Постанова

від 22.04.2024 по справі 487/7885/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22.04.24

22-ц/812/360/24

Провадження № 22-ц/812/360/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 квітня 2024 року м. Миколаїв

справа № 487/7885/20

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем - Глощаповою А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 22 грудня 2023 року суддею Цурканом Р.С. в приміщенні цього ж суду, (повний текст складено 25 грудня року), у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Миколаївобленерго»,

філії Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу,

про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинити дії та про відшкодування шкоди,

у с т а н о в и в:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог позовної заяви

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Миколаївобленерго» та філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу з зазначеним вище позовом.

Позивачка зазначала, що 28 липня 2020 року їй зателефонував представник АТ «Миколаївобленерго» та повідомив, що йому необхідно зняти показання приладу обліку електроенергії.

30 липня 2020 року вона приїхала додому та виявила, що у її квартирі АДРЕСА_1 відключено електропостачання.

На її звернення до філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу їй повідомили, що відключення відбулося ще 28 листопада 2019 року за нібито існуючий борг у розмірі 192,10 грн за 2018 рік.

Зазначала, що дійсно 21 жовтня 2019 року їй телефонував працівник АТ «Миколаївобленерго» на прізвище Правник та повідомив, що у нього є наряд на відключення її квартири, якщо вона до 12 год не оплатить борг.

Цієї заборгованості вона не визнавала та надавала відповідачу квитанції про оплату послуг через Приват24 за 2018-2019 роки, з яких вбачається, що вона переплатила АТ «Миколаївобленерго» 105,81 грн.

Вважає, що її квартира була відключена від електропостачання 28 липня 2020 року, а не 28 листопада 2019 року. А щоб приховати відключення без попередження, яке є незаконним, її звинуватили у самовільному підключенні.

Акт про відключення № 1/02959 від 28 листопада 2019 року вона вважає підробленим. На підставі цього підробленого акту на неї був накладений штраф у сумі 6 718,36 грн.

Квартира з літнього періоду і по цей час без електроенергії, а також без опалення в зимовий період, бо котел працює від електроенергії.

Також вона виявила викрадення автомату на 25 А, що був встановлений у під`їзді на вході до квартири.

Посилаючись на порушення її прав споживача, ОСОБА_1 просила визнати дії філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу з відключення її житла від мережі електропостачання незаконними, зобов`язати філію негайно поновити електропостачання до квартири та стягнути 105, 81 грн матеріальної шкоди. З АТ «Миколаївобленерго» та філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу стягнути 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У відзиві на позовну заяву АТ «Миколаївобленерго» зазначало, що філія АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва Центрального округу є структурним підрозділом АТ «Миколаївобленерго» та не є юридичною особою, тому є неналежним відповідачем у справі.

З 30 вересня 2010 між АТ «Миколаївобленерго» та ОСОБА_1 існують договірні відносини щодо користування електричною енергією, за якими остання зобов`язувалась оплачувати надані їй послуги з електропостачання.

Заборгованість за електричну енергію у позивачки виникла з вересня 2018.

Як вбачається з витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 , оплата за спожиту електричну енергію здійснювалась позивачем несвоєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого на кінець кожного розрахункового місяця залишалась несплаченою частина спожитої електричної енергії. Платежі, які вносились позивачем, не перекривали нарахування за спожиту електроенергію.

Станом на 01 січня 2019 року заборгованість склала 192,10 грн та на 12 вересня 2019 року - дату попередження про відключення, залишалася несплаченою.

Розрахунок оплати вартості електроенергії, зроблений позивачкою є неправильним, оскільки у ньому не зазначено сум заборгованості, які виникли на початок розрахункового періоду.

Отже, відключення від електропостачання було здійснено за заборгованість, яка виникла станом на 01 січня 2019 року.

Подальша оплата позивачкою вартості електроенергії - січень-листопад 2019 року відбувалася на рахунок нового електропостачальника - ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», яке з 01 січня 2019 року здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам Миколаївської області.

Відповідач - АТ «Миколаївобленерго» з цієї дати здійснює господарську діяльність лише з розподілу електричної енергії на території Миколаївської області та не постачає електричну енергію і не отримує плату за неї.

14 вересня 2019 року ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією направлено попередження про відключення електроенергії № 996244 від 12 вересня 2019 року, в якому повідомлено про існування станом на 01 серпня 2019 року 192,10 грн простроченої заборгованості, що виникла з жовтня 2018 року по січень 2019 року, та запропоновано за уточненням причин виникнення заборгованості, проведення звірення звернутися до будь-яку центру обслуговування клієнтів.

У зв`язку з тим, що оплата заборгованості проведена не була, 28 листопада 2019 року АТ «Миколаївобленерго» припинило електроживлення.

28 липня 2020 року контролерами АТ «Миколаївобленерго» при проведенні технічної перевірки електроустановки позивача було виявлено порушення пп. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку».

За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № К 6590 від 28.07.2020 року, яким зафіксовано відсутність пломби № С56128295 Карат, встановленої на дообліковому автоматі при попередньому припиненні електроживлення 28.11.2019 року.

10 вересня 2020 року комісією було прийняте рішення, оформлене протоколом від № 713 та визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії у сумі 6 718,36 грн.

Крім того, є безпідставною заява позивача щодо викрадення 0,8 м кабелю, внаслідок чого необхідно прокладати новий кабель з під`їзду в квартиру до лічильника та штробити бетонні стіни. Зразок кабелю, як речовий доказ, при складанні акту про порушення був вилучений, запакований у пакет та опломбований.

Зазначена позивачем матеріальна шкода в розмірі 105,81 грн. є необгрунтованою.

Також відповідач вважав необгрунтованими та недоведеними вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наведені позивачкою аргументи є непереконливими та такими, що не підтверджуються жодним доказом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги

Апеляційна скарга мотивована тими ж доводами, якими обґрунтовувалася позовна заява.

Крім цього ОСОБА_1 зазначала, що відповідач відключив її квартиру від мережі електропостачання в період пандемії, не зважаючи на те, що в квартирі разом з нею проживає матір 80 років, інвалід ІІ групи. Посилалася на те, що АТ «Миколаївобленерго» отримувало від Мінсоцполітики компенсацію у розмірі 75% так як її син ОСОБА_2 з 05 травня 2018 року, а вона з 01 вересня 2023 року є учасниками бойових дій.

Вказувала, що зверталася до відповідача з заявою про надання інформації про розмір отриманої компенсації, проте отримала відповідь, що АТ «Миколаївобленерго» не може надати їй такої інформації, оскільки вона не є пільговиком. На звернення сина-пільговика відповідач відповів, що не може надати такої інформації, оскільки не він є власником особового рахунку.

Узагальнені доводи інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Миколаївобленерго» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на ті ж обставини, якими заперечувало проти задоволення позовних вимог.

2.Мотивувальна частина

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи

ОСОБА_1 звернулася з позовом до філії АТ «Миколаївобленерго» та просила суд визнати незаконними дії філії з відключення її житла від мережі електропостачання та зобов`язати поновити електропостачання шляхом встановлення комутаційного апарату на вході (у під`їзді) та лічильник у квартирі. Також просила стягнути 105, 91 грн матеріальної шкоди.

З АТ «Миколаївобленерго» та з філії АТ «Миколаївобленерго» ОСОБА_1 просила стягнути 500 000 моральної шкоди.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача.

Відповідач - філія АТ «Миколаївобленерго», до якої пред`явлено вимоги про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, а також про стягнення матеріальної та моральної шкоди, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є юридичною особою.

За змістом статей 80, 95, 96 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції вирішив вказаний спір по суті позовних вимог, у задоволенні яких відмовив з підстав їх недоведеності.

Тобто, суд вирішив позовні вимоги, що пред`явлені до відповідача, який, згідно статей 46-49 ЦПК України не має встановленого законом цивільного процесуального права та обов`язку сторони, оскільки не будучи юридичною особою, не може бути відповідачем у справі.

З цих підстав підлягає зміні мотивувальна частина рішення суду першої інстанції, а саме - у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до філії АТ «Миколаївобленерго» про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та про відшкодування моральної шкоди слід відмовити з тих підстав, що філія АТ «Миколаївобленерго» не є юридичною особою та не може відповідати за цими вимогами.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позовні вимоги до АТ «Миколаївобленерго» про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню оскільки є похідними від вимоги про визнання дій філії АТ «Миколаївобленерго» неправомірними.

Отже, оскільки на даний час вини відповідача у вчиненні неправомірних дій відносно позивачки не встановлено, то не підлягає задоволенню і позовна вимога про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, з викладенням його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Зміна судового рішення з цих підстав не перешкоджає позивачці ОСОБА_1 звернутися до суду повторно, заявивши вимоги до належного відповідача.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н.О.Тищук

Судді: Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова

---------------------------------

Повну постанову складено 22 квітня 2024 року