ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" квітня 2024 р.Cправа № 902/133/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,
представників:
позивача - Байдуж Ю.С.,
відповідача - Леляка Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" (вул. Небесної сотні, буд. 11, кв. 4, м. Умань, Черкаська область, 20301)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1В, село Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337)
про стягнення 6013204,68 грн,
В С Т А Н О В И В :
Товариством з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення 6013204,68 грн.
Ухвалою суду від 12.02.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/133/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.03.2024 об 11:30 год.
Під час підготовчого провадження учасникам справи забезпечено можливість на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору. Таким правом скористався відповідач та подав відзив на позовну заяву (а.с. 135-139, том 5). Від позивача відповіді на відзив до суду не надійшло.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 11.04.2024, про що 21.03.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
Також слід зазначити, що на підставі відповідних клопотань представникам обох сторін забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/133/24 в суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На визначений час у судове засідання з`явилися усі учасники справи (в режимі відеоконференції).
Представниця позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив, послався на викладене у відзиві на позовну заяву.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №б/н від 18.01.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" 6013204,68 грн з яких: 5 291 874,52 грн - основного боргу; 162 646,3 грн - пені; 15 730,99 грн - 3% річних; 13 765,87 грн - інфляційних втрат та 529 187 грн - штрафу.
Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зводиться до того, що з огляду на положення п. 3.5 договору поставки від 18.01.2023, ст. 664 ЦК України, ч. 4 ст. 268 Господарського кодексу України відсутні підстави для оплати товару, на який покупцю не передані в повному обсязі товаросупровідні документи, а тому і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за прострочення платежів з огляду відсутність факту відповідного прострочення.
18.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" (Постачальник, позивач) укладено Договір поставки №б/н (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник, на умовах, передбачених даним Договором, зобов`язується передати Товар, який визначений специфікації. У власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити переданий Товар за цінами, обумовленими Сторонами у Заявці. Товар постачається партіями, відповідно до узгоджених з Постачальником замовлень Покупця, зроблених протягом строку дії Договору. Поставка Товару здійснюється відповідно до узгоджених з Постачальником замовлень Покупця, зроблених протягом строку дії Договору.
Згідно із п. 3.3. Договору датою отримання Товару вважається фактична дата отримання Товару Покупцем. Прийом Товару по кількості та якості здійснюється за участю водія/експедитора Постачальника або Перевізника, з яким Постачальник діє на умовах Договору перевезення, та повноважного представника Покупця. У разі виявлення недостачі Товару та або його брак, такий факт відображається в акті приймання, який складається Покупцем Товару у довільній формі, та підтверджується підписами водія/експедитора Постачальника або Перевізника та повноважної на прийом продукції особи Покупця. На підставі видаткової накладної та акту приймання у разі його наявності Сторони здійснюють відповідні записи в бухгалтерських документах. Після прийому Товару відповідальною особою Покупця претензії щодо браку не розглядаються, за винятком випадків скритих виробничих недоліків (п. 3.3. даного Договору). Підписаний акт Покупець зобов`язаний надіслати засобами електронного зв`язку Постачальнику не пізніше 3-ого робочого дня після прийому - передачі Товару, та/або видати на руки водію/експедитору Постачальника або Перевізнику.
Перехід права власності на Товар відбувається після передачі партії Товару на складі Покупця та підписання представником Покупця відповідної видаткової та товаро-транспортної накладних в пункті отримання Товару, попередньо погодженому Сторонами. Ризик випадкової втрати чи псування Товару несе Покупець з моменту отримання Товару (п. 3.4. Договору).
Пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи:
- товаро-транспортна накладна;
- видаткова накладна;
- декларація виробника;
- документи, що підтверджують якість товару;
- інші документи, надання яких є обов`язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії.
При ненаданні Постачальником відповідно до 3.5. цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею Товару поставка вважається не здійсненою, а зобов`язання Постачальника по поставці невиконаними.
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата кожної отриманої Покупцем партії Товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом семи календарних днів після відвантаження Товару Покупцю, якщо інше додатково не погоджено Сторонами. Сума даного Договору складає суму всіх видаткових накладних за якими Покупець отримає Товар протягом дії даного Договору.
3а результатами діяльності за визначений період (один раз на місяць) Сторони зобов`язуються проводити звіряння взаємних розрахунків, за результатами чого оформляють відповідний Акт звірки. Відомості, що підтверджені Сторонами в Акті звірки, є основою для кінцевих взаєморозрахунків на кожну конкретну дату (п. 4.3. Договору).
Згідно із п. 4.4. Договору сторони погодили, що Акт складається в одній із таких форм:
а) паперовий, підписаний сторонами та скріплений печаткою:
б) електронний в виді скан-копії паперового, підписаного та скріпленого печатками, та направленого на електронну адресу Покупця та Постачальника зазначені у цьому Договорі.
в) електронного, завіреного електронним цифровим підписом в системі "М.Е.Док.".
Сторони домовились, що обмін Актами в будь-якій з вищеперелічених форм є належним та достатнім для підтвердження заборгованості Сторін, в зв`язку з чим вони мають право посилатися на відомості одного з таких Актів, як на відомості та факти, що мають юридичну силу.
За умовами пп. 6.2.- 6.3. Договору у випадку якщо Покупець у терміни, зазначені у цьому Договорі, не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий Товар, він зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу. Додатково крім пені визначеної п. 6.2. Договору за прострочення оплати Товару понад 10 днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого Товару.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року в частині поставки, а в частині оплати - до повного виконання зобов`язань по даному Договору. У разі, якщо за 10 (десять) календарних днів до закінчення терміну дії жодна із сторін не виявить бажання про розірвання Договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах. Кількість пролонгацій сторонами не обмежується (п. 11.1. Договору).
10.07.2023 між сторонами підписано Додаткову угоду №8 до Договору щодо зміни реквізитів Покупця.
На виконання умов Договору з листопада по грудень 2023 року позивач поставив відповідачу ряд партій товару загальною вартістю 5 291 874,52 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими, товарно-транспортними накладними та відповідними рахунками на оплату (а.с. 134, том 1 - а.с. 131, том 5).
За твердженням позивача, вказана вартість товару є неоплаченою відповідачем, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" із претензією №б/н від 05.01.2024 про сплату 5 291 874,52 грн заборгованості (а.с. 96-99, том 1). Докази реагування відповідача на таку претензію у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до обопільно підписаного сторонами Акту звірки розрахунків за період 01.01.2022 - 23.11.2022, станом на 20.01.2024 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" склала 5 291 874,52 грн (а.с. 104 -132, том 1).
Несплата відповідачем вартості поставленого Товару на суму 5 291 874,52 грн слугувала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду. Водночас у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання щодо оплати за поставлений Товар позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 162 646,3 грн - пені; 15 730,99 грн - 3% річних; 13 765,87 грн - інфляційних втрат та 529 187 грн - штрафу.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України, глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №б/н від 18.01.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу
Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Як підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, ним в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено остаточної оплати вартості поставленого позивачем товару на суму 5 291 874,52 грн.
Як уже зазначалося, в силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що оплата кожної отриманої Покупцем партії Товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом семи календарних днів після відвантаження Товару Покупцю, якщо інше додатково не погоджено Сторонами.
Отже, прострочення відповідача щодо оплати вартості отриманого товару виникло за спливом семи календарних днів після його прийняття (за фактом підписання відповідних видаткових накладних), що кореспондується із приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України.
Суд враховує, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (постанова ВС КГС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17).
Окрім того, відповідно до п. 4.3. Договору сторони визначили, що відомості, що підтверджені Сторонами в Акті звірки, є основою для кінцевих взаєморозрахунків на кожну конкретну дату.
Отже, наявність основного боргу відповідача перед позивачем в розмірі 5 291 874,52 грн підтверджується в сукупності первинними документами - обопільно підписаними видатковими та товарно-транспортними накладними, а також Актом звірки, який в силу п. 4.3. Договору є основою для кінцевих взаєморозрахунків. Водночас суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Суд акцентує увагу, що відповідачем факт поставки товару на суму 5 291 874,52 грн не заперечується. Поряд з цим останній заперечує настання обов`язку щодо сплати вартості отриманого товару згідно із п. 3.5. Договору з підстав, що Постачальник не надав супроводжуючих документів на поставлений Товар.
Так, пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що разом з товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи:
- товаро-транспортна накладна;
- видаткова накладна;
- декларація виробника;
- документи, що підтверджують якість товару;
- інші документи, надання яких є обов`язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії.
При ненаданні Постачальником відповідно до 3.5. цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею Товару поставка вважається не здійсненою, а зобов`язання Постачальника по поставці невиконаними.
Поряд з цим відповідно до ч. 1 ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач як Покупець в силу приписів ч. 1 ст. 666 ЦК України встановлював додатковий строк позивачу як Продавцю для передання супроводжуючих документів на Товар.
Оскільки матеріали справи містять обопільно підписані сторонами товаро-транспортні та видаткові накладні, тому з урахуванням переліку супроводжуючих документів, визначених п. 3.5. Договору, спір виник з підстав ненадання, зокрема, документів, що підтверджують якість товару.
Водночас згідно із п. 3.3. Договору прийом Товару по кількості та якості здійснюється за участю водія/експедитора Постачальника або Перевізника, з яким Постачальник діє на умовах Договору перевезення, та повноважного представника Покупця. У разі виявлення недостачі Товару та або його брак, такий факт відображається в акті приймання, який складається Покупцем Товару у довільній формі, та підтверджується підписами водія/експедитора Постачальника або Перевізника та повноважної на прийом продукції особи Покупця. На підставі видаткової накладної та акту приймання у разі його наявності Сторони здійснюють відповідні записи в бухгалтерських документах. Після прийому Товару відповідальною особою Покупця претензії щодо браку не розглядаються, за винятком випадків скритих виробничих недоліків.
Отже, при ненаданні Постачальником супроводжуючих документів на підтвердження якості Товару відповідальна особа Покупця мала відмовитися від прийому такого Товару, позаяк в подальшому претензії щодо неналежної якості (браку товару) не приймаються, за винятком випадків скритих виробничих недоліків. Водночас ч. 2 ст. 666 ЦК України чітко передбачено право покупця відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк.
Окрім того, суд враховує позицію, викладену в постанові ВС КГС від 15.09.2020 у справі № 920/618/18, що за умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов`язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця.
Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідач як при прийнятті Товару, так і після фактичного прийняття Товару не вчинив дій на його повернення (хоча крайня спірна поставка датована 27.12.2023, при цьому предметом поставки є продукти харчування, що мають обмежений строк придатності), як і не встановлював додаткового строку позивачу для надання супроводжувальних документів в силу приписів ч. 1 ст. 666 ЦК України. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, що у нього не виникло прострочення зі сплати вартості Товару, оскільки позивач не виконав зустрічного зобов`язання з надання визначених пунктами 3.5. Договору документів. Прострочення відповідача щодо оплати вартості отриманого товару за умовами п. 4.2. Договору виникло за спливом семи календарних днів після його прийняття (за фактом підписання відповідних видаткових накладних). При цьому факт поставки підтверджено належними первинними документами та отримання Товару загальною вартістю 5 291 874,52 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" не заперечується.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 5 291 874,52 грн основного боргу в повному обсязі.
Окрім основного боргу, Товариством з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" нараховано та заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" 162 646,3 грн - пені; 15 730,99 грн - 3% річних; 13 765,87 грн - інфляційних втрат та 529 187 грн - штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Пунктом п. 6.2. Договору сторони погодили, що у випадку якщо Покупець у терміни, зазначені у цьому Договорі, не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий Товар, він зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченої суми за кожен календарний день прострочення платежу.
Згідно із п. 6.3. Договору додатково крім пені визначеної п. 6.2. Договору за прострочення оплати Товару понад 10 днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого Товару.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних "LІGA 360" поданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат (кінцева дата нарахування - 26.01.2024) на відповідні суми заборгованості, судом встановлено, що такий розрахунок перебуває в межах розрахунку суду. Відтак заявлені складові заборгованості є обґрунтованими у визначених позивачем сумах: пеня в сумі 162 646,3 грн; 3% річних в сумі 15 730,99 грн та інфляційні втрати в сумі 13 765,87 грн.
Арифметичною перевіркою правильності нарахування штрафу в порядку п. 6.3. Договору помилок не виявлено (5 291 874,52 грн х 10% = 529 187 грн).
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позову й щодо решти складових заборгованості.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 90 198,07 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1В, село Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337, код ЄДРПОУ 43413041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК АЛЬЯНС" (вул. Небесної сотні, буд. 11, кв. 4, м. Умань, Черкаська область, 20301, код ЄДРПОУ 44350758) 5 291 874,52 грн - основного боргу; 162 646,3 грн - пені; 15 730,99 грн - 3% річних; 13 765,87 грн - інфляційних втрат; 529 187 грн - штрафу та 90 198,07 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 22 квітня 2024 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 24.04.2024 |
Номер документу | 118516737 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Тварковський А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні