Рішення

від 19.04.2024 по справі 509/493/23

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/493/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Румянцева Олександра Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі № 509/493/23 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси»</a> про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Овідіопольського районного суд Одеської області від 11 березня 2024 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси»</a> про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси»</a>, на користь ОСОБА_2 різницю між повним розміром матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та страховим відшкодуванням в розмірі 341044,81 грн., судові витрати у виді сплати судового збору 3410,50 грн.

18.03.2024 року адвокат Румянцев О.Г. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранресурси»</a> на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29550,00 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 7000,00 грн.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяву підтримав просив задовольнити.

Від представника відповідача адвоката Левіта В.С. до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В клопотанні адвокат Левіт В.С. вказав на те, що у порівнянні з мінімальним місячним розміром заробітної плати, встановленої ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір гонорару є завищеним та становить надмірний тягар для відповідача, а тому не відповідає критеріям розумності та співрозмірності.

Дослідивши матеріали справи в межах питання, яке розглядається, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Згідно ст.246ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.141, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Статті 133,139ЦПК України встановлюють, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на підготовку експертного висновку.

Згідно положень ч. 1ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторони, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст.139 ЦПК розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У Постанові Верховного Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20) та постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зроблено висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначене також узгоджується з правовими висновками, наведеними в Постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 17.08.2020 у справі № 925/1067/19, від 19.08.2020 у справі № 910/6029/17, від 22.10.2020 у справі № 904/4387/19 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2020 у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Верховний суд у Постанові ВП ВС від 01.06.2021 року у справі №910/12876/19 вказав, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

В Постанові від 20 листопада 2020 року у справі №910/13071/19 Верховний Суд в зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

В постановах від 09 липня 2019 року у справі №923/726/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №910/9187/19, від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17, від 09 липня 2019 року у справі №923/726/18, від 26 лютого 2020 року у справі №910/14371/18 Верховний суд дотримується тієї позиції, що від учасника справи вимагається надання суду доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особо, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

В Постанові Верховного Суду від 9 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, зазначено, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц суд вказав на те, що для якнайкращого захисту інтересів клієнта адвокат самостійно визначається із стратегією захисту та алгоритмом дій. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (п. 29). ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони, ...виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Судом встановлено, що під час слухання справи інтереси позивача ОСОБА_2 в Овідіопольському районному суду Одеської області представляло Адвокатське об`єднання «Г.М.Партнерс» в особі адвоката Румянцева О.Г.

Так, між Адвокатським об`єднанням «Г.М.Партнерс» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання правової допомоги №35/22 від 29.09.2022 року (даліДоговір).

У п.2.2 Договору про надання правової допомоги №35/22 від 29.09.2022 року сторони встановили погодинну оплату із розрахунку 3000 гривень за одну годину роботи адвоката.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що оплаті підлягає увесь обсяг робіт, виражений у годинах, що визначається на основі облікових даних Виконавця про фактично витрачений час на виконання конкретних завдань, необхідних для належного надання послуг (виконання робіт). В цьому разі оплаті підлягає будь-який час адвокатів, помічників адвокатів, стажистів адвокатів, осіб, які перебувають у трудових відносинах із Адвокатським об`єднанням, витрачений на роботу за дорученнями Клієнта, в тому числі час на складання, розгляд та підписання документів, вивчення матеріалів справи, підготовку документів для суду, час телефонних розмов та зустрічей з Клієнтом (іншими особами, що мають відношення до справи/доручення Клієнта), зустрічі зі спеціалістами; час, затрачений на дорогу від дверей офісу і назад, участь у судових засіданнях тощо, а також інший час та/або час, затрачений на виконання роботи, що має відношення до справи/доручення Клієнта (роботи з копіювання/сканування чи зшивання документів тощо) із розрахунку 3000 гривень за кожну витрачену годину.

У пункті 2.9. Договору встановлено, що за наслідками виконання договору чи окремих його етапів сторони підписують акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання вказаних вимог Договору сторонами було підписано Акти, згідно яких виконавцем були виконані наступні роботи по справі №509/493/23: врегулювання страхового випадку ОСОБА_2 для виплати йому страхового відшкодування заподіяної матеріальної шкоди; підготування позовної заяви з додатками; підготування та подання заяви експерту про проведення судової експертизи; підготування клопотань про долучення доказів; підготування заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі; апеляційне оскарження ухвали суду про зупинення провадження; підготування відповіді на відзив на позовну заяву; участь адвоката в судових засіданнях; підготування заяви про розподіл судових витрат.

За виконані роботи згідно долучений квитанцій ОСОБА_2 сплачено 29550,00 грн.

Відповідно до усталеної практики Верховного Судусуд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постановиВеликої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лишеякщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд зауважує, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (аналогічний висновок викладено у Постанові об`єднаної палати КГС у складі ВС від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).

З урахуваннямвикладеного,суд відхиляєвимоги щодовідшкодування витратпозивача ОСОБА_2 на досудовеврегулювання страховоговідшкодування зістраховиком відповідача,оскільки цівитрати невідносяться доданого провадженнята витратипозивача нарозподіл понесенихсудових витрат.Всі іншівитрати направову допомогу,зазначені вактах підлягаютьстягненню звідповідача,оскільки булинеобхідні танеминучі дляпозивача,а їхрозмір судвизнає співмірнимзі складністюсправи та справедливим.

Суд визнає витрати на залучення експерта ОСОБА_4 необхідними, оскільки саме висновками даного судового експерта були доведені позовні вимоги ОСОБА_2 , отже і ці судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує, що представник відповідача в своєму клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу не надав суду доказів того, що для відповідача заявлений до стягнення розмір становить надмірний тягар.

Поряд з цим суд, враховуючи складність справи, пропорційність витрат до предмету спору, обсяг фактично наданих послуг, що відносяться до даного провадження і підтверджується матеріалами справи, вважає, що розмір витрат на правову допомогу, який є обґрунтованим становить 21800,00 грн.

Таким чином, враховуючи, що позовна заява ОСОБА_2 була задоволена судом в повному обсязі, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення витрат на правову допомогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.133,137, 139,141,264,270 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представникапозивача ОСОБА_2 адвокатаРумянцеваОлександра Геннадійовичапро ухваленнядодаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" (код ЄДРПОУ37170646) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21800 (двадцять одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранресурси" (код ЄДРПОУ37170646) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відшкодування судових витрат на проведення експертизи в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22.04.2024 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко