБА_4 (батько відповідача), ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримує пенсію за віком, є особою з інвалідністю ІІ групи (а.с. 36-37).

Відповідач звертався із заявою до керівника Головного центру обробки спеціальної інформації (м. Київ) Адміністрації Державної прикордонної служби України про надання інформації про перетин кордону ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 38).

Головним центром обробки спеціальної інформації (м. Київ) Адміністрації Державної прикордонної служби України була дана відповідь ОСОБА_2 про відмову у наданні інформації про перетин кордону ОСОБА_1 , разом із сином ОСОБА_3 , оскільки дана інформація стосується приватного життя особи, про яку запитується і її захист від її неналежного поширення забезпечується Конституцією України та Законами України (а.с. 39).

17 лютого 2022 року Загвіздянською сільською радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області було прийнято рішення «Про вирішення спору між батьками щодо участі батька у вихованні дитини та визначення способів такої участі». Даним рішенням вирішено способи участі батькові дитини ОСОБА_2 для спілкування та виховання дитини ОСОБА_3 . (а.с. 42).

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Іванишин Ірина перетнула державний кордон України 10 вересня 2022 року (а.с. 81, 97).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Євроінвест-Буд» у відповідь на ухвалу суду були надані Акти надання послуг № 214 від 31 жовтня 2019 року, № 255 від 30 листопада 2019 року, № 265 від 30 листопада 2019 року, № 249 від 30 листопада 2019 року, № 271 від 30 листопада 2019 року, № 83 від 30 квітня 2019 року, № 221 від 31 жовтня 2019 року, № 227 від 31 жовтня 2019 року, № 75 від 30 квітня 2019 року, № 72 від 30 квітня 2019 року та наказ № 7-к від 29 липня 2022 року «Про надання відпустки ОСОБА_1 » (а.с. 123-134).

Статтями12,81 ЦПК Українипередбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зіст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 2статті 51 Конституції України,статті 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3статті 181 Сімейного кодексу Українипередбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1ст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1статті 183 СК Українивизначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 статті 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

При цьому ч. 2 ст. 182 передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В силустатті 8 Закону України "Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» ( на час подання позову) розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становив 2272 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» (на час ухвалення рішення судом) розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 2563 грн.

Положеннямист.1 Закону України «Пропрожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у тому числі, дітей віком до 6 років.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, колегія суддів виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини.

Однак, цей розмір є мінімальною межею. Максимальна межа, навпаки, не встановлена, а розмір утримання залежить від доходів та матеріального становища батьків.

При вирішенні спору, якщо частка аліментів перевищує мінімальну прожиткову гарантію (прожитковий мінімум) слід виходити із критеріїв достатності, необхідності розміру аліментів та потреб дитини.

Згідно висновків , які містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20, то батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Однак, при вирішенні питання про стягнення аліментів, суд маж враховувати сімейне і матеріальне становище платника аліментів. Неповнолітня дитина платника аліментів входить до складу його сім`ї, навіть якщо і проживає окремо. Платник аліментів несе відповідні витрати на утримання усіх дітей, що впливає на його матеріальне становище в цілому. Таким чином, суд при визначенні розміру аліментів не може не приймати до уваги наявність старшого сина у відповідача, оскільки на його утримання він несе витрати.

Стягнення аліментів на утримання однієї малолітньої дитини з урахуванням вимог ст. 182 СК України, з урахуванням частки утримання , яку має надавати дитині і її мати, розмір аліментів на рівні 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача відповідатиме положенням закону щодо визначення розміру аліментів як необхідного та достатнього для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що доказів на підтвердження підстав для визначення розміру аліментів у частці більшій, ніж 1/6 частина доходів, позивачка не надала.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд першої інстанції вірно врахував положенняст. 182 СК Українищодо сімейного стану позивача і наявності другої дитини. Враховуючи рівність прав дітей на матеріальне утримання від одного батька, апеляційний суд дійшов висновку, що визначений розмір аліментів на дитину в розмірі 1/6 частини є вірним. Такий розмір аліментів забезпечуватиме потреби неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде достатнім для його розвитку, а також не буде надто обтяжливим для платника аліментів.

Будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач не має можливості надавати такий розмір утримання чи за станом здоров`я працювати, в матеріалах справи немає.

Суд помилково прийняв до уваги наявність на утриманні відповідача непрацездатного батька, оскільки відповідачем не представлено доказів, що його непрацездатний батько, особа з інвалідністю ІІ групи,не маєсамостійного доходуу виглядіпенсії,в томучислі іпо інвалідності,не поданодоказів проматеріальне становищебатька (наявність увласності транспортнихзасобів,нерухомого майнатощо),що позбавляєсуд зробитивисновок проте,що батькоє утриманцемвідповідача посправі.Проте,з урахуваннямінших обставинсправи,ця обставинане впливаєна визначенийсудом розміраліментів.

Доводи відповідача, про те що позивачка не змогла пояснити суду яким чином вона, перебуваючи за межами України з 07 вересня 2022 року, могла підписати позовну заяву про стягнення аліментів, не заслуговують на увагу. Оскільки в судовому засіданні позивачка підтвердила обставини підписання нею заявленого позову про стягнення аліментів з відповідача, схвалила зміст позову.

Крім того, позов заявлений в інтересах малолітньої дитини, тому такі не можуть ставитись у залежність від оформлення позовної заяви настільки, що може створити шкоду таким інтересам за умови схвалення позивачкою змісту позовної заяви.

Доводи апеляційноїскарги ОСОБА_2 ,що судпри ухваленнісудового рішенняне в повній мірі узагальнив та не дав мотивованої оцінки кожного аргументу представника відповідача, та в рішенні відсутні пояснення представника по справі, і не зазначено про дослідження доказів, наданих суду зі сторони відповідача, є необґрунтованими.

У постанові ВП ВС від 16.10.2019 по справі № 761/5156/13-ц звертається увага на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції не гарантує встановлення обставин, на існуванні яких наполягає одна зі сторін. Крім того, хоча вказаний пункт зобов`язує суди обґрунтовувати їхні рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від характеру рішення (див. mutatis mutandis§ 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine, заява № 4909/04), § 54 рішення цього ж суду від 28 жовтня 2010 року у справі «Трофимчук проти України» (Trofimchuk v. Ukraine, заява № 4241/03)).

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтами не надано.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційних скарг не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скаргах, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374,375,381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скаргипредставника ОСОБА_2 адвоката ДворськогоВіталія Михайловичата представника ОСОБА_1 адвокатаІваніва ОлегаБогдановича залишитибез задоволення,а рішенняІвано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від15квітня 2024року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.Д. Фединяк

Повний текстпостанови складено19листопада 2024 року.