Постанова

від 03.04.2024 по справі 826/10598/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 826/10598/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Об`єднання співвласників

багатоквартирного будинку «Київські каштани» - Кобилецького В.В.,

Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Тетерятник О.В.,

Київської міської ради - Тетерятник О.В.,

Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київські каштани»

про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 826/10598/17

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київські каштани»

до Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»,

про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 826/10598/17 касаційну скаргу Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у частині задоволеної позовної вимоги у справі № 826/10598/17 залишено без змін.

20.03.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київські каштани» (далі - ОСББ «Київські каштани») через систему «Електронний суд» надіслало до Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 826/10598/17 в суді касаційної інстанції, розрахунок яких було наведено позивачем у відзиві на касаційну скаргу Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у частині задоволеної позовної вимоги у справі № 826/10598/17

Так, ОСББ «Київські каштани» просило стягнути з Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 300,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2024 призначено до розгляду заяву ОСББ «Київські каштани» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 826/10598/17 у відкритому судовому засіданні на 03.04.2024.

29.03.2024 від Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, у яких Департамент просить відмовити у задоволенні заявленої адвокатом позивача вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції в сумі 15 300,00 грн.

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» у судове засідання свого представника не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки його представника у судове засідання не зверталося.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у заяві доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (тут і далі у редакції, чинній на час укладення договору про надання правової допомоги позивачу) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Як свідчать матеріали справи, 09.07.2021 між адвокатом Кобилецьким В.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.08.2012 № 5185, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, (Адвокат) і ОСББ «Київські каштани» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за змістом якого адвокат зобов`язався надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, які узгоджуються сторонами у письмові формі (пункт 1).

Згідно з пунктом 2 договору Адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та інтереси Клієнта в господарському суді, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, в т.ч. правоохоронних органах з приводу вирішення справи № 826/10598/17 за позовом ОСББ «Київські каштани» до Державного реєстратора Бандури Ю.В. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Київська міська рада, про скасування рішення.

Клієнт зобов`язався, зокрема, сплатити Адвокату гонорар в розмірі та в строки, визначені цим договором (пункт 4 договору).

У пункті 6 договору сторони визначили, що гонорар сплачується авансом або після надання адвокатом звіту (акта) про виконання доручення в порядку, визначеному цим договором.

За змістом пункту 7 договору гонорар Адвоката визначається з розрахунку 1 800,00 грн за годину роботи. У випадку успішного виконання доручення Клієнт сплачує на користь Адвоката додатковий гонорар у розмірі 10 % економічної вигоди, отриманої внаслідок наданої Адвокатом правової допомоги.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє протягом 3 років.

Також до справи позивачем надано копію ордера від 06.03.2024 серії АА № 1171802 на надання правничої (правової) допомоги ОСББ «Київські каштани» на підставі договору від 09.07.2021 б/н у Касаційному господарському суді.

ОСББ «Київські каштани» у відзиві на касаційну скаргу Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у частині задоволеної позовної вимоги у справі № 826/10598/17 зазначило, що за період ведення цієї справи в Касаційному господарському суді адвокатом були виконані роботи на суму 15 300,00 грн, що підтверджується звітом, тому ОСББ «Київські каштани» просило стягнути з Державного реєстратора Бандури Юрія Вікторовича Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 300,00 грн.

У звіті про виконання робіт за договором про надання правової допомоги від 09.07.2021 зазначено, що за період ведення справи № 826/10598/17 в Касаційному господарському суді адвокатом виконані наступні роботи: аналіз касаційної скарги відповідача-1 (1,5 години); аналіз судової практики ВС щодо взаємовідносин сторін (1,5 годин); підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу (3,5 годин), участь в судових засіданнях у справі (2 години), а всього виконано робіт об`ємом 8,5 годин. Згідно з пунктом 7 договору про надання правової допомоги гонорар адвоката визначається з розрахунку 1 800,00 грн за годину роботи; загальна вартість наданої правової допомоги становить 15 300,00 грн (8,5 х 1 800,00 грн).

ОСББ «Київські каштани» дотрималося вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а також подання відповідних доказів, у тому числі на виконання частини 8 статті 129 ГПК, чому передувала відповідна заява, зроблена позивачем у відзиві на касаційну скаргу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18, у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 169 ГПК).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у запереченнях на заяву ОСББ «Київські каштани» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції просить відмовити у задоволенні заявленої адвокатом позивача вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката в суді касаційної інстанції у сумі 15 300,00 грн, посилаючись на те, що представником позивача належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами не доведено фактичність, неминучість, розумність і обґрунтованість витрат на правову допомогу.

Проте суд касаційної інстанції вважає, що такі доводи Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про неспівмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, не відповідають дійсності, оскільки їх розмір є розумним, обґрунтованим і підтвердженим належними доказами, а час, витрачений адвокатом на судове засідання з урахування прибуття до суду є складовою правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта, що узгоджується та не суперечить судовій практиці, зокрема висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21.

Проаналізувавши подані позивачем документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в цій справі, вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах справи, звіт містить детальний опис робіт, із зазначенням вартості послуг, який відповідає умовам договору про надання правової допомоги від 09.07.2021, обсяг та зміст правової допомоги відповідає фактичним діям представника позивача у судовому процесі в суді касаційної інстанції, з огляду на що, витрачений час відповідає змісту наданих послуг, а обсяг та вартість наданих послуг відповідають складності справи та витраченому адвокатом часу, понесені витрати відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат позивача на правничу допомогу в суді касаційної інстанції в розмірі 15 300,00 грн відповідає принципам розумності у цих правовідносинах, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Разом із тим суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Загальне правило розподілу судових витрат передбачено в частині 4 статті 129 ГПК, відповідно до якої судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте в частинах 5-7 і 9 статті 129 ГПК визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від цього загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Так, у частині 9 статті 129 ГПК передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Висновок щодо застування наведеної норми викладено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, відповідно до якого процесуальним законом не визначено поняття неправильних дій сторони. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим.

Наведена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (такі висновки наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 905/716/20, від 15.09.2022 у справі № 910/10159/21).

Суд має застосовувати зазначені положення процесуального закону за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони. Зміст вказаної норми також свідчить про те, що останньою встановлено дискреційне повноваження суду, тобто його право, а не обов`язок здійснити розподіл судових витрат у вищезазначений спосіб. При цьому висновок суду про необхідність покладення судових витрат на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, повинен бути належним чином обґрунтованим (подібні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 31.05.2022 у справі № 927/515/21, від 25.11.2021 у справі № 904/5929/19 та додаткових постановах Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 910/18790/19, від 04.03.2021 у справі № 916/376/19).

Як свідчать матеріали справи № 826/10598/17, судом першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, позов ОСББ «Київські каштани» до Державного реєстратора Бандури Ю.В. Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради задоволено частково і ці судові рішення постановою Верховного Суду від 20.03.2024 у частині задоволеної позовної вимоги, що було оскаржено Державним реєстратором Бандурою Ю.В., залишено без змін.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено обставини, за якими спір фактично виник внаслідок неправильних дій Київської міської ради, яка своїм рішенням, що було визнано частково недійсним у судовому порядку, неправомірно віднесла допоміжні приміщення житлового будинку № 8-Б по вул. Пушкінській у м. Києві, загальною площею 161,2 кв. м, до переліку об`єктів комунальної власності, що в подальшому стало підставою для проведення за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради державної реєстрації права власності на ці приміщення, скасування якої було предметом спору у справі № 826/10598/17.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, враховуючи, що норма частини 9 статті 129 ГПК передбачає дискреційне повноваження суду, тобто його право здійснити розподіл судових витрат у визначений спосіб, зважаючи на те, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій Київської міської ради (відповідача 2), Суд, керуючись частиною 9 статті 129 ГПК, понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 300,00 грн покладає на Київську міську раду в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київські каштани» про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 826/10598/17 задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київські каштани» (код ЄДРПОУ 34297934) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції 15 300,00 грн (п`ятнадцять тисяч триста гривень).

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.С. Берднік

Судді: В.А. Зуєв

І.С. Міщенко