Ухвала

від 18.04.2024 по справі 909/996/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"18" квітня 2024 р. Справа № 909/996/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Матущак О.І.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Данилюка Михайла Івановича від 18 квітня 2024 року

про відвід судді Якімець Г.Г.

з розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Данилюка Михайла Івановича від 30 березня 2023 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01 березня 2023 року (повний текст складено та підписано 15.03.2023), суддя Скапровська І.М.

у справі №909/996/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Данилюка Михайла Івановича

про зобов`язання повернути торгове обладнання - холодильник "Ice Scream Optima", заводський номер 18893, інвентарний номер 12.02086.00960.090

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 07 лютого 2024 року у справі №909/996/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" задоволено частково; постанову Західного апеляційного господарського суду від 22 листопада 2023 року у справі №909/996/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2024 року справу №909/996/22 розподілено колегії суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), судді: Бонк Т.Б. та Матущак О.І.

Ухвалою суду від 19 березня 2024 року справу №909/996/22 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Якімець Г.Г., суддів: Бонк Т.Б. та Матущак О.І. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15 квітня 2024 року.

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 13 травня 2024 року.

18 квітня 2024 року від відповідача - Данилюка Михайла Івановича до суду надійшла заява про відвід судді Якімець Г.Г. від розгляду справи №909/996/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" до Фізичної особи-підприємця Данилюка Михайла Івановича про зобов`язання повернути торгове обладнання - холодильник «Ice Scream Optima», заводський номер 18893, інвентарний номер 12.02086.00960.090.

Зокрема, заявник посилається на п.п.3, 5 ч.1 ст.35 ГПК України та зазначає, що у судовому засіданні 15 квітня 2024 року головуюча суддя не встановлювала обставини виникнення дійсних правовідносин між сторонами по справі на підставі акта передачі торгово-рекламного обладнання в суборенду від 06.08.2015 №FK-000628, а фактично з`ясовувала правовідносини між сторонами на підставі договору розміщення торгівельного обладнання від 16.10.2018 №10598 та акту про розміщення торгового обладнання від 16.10.2018, що свідчить про незнання матеріалів справи, ігнорування обов`язкових вказівок Верховного Суду у даній справі. Також зазначає, що головуюча суддя не давала можливості відповідачу викласти дійсні обставини обміну холодильниками між позивачем та відповідачем на підставі акта передачі торгово-рекламного обладнання від 06.08.2015 №FK-000628. На думку заявника вбачаються підстави для відводу судді Якімець Г.Г., як головуючої по справі, яка на його думку упереджено ставиться до відповідача по справі - Данилюка М.І.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч.7 ст.39 ГПК України).

Розглянувши заяву Данилюка Михайла Івановича про відвід судді Якімець Г.Г. у справі №909/996/22, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).

Слід зазначити, що до початку розгляду справи по суті у судовому засіданні 15 квітня 2024 року головуючий суддя з`ясував чи є у сторін заяви про відвід колегії суддів у справі №909/996/22 та чи довіряють вони оголошеному складу суду, на що відповідач - Данилюк М.І., який особисто був присутній у судовому засіданні у приміщенні Західного апеляційного господарського суду, відповів, що довіряє оголошеному складу суду та відводів не заявляв.

Поряд з тим, протягом судового засідання, яке тривало 38 хв., відповідачу надавалася можливість висловити свою позицію та надати суду свої пояснення (заперечення на позов) по суті спору.

Колегією суддів встановлено, що заявником не наведено відповідних обставин, передбачених статтями 35, 36 ГПК України, які б слугували підставою для відводу головуючого судді Якімець Г.Г. від розгляду справи №909/996/22.

Щодо посилання заявника на наявність підстав для сумніву в неупередженості та об`єктивності судді Якімець Г.Г. при розгляді справи №909/996/22, а також в заінтересованості вказаної судді у результаті розгляду справи, заявником не подано будь-яких доказів на підтвердження наведеного.

Згідно із частинами першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

ЄСПЛ зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Колегією суддів встановлено, що заявником не наведено відповідних обставин та не подано доказів на підтвердження таких обставин, які б слугували підставою для відводу головуючого судді Якімець Г.Г. у справі №909/996/22, при цьому, заявником не доведено наявність сумніву у неупередженості або об`єктивності вказаного судді під час розгляду цієї справи. Наведені заявником обставини, не можуть слугувати підставою для відводу головуючого судді у цій справі.

З огляду на наведене вище, заявлений Данилюком Михайлом Івановичем відвід судді Якімець Г.Г. у справі №909/996/22, суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на те, що колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, справу №909/996/22 (заяву Данилюка М.І. про відвід судді) слід передати для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України, складу судової колегії, для вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.ст.32, 35, 36, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.Справу №909/996/22 (заяву Данилюка Михайла Івановича від 18 квітня 2024 року про відвід судді Якімець Г.Г.) передати для визначення у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України, складу судової колегії, для вирішення питання про відвід.

2.Копії ухвали суду надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Матущак О.І.