Рішення

від 09.04.2024 по справі 922/5361/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024м. ХарківСправа № 922/5361/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 35-а, офіс 300) до Приватного підприємства "Баталер" (61046, м. Харків, вул. Хабарова, буд. 2-А) про стягнення 3095569,35 грн. за участю представників:

позивача - Гончаров Д.О., ордер серії АА №1320782 від 28.06.2023,

відповідача - Тихоненко М.В., ордер серії ВІ №1193224 від 22.01.2024;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватне підприємство "Баталер", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2345776,86 грн., з яких 193694,61 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 63586,63 грн. 10% штрафу , 306851,88 грн. пені, 19603,18 грн. 3% річних, 87591,66 грн. інфляційних нарахувань та 1674448,90 грн. неустойки. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу №10410/06/21-Г від 18.06.2021.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, ці витрати складаються з витрат з оплати судового збору у розмірі 35186,66 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13420,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.12.2023 у справі № 922/5361/23 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.01.2024 об 11:00.

08.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №1813), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

22.01.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву (вх. №1849).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2024 у справі № 922/5361/23 клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву задоволено та приєднано відзив на позовну заяву (вх. №1849 від 22.01.24) до матеріалів справи, підготовче засідання відкладено на 06.02.2024 о 12:00.

06.02.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. №3308).

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2024 у справі № 922/5361/23 задоволено усне клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 20.02.2024 о 13:30.

06.02.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №3365) з додатковими документами.

16.02.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення (вх. №4415). Разом з тим канцелярією суду було складено акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 16.02.2024 про те, що під час перевірки документів при розкриванні поштового відправлення, що надійшли від Приватного підприємства "Баталер" у справі № 922/5361/23, вх.№4415, виявлено недоліки, а саме: відсутній підпис у поясненні.

Телефонограмою від 19.02.2024 секретарем судового засідання повідомлено позивача та відповідача про те, що у зв`язку з хворобою судді Жиляєва Є.М., підготовче засідання 20.02.2024 не відбудеться.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі № 922/5361/23 повідомлено учасників справи про те, що наступне підготовче засідання у справі відбудеться 05.03.2024 о 13:30.

27.02.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення (вх. №5363).

05.03.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. №5969), мотивоване неможливістю прибуття в судове засідання уповноваженого представника через зайнятість останнього в іншому судовому процесі.

05.03.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №5977), мотивоване перебуванням уповноваженого представника на лікарняному.

05.03.20224 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №6075) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2024 у справі № 922/5361/23 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. №3308 від 06.02.2024), подальший розгляд справи ухвалено здійснювати із врахуванням цієї заяви та підготовче засідання відкладено на 19.03.2024 о 10:30.

19.03.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №7489), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 19.03.2024 у справі № 922/5361/23 підготовче засіданні відкладено на 26.03.2024 о 10:00.

19.03.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №7489), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2024 у справі № 922/5361/23 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.04.2024 о 10:30

26.03.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про продовження строку на подання доказів, які були надані позивачем під час проведення підготовчого засідання (вх. №8083), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

28.03.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів по справі (вх. №8383) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання 09.04.2024 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання 09.04.2024 з`явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

09.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено наступне.

18.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» (Лізингодавець) та Приватним підприємством «Баталер» (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №10410/06/21-Г (далі - Договір фінансового лізингу №1), відповідно до умов якого, Лізингодавець зобов`язався передати на умовахфінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем транспортний засіб марки RENAULT, комерційний опис Logan, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю в т.ч. ПДВ - 402590,00 грн., який був зареєстрований за Позивачем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 15.09.2021 ТСЦ 8048 (Об`єкт лізингу №1), а Відповідач зобов`язався прийняти Об`єкт лізингу №1 та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору фінансового лізингу та вимог Закону України «Про фінансовий лізинг».

З матеріалів справи убачається, що відповідно до Акту (видаткова накладна) прийому-передачі від 16.09.2021 Об`єкта лізингу до Договору фінансового лізингу №10411/06/21-Г від 18.06.2021, де Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв, в якості Об`єкта лізингу згідно Договору наступне майно: автомобіль марки RENAULT Logan, 2021 року випуску (виробництва), пробіг на момент передачі/тип трансмісії (АТ/МТ) - 20 км., реєстраційний номер - КА348ЕР, № шасі, кузова - / НОМЕР_2 , № двигуна - НОМЕР_3 , ціна без ПДВ - 335491,67 грн., сума з ПДВ - 402590,00 грн. Всього у кількості 1 Об`єкта лізингу (т.с. 1 а.с. 58)

13.10.2021 року права вимоги за Договором №1 були відступлені до нового кредитора AT «Таскомбанк» на підставі Додатку від 13.10.2021 року «Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 21/07-2017 від 21.07.2017 року».

Відповідно до умов пункту 1.1. Загальних умов, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовахфінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно (далі по тексту Об`єкт лізингу), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Об`єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.

Відповідно до п. 1.2. Загальних умов договору фінансового лізингу, Лізингоодержувачу надається право користування Об`єктом лізингу на строк, зазначений в Договорі.

Згідно з п.14 Договору фінансового лізингу №1, підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу , які є публічною частиною Договору фінансового лізингу (далі за текстом - Загальні умови). Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід`ємною складовою частиною Договору. Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Об`єкта лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов`язується дотримуватися усіх його умов.

Згідно з п.15 Договору фінансового лізингу №1, своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу», які розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації , передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно п.13 Договору №1, Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/ розірвання цього Договору).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що свої зобов`язання Позивач виконав своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набув у свою власність та передав 16.09.2021, згідно акту прийому-передачі на умовах фінансовоголізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем транспортний засіб марки RENAULT, комерційний опис Logan, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , вартістю на суму 402590,00 грн., який був зареєстрований за Позивачем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого 15.09.2021 року ТСЦ 8048 (далі по тексту «Об`єкт лізингу №1»).

13.10.2021 року права вимоги за Договором №1 були відступлені до нового кредитора AT «Таскомбанк» на підставі Додатку від 13.10.2021 року «Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 21/07-2017 від 21.07.2017 року»,

Позивачем у позові зазначено про те, що Відповідач сплатив перший лізинговий платіж, прийняв від Позивача у платне володіння та користування замовлений Об`єкт лізингу №1 та вже на другому лізинговому платежу допустив прострочку у 3 (три) дні та продовжував систематично допускати прострочки по оплаті лізингових платежів.

Отже, Позивачем у позові зазначено про те, що Відповідач порушив взяті на себе за Договором фінансового лізингу зобов`язання щодо сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка не була погашена Відповідачем добровільно.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 05.07.2022 Відповідачу була направлена досудова вимога №10469/31.1 про сплату виниклої заборгованості з попередженням розірвання Договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та подальшим зверненням до суду з відповідним позовом про стягнення в примусовому порядку заборгованості з урахуванням усіх штрафних санкцій, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої заборгованості та будь-яких інших збитків, що матимуть місце при вирішенні спору.

Проте вимоги Позивача залишились з боку Відповідача без відповіді та задоволення, заборгованість за Договором фінансового лізингу залишилась непогашеною.

26.12.2022 права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на підставі Додатку від 26.12.2022 року «Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12-2017-ЗВ від 28.12.2017 року».

Згідно з Додаткової угоди №1 від 16.09.2021 року до Договору №1 строк лізингу закінчився 15.09.2022 року.

Згідно п. 8.7. Загальних умов договору фінансового лізингу, у разі, якщо після закінчення строку лізингу за Договором, умови якого передбачають наявність викупної вартості Об`єкта лізингу, Лізингоодержувач не реалізує своє право викупу Об`єкта лізингу згідно з п.8.2. Загальних умов та не продовжить строк користування Об`єктом лізингу (у разі наявності такого права за Договором), Лізингоодержувач повертає Об`єкт лізингу Лізингодавцю на підставі Акту в місці та час, зазначені Лізингодавцем, з урахуванням вимог п.п.11.5., 11.10. Загальних умов.

Позивачем у позові вказано про те, що 01.12.2022 року Відповідачу була направлена вимога №21333/31.1 про повернення Об`єкта лізингу №1 протягом семи календарних днів. Однак, Лізингоодержувач не повернув Об`єкт лізингу №1 по Договору №1, відповідно до ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 8.7. Загальних умов договору фінансового лізингу.

Також, із матеріалів справи убачається, що 18.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю УЛФ-ФІНАНС (Лізингодавець) та Приватним підприємством БАТАЛЕР (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №10411/06/21-Г (далі - Договір фінансового лізингу №2).

Згідно з п.1З Договору фінансового лізингу, Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності та діє протягом перебігу) Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором. Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення розірвання цього Договору).

Зобов`язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.

Свої зобов`язання за вищевказаним Договором Позивач виконав належним чином, передавши 16.09.2021 у відповідності до акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем транспортний засіб марки RENAULT, комерційний опис Logan, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , номер двигуна НОМЕР_7 , вартістю 402590,00 грн., який був зареєстрований за Позивачем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , виданого 15.09.2021 року ТСЦ 8048 (далі по тексту Об`єкт лізингу №2), а Відповідач зобов`язався прийняти Об`єкт лізингу №2 та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору фінансового лізингу №2 та вимог Закону України Про фінансовий лізини.

13.10.2021 року права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора AT ТАСКОМБАНК на підставі Додатку від 13.10.2021 року Перелік Договорів Фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимога (цесії) № 21/07-2017 від 21.07.2017 року.

Позивачем у позові зазначено про те, що Відповідач сплатив перший лізинговий платіж, прийняв від Позивача у платне володіння та користування замовлений Об`єкт лізингу №2 та вже на другому лізинговому платежу допустив прострочку у 3 дні та продовжував систематично допускати прострочки по оплаті лізингових платежів.

Таким чином, Позивачем у позові зазначено про те, що Відповідач порушив взяті на себе за Договором фінансового лізингу №2 зобов`язання щодо сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, котра не була погашена Відповідачем добровільно.

З метою врегулювання спору 05.07.2022 Відповідачу була направлена досудова вимога №10470/31.1 про сплату заборгованості.

Проте Відповідач відповіді не надав, заборгованість за Договором фінансового лізингу залишилась непогашеною.

01.12.2022 року була направлена вимога №21334/31,1 про повернення Об`єкта лізингу протягом семи календарних днів. Однак, Лізингоодержувач не повернув Об`єкт лізингу, згідно вимоги.

26.12.2022 року права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора ТОВ УЛФ-ФІНАНС на підставі Додатку від 26.12.2022 Перелік Договорів Фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12-2017-ЗВ від 28.12.2017 року.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 16.09,2021 року до Договору фінансового лізингу №10411/06/21-Г від 18.06.2021 року строк лізингу закінчився 15.09.2022 року.

Також, матеріалами справи установлено, що 09.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (Лізингодавець) та Приватним підприємством «БАТАЛЕР» (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №9256/03/21-Г (далі - Договір фінансового лізингу №4).

Згідно з п.13 Договору фінансового лізингу, Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення / розірвання цього Договору).

Зобов`язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.

Відповідно до п.14 Договору фінансового лізингу, підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною Договору фінансового лізингу. Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід`ємною складовою частиною Договору. Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Предмета лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов`язується дотримуватися усіх його умов.

Згідно з п.15 Договору фінансового лізингу, своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу», які розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації, передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до п. 1.1. Загальних умов, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно, найменування, специфікація, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Об`єкт лізингу №3 у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.

Позивачем у позові зазначено, що свої зобов`язання Позивач виконав своєчасно, належним чином і в повному обсязі, зокрема, набув у свою власність та передав 19.03.2021, у відповідності до акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем транспортний засіб марки RENAULT, комерційний опис Logan, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_10 , номер двигуна НОМЕР_11 , вартістю 422950,00 грн., який був зареєстрований за Позивачем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 , виданого 17.03.2021 року ТСЦ 8048 (далі по тексту «Об`єкт лізингу №3»), а Відповідач зобов`язався прийняти Об`єкт лізингу №3 та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору фінансового лізингу та вимог Закону України «Про фінансовий лізинг».

19.04.2021 року права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора AT «ТАСКОМБАНК» на підставі Додатку від 19.04.2021 року «Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесіГ) № 21/07-2017 від 21.07.2017 року».

Позивачем у позові вказано про те, що Відповідач сплатив перший лізинговий платіж, прийняв від Позивача у платне володіння та користування замовлений Об`єкт лізингу №3 та вже на третьому лізинговому платежу допустив прострочку та продовжував систематично допускати прострочки по оплаті лізингових платежів.

У зв`язку з наявною заборгованістю та з метою врегулювання спору, 05.07.2022 Відповідачу була направлена досудова вимога №10467/31.1 про сплату заборгованості.

Проте Відповідач відповіді не надав, заборгованість за Договором фінансового лізингу залишилась непогашеною.

26.12.2022 року права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на підставі Додатку від 26.12.2022 року «Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12-2017-ЗВ від 28.12.2017 року».

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 19.03.2021 року до Договору фінансового лізингу №9256/03/21-Г від 09.03.2021 року строк лізингу закінчився 18.03.2022 року.

01.12.2022 року була направлена вимога №21331/31.1 про повернення Об`єкту лізингу №3 протягом семи календарних днів. Однак, Лізингоодержувач не повернув Об`єкт лізингу №3, згідно вимоги.

04.05.2023 Відповідачу була повторно направлена вимога №УФ-54860 про повернення Об`єкт лізингу №3 протягом семи календарних днів. Однак, Відповідач не повернув Об`єкт лізингу №3, згідно вимоги.

Окрім того, 18.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (Лізингодавець) та Приватним підприємством «БАТАЛЕР» (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 10412/06/21-Г (далі - Договір фінансового лізингу №4).

Згідно з п.13 Договору фінансового лізингу, Договір фінансового лізингу набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками Сторін (у разі їх наявності) та діє протягом перебігу Строку лізингу (крім випадків, коли з підстав та в порядку, передбаченому цим Договором, Сторона відмовиться від Договору в односторонньому порядку або Сторони досягнуть згоди про дострокове припинення/ розірвання цього Договору). Зобов`язання за Договором, у разі його можливого порушення, не припиняються із закінченням строку його дії та припиняються їх повним виконанням.

Відповідно до п.14 Договору фінансового лізингу, підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу , які є публічною частиною Договору фінансового лізингу (далі за текстом - Загальні умови). Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviya-k-dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід`ємною складовою частиною Договору. Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Об`єкта лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов`язується дотримуватися усіх його умов.

Відповідно до п.15 Договору фінансового лізингу, своїм підписом на Договорі Лізингоодержувач підтверджує факт отримання Договору фінансового лізингу в дату його укладення та запевняє, що на дату підписання Договору ознайомився та має доступ до Загальних умов договору фінансового лізингу», які розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця та є діючими на дату укладання Договору, а також підтверджує отримання перед укладанням Договору інформації , передбаченої ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з п. 1.1. Загальних умов, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Лізингоодержувачем майно (далі по тексту Об`єкт лізингу), найменування, марка, модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти Об`єкт лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору, а в кінці строку дії Договору має право придбати Об`єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у Договорі.

Із обставин справи убачається, що Позивач, на виконання вищевказаного Договору фінансового лізингу № 10412/06/21-Г передав 16.09.2021 року, згідно акту прийому-передачі на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлений Лізингоодержувачем транспортний засіб марки RENAULT, комерційний опис Logan, 2021 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_13 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_14 , номер двигуна НОМЕР_15 , вартістю на суму 402 590,00 грн. (Чотириста дві тисячі п`ятсот дев`яносто гривень 00 копійок), який був зареєстрований за Позивачем на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 , виданого 15.09.2021 року ТСЦ 8048 (далі по тексту Об`єкт лізингу №4), а Відповідач зобов`язався прийняти Об`єкт лізингу №4 та своєчасно сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов Договору фінансового лізингу та вимог Закону України Про фінансовий лізинг».

13.10.2021 року права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора AT «ТАСКОМБАНК» на підставі Додатку від 13.10.2021 року «Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 21/07-2017 від 21.07.2017 року».

Позивачем у позові зазначено про те, що Відповідач сплатив перший лізинговий платіж, прийняв від Позивача у платне володіння та користування замовлений Об`єкт лізингу №4 та вже на другому лізинговому платежу допустив прострочку у 3 дні та продовжував систематично допускати прострочки по оплаті лізингових платежів.

Отже, Позивачем у позові зазначено про те, що Відповідач порушив взяті на себе за Договором фінансового лізингу зобов`язання щодо сплати лізингових платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, котра не була погашена Відповідачем добровільно.

У зв`язку з наявною заборгованістю та з метою врегулювання спору, 05.07.2022 Відповідачу була направлена досудова вимога №10471/31.1 про сплату виниклої заборгованості.

Проте Відповідач відповіді не надав, заборгованість, яка виникла по Договору фінансового лізингу №4 не була погашена лізингоодержувачем.

01.12.2022 року була направлена вимога №21335/31.1 про повернення Об`єкта лізингу №4 протягом семи календарних днів. Однак, лізингоодержувач не повернув Об`єкт лізинг №4, згідно вимоги.

26.12.2022 року права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на підставі Додатку від 26.12.2022 року «Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12-2017-ЗВ від 28.12.2017 року».

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 16.09.2021 року до Договору фінансового лізингу № 10412/06/21-Г від 18.06.2021 року строк лізингу закінчився 15.09.2022 року.

04.05.2023 року Відповідачу була повторно направлена вимога №УФ-54859 про повернення Об`єкта лізингу №4 протягом семи календарних днів. Однак, Відповідач не повернув Об`єкт лізингу №4, згідно вимоги.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з Відповідача на свою користь 193694,61 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів за Договорами лізингу, 63586,63 грн. 10% штрафу, 327840,14 грн. пені, 21543,87 грн. 3% річних, 91490,98 грн. інфляційних нарахувань та 2397413,12 грн. неустойки.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивач не долучив до позову доказів, що саме ті Загальні умови, на які він посилається у своєму позові розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договори фінансового лізингу, а також те, що вказані документи (Загальні умови) на момент отримання відповідачем лізингу взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати штрафу, пені та неустойки, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що зазначені позивачем у позові, розмірах і порядках нарахування, тому , будь-яких доказів на підтвердження того, що при укладенні договорів фінансового лізингу діяли Загальні умови саме в такій редакції на які посилається позивач, існували на час підписання договорів фінансового лізингу, позивач суду не надав. Отже, на переконання Відповідача, оскільки зазначені Загальні умови не містять підпису директора відповідача та відбитку печатки про ознайомлення з ними, то відповідно, позивачем не доведено розмір, порядок та умови нарахування штрафу пені та неустойки, що були нібито узгоджені сторонами при укладенні договору. Крім того, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з наданими позивачем Загальними умовами був ознайомлений відповідач і погодився з ними, підписуючи договори фінансового лізингу, а також те, що вказаний документ на момент підписання договорів фінансового лізингу містив умови щодо сплати пені, штрафу та неустойки, в тих розмірах і порядках нарахування, про що вказує позивач. Будь-яких доказів на підтвердження того, що при укладенні договорів фінансово го лізингу діяли Загальні Умови договору фінансового лізингу саме в такій редакції, яка існувала на час підписання договорів фінансового лізингу позивач суду не надав, а тому без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Загальні умови, відсутність у договорах фінансового лізингу домовленості сторін про сплату штрафу, пені та неустойки не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору фінансового лізингу, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Враховуючи той факт, що в договорах фінансового лізингу не встановлено відповідальності лізингоодержувача за прострочення внесення лізингових платежів, позивачем не доведено факт того, що додані до позовної заяви роздруківки Загальних умов договору фінансового лізингу існували на момент укладання договорів фінансового лізингу саме в такій редакції, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, пені та неустойки не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать умовам договорів фінансового лізингу. Також, відповідачем у своєму відзиві зазначено, зокрема про те, що до позовної заяви не додано доказів передання позивачу права вимоги за договорами фінансового лізингу, що є предметом позову по даній справі від ПАТ «ТАКСОМБАНІС» до ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», тому, на переконання відповідача, позивач не набув права вимоги до відповідача, так як до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів переходу до нього прав та обов`язків Первісного кредитора (ПАТ «ТАСКОМБАНК»), якими має бути акт приймання-передачі прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги (цесії) №28/12-2017 від 28.12.2017 року з Переліком відступлених договорів. Відповідно, позивач не мав права звертатись до суду із вказаним позовом, оскільки не є належним позивачем. Також, заперечуючи проти позовних вимог в частині заявленої до стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів станом на 06.10.2023: за договором фінансового лізингу від 09.03.2021 № 9256/03/21-Г в сумі 26678.30 грн. та за договором фінансового лізингу від 18.06.2021 № 10412/06/21-Г в сумі 167016,31 грн., відповідачем наголошено про те, що на дату, що вказана позивачем, відповідач за договором фінансового лізингу від 18.06.2021 № 10412/06/21-Г виконав свої фінансові зобов`язання в повному обсязі, а за договором фінансового лізингу від 09.03.2021 № 9256/03/21 -Г, а заборгованість, яка існувала у відповідача складала 204 грн. На підтвердження відсутності у відповідача заборгованості за лізинговими платежами, останнім разом з відзивом надано копії платіжних доручень та інструкцій. Також, відповідачем зазначено, що позивачем 27.01.2023 на електронну пошту, що вказана в договорі та на адресу представника відповідача було направлено додаткові угоди с пропозицією реструктуризації заборгованості за договорами фінансового лізингу №10410/06/21-Г від 18.06.2021, №10411/06/21-Г від 18.06.2021 та №10412/06/21-Г від 18.06.2021. Дана пропозиція (оферта) була прийнята відповідачем до виконання та акцептована шляхом виконання цих додаткових угод про реструктуризацію боргу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Судом встановлено, що лізингодавець передав лізингоодержувачу предмет лізингу, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі до договорів фінансового лізингу № 10410/06/21-Г від 18.06.2021, № 10411/06/21-Г від 18.06.2021, № 9256/03/21-Г від 09.03.2021 та № 10412/06/21-Г від 18.06.2021.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» на лізингоодержувача покладено обов`язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з графіків сплати лізингових платежів, а також умов договорів фінансового лізингу № 10410/06/21-Г від 18.06.2021, № 10411/06/21-Г від 18.06.2021, № 9256/03/21-Г від 09.03.2021 та № 10412/06/21-Г від 18.06.2021, суд дійшов висновку, що строк сплати лізингових платежів є таким, що настав.

Також, із матеріалів справи установлено, що відповідно до Додаткової угоди № 1 від 16.09.2021 до Договору фінансового лізингу № 10410/06/21-Г від 18.06.2021 строк лізингу закінчився 15.09.2022 року; відповідно до Додаткової угоди № 1 від 16.09.2021 до Договору фінансового лізингу № 10411/06/21-Г від 18.06.2021 строк лізингу закінчився 15.09.2022 року; відповідно до Додаткової угоди № 1 від 19.03.2021 до Договору фінансового лізингу №9256/03/21-Г від 09.03.2021 строк лізингу закінчився 18.03.2022 року; відповідно до Додаткової угоди № 1 від 16.09.2021 до Договору фінансового лізингу №10412/06/21-Г від 18.06.2021 строк лізингу закінчився 15.09.2022 року.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині заявленої до стягнення заборгованості по сплаті лізингових платежів, відповідачем разом з відзивом в якості доказів належної оплати надано копії платіжної інструкції №1647 від 01.02.2023 року з призначенням платежу: «Сплата за лізинг по дог. №9256/03/21-Г від 09.03.2021,ЄДРПОУ 41503913. З ПДВ»; платіжної інструкції №1649 від 01.02.2023 року з призначенням платежу: «Сплата за лізинг по дог. №10412/06/21-Г від 18.06.2021,ЄДРПОУ 41503913. З ПДВ»; платіжної інструкції №1582 від 28.02.2023 року з призначенням платежу: «Сплата за лізинг по дог. №10412/06/21-Г від 18.06.2021,ЄДРПОУ 41503913. З ПДВ».

Разом з тим, вищевказані докази підтверджують сплату грошових коштів на рахунок ТОВ «УЛФ-ФІНАНС»: UA453395000000026507581735001 після відступлення прав та обов`язків за Договорами фінансового лізингу від ПАТ «ТАСКОМБАНК» ТОВ «УЛФ-ФІНАНС».

Також, із матеріалів справи убачається, що в розрахунку сум, що стягуються Позивачем зазначені ще два платежі, які сплатив відповідач на рахунок ТОВ «УЛФ-ФІНАНС»: UA453395000000026507581735001 після відступлення прав та обов`язків за Договорами фінансового лізингу від ПАТ «ТАСКОМБАНК» ТОВ «УЛФ- ФІНАНС».

Як зазначалося судом вище, 26.12.2022 року права вимоги за Договором були відступлені до нового кредитора ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на підставі Додатку від 26.12.2022 року «Перелік Договорів фінансового лізингу до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12-2017-3В від 28.12.2017 року».

На підтвердження укладення між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12-2017-3В від 28.12.2017 року, на підставі якого відбулось відступлення прав та обов`язків по Договорам фінансового лізингу, матеріали справи містять копію відповідного Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12-2017-3В від 28.12.2017.

При цьому, позивачем під час розгляду справи було наголошено про те, що Додатки від 26.12.2022 року до Договору відступлення прав вимоги (цесії) № 28/12- 2017-3В від 28.12.2017 року не були та не могли бути додані до позову, та як містять персональну інформацію контрагентів ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ПАТ «ТАСКОМБАНК», які не сторонами цього господарського спору, а також інформацію, що містить таємницю фінансової послуги.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Згідно ч. 6 ст. 21 Закону України «Про фінансовий лізинг», Лізингодавець несе відповідальність за порушення прав лізингоодержувачів у сфері захисту персональних даних згідно із законом.

При цьому, Договори про відступлення права вимоги (цесії) Відповідачем не визнано у встановленому законом порядку недійсними, а отже є дійсними та обов`язковими до виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджується та відповідачем у свою чергу належними та допустимими доказами не спростовано, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів складає 193694,61 грн., тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті лізингових платежів у розмірі 193694,61 грн. є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, отже підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 21543,87 грн. та 91490,98 грн. інфляційних втрат.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України). За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 21543,87 грн. та 91490,98 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних про стягнення 63586,63 грн. 10% штрафу, 327840,14 грн. пені та 2397413,12 грн. неустойки, про що зазначає наступне.

Позовні вимоги про стягнення штрафу, пені та неустойки обґрунтовано порушенням відповідачем (лізингоодержувачем) грошових зобов`язань за договорами фінансового лізингу № 10410/06/21-Г від 18.06.2021, № 10411/06/21-Г від 18.06.2021, № 9256/03/21-Г від 09.03.2021 та № 10412/06/21-Г від 18.06.2021.

Так, відповідно до умов пункту 14 Договорів фінансового лізингу, підписанням цього Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач приєднується до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною Договору фінансового лізингу. Загальні умови договору фінансового лізингу (та будь-які посилання на них в Договорі), розміщені на офіційному веб-сайті Лізингодавця за посиланням: https://ulf.ua/ua/dokumenty/usloviyak- dogovoru-fl.html або QR-кодом, в редакції, діючій на дату укладання цього Договору, та є невід`ємною складовою частиною Договору. Своїм підписом в цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він належним чином ознайомлений та погоджується з умовами Договору фінансового лізингу (включаючи Загальні умови) щодо порядку та розміру сплати лізингових та інших платежів, що можуть змінюватися відповідно до Договору, щодо відповідальності та розміру штрафних санкцій, щодо зміни, припинення Договору, порядку та суми дострокового викупу Предмета лізингу тощо. Лізингоодержувач підтверджує, що йому зрозумілі наслідки укладення цього Договору (включаючи Загальні умови) та зобов`язується дотримуватися усіх його умов.

У даному разі позивач, посилаючись на пункт 7.1.2 загальних умов просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% від суми прострочення на кожний день такого прострочення, на пункт 7.1.1. - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також, на пункт 7.1.3 Загальних умов - подвійну плату за користування Об`єктом лізингу за час прострочення (а саме: подвійний розмір лізингового платежу, зазначений в п. 6 Графіку платежів, та належний до сплати у місяці в якому відбувається прострочення повернення об`єкту лізингу Лізингоодержувачем).

Як зазначалося судом вище, частиною 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний цією стороною (сторонами).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів з яких убачається, що саме вказані позивачем на обґрунтування позову Загальні умови були погоджені Відповідачем під укладання Договорів фінансового лізингу у 2021 році, як і не містять доказів, що вказані Загальні умови на момент отримання відповідачем лізингу взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати штрафу, пені та неустойки.

Таким чином суд виснує, що матеріали справи не містять та позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час укладення договорів фінансового лізингу діяли Загальні умови саме в такій редакції, на які посилається позивач та існували на час підписання договорів фінансового лізингу.

З викладеного убачається, що оскільки зазначені Загальні умови не містять підпису директора відповідача та відбитку печатки про ознайомлення з ними, тому позивачем не доведено розмір, порядок та умови нарахування штрафу пені та неустойки, оскільки такі умови не були узгоджені сторонами при укладанні договорів фінансового лізингу.

Отже, матеріали справи не містять доказів, що саме з наданими позивачем Загальними умовами був ознайомлений відповідач і погодився з ними, підписуючи договори фінансового лізингу, а також те, що вказаний документ на момент підписання договорів фінансового лізингу містив умови щодо сплати пені, штрафу та неустойки, в тих розмірах і порядках нарахування, про що вказує позивач.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем Загальні умови в якості належного доказу судом не приймається також через те, що зазначений доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (позивача), тобто, має односторонній характер, та до вказаних Загальних умов можуть вноситися відповідні зміни на користь однієї сторони.

Таким чином, у даному разі відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність сторін, яка встановлена у формі сплати пені, штрафу та неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вищенаведене, враховуючи відсутність доказів про конкретні запропоновані відповідачу Загальні умови, відсутність у договорах фінансового лізингу домовленості сторін про сплату штрафу, пені та неустойки не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору фінансового лізингу, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті З ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних та господарських правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту (фінансовий лізинг за своєю природою прирівнюється до кредиту).

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі №369/2163/18, від 14.07.2020 року у справі №174/155/19, від 23.09.2020 року у справі №203/3503/17.

У даному разі, враховуючи, що в договорах фінансового лізингу сторонами не встановлено відповідальності лізингоодержувача за прострочення внесення лізингових платежів у вигляді сплати пені, штрафу, як і не встановлено обов`язку зі сплати неустойки у розмірі подвійної плати, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що додані до позовної заяви роздруківки Загальних умов договору фінансового лізингу існували на момент укладання договорів фінансового лізингу саме в такі редакції, на підставі чого, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, пені та неустойки не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать умовам договорів фінансового лізингу, тому позовні вимоги про стягнення 63586,63 грн. 10% штрафу, 327840,14 грн. пені та 2397413,12 грн. неустойки не підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства, беручи до уваги встановлені судом обставини, а також зміст доводів сторін та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав, наведених судом вище.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідачів пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Баталер" (61046, м. Харків, вул. Хабарова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 41503913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (04205, м. Київ, пр. Оболонський, 35-а, офіс 300, код ЄДРПОУ 41110750) - 193694,61 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів, 21543,87 грн. 3% річних, 91490,98 грн. інфляційних нарахувань та 4600,94 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "19" квітня 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв