Рішення

від 09.04.2024 по справі 580/3881/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року справа № 580/3881/20

12 годин 15 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.С. Проценко розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/3881/20 за позовом приватного підприємства «Олестас» (код ЄДРПОУ 30146931, 18001, м.Черкаси, бул. Шевченка 190) [представник позивача - адвокат Драченко В.В. згідно з ордером серії СА №1008768] до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 34924214, бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001) [представник відповідача не прибув], Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 40270297, бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001) [представник відповідача Каландирець А.В. - згідно з випискою ЄДР] про визнання протиправним і скасування індивідуального акта у частині, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА /ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

05.12.2023 за результатом автоматизованого розподілу після касаційного перегляду (ЄДРСР 115178014) на новий розгляд справа передана судді Л.В.Трофімовій.

У позовній заяві (вх.15.09.2020 №24017/20) в редакції від 15.12.2023 вх.56340/23 (а.с.186 т.2) позивач просить: визнати протиправним і скасувати наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» у частині включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Будинок» ХХ століття за адресом: місто Черкаси, бульвар Шевченка 190 (№104 у додатку до наказу).

Верховний Суд у справі №826/15864/17 вирішував природу наказів як нормативно-правових актів чи індивідуально-правових актів. У постанові Верховного Суду від 20.05.2022 у справі №160/9717/21 вирішувалося питання правомірності розпорядження голови Дніпропетровської ОДА «Про затвердження Переліку пам`яток архітектури та містобудування місцевого значення Дніпропетровської області» у частині включення в додаток до зазначеного розпорядження об`єкта нерухомості. Верховний Суд дійшов висновку, що розпорядження є нормативно-правовим актом. Аналогічного висновку щодо нормативно-правового характеру рішення про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури за схожих обставин Верховний Суд дійшов у постанові від 15.11.2022 у справі № 580/2472/21. У постанові від 16.10.2018 у справі №9901/415/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала таку правову позицію: індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам.

Верховний Суд у справі № 580/3881/20 (ЄДРСР 115178014) зазначає: п.4.4 - позивач отримав оскаржений наказ 08.10.2019; п.12 - про порушення строку звернення до суду позивачу стало відомо з дня отримання копії оскарженого наказу 04.11.2019; п.23 - суд першої інстанції не встановив дату початку перебігу строку звернення позивача з цим позовом до суду та дату закінчення цього строку, не вирішив питання поновлення чи продовження (як про це зазначав позивач) строку звернення до суду. Також цей суд не дослідив і не надав оцінки наданим з цього приводу доказам. Суд апеляційної інстанції у межах норм статті 308 КАС України доводи апеляційної скарги з цього приводу не перевірив; п.40 - суди попередніх інстанцій повинні були перевірити дотримання Службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації під час прийняття наказу №10/03-21 в частині занесення до переліку «Будинку ХХ століття», що розміщений за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 190, вимог Інструкції «Про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури», затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 №203 із змінами, що внесені наказом Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 №295/104 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за №693/9292) «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини». При цьому визначити перелік необхідних для цього документів та дослідити їх на предмет достовірності та достатності як доказів для вирішення спору по суті; п. 42 - дотримання процедури надання будівлі статусу об`єкта культурної спадщини має важливе значення для правильного вирішення спору по суті з огляду на висловлення Верховним Судом правових позицій, зокрема, у постановах від 02.05.2023 у справі №460/1864/20, від 08.05.2023 у справі №640/28045/20.

19.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду після усунення недоліків, відкрив провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Олестас» до Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 34924214), Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 40270297) про визнання протиправним і скасування індивідуального акту у частині за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання (ЄДРСР 115757404, 116836823), 18.03.2024 закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 09.04.2024.

12.01.2024 вх.2329/24 позивач надав заяву про зміну предмета позову і редакцію позовної заяви від 12.01.2023, де просив (а.с.204-206 т.2): визнати протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» у частині включення до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури «Будинок» ХХ століття за адресом: місто Черкаси, бульвар Шевченка 190 (№104 у додатку до наказу).

06.02.2024 вх.№6489/24 позивач просить залишити без розгляду заяву про залучення Черкаської обласної прокуратури та заяву від 12.01.2024 про зміну предмета позову, позаяк актуальними залишаються вимоги про визнання наказу у частині протиправним та його скасування щодо обєкта - будинку за адресою: бульвар Шевченка 190 (№104 у додатку до наказу).

Суд відмовив у залученні третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача Міністерства культури та інформаційної політики України (ЄДРПОУ 43220275), яке станом на сьогодні уповноважене розглядати пропозиції про внесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру та заступника керівника Черкаської обласної прокуратури (за касаційною скаргою якого було відкрите провадження Верховним Судом) з підстав необгрунтованості клопотання (15.12.2023 вх.56340/23 - а.с.179-180 т.2) щодо прав та обов`язків.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя у здійсненні правосуддя є незалежним. Визнається втручанням у здійснення правосуддя (https://dejure.foundation/longread/obstruction-of-justice-2016-2017#1case): звернення до суду осіб, які не є учасниками судових справ. Не визнавалося втручанням у правосуддя: надсилання прокуратурою до суду запиту щодо перебування в його провадженні певних нерозглянутих справ (рішення ВРП від 05.09.2017 № 2640/0/15-17). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, здійснюючи тлумачення частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у системному зв`язку з положеннями процесуального законодавства, зазначила, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц вказала на необхідність у кожному конкретному випадку перевіряти: 1) доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів у спосіб, який обрав прокурор та 2) доводи прокурора з приводу відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави.

18 червня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Розділ VI «Прикінцеві положення» КАСУ було доповнено пунктом 3 Законом № 540-IX від 30.03.2020 (далі Закон № 540-IX), згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. 16 липня 2020 року Закон № 731-IX опублікований у газеті «Голос України». Згідно п. 2 даного Розділу процесуальні строки, що були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАСУ в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Позивач стверджує, що дізнався 08.10.2019 про наказ з дня отримання наказу №413, проте варто врахувати під час встановленння перебігу строку, що з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) установлений карантин постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211, карантин неодноразово продовжений.

Загальновідомо, що на території України з 1 липня 2023 року скасований карантин, що був встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. Всесвітня організація охорони здоров`я 5 травня скасувала статус пандемії COVID-19. В Україні початок поширення COVID-19 було зафіксовано 3 березня 2020 року (https://www.ukrinform.ua/).

07.02.2024 вх.№6892/24 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації просить адміністративний позов залишити без розгляду, стверджує: спір виник з приводу оскарження дій суб`єкта владних повноважень та 17.07.2020 законодавець змінив порядок застосування процесуальних строків - строк звернення до суду 06.08.2020, проте позивач звернувся 15.09.2020.

Суд відмовив у задоволенні заяви про залишення адміністративного позову без розгляду з огляду на таке. На новий розгляд справа направлена Верховним Судом під час дії режиму воєнного стану.

Суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (висновки Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022).

Позивач (06.02.2024 вх.№6489/24) покликається на справу № 580/4318/23, де згідно із судовими рішеннями визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» в частині пунктів Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 (ЄДРСР 118147065, 118241022).

Верховний Суд у справі №826/15864/17 у п.68 постанови від 24.10.2023 відступив від висновків у постановах у справі №160/9717/21, №580/2472/21 і висновує: накази органів місцевого самоврядування про занесення об`єктів до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та накази Міністерства культури України про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України є індивідуальними актами (ЄДРСР 114524085).

Відповідно до п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог (а.с.1- 5 т.1) зазначається, що «Будинок» ХХ століття, що за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка 190 знаходиться у власності позивача, спірним наказом віднесений до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури у порушення порядку №1760: відповідачем не повідомлений власник майна про взяття Будинку на державний облік, не виготовлена коротка історична довідка, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану Будинку, не передана облікова документація на Будинок до Міністерства культури та інформаційної політики, не винесено на розгляд Консультативної ради питання про автентичність Будинку та його впливу на розвиток культури, архітектури, містобудування. Відповідачем - Службою охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації виготовлено облікову картку «Будинок» ХХ століття, що за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка 190.

В обґрунтуванні позовних вимог (а.с.181-186 т.2) зазначається, що 08.10.2019 Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради виданий наказ №413 «Про затвердження ПП «Олестас» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по бульвару Шевченка 190», де згідно п.5 повідомлено про розташування на орендованій земельній ділянці щойно виявленої памятки архітектури. У відповідь на запит 23.10.2010 Службою охорони культурної спадщини Черкаської ОДА повідомлено про прийнятий наказ №10/03-21 (представник позивача пояснив описку у позові щодо адвокатського запиту від 08.10.2019). Представник позивача стверджує: наказ є таким, що порушує право власності ПП «Олестас» на розпорядження майном. Представник позивача у судовому засіданні щодо складових права власності зазначив про порушене право розпорядження власністю через обмеження шляхом занесення об`єкта власності до переліку щойно виявлених пам`яток. Позивач вважає, що спірний наказ у частині з урахуванням допущених під час прийняття індивідуального акта порушень законодавства та інформації облікової картки об`єкта з огляду на відсутність у Відомостях запису - «Будинок» ХХ століття, що за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка 190, на думку позивача, є протиправним.

За змістом п.8-15 Інструкції від 13.05.1986 №203 всі пам`ятники історії та культури належать державному обліку. Перелік щойно виявлених об`єктів містить коротку характеристику об`єкта, що реєструється, а також висновок експертизи про можливість визнання цього об`єкта пам`яткою історії та культури. Облікова картка на будинок 190 складена за формою, що затверджена наказом Мінкультури, Держбуду від 13.05.2004 та не містить елементів для ідентифікації будівлі історичного, культурного, архітектурного значення, у п.4 картки неправильно зазначене рішення на підставі якого будинок взятий на державний облік. Відсутність експертизи доводить недотримання відповідачем процедури внесення виявлених об`єктів культурної спадщини до переліку.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав. 21.03.2024 вх. 14587 /24 начальник Управління надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що наказ прийнятий у межах повноважень Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, проте ПП «Олестас» цитуються норми законодавства, однак не наведено жодного доказу на підтвердження факту порушеного права. Включенням об`єкта у додаток наказу у 2010 році право власності позивача не обмежується, яке може реалізовуватися у межах Закону № 1805-ІІІ. Позивач не звертався до Управління та/або до Служби як відповідачів щодо обмеження чи втручання у право власності, або про розяснення у можливості здійснення розпорядження будинком.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що «Будинок» ХХ століття, що за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка, 190 (далі Будинок) включений до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації № 10/03-21 від 23.11.2010 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури».

Згідно з договором купівлі-продажу майна комунальної власності Соснівської районної ради м. Черкаси від 24.12.2003 ПП «Олестас» є власником нежитлових будівель з прибудовами, загальною площею 346 кв.м, огорожі та водоколонки, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка 190. 24.12.2020 складений акт прийому-передачі майна нежитлових будівель з прибудовами.

08.10.2019 Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради виданий наказ «Про затвердження ПП «Олестас» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по бульвару Шевченка, 190» № 413 (далі наказ № 413). Відповідно до п. 5 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва позивача повідомлено про таке: «об`єкт реконструкції потрапляє в межі територій зони пам`ятки археології «Середньовічні Черкаси» та зони рятівних археологічних досліджень. На земельній ділянці розташована будівля, що відноситься до категорії щойно виявленої пам`ятки архітектури. У разі втручання в конструкції щойно виявленої пам`ятки архітектури необхідно отримати позитивний висновок департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації.

08.10.2019 на адресу Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації направлений адвокатський запит № 71-10 про інформацію щодо переліку пам`яток культурної спадщини та переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, розташованих у м.Черкаси бул. Шевченка.

У відповідь на адвокатський запит від 08.10.2020 листом від 04.11.2019 № 02/01-03-31/1079/02/01-03-31 Департамент культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації повідомив, що наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації «Про охорону культурної спадщини» від 23.11.2010 № 10/03-21 (далі Наказ № 10/03-21) «Будинок» ХХ століття, що за адресою: м. Черкаси бульвар Шевченка 190 віднесений до нововиявлених об`єктів пам`яток архітектури.

01.07.2020 на адресу Міністерства культури України направлений адвокатський запит № 108-07 про інформацію щодо передачі органом охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до Міністерства культури України документів, зазначених в п. 4 наказу Міністерства культури України від 07.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини», а також інформацію про взяття на облік нововиявленої пам`ятки архітектури «Будинок» ХХ століття, що за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 190.

У відповідь на адвокатський запит від 01.07.2020 листом від 16.07.2020 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що Черкаською обласною державною адміністрацією листом від 23.04.2020 надано переліки пам`яток культурної спадщини на території останньої, проте в даному переліку відомості про будівлю у м. Черкаси по бульвар Шевченка, 190 відсутні, проте наданий Черкаською обласною державною адміністрацією перелік, стосувався об`єктів культурної спадщини, взятих на облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини».

09.07.2020 на адресу Міністерства культури України скерований адвокатський запит про інформацію щодо направлення до Міністерства культури України для внесення до Реєстру нерухомих пам`яток України облікової документації на щойно виявлену пам`ятку архітектури «Будинок» ХХ століття, що за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 190.

У відповідь на адвокатський запит від 09.07.2020 листом від 27.07.2020 № 91 Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило, що станом на 27.07.2020 «Будинок» ХХ століття, що за адресою: м. Черкаси бульвар Шевченка 190 не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та облікова документація щодо вказаного об`єкту, у встановленому законодавством порядку, до Міністерства культури та інформаційної політики України не надходила.

29.07.2020 на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації направлений адвокатський запит про інформацію щодо направлення до Міністерства культури та інформаційної політики України облікової документації на щойно виявлену пам`ятку архітектури «Будинок» ХХ століття, що за адресою: м. Черкаси бульвар Шевченка 190 для внесення до Реєстру нерухомих пам`яток України, а також з вимогою надати належним чином завірену облікову документацію на зазначену щойно виявлену пам`ятку архітектури.

У відповідь на адвокатський запит від 29.07.2020 листом від 06.08.2020 № 02/01-03-25/627/02/01-03-25/14237 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації повідомило, що: «Будинок» ХХ століття, що за адресою: м. Черкаси бульвар Шевченка 190 взятий на державний облік на підставі складених Інститутом «Укрпроектреставрація» Держбуду УРСР «Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання Черкаська область» (1993 р.); відповідно до наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини» проводиться робота з оформлення документації для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України пам`яток та об`єктів культурної спадщини Черкаської області, взятих на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» та надало копію облікової картки на «Будинок» ХХ століття за адресою: м. Черкаси бульвар Шевченка 190.

10.08.2020 на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації направлені адвокатські запити про надання витягу з «Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання Черкаська область» (1993 р.)», складених Інститутом «Укрпроектреставрація» Держбуду УРСР щодо «Будинок» ХХ століття, що за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 190; протоколу консультативної ради органу охорони культурної спадщини як підстави для внесення відомостей про «Будинок» ХХ століття за адресою: м. Черкаси бульвар Шевченка 190 до наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 № 10/03-21.

У відповідь на адвокатські запити листами від 12.08.2020 № 02/01-03-25/671/02/01-03-25/14660 та від 13.08.2020 № 02/01-03-25/672/02/01-03-25/14733 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації повідомило, що «Будинок» ХХ століття за адресою: м. Черкаси бульвар Шевченка 190 взятий на державний облік на підставі складеного Центром пам`яткознавства НАНУ звіту про науково-дослідну роботу «Історико-архітектурний опорний план та зони охорони пам`яток м. Черкас в межах міста 19 початку 20 ст. (між бульвар Т. Шевченка вул. Ільїна)».

Відомо, що у Черкаському обласному державному архіві фонд обласної редколегії налічує 600 справ, в яких зберігається цікавий матеріал про пам`ятки в окремих населених пунктах ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «Звід пам`яток історії та культури України» у дослідженні і охороні культурної спадщини: досвід, проблеми, перспективи / ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Інститут історії України НАН України, 2012. 192 с. / ОСОБА_3 Використання досвіду підготовки «Історії міст і сіл Української РСР» при написанні «Зводу пам`яток історії та культури України» // Матеріали до Зводу пам`яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР. Вип. 1. К.: Ін-т історії України НАН України,1984. С. 17 / https://shron3.chtyvo.org.ua/Horbyk_Viacheslav/Zvid).

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-III (тут і надалі в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) (далі Закон № 1805-III). Пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, що занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону № 1805-III визначено, що занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону № 1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).

Верховний Суд у п.78 постанови у справі № 826/15864/17 ЄДРСР 114524085 зазначив: взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини. Передумовою розгляду питання науково-методичною радою, консультативною або науковою вченою радою установ та організацій, діяльність яких пов`язана з охороною культурної спадщини, відповідності кожного об`єкту критеріям, зазначеним у пунктах 10, 11 Порядку №1760, є складення необхідної облікової документації на виявлений об`єкт культурної спадщини (п.81). Відповідність будівлі критеріям, передбаченим п.11 Порядку №1760, було згодом підтверджено (п.83).

Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року № 295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за № 693/9292.

Відповідно до наказу 13.05.2004 № 295/104 Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України з будівництва та архітектури не застосовуються, додатки 3, 4 до Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам`ятників історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР від 13.05.1986 №203.

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Конституційний Суд України 16 жовтня 2008 року у рішенні № 24-рп/2008 у справі №1-34/2008 зазначив: право власності, в тому числі й приватної, не є абсолютним. Його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов`язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян. Однією з підстав для визначення особливостей правового режиму власності щодо окремих об`єктів є їх культурна цінність. Це, зокрема, передбачено в частині восьмій статті 319 Цивільного кодексу України, згідно з якою особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом. Україна як соціальна, правова держава сприяє розвиткові традицій і культури української нації, дбає про задоволення національно-культурних потреб українців, у тому числі й тих, які проживають за межами держави. Відповідно до статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом, держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність. Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду культурній спадщині (стаття 66 Конституції України). Можливість віднесення об`єктів права приватної власності до національного культурного надбання передбачена Основами законодавства України про культуру.

Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності (висновки ВПВС у справі № 927/1206/21 ЄДРСР 117757951).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР статтею 1 Першого протоколу до неї, визначено: «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, що вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні і спрямований на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини визначає Закон України «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780-ХІІ). Відповідно до вимог статті 5 Закону №2780-ХІІ однією із основних вимог до містобудівної діяльності є охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку твердженню позивача про порушення права розпоряджатися, як складової права власності, об`єктом, суд не встановив фактів позбавлення права власності позивача та/або протиправного втручання відповідачів у право розпорядження, позаяк матеріали справи не містять звернень позивача до відповідачів з питань реалізації будинку у контексті права на повагу мирно володіти майном, як під час придбання, так і під час експлуатації об`єкта нерухомості.

У позовній заяві не йдеться про індивідуальний і надмірний тягар приватного підприємства «Олестас» (код ЄДРПОУ 30146931) у зв`язку із включенням будинку у додаток до наказу 2010 року як етапу процедури державної реєстрації об`єкта культурної спадщини щодо «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини чи юридичної особи.

Оскільки 08.10.2019 Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради видано наказ «Про затвердження ПП «Олестас» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по бульвар Шевченка, 190» № 413 (далі Наказ № 413), яким позивачу затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по бульвар Шевченка 190, то юридичною особою не обгрунтовано втручання у право на повагу мирно володіти будинком як об`єктом (за договором купівлі-продажу майна комунальної власності 24.12.2003 - нежитлової будівлі з прибудовами загальною площею 346 кв м. по бульвару Шевченка 190 відповідно до рішення Соснівської районної ради м.Черкаси від 23.12.2003 №8-11 Про згоду на продаж за 142000 грн без ПДВ - об`єкт належав Соснівській районній раді за реєстраційним посвідченням від 20.11.2002, реєтр. БТІ №1930). Відповідно до Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва цільове призначення земельної ділянки 7110136700:04:015:0027 категорія земель - землі житлової та громадської забудови. У зв`язку з тим, що об`єкт реконструкції потрапляє в межі територій зони пам`ятки археології «Середньовічні Черкаси» та зони рятівних археологічних досліджень, будівництво вести за умови отримання позитивного висновку археологічної інспекції Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації. На земельній ділянці розташована будівля, що належить до категорії щойно виявленої пам`ятки архітектури. У разі втручання в конструкції необхідно отримати позитивний висновок Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА.

У відповіді від 04.11.2019 №02/01-03-31/1079/02/01-03-31 Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА на адвокатський запит (а.с.22 т.1) повідомлено: на підставі проведених історико-архітектурних досліджень Інститутом «Укрпроектреставрація» підготовлені «Відомості до складання державного реєстру національного культурного надбання. Черкаська область», 1993 р. Виявлені об`єкти культурної спадщини області затверджені наказом від 23.11.2010 №10/03-21 (а.с.23-24 т.1), де під №104 - будинок ХХ ст. бульвар Шевченка 190, м.Черкаси.

Надаючи оцінку твердженню позивача про те, що відповідачі не повідомили власника майна про взяття Будинку на облік, варто зазначити, що вимог направлення відповідачами рекомендованим повідомлення про наказ відомими нормативно-правовими актами у 2010 році не визначено, позивач не вказав про порушення якого саме припису йдеться за наявної копії облікової картки на об`єкт.

Відповідно до Типового положення про управління культури, затвердженого 25 листопада 2009 р. № 1415 постановою КМУ (https://ck-oda.gov.ua/upravlinnya-kulturi-ta-oxoroni-kulturnoyi-spadshhini/; https://www.kmu.gov.ua/npas/243237288) здійснює функції замовника, укладає з цією метою договори про виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.У листі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 12.08.2020 зазначено, що «Будинок» ХХ століття, що за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 190 взятий на державний облік на підставі складеного Центром пам`яткознавства НАНУ звіту про науково-дослідну роботу «Історико-архітектурний опорний план та зони охорони пам`яток м. Черкас в межах міста 19 початку 20 ст. (між бульвар Т. Шевченка вул. Ільїна)».

Суд вважає, що окремі недоліки під час процедури оформлення облікової картки (внесення інформації) не впливають на обов`язки власника будівлі дбати про збереження будинку (за відсутності публічної звітності у матеріалах справи щодо обліку нерухомого майна як активу юридичної особи), позаяк відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджений Порядок обліку об`єктів культурної спадщини наказом Мінкультури 11.03.2013 №158 та діють правила ведення податкового і бухгалтерського обліку для платника податків.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» затверджені рекомендації: умовна вартість застосовується до активів (за відсутності активного ринку, а також у разі використання повноважень конфіскації, безоплатної передачі), що мають історично успадковану вартість та потенціал корисності, що обмежується характеристиками культурної або історичної спадщини, зокрема музейних фондів (історичних будинків та пам`ятників, археологічних ділянок, заповідників та природоохоронних зон, творів мистецтва тощо). Не підлягають амортизації земельні ділянки, музейні фонди (пам`ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи», тощо, як об`єкти з невизначеним строком корисного використання), піддослідні тварини, багаторічні насадження, що не досягли експлуатаційного віку, природні ресурси, незавершені капітальні інвестиції (наказ Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11).

Суд враховує, що у наданих Відомостях до складання державного реєстру національного культурного надбання у вступі зазначено: автором внесені суттєві зміни в атрибуції і датування пам`яток, виявлені в архівах, проте УкрНДІпроектреставрація 09.02.2024 повідомляє відповідача: в архіві інституту матеріали щодо Відомостей до складання державного реєстру національного культурного надбання, що за Вашими даними, були виконані нашими фахівцями у 1993 році відсутні, тому за встановлених обставин неможливо стверджувати про протиправність формування додатку до наказу від 23 листопада 2010 року «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури». Складеного Центром пам`яткознавства НАНУ звіту про науково-дослідну роботу «Історико-архітектурний опорний план та зони охорони пам`яток м. Черкас в межах міста 19 початку 20 ст. (між бульвар Т. Шевченка вул. Ільїна)» та відомостей про замовника НДР матеріали справи не містять.

Ступінь переконання, що повинен мати суд, аби ствердити в рішенні, що певна подія скоріше трапилась, аніж ні, і є стандартом доказування (https://dejure.foundation/-standarty-dokazuvannia). Встановлюючи наявність або відсутність фактів, суд враховує, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (Стандарт доказування: внутрішнє переконання чи баланс вірогідностей / https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/standart-dokazuvannya-vnutrishne-perekonannya-chi-balans-virogidnostey.html).

За словами краєзнавця, збереження подібних старих будинків для Черкас - це збереження історичного "обличчя" міста (https://suspilne.media/cherkasy/119996-dla-zberezenna-istoricnogo-oblicca-mista-u-cerkasah-pobilsalo-pamatok-arhitekturi/).

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

ВПВС № 520/12022/17 (ЄДРСР 85412892) зазначає: стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес».

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).

Включення у додаток до наказу від 23.11.2010 № 10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури» будинку за №104 у Переліку як додаток не порушує прав власника майна за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 190 щодо об`єкта реконструкції, що потрапляє в межі територій зони пам`ятки археології «Середньовічні Черкаси» та зони рятівних археологічних досліджень, позаяк не йдеться про інтереси визначеної в наказі від 23.11.2010 № 10/03-21 особи або осіб (у ПЕРЕЛІКУ лише зазначено: найменування виявленого об`єкта, сучасне використання, дата спорудження, адреса), дія акта вичерпується його виконанням як першого етапу процедури державної реєстрації об`єктів культурної спадщини у контексті загальних інтересів територіальної громади та національного культурного надбання.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи і оцінивши докази сторін суд не встановив порушеного права позивача, як на момент звернення до суду з адміністративним позовом, так і під час розгляду справи включенням об`єкта у Перелік за №104 як додатку до індивідуального акту, що оскаржений позивачем у частині, тому доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно із ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Сторони у справі:

позивач: приватне підприємство «Олестас» [код ЄДРПОУ 30146931, 18001, м.Черкаси, бул. Шевченка 190];

відповідачі: Служба охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації [код ЄДРПОУ 34924214, бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001], Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації [ЄДРПОУ 40270297, бульвар Шевченка 185, м.Черкаси, 18001].

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду складене 19.04.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА