Рішення

від 28.03.2024 по справі 522/15507/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/15507/23

Провадження №2/522/1389/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

секретаря судового засідання Слободянюк І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт», треті особи Профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

8 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Держаного підприємства «Одеський морський торговельний порт» від 01.08.2023 року № 153К 3-1 про звільнення позивача з роботи за пунктом 1 частини 1 статті 36 КЗпП України; поновити позивача на посаді начальника служби з питань безпеки та протидії корупції Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»; стягнути з відповідача Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути з відповідача Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на користь позивача моральну шкоду у розмірі 3700000 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2023 року провадження у справі відкрито. Встановлено загальний порядок розгляду справи. Підготовче судове засідання призначено на 07.09.2023 року.

29 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від ДП «Одеський морський торговельний порт» надійшов відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

05 вересня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи медичного висновку.

06 вересня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від ДП «Одеський морський торговельний порт» надійшла заява про залучення третьої особи, у якій заявник просить залучити до матеріалів справи третю особу Профспілку «Первинна професійна спілка Одеського порту».

07 вересня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо залучення третьої особи.

07 вересня 2023 року ОСОБА_1 через канцелярію суду надав відповідь на відзив, у якому просить суд: відхилити аргументи які наведені відповідачем у відзиві; задовольнити позов у повному обсязі.

У підготовче засідання, що відбулося 07.09.2024 року з`явився позивач та представник відповідача.

Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року суд постановив: задовольнити заяву представника ДП Одеський морський торговельний порт; залучити до у часті у справі третю особу на боці відповідача Профспілку Первинна професійна спілка Одеського порту. Підготовче засідання відкладено на 03.10.2023 року.

02 жовтня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі.

02 жовтня 2023 року представником Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» через канцелярію суду було подано клопотання про залучення доказів, а саме копію відповіді на адвокатський запит Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області з додатками.

Підготовче засідання, призначене на 03.10.2023 року було відкладено на 02.11.2023 року у зв`язку із перебуванням головуючої на лікарняному.

09 жовтня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло пояснення щодо зупинення розгляду справи №522/15507/23, в якому заявник просив відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження.

02 листопада 2023 представником відповідача була подана заява про залучення третьої особи, а саме ОСОБА_2 .

У підготовче засідання, що відбулося 02.11.2023 року з`явився позивач, представник відповідача та представник профспілки.

Ухвалою суду від 02.11.2023 року судом відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження.

Також, ухвалою суду від 02.11.2023 року задоволено заяву про залучення третьої особи, залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 .

Підготовче засідання відкладено на 04.12.2024 року.

06 листопада 2023 року позивачем було подано до суду клопотання про залучення доказів, а саме: копію довідки про отримання середнього заробітку ОСОБА_1 ; копію відомості за період січень 2022 року по лютий 2023 року на ім`я ОСОБА_1 ; копію виписки по картковому рахунку на дату 12 червня 2023 року на ім`я ОСОБА_1

01 грудня 2023 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача було подано заяву про відкладення попереднього судового засідання у зв`язку з знаходженням ОСОБА_2 на лікарняному.

04 грудня 2023 року від позивача та відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання відкладено на 19.12.2023 року.

18 грудня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника відповідача у якій він просить відкласти судове засідання у зв`язку із викликом його до ТЦК.

У підготовче засідання, що відбулося 19.12.2023 року з`явився позивач. Інші учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Підготовче засідання відкладено на 22.01.2024 року.

22 січня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача про зупинення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 22.01.2024 року відкладено на 07.02.2024 року у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги.

06 лютого 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Також, 06.02.2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника профспілки, у якому заявник просить відкласти розгляд справи.

У підготовче засідання, що відбулося 07.02.2024 року з`явився позивач. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання підготовче провадження у справі закрито. Призначено справу до судового розгляду на 21.02.2024 року.

Ухвалою суду від 07.02.2024 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження повернуто без розгляду.

12 лютого 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача про відвід судді.

Ухвалою суду від 13.02.2024 року у задоволенні клопотання про відвід судді відмовлено.

Також, ухвалою судді Федчишеної Т.Ю. від 15.02.2024 року у задоволенні клопотання про відвід судді відмовлено.

У судове засідання, призначене на 21.02.2024 року з`явився позивач, представник відповідача та представник профспілки. Засідання відкладено на 14.03.2024 року, пізніше на 25.03.2024 року та 28.03.2024 року.

13 березня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника відповідача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі (в порядку п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України), у якій заявник просить закрити провадження у справі №522/15507/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт», треті особи Профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

21 березня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшло заперечення проти закриття провадження у справі.

27 березня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника профспілки надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

У судове засідання, що відбулося 28.03.2024 року з`явився позивач та представника відповідача. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь-яких інших заяв або клопотань не надходило.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

17 червня 2021 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду начальника відділу з питань безпеки служби з питань безпеки та протидії корупції на підставі наказу №155К від 16.06.2021 року. Пізніше наказом №167К від 01.07.2021 року переведений на посаду начальника служби з питань безпеки та протидії корупції.

14 листопада 2022 року ОСОБА_1 звільнений з посади на підставі наказу № УРП-3-2-к від 10.11.2022 року за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП). Зазначене підтверджується копією трудової книжки.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.07.2023 року у справі №522/2588/23, наказ №УРП 3-2-к від 10.11.2022 року визнано незаконним та скасовано, ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника служби з питань безпеки та протидії корупції державного підприємства «»Одеський морський торговельний порт». Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді.

Наказом ДП «Одеський морський торговельний порт» «Про скасування наказу та поновлення на роботі» №135К 1-1 від 01.08.2023 року, скасовано наказ ДП «Одеський морський торговельний порт» №УРП-3-2к, поновлено ОСОБА_1 , на посаді начальника служби з питань безпеки та протидії корупції, та у зв`язку з наявністю заяви ОСОБА_1 від 31.10.2022 року управлінню по роботі з персоналом, адаптації та мотивації видати наказ про припинення трудового договору з 14.11.2022 року за угодою сторін.

Наказом ДП «Одеський морський торговельний порт» «Про припинення трудового договору» від 01.08.2023 року №153К 3-1, прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з 14.11.2022 року за угодою сторін.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29.02.2024 року у справі №522/2588/23, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2023 року скасовано, взадоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», за участю третьої особи профспілки «Первинна професійна спілка Одеського порту» про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

При цьому матеріали справи не містять жодних доказів того, що після видання наказу №135К 1-1 від 01.08.2023 позивача було допущено о роботи та нарахована заробітна плата.

Частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьома статті 235 КЗпП України).

У постанові КЦС ВС від 17.06.2020 року у справі №521/1892/18 вказано, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

КЗпП України не містить визначення поняття "поновлення на роботі", як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

На думку суду відповідач фактично не виконав рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.07.2023 року у справі №522/2588/23 про поновлення його на роботі, оскільки фактично позивача не було допущено до виконання попередніх посадових обов`язків, хоча, рішення підлягало негайному виконанню.

Відповідач видавши оскаржуємий наказ в день видання наказу про поновлення фактично ухилився від негайного виконання рішення суду, а тому спосіб захисту обраний позивачем на думку суду є неефективним.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 цього Кодексу).

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі дії мають бути ефективними, тобто приводити до того результату, на який вони спрямовані. Інакше кажучи, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20, від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20).

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Під час винесення рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання менш оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Невчинення роботодавцем усіх дій, які включають у себе виконання рішення суду про поновлення на роботі, є підставою для покладення на нього відповідальності, визначеної статтею 236 КЗпП України, згідно з якою у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Питання фактичного допуску працівника, поновленого на роботі попереднім рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків не входить до предмета доказування у справі про наступне звільнення.

У статті 236 ЦПК України вказано, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, у разі затримки виконання рішення про поновлення на роботі порушене право працівника підлягає захисту шляхом звернення з вимогами про стягнення середнього заробітку відповідно до статті 236 КЗпП України.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин. Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав та інтересів, суд доходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної заяви.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2,4,12,13,27,64,76,81,95,133,141, 223, 247,258-259,263-265,268,280-282,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Морський торговельний порт», треті особи Профспілка «Первинна професійна спілка Одеського порту», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 квітня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

28.03.2024