Рішення

від 19.04.2024 по справі 160/28508/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 рокуСправа №160/28508/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Криворізької центральної окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, 50074, м.Кривий Ріг, вул.Книжна, 1а) в інтересах держави в особі ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ 38598371, 49600, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, місто ДНІПРО, вулиця КОРОЛЕНКА, будинок 4) до Лозуватської сільської ради (код ЄДРПОУ 04339860, 53020, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, КРИВОРІЗЬКИЙ район, село ЛОЗУВАТКА, вулиця МИРУ, будинок 69, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської сільської ради (код ЄДРПОУ 43946489, 53020, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, КРИВОРІЗЬКИЙ район, село ЛОЗУВАТКА, вулиця МИРУ, будинок 69), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальний заклад "Христофорівська гімназія" Лозуватської сільської ради (код ЄДРПОУ 44156253, 53052, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, КРИВОРІЗЬКИЙ район, смт ХРИСТОФОРІВКА, вулиця АЗАРНОВА, будинок 19) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

Обставини справи: 01.11.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області (вул. Книжна, буд. 1А, м. Кривий Ріг, 50074, код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 38598371) до Лозуватської сільської ради (вул. Миру, буд. 69, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53020, код ЄДРПОУ 04339860), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської сільської ради (вул. Миру, буд. 69, с.Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53020, код ЄДРПОУ 43946489), Комунальний заклад "Христофорівська гімназія" Лозуватської сільської ради (вул. Азарнова, буд. 19, с.Христофорівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53052, код ЄДРПОУ 44156253), у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Лозуватської сільської ради щодо незабезпечення готовності до використання захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №13381, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Христофорівка, вул. Азарнова, 19;

- зобов`язати Лозуватську сільську раду вчинити дії, а саме привести у готовність до використання за цільовим призначенням захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 13381, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Христофорівка, вул. Азарнова, 19.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України та введенням на всій території України воєнного стану Криворізькою центральною окружною прокуратури здійснено вивчення стану додержання вимог законодавства в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), розміщених на території Лозуватської територіальної громади. Встановлено, що в межах Лозуватської територіальної громади знаходиться захисна споруда протирадіаційне укриття №13381, що розташоване за адресою: Криворізький район, с.Христофорівка, вул.Азарнова, 19, вбудоване в підвал учбового корпусу КЗ «Христофорівська гімназія» Лозуватської сільської ради, яке перебуває в стані неприведеному до використання за призначенням, незважаючи на неодноразові ракетні удари по інфраструктурі Криворізького району, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення та, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Також прокурор зазначає, що об`єкти комунальної власності ліцею та закріплене за ним майно належить до комунальної власності Лозуватської сільської ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року (суддя Голобутовський Р.З.) позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 року апеляційну скаргу Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 р. в адміністративній справі №160/28508/23 - скасовано.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 17.01.2024 №41д, у зв`язку із перебуванням судді Романа ГОЛОБУТОВСЬКОГО у тривалій відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 160/28508/23 за позовом Криворізької центральної окружної прокуратури, за допомогою автоматизованої системи документообігу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/28508/23 судді Сидоренко Д.В.

Ухвалою суду від 19.01.2024 року було відкрито провадження у справі, та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами. Також залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління освіти, культури, молоді та спорту Лозуватської сільської ради (код ЄДРПОУ 43946489, 53020, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, КРИВОРІЗЬКИЙ район, село ЛОЗУВАТКА, вулиця МИРУ, будинок 69) та Комунальний заклад "Христофорівська гімназія" Лозуватської сільської ради (код ЄДРПОУ 44156253, 53052, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, КРИВОРІЗЬКИЙ район, смт ХРИСТОФОРІВКА, вулиця АЗАРНОВА, будинок 19).

Згідно довідок про доставку електронного листа ухвала про відкриття спрощеного провадження (без повідомлення сторін) від 19.01.2024р. доставлена одержувачам Лозуватський сільській раді та Криворізькій центральній окружній прокуратурі в їх електронні кабінети. Також, згідно звіту про відправлення засобами електронного зв`язку, 22.01.2024р. вказана ухвала направлена не електронні адреси третіх осіб.

У строк встановлений судом, відповідачем та третіми особами не подано відзив на позовну заяву та письмові пояснення, відповідно.

Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

Матеріали справи містять паспорт на захисну споруду цивільного захисту №13381.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №352299709 від 30.10.2023р. комплекс будівель та споруд (реєстраційний номер 25098467) за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт.Христофорівка, вулиця Азарнова, будинок 19 (технічний опис майна учбовий корпус №1 літ. «А-3», загальною площею 1837,7 кв.м.; учбовий корпус №3 літ. «Б», розміром 8,20 х 7,80; вбиральня літ. «В» розміром 4,90 х 4,06; гараж сарай літ. «Г», розміром 12,0 х 7,84 м.; сарай котельня літ. «Д», розміром 5,44 х 7,54 м.; вбиральня літ. «Е», розміром 1,40 х 3,05 м.; тир літ. «Ж», розміром (3,50 х 11,20) + (0,70 х 1,30) м.; огорожа №1-3; замощення І,ІІ; колодязь ІІІ, є власністю (комунальною) Територіальної громади в особі Христофорівської селищної ради (свідоцтво про право власності, САС №179879 від 17.10.2008).

Відповідно до запису 2 Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 44156253 від 26.10.2023р. засновником Комунального закладу "Христофорівська гімназія" Лозуватської сільської ради є Лозуватська сільська рада.

В процесі реалізації окружною прокуратурою представницьких повноважень на підставі ст.23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що на території Лозуватської територіальної громади знаходиться захисна споруда протирадіаційне укриття №13381 (далі ПРУ №13381), що розташоване за адресою: Криворізький район, с.Христофорівка, вул. Азарнова, 19, вбудоване в підвал учбового корпусу КЗ «Христофорівська гімназія» Лозуватської сільської ради. Згідно з технічними характеристиками ПРУ №13381, викладеними у Паспорті захисної споруди цивільного захисту, та Обліковій картці, ПРУ експлуатується з 1961 року, місткість розрахована для 250 осіб, вбудоване у триповерхову будівлю, має три входи, три аварійні виходи, централізовану систему енергопостачання, індивідуальну систему опалення, централізовану систему водопостачання, локальну каналізацію, протипожежний куточок.

Згідно з актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13381 від 09.09.2020 вказана захисна споруда оцінюється як обмежено готова до використання за призначенням.

Відповідно до акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2020 №17, щодо протирадіаційного укриття №13381 зазначено не забезпечене готовність до використання за призначенням протирадіаційного укриття.

Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13381 від 21.07.2022, вказана захисна споруда оцінюється як не готова до використання за призначенням.

Також, 11.09.2023 в рамках кримінального провадження №42022042080000054 проведено огляд ПРУ № 13400 за участі головного фахівця відділу ЦЗ Криворізького РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області майора служби ЦЗ ОСОБА_1 .

Листом Криворізьке районне управління ГУ ДСНС в Дніпропетровській області за вих.№16832-23 від 05.10.2023, повідомило прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури про те, що враховуючи виявленні недоліки під час огляду споруди цивільного захисту, укриття №13381 слід вважати як «обмежено готове» для використання за призначенням.

Листом за вих.№17087-23 від 09.10.2023 Криворізьке районне управління ГУ ДСНС в Дніпропетровській області, повідомило керівника Криворізької центральної окружної прокуратури про те, що згідно з електронним обліком захисних споруд Дніпропетровської області ПРУ №13381, стан готовності згідно акту від 2908.2023 року обмежено готове до використання за призначенням.

Також, Криворізьке районне управління ГУ ДСНС в Дніпропетровській області зазначило, що згідно вимог постанови КМ України від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» ДСНС та його територіальні органи державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо приведення захисних споруд в стан готовності, не здійснює. ДСНС не приймало рішень стосовно здійснення позапланових заходів нагляду (контролю), пов`язаних з наявними загрозами, що мають негативний влив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» наказано Державній службі України з надзвичайних ситуацій невідкладно разом з обласними, Київською міською державними адміністраціями, іншими державними органами, установами, підприємствами, організаціями всіх форм власності привести єдину державну систему цивільного захисту, її функціональні та територіальні підсистеми у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період.

Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №14 від 09.01.2014р., визначено, що в особливий період єдина державна система цивільного захисту функціонує відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно із Законами України «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також іншими нормативно-правовими актами (п.23).

Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Щодо наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».

Приписами ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року за №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999р. за №3-рп/99).

Зазначені міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст.23 ЗУ «Про прокуратуру».

Таким чином, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі за №806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі за №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі за №569/4123/16-а.

Положеннями ч.3 ст.131-1 Конституції України встановлено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

За правилами ч.4 ст.53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст.169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст.53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У даній справі, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, у зв`язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану на період воєнного стану, введеного Указом Президента України №64 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється.

Так, у зв`язку із веденням воєнного стану існують об`єктивні причини неможливістю виконання підрозділами ДСНС своїх функцій.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» №2655-ІХ від 06.10.2022 (набрав законної сили 29.10.2022) внесено зміни до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом.

Згідно з п.48 ч.2 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення).

У відповідності до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; організовує та проводить перевірку стану готовності функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та відповідних органів управління ними до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Аналізуючи вказане, суд зазначає, що Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області є уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту.

У даному випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави в зв`язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я в умовах збройної агресії російської федерації.

Вказане свідчить, що бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Як вбачається із матеріалів справи, Головним управлінням ДСНС України у Дніпропетровській області після складення акту проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 07.02.2020 №17, акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту ПРУ №13381 від 09.09.2020, та огляд ПРУ № 13381 за участі головного фахівця відділу ЦЗ Криворізького РУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області майора служби ЦЗ ОСОБА_1 , не вжито заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача привести захисну споруду (сховище) №13381 у стан, придатний для використання та захисту населення.

У постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі за №927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Що стосується самого позову та встановлених порушень, суд зазначає наступне.

Положеннями ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п.4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 за №138 (надалі - Порядок №138), фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Згідно з п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту - сховище №13381 приведена у готовність до використання за призначенням, та здатна забезпечити захист цивільного населення.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Приписами ст.3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оборону України», оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оборону України», підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст.4 Кодексу цивільного захисту України, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 Кодексу цивільного захисту України, громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Пунктом 3 Порядку №138 визначено, що утримання захисних споруд це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку №138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

У відповідності до п.3 Порядку №138, балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно п.10 Порядку №138, балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно пункту 11 Порядку №138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 за №579 (далі - Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

У відповідності до пп.1 п.2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Аналізуючи вищевказане, суд вважає, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на власників, користувачів, юридичних осіб, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком №138.

При цьому, суд враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем захисної споруди вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Суд вважає, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Більш того, до суду не надано доказів на підтвердження того, що з дати прийняття майна до комунальної власності зазначеного укриття, у відповідача не було фінансової можливості для проведення поступових робіт із приведення сховища до належного стану.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що сховище протирадіаційне укриття №13381, перебуває у комунальної власності Лозуватської сільської ради, на яку покладений обов`язок утримувати сховище у стані, придатному для використання за призначенням, сховище оцінено як не готове до використання за призначенням, отже, суд приходить до переконання, що саме відповідачем не забезпечено утримання захисної споруди цивільного захисту (укриття №13381) у готовності до використання за призначенням, що є його протиправною бездіяльністю.

Суд також врахував, що даний позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі військової агресії.

Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

На підставі ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Прокурором не надано доказів понесення витрат пов`язаних з проведенням експертизи або залученням свідків. За таких обставин розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Лозуватської сільської ради (код ЄДРПОУ 04339860, 53020, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, КРИВОРІЗЬКИЙ район, село ЛОЗУВАТКА, вулиця МИРУ, будинок 69) щодо незабезпечення готовності до використання захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №13381, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Христофорівка, вул. Азарнова, 19.

Зобов`язати Лозуватську сільську раду (код ЄДРПОУ 04339860, 53020, ДНІПРОПЕТРОВСЬКА область, КРИВОРІЗЬКИЙ район, село ЛОЗУВАТКА, вулиця МИРУ, будинок 69) вчинити дії, а саме привести у готовність до використання за цільовим призначенням захисну споруду цивільного захисту протирадіаційне укриття № 13381, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Христофорівка, вул. Азарнова, 19.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко