Рішення

від 18.04.2024 по справі 344/268/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/268/23

Провадження № 2/344/323/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еміграційний центр до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання інформаційно-консультативних послуг №ДВ2018-20180608 від 08.06.2018 року в розмірі 292 560,00 грн. та пеню в розмірі 106 784,40, стягнення судового збору

В С Т А Н О В И В:

Представник ТзОВ «Еміграційний центр» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання інформаційно-консультативних послуг №ДВ2018-20180608 від 08.06.2018 року в розмірі 292 560,00 грн. та пеню в розмірі 106 784,40, стягнення судового збору. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 08.06.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг №ДВ2018-20180608, відповідно до якого позивач зобов`язується надати відповідачу інформаційно-консультативні послуги щодо умов і порядку отримання відповідачем імміграційної візи на право постійного проживання на території США та правильного заповнення документів для подачі в посольство США, а відповідач зобов`язується оплатити позивачу за надані послуги, а також виконувати інші умови даного договору. За даним договором інформаційно-консультативні послуги надаються позивачем відповідачу за плату. Вартість послуг за даним договором становить 225 000,00 грн., що еквівалентно 8 000 доларів США. Відповідач зобов`язаний оплатити вартість наданих послуг на протязі 18 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг до даного договору. Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується підписаним 31.08.2018 року відповідачем актом прийому-передачі наданих послуг до договору №ДВ2018-20180608. Відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати послуг не виконав. Оскільки відповідачем не було здійснено оплату послуг в порядку передбаченому п. 3.4., 3.5. то в силу п. 3.6. договору він зобов`язаний сплатити вартість послуг згідно п. 3.2., 3.3. договору. В той же час, оскільки сторони домовились про визначення гривневого еквіваленту послуг по відношенню гривні до долара США, а також про їх відповідну індексацію, то у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 292 560,00 грн. (36,57 грн. за 1 долар США станом на 09.12.2022 року).

Окрім цього, відповідно до договору, за порушення своїх зобовязань щодо сплати послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, вказаних в п. 3.2 даного договору за кожен день прострочення. Сума пені складає 106 484,40 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 292 560,00 грн., 106 784,40, пені та судовий збір.

05.04.2023 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що укладання 08 червня 2018 року між позивачем та відповідачем Договору про надання інформаційно-консультативних послуг N? ДВ2018-20180608 не відповідає дійсності в силу відсутності у відповідача потреби в таких послугах. Відповідач до позивача з приводу укладання Договору про надання інформаційно-консультативних послуг № ДВ2018-20180608 ні в червні 2018 р., ні в інші місяці 2018 р. не звертався. Доказів спілкування в червні 2018 позивача з відповідачем суду не надано. Натомість до позову позивач додав копію повідомлення від Державного департаменту США датоване 19.07.2018 р. Про це ж повідомлення відповідач дізнався лише в серпні 2019 р. від особи на ім?я ОСОБА_2 , яка представлялась працівником позивача. Істотним же для розгляду справи є той факт, що в червні 2018 р. відповідач не знав і не міг знати про можливості отримання імміграційної візи на право постійного проживання на території Сполучених Штатів Америки по програмі Грін карта, а відповідно і підстав для укладання з позивачем Договору не мав. Зазначене в позові про укладання 08 червня 2018 року між позивачем та відповідачем Договору про надання інформаційно-консультативних послуг № ДВ2018-20180608 та виконання Договору з посиланням на Акт виконання, не відповідає дійсності, так як ніяких інформаційно-консультативних послуг позивач відповідачу не надавав. Підписання Договору та Акту виконання відбулось одночасно в кінці серпня 2018 р. під психічним тиском і погрозами настання несприятливих наслідків, в супереч волі відповідача та під впливом обставин, які для відповідача були вкрай тяжкими і на вкрай невигідних умовах. Просив відмовити в задоволенні позову (а.с. 94-95).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12.09.2023 року зупинено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Еміграційний центр до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання інформаційно-консультативних послуг №ДВ2018-20180608 від 08.06.2018 року в розмірі 292 560,00 грн. та пеню в розмірі 106 784,40, стягнення судового збору, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 344/10083/23, провадження 2/344/2446/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Еміграційний центр про визнання договору недійсним (а.с.113).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26.02.2024 року провадження у справі поновлено (а.с.120).

Представник позивача подав заяву, в якій заявлені вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно із ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що згідно договору про надання інформаційно-консультативних послуг № ДВ2018-20180608 від 08.06.2018 року ТзОВ «Еміграційний центр» надало ОСОБА_1 інформаційно-консультативні послуги щодо умов і порядку отримання клієнтом імміграційної візи на право постійного проживання на території Сполучених Штатів Америки, та правильного заповнення документів для подачі в посольство Сполучених Штатів Америки, а клієнт зобов`язувався оплатити консультанту за надані послуги, а також виконувати інші умови даного договору (а.с. 5-6).

Відповідно до п. 3.2 р. 3 договору про надання інформаційно-консультативних послуг, вартість послуг за даним договором становить 225 000,00 грн., що еквівалентно 8 000 доларів США. А згідно з п. 3.3 р. 3 договору про надання інформаційно-консультативних послуг клієнт зобовязаний оплатити вартість наданих послуг на протязі 18 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг до даного договору.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 31.08.2018 року до договору № ДВ2018-20180608 від 08.06.2018 року року, клієнт підтверджує, що йому були надані консультантом інформаційно-консультативні послуги щодо умов і порядку отримання клієнтом імміграційної візи на право постійного проживання на території Сполучених Штатів Америки, а також послуги щодо правильного заповнення документів для подачі в посольство Сполучених Штатів Америки в м. Києві. Інформаційно-консультативні послуги були надані в повному обсязі та належним чином, жодних претензій до консультанта щодо виконання договору клієнт не має і зобов`язується сплатити кошти за надані інформаційно-консультативні послуги консультанту в повному обсязі (а.с.7).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору, в даному випадку договору про надання інформаційно-консультативних послуг №ДВ2019-20180611 від 11.06.2019 року.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проте відповідач свої зобов`язання за договором про надання інформаційно-консультативних послуг в частині оплати послуг не виконав.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14.12.2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_3 , до ТзОВ «Еміграційний центр» про визнання недійсним Договору про надання інформаційно-консультативних послуг №ДВ2018-20180608 від 08.06.2018р., який підписаний під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, застосування наслідків недійсності правочину, розподілу судових витратвідмовлено. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 повернуто апелянту. Отже, рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки відповідачем не було здійснено оплату послуг в порядку передбаченому п. 3.4., 3.5. то в силу п. 3.6. договору він зобов`язаний сплатити вартість послуг згідно п. 3.2., 3.3. договору. В той же час, оскільки сторони домовились про визначення гривневого еквіваленту послуг по відношенню гривні до долара США, а також про їх відповідну індексацію, то у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 292 560,00 грн. (36,57 грн. за 1 долар США станом на 09.12.2022 року).

Згідно з п. 6.9 р. 6 договору про надання інформаційно-консультативних послуг, за порушення своїх зобов`язань щодо оплати послуг, клієнт сплачує консультанту пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, вказаних в п. 3.2 даного договору, за кожен день прострочення.

Сума пені, нарахованої ТзОВ «Еміграційний центр» складає 106 784,40 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У відповідності до ч. 1ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову ТзОВ «Еміграційний центр», оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між сторонами існували договірні відносини, які виникли внаслідок укладання договору про надання інформаційно-консультативних послуг №ДВ2018-20180608 від 08.06.2018р. Через порушення умов Договору з боку відповідача щодо оплати послуг в порядку, визначеному договором, позивачем відповідно до умов договору було нараховано пеню. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача грошові кошти у розмірі 292 560,00 гривень, пені у розмірі 106 784,40 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору в розмірі 5 990,17 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.526,530,549,550,551,610,901,903 Цивільного Кодексу України, ст. ст.2,12,81, 141 ЦПК України, керуючись ст. ст.263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еміграційний центр до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором про надання інформаційно-консультативних послуг №ДВ2018-20180608 від 08.06.2018 року в розмірі 292 560,00 грн. та пеню в розмірі 106 784,40, стягнення судового збору - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еміграційний центр», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Мельника, 9/Б, код ЄДРПОУ 32605456, заборгованість згідно договору про надання інформаційно- консультативних послуг №ДВ2018-20180608 від 08.06.2018 року в розмірі 292 560 (двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, пеню в розмірі 106 784 ( сто шість тисяч сімсот вісімдесят чотири ) гривні 40 копійок,та витрати по оплаті судового збору в розмірі 5 990 ( п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 19.04.2024 року.

Суддя Пастернак І.А.