Ухвала

від 19.09.2024 по справі 757/4578/24-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/6023/24

Справа № 757/4578/24-ц

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. перевіривши дотримання вимог ст.ст. 27-30 ЦПК України у позовній заяві Приватного підприємства «Шериф-ГШР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ПП «Шериф-ГШР» звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024 року головуючим суддею визначено суддю Підпалого В.В.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2024 року матеріали цивільної справи за позовом ПП «Шериф-ГШР» передано за підсудністю на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 року головуючим суддею визначено суддю Саламон О.Б.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 19.04.2024 року матеріали цивільної справи повернуто до Печерського районного суду м. Києва як помилково направлену.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2024 року матеріали означеної справи передано до провадження судді Підпалому В.В.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 02.08.2024 року у прийнятті цивільної справи за позовом ПП «Шериф-ГШР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до провадження Печерського районного суду м.Києва - відмовлено. Цивільну справу постановлено повернути до Деснянського районного суду м.Києва для прийняття процесуального рішення відповідно до вимог ч.2 ст.32 ЦПК України

Дослідивши матеріали, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті до провадження справи з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідно до положень Договору, його предметом є надання послуг на об`єкті (приміщенні), розташованого за адресою, яка вказана в Додатку №1. Так, згідно п.1 Додатку №1 до Договору адреса об`єкта - АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до ст.ст. 181, 190 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни іх призначення.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Таким чином, предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів, об`єктом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: надаються за адресою, яка вказана в Додатку №1. Так, згідно п.1. Додатку №1 до Договору адреса об`єкта - АДРЕСА_1 , що знаходиться у Печерському районі міста Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦПК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року № 638/1988/17 правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Також, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18, виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`яхані з нерухомим майном.

Відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вимоги стосуються надання послуг охорони за допомогою технічних засобів, об`єктом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного, позов має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.

Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю

У відповідності до ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 у справі № 855/364/19 зроблено висновок, відповідно до якого «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС».

Хоча вказаний правовий висновок здійснено щодо норм КАС України, суд вважає доцільним дотримуватись його і у порядку цивільного судочинства, зважаючи на подібність норм КАС України та ЦПК України щодо недопустимості спору про підсудність.

Оскільки, позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, а саме: плати за договором про надання послуг охорони за допомогою технічних засобів, об`єктом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: надаються за адресою, яка вказана в Додатку №1. Так, згідно п.1 Додатку №1 до Договору адреса об`єкта АДРЕСА_1 то підсудність за цим договором має визначатись відповідно до правил, визначених частиною першою статті 30 ЦПК України, згідно з якими дана справа підсудна Печерському районному суду міста Києва.

Таким чином, підстави для розгляду цивільної справи Деснянським районним судом міста Києва відсутні, а тому справа підлягає поверненню до Печерського районного суду м.Києва.

Керуючись ст.ст. 14, 27, 28, 31, 32, 260-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті до провадження цивільної справи за позовом Приватного підприємства «Шериф-ГШР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Матеріали справи повернути до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Суддя: О.М. Панченко