Постанова

від 16.04.2024 по справі 911/2168/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2024 р. Справа№ 911/2168/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцька Т.О.

представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +"

на додаткове рішення господарського суду Київської області від 04.10.2023

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" про ухвалення додаткового рішення

у справі №911/2168/23 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +"

до державного підприємства "Чайка"

про стягнення 1 102 177, 70 грн,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" (далі - позивач, ТОВ "ВЕТЕРАНО ГАРД +"), звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Чайка" (далі - відповідач, ДП "Чайка") про стягнення 1 102 177,70 грн.

У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про надання доказів, в підтвердження понесених витрат на правову правничу допомогу, в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2023 року у справі 911/2168/23 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" задоволено в повному обсязі, присуджено стягнути з Державного підприємства "Чайка" заборгованість у розмірі 1 102 177,70 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 532,67 грн.

21.09.2023 року до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додано докази в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 911/2168/23 в розмірі 110 217,77 грн.

Додатковим рішенням господарського суду Київської області від 04.10.2023 заяву задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Чайка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" 25 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Мотивуючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що судом не заперечується та не ставиться під сумнів вартість послуг адвоката, досягнення згоди з клієнтом щодо останніх, однак суд не вважає правомірним покладати обов`язок з оплати таких послуг у повному обсязі на відповідача в силу їх захищеності та непропорційності, враховуючи предмет позову та суб`єктивний склад по справі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення господарського суду Київської області від 04.10.2023 по справі №911/2168/23 скасувати. Стягнути з державного підприємства "Чайка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" 110 217,77 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що визначена сторонами вартість правничої допомоги не відповідає ринковим цінам. Судом першої інстанції самостійно, безпідставно було зменшено витрати на правничу допомогу, без відповідного клопотання відповідача про зменшення витрат. Отже висновки суду першої інстанції, про те що 80% правничої допомоги не відповідають критеріям розумності, реальності та співмірності - є неправомірними, незаконними, необґрунтованими та не відповідає висновкам Верховного Суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.11.23 апеляційну скаргу у справі №911/2168/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 22.11.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №911/2168/23 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2023 витребувано з господарського суду Київської області матеріали справи №911/2168/23.

20.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2168/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 прийнято та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" на додаткове рішення господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/2168/23. Розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

01.03.2024 через систему «Електронний суд» від представник ТОВ "ВЕТЕРАНО ГАРД +" надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги з повідомленням учасників справи. Розгляд справи призначити на 16.04.2024.

У судове засідання, 16.04.2024 представник сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до офіційного електронного кабінету, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа. (а.с.124-126 т.2)

Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.

Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 16.04.2024.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись з позовними вимогами щодо стягнення 1 102 177,70 грн заборгованості, в прохальній частині позовної заяви зазначив, що докази про розмір судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Окрім того, в позовні зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 16 532,67 грн, витрати за надання правової допомоги - 110 217,77 грн,

Рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2023 у справі 911/2168/23 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" задоволено в повному обсязі, присуджено стягнути з Державного підприємства "Чайка" заборгованість у розмірі 1 102 177,70 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 532,67 грн.

21.09.2023 року до господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, до якої додано докази в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 911/2168/23 в розмірі 110 217,77 грн.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 25 0000,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що дотримуючись принципу реальності та розумності виконаних адвокатом робіт в межах даної справи, категорією та складністю такої справи, а також враховуючи сторону, за рахунок якої відбудеться відшкодування таких витрат на професійну правничу допомогу, суд не вважає правомірним покладати обов`язок з оплати таких послуг у повному обсязі на відповідача в силу їх захищеності та непропорційності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Частинами 1, 3 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Вимогами ст. 129 ГПК України передбачено, що у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно частин 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18.

Як свідчать матеріали справи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду позивачем було надано :

- Договір про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2023 року (а.с.28-29 т.2);

- Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2023 року (а.с.30 т.2);

- Рахунок на оплату № ВГ- 1/2 від 19 липня 2023 року на суму 22 043,55 грн (а.с.31 т.2);

- Виписку по рахункам за період з 20.07.2023 по 28.07.2023 (а.с.31 зворот т. 2);

- Акт № 1-1 ДУ 1 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором від 31.05.2023 про надання правової (правничої) допомоги та Додатковою угодою від 31.05.2023 № 1 до нього (а.с.32 т.2);

- Рахунок на оплату № ВГ - 2/2 від 15 вересня 2023 року (а.с.33 т.2);

- Договір про співпрацю від 01 травня 2023 року (а.с.33-34 т.2).

31.05.2023 між Адвокатським об`єднанням «Пріус» (далі - об`єднання) та ТОВ «Ветерано Гард+» (замовник) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (а.с. 28-29 т. 2), адвокатське об`єднання зобов`язується надавати замовнику за його окремими усними чи письмовими запитами правову допомогу протягом строку дії цього договору (п.2.1 договору).

За умовами пункту 4.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2023 року сторонами узгоджено, що вартість послуг за надання правової допомоги за конкретними завданнями клієнта, а також можливі уточнення порядку їх оплати, визначаються додатковими угодами до цього Договору, які є невід`ємними його частинами.

Пунктом 1.1. Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 31 травня 2023 року (а.с.30 т.2) сторони обумовили та встановили фіксований гонорар адвоката у розмірі 110 217,77 грн., з яких 22 043,55 грн. аванс, та 88 174,22 грн. кошти, які позивач зобов`язаний протягом п`яти днів з дня проголошення рішення перерахувати на рахунки Адвокатського об`єднання "Пріус".

На підставі рахунків на оплату № ВГ- 1/2 від 19 липня 2023 року та № ВГ - 2/2 від 15 вересня 2023 року позивачем послуги прийняті. Жодних зауважень щодо їх якості та кількості не надано. (а.с. 31,33 т.2)

В акті приймання-передачі наданої правової допомоги за договором від 31.05.2023 про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою від 31.05.2023 №1 до нього від 15.09.2023 (а.с.32 т.2), сторони зазначили, що вартість наданої адвокатським об`єднанням правової допомоги клієнту за надання правової допомоги з супроводу провадження та в господарському суді першої інстанції згідно з п.1 цього акту п.п.1.1. п.1. додаткової угоди №1 та п.2.2. договору, становить 110 217,77 грн, з яких: 22043,55 грн сплачені замовником на користь адвокатського об`єднання, на підставі виставленого рахунку, а 88 174,22 грн підлягають сплаті замовником на користь адвокатського об`єднання в 5-ти денний строк з дня оголошення судового рішення за позовом або його отримання замовником.

Відповідач проти заявлених позивачем витрат на правничу допомогу заперечував просив зменшити їх розмір, заявивши усне клопотання в судовому засіданні 04.10.2023, відповідно до протоколу судового засідання. (а.с.120 т.2)

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц).

Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в додатковій постанові від 11.07.2023 у справі №916/2664/21, при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, якими підтверджується надання позивачу професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, колегія суддів погоджується з господарським судом, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 110 217,77 грн є непропорційним та необґрунтованим.

Так, спір що виник між позивачем і відповідачем заснований на неналежному виконанні з боку відповідача умов укладених договорів. У своїх досудових документах так і в процесуальних документах в судовому провадженню - відповідач не заперечував наявності такої заборгованості, та фактично визнавав її за собою. Окрім того, долучені до матеріалів справи договору є ідентичними як за змістом так і за його правовою природою. Підтвердження факту заборгованості здійснювалося одними й тими самими документами, які фактично являються первинними бухгалтерськими документами, та виставлялися відповідачу в якості наданих послуг за укладеними договорами. За своєю складністю справа є нескладною, не потребує зібранню додаткових документів, та виникла фактично через неналежне виконання зобов`язання відповідачем, проти якого останній не заперечував.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно було зменшено витрати на правничу допомогу, оскільки відповідач не подавав клопотання про зменшення таких витрат, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з протоколу судового засідання від 04.10.2023, представник відповідача, у відповідності до ч.6 ст. 126 ГПК України, у судовому засіданні заявляв усне клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу (а.с.120 т.2), нормами зазначеної статті не визначено обов`язок сторони подавати клопотання виключно в письмовій формі.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги обсяг наданих послуг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, а також заперечення відповідача проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції правомірно зменшено розмір заявленої до стягнення позивачем на правничу допомогу суми до 25 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості апеляційної скарги в частині оскарження відмови у стягненні на його користь чистини витрат на правничу допомогу, тож апеляційний суд погоджується з додатковим рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТЕРАНО ГАРД +" на додаткове рішення господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі №911/2168/23 залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Київської області від 04.10.2023 у справі № 911/2168/23 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/2168/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 18.04.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко