Ухвала

від 19.04.2024 по справі 757/4578/24-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/3330/24

Справа № 757/4578/24-ц

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. перевіривши дотримання вимог ст.ст. 27-30 ЦПК України по позовній заяві Приватного підприємства «Шериф-ГШР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Деснянського районного суду м. Києва за підсудністю з Печерського районного суду м.Києва надійшла цивільна справа за позовом Приватного підприємства «Шериф-ГШР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони.

Дослідивши матеріали, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті до провадження справи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів, об`єктом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦПК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року N 638/1988/17 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вимоги стосуються надання послуг охорони за допомогою технічних засобів, об`єктом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного, позов має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю

У відповідності до ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 у справі № 855/364/19 зроблено висновок, відповідно до якого «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС».

Хоча вказаний правовий висновок здійснено щодо норм КАС України, суд вважає доцільним дотримуватись його і у порядку цивільного судочинства, зважаючи на подібність норм КАС України та ЦПК України щодо недопустимості спору про підсудність.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що Печерський районний суд м.Києва помилково направив справу за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

Зокрема, підстави для розгляду цивільної справи Деснянським районним судом міста Києва відсутні, а справа підлягає поверненню до Печерського районного суду м.Києва.

Керуючись ст.ст. 14, 27, 28, 31, 32, 260-261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у прийнятті до провадження цивільної справи за позовом Приватного підприємства «Шериф -ГШР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Матеріали справи повернути до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон