Постанова

від 17.04.2024 по справі 916/2381/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/2381/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ТЕХТОРГ»

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 (головуючий - Ярош А. І., судді: Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) і рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 (суддя Бездоля Ю.С.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ТЕХТОРГ»

до Концерну «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерства оборони України,

за участю Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону,

про усунення перешкод у користуванні майном

(за участю представників: прокурор - Богатир В.К., позивача - Яківець М.В., відповідач - Татарчук Р.О., МОУ - Чернецький Р.В.)

Вступ

1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - Фонд, третя особа, орендодавець) провело відкриті торги, предметом яких визначило право оренди державного майна - будівлі ремонтного цеху.

2. На відкритих торгах перемогло Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» (далі - ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ», позивач, орендар), з яким Фонд підписав договір оренди. Також сторони підписали акт приймання-передачі майна.

3. Однак балансоутримувач будівлі ремонтного цеху - Концерн «Військторгсервіс» в особі Філії «Південна» (далі - відповідач, Концерн) договір оренди та акт приймання-передачі не підписав, посилаючись на порушення Фондом порядку передачі спірного майна в оренду. З цих підстав не надає ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» доступ до орендованого майна.

4. ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» ініціювало цей спір, вимагаючи зобов`язати Концерн надати доступ до будівлі ремонтного цеху. Посилається на те, що його право оренди ґрунтується на чинному договорі оренди, який у встановленому порядку укладений з органом, уповноваженим на виконання функцій орендодавця державного майна.

5. Суди обох інстанцій у задоволенні позову відмовили. Констатували, що договір оренди не є укладеним, оскільки орендар та орендодавець не дотримались процедури укладення тристороннього договору оренди державного майна за участі балансоутримувача.

6. Верховний Суд формулює ключове питання даного спору наступним чином: чи є укладеним договір оренди державного майна у разі його підписання орендарем та орендодавцем без участі балансоутримувача. Верховний Суд вважає, що договір оренди є укладеним та позивач набув право оренди державного майна за таким договором. Мотиви Суду будуть детально викладені нижче.

Історія справи

Обставини справи, встановлені судами

1. ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» за результатами проведеного Фондом електронного аукціону придбало право оренди державного нерухомого майна - будівлі ремонтного цеху (літ. Б) загальною площею 1806,20 кв м за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 32 (далі - спірне майно, будівля ремонтного цеху).

2. Балансоутримувачем будівлі ремонтного цеху є Концерн.

3. 22.12.2020 Фонд надіслав на адресу ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» проект укладеного на аукціоні договору оренди № 2098409 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди) для його підписання та сплати авансового внеску.

4. 28.12.2020 листом за №11-11-05816 ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» підписаний зі своєї сторони договір оренди направило на адресу балансоутримувача - Концерну, разом з вимогою надання акта приймання - передачі. Проект договору отриманий балансоутримувачем 28.12.2020, що він сам підтвердив в листі від 29.12.2020 №11-11-05816 №1307, надісланому на адресу Фонду.

5. Однак відповідач надісланий йому договір оренди та акт приймання-передачі спірного майна не підписав.

6. У зв`язку з чим 29.12.2020 договір оренди був підписаний орендарем - ТОВ СТРОЙ-ТЕХТОРГ та орендодавцем - Фондом.

7. Згідно з пунктом 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору.

8. Відповідно до пункту 12.1 договору оренди цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

9. У цей же день, 29.12.2020, між орендарем та орендодавцем підписаний акт приймання передачі будівлі ремонтного цеху. Також представниками Фонду та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» було здійснено візуальний огляд спірного майна та виявлено його використання невстановленими особами, про що складено відповідну довідку.

10. 29.12.2020 ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» направив на адресу Концерну лист щодо усунення перешкод в користуванні орендованими приміщеннями за договором оренди, однак відповіді від балансоутримувача не отримав.

11. 30.04.2021 ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» повідомило Фонд про те, що протягом вже 4 місяців представники Концерну не допускають орендаря до користування об`єктом оренди.

Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову

12. ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» звернулося до суду з позовом до Концерну про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні державним майном шляхом надання доступу до спірного майна та звільнення будівлі ремонтного цеху.

13. Позов мотивований тим, що позивач на законних підставах набув право оренди спірного майна, проте відповідач всупереч вимогам законодавства та умовам договору оренди не допускає позивача на територію, де розташований об`єкт оренди, тобто чинить законному орендарю перешкоди у реалізації права користування орендованим майном.

Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

14. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023, у позові відмовлено.

15. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що в даному випадку не відбулось відмови балансоутримувача від підписання договору оренди, а відбулась процедура підписання договору оренди без участі балансоутримувача майна, що свідчить про недотримання орендарем та орендодавцем процедури укладення договору оренди. Оскільки договір оренди не є укладеним, то у позивача не виникло право оренди спірного майна та, відповідно, відсутні підстави для пред`явлення ним негаторного позову до балансоутримувача.

16. Суди також зазначили, що балансоутримувачу, яким є Концерн «Військторгсервіс», не пропонувався на підписання договір оренди, оскільки відповідний лист позивач направив лише на адресу Філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс», яка не є юридичною особою та не уповноважена на підписання договорів оренди.

17. Касаційна скарга

18. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. Висновки судів попередніх інстанцій про не укладення договору оренди суперечать положенням частини 1 статті 202, частини 1 статті 207, частини 1 статті 208, частини 1 статті 626, статей 204, 391, 627, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частин 1, 2 статті 197 Господарського кодексу України та зроблені без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 20.02.2018 у справі № 925/1596/16, від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, від 12.04.2021 у справі 394/574/19 та від 15.01.2022 № 322/1178/17, від 30.07.2019 у справі № 926/3881/17, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

20. З урахуванням відмови балансоутримувача від підписання договору оренди, керуючись положеннями пункту 81 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок № 483), договір оренди був укладений між орендодавцем та переможцем аукціону - позивачем. Такий договір оренди набув чинності з моменту його підписання сторонами (орендарем та орендодавцем) та в силу презумпції правомірності правочину породжує обумовлені ним правовідносини оренди державного майна.

21. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «ПК «Практік», ТОВ «ЗІКО ГРУП», які фактично користуються спірним майном.

Позиція інших учасників справи у відзивах на касаційну скаргу

22. Міністерство оборони України проти доводів касаційної скарги заперечує, наголошує на неправильно обраному позивачем способі захисту права та визначенні неналежного відповідача у справі.

23. Відповідач вважає законними та обґрунтованими висновки судів про недотримання позивачем та третьою особою процедури укладення договору оренди, з огляду на відсутність згоди відповідача на передачу спірного майна в оренду, тоді як доводи касаційної скарги є безпідставними та не ґрунтуються на нормах закону.

24. Фонд підтримує доводи та вимоги касаційної скарги, просить її задовольнити.

Позиція Верховного Суду

Відповідь на ключове питання спору, оцінка аргументів сторін та судів попередніх інстанцій у цьому контексті

Щодо укладення договору оренди

25. Звертаючись з негаторним позовом у даній справі, позивач зазначає про набуття ним права оренди державного майна за результатами аукціону та на підставі договору оренди, укладеного з Фондом. Проте балансоутримувач договір оренди не підписав, спірне майно в користування орендаря не передав та безпідставно чинить позивачу перешкоди в доступі до орендованого майна.

26. Відповідач набуття позивачем права оренди спірного майна заперечує з тих підстав, що Фонд без дозволу балансоутримувача включив спірне майно до переліку об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні, чим порушив вимоги Закону № 157-IX. Цією ж обставиною відповідач виправдовує не підписання ним договору оренди та акта приймання-передачі майна. Відповідач також визнає, що використовує спірне майно для власних потреб, зокрема передав його в користування іншим особам.

27. Суди обох інстанцій рішення про відмову в позові мотивували тим, що підписання договору з боку тільки орендаря та орендодавця, без участі балансоутримувача, є порушенням встановленої законом процедури та свідчить про те, що договір оренди є неукладеним. У зв`язку з чим позивач не набув право оренди спірного майна та не має право на звернення з негаторним позовом.

28. Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій та позицію відповідача безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах закону, натомість погоджується з доводами позивача та зазначає про таке.

29. Порядок укладення договорів оренди державного майна визначений Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 157-IX), згідно з частиною 2 статті 4 якого орендодавцями є, зокрема Фонд - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

30. Відповідно до частини 2 статті 5, частини 4 статті 16 Закону № 157-IX порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду, визначається Кабінетом Міністрів України; особливості визначення умов передачі майна в оренду, укладення договорів оренди встановлюються Порядком передачі майна в оренду (Порядок № 483).

31. Пунктом 81 Порядку № 483 передбачено, що протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, між орендодавцем, балансоутримувачем та переможцем електронного аукціону укладається договір оренди об`єкта оренди за результатами проведення електронного аукціону, який в межах зазначеного строку оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі через особистий кабінет.

У разі відмови балансоутримувача від підписання договору оренди договір укладається між орендодавцем та переможцем електронного аукціону.

Акт приймання-передачі підписується та оприлюднюється одночасно з укладенням договору оренди об`єкта оренди, крім випадків, передбачених пунктом 42 Порядку. У таких випадках акт приймання-передачі підписується протягом наступного робочого дня з дати отримання відповідного дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію.

32. Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 157-IX орендар наділяється правом користування майном на строк, визначений договором оренди, але не раніше підписання акта приймання-передачі відповідного майна.

33. Таким чином, відповідно до Порядку № 483 процедура укладення договору оренди за загальним правилом потребує укладення трьохстороннього договору оренди та одночасного підписання до нього акту приймання передачі майна, а саме між переможцем аукціону (ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ»), його організатором (Фондом) та балансоутримувачем (Концерном).

34. Одночасно Порядком № 483 врегульовано ситуацію відмови балансоутримувача від підписання договору оренди та передбачено, що у такому випадку договір укладається між орендодавцем та переможцем електронного аукціону.

35. За встановленими у справі обставинами 28.12.2020 ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» з метою виконання вимог пункту 81 Порядку № 483 надіслав на адресу Концерну підписаний зі свого боку договір оренди та просив надати підписаний акт-приймання передачі майна.

36. Концерн підтвердив отримання надісланого позивачем договору оренди, проте як договір оренди, так і акт приймання-передачі не підписав.

37. У цьому контексті Верховний Суд вказує на помилковість тверджень судів обох інстанцій на те, що договір оренди не пропонувався до підписання балансоутримувачу. Відповідно до пункту 1.13 Положення про Філію «Південна» Концерну «Військторгсервіс» (затвердженого наказом Концерну від 20.10.2020 №156) у відносинах з контрагентами Філія виступає від імені Концерну «Військторгсервіс», як представник його інтересів перед третіми особами. Отже, отримання відповідних документів Філією свідчить про їх отримання самою юридичною особою - Концерном «Військторгсервіс».

38. З огляду на невиконання балансоутримувачем свого обов`язку з підписання договору оренди та акта приймання-передачі ці документи 29.12.2020 були підписані між Фондом, як орендодавцем, та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ», як переможцем електронного аукціону, що прямо передбачено положеннями пункту 81 Порядку №483.

39. Таким чином, в силу положень 638 ЦК України пункту 12.1 договору оренди такий договір є укладеним, набрав чинності в момент його підписання сторонами (орендодавцем та орендарем) із цього моменту позивач набув речове право оренди спірного майна.

40. Унаслідок неправильного застосування зазначених вище норм матеріального права суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову в задоволенні позову з підстави ненабуття позивачем прав орендаря спірного майна.

41. Отже, позивач, якому належить право користування державним майном, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України), у тому числі згідно зі статтею 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування майном шляхом пред`явлення негаторного позову.

Щодо статусу балансоутримувача державного майна

42. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України), які він може реалізовувати на власний розсуд. Звідси власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб`єктів.

43. У спірних правовідносинах повноваження власника щодо передачі спірного майна в оренду держава делегувала Фонду, який їх реалізував шляхом передачі на конкурентних засадах речового права оренди позивачу, в результаті чого між позивачем та третьою особою був укладений договір оренди.

44. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) (на яку посилається заявник касаційної скарги) зроблено висновок про те, що закріплена статтею 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

45. Верховний Суд зазначає, що баланс юридичної особи є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Отже, статус відповідача, як балансоутримувача спірного майна, не має наслідком набуття ним будь-яких речових прав на державне майно, що обліковується у нього на балансі. Балансоутримувач є особою, на яку покладено виконання функцій з утримання та обслуговування державного майна, яке саме з цією метою обліковується на його балансі.

46. У спірних правовідносинах (коли повноваженнями орендодавця державного майна наділений Фонд) функція балансоутримувача полягає виключно в забезпеченні фактичної передачі орендованого майна переможцю аукціону, з яким Фонд уклав відповідний договір оренди. Саме з цією метою в умовах пункту 2.1 договору оренди передбачається підписання акта приймання-передачі майна між балансоутримувачем та орендарем.

47. У зв`язку з чим відсутність підпису балансоутримувача на договорі оренди, що за обставинами цієї справи очевидно є наслідком ухилення останнього від підписання договору, жодним чином не впливає на чинність та правомірність відповідного правочину, не змінює і не припиняє правовідносин оренди, які виникли між сторонами цих правовідносин - Фондом та ТОВ «СТРОЙ-ТЕХТОРГ».

48. Проте вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 204 ЦК України не були враховані судами, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

49. З огляду на презумпцію правомірності договору оренди, яка у встановленому порядку не спростована станом на момент звернення позивача з даним позовом, безпідставними і такими, що не мають жодного правового значення є посилання Концерну на недотримання Фондом процедури включення спірного майна до переліку об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні, тобто тієї процедури, яка передує проведенню аукціону з продажу права оренди спірного майна (частина 1 статті 5 Закону № 157-IX).

Щодо підстав задоволення негаторного позову

50. За усталеними правовими висновками Верховного Суду підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику (титульному володільцю) в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

51. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №924/1220/17, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18; постановах Верховного Суду від 24.02.2022 у справі №910/16218/21, від 16.02.2023 у справі №907/742/16, від 05.10.2022 у справі №910/8298/21).

52. Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця (в тому числі орендаря); інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі №926/3881/17 (на яку посилається заявник касаційної скарги), від 17.02.2022 у справі №910/19236/20.

53. У даному випадку Фонд, як орендодавець, підписав акт приймання-передачі спірного майна 29.12.2020. Однак за обставинами цієї справи майно фактично позивачу не передано виключно з вини балансоутримувача, який умисно та з перевищенням своїх повноважень не виконує волевиявлення орендодавця та протиправно ухиляється від виконання покладених на нього функцій із забезпечення передачі спірного майна законному орендарю, чим порушує права позивача, оскільки фактично унеможливлює реалізацію його законного права на користування спірним майном.

54. Оскільки внаслідок не підписання договору оренди балансоутримувач не став учасником правовідносин оренди, які виникли між позивачем та третьою особою, то позивач вправі захистити своє речове право оренди шляхом заявлення до Концерну негаторного позову.

55. Щодо оскарження позивачем судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, з посиланням на пункт 8 частини 1 статті 310 цього Кодексу, то за своїм змістом доводи скаржника в цій частині зводяться до незгоди з наведеними судом першої інстанції мотивами для відмови в залученні до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Зазначені доводи не відповідають змісту процесуального порушення, передбаченого пунктом 8 частини 1 статті 310 ГПК України, а тому Верховний Судом відхиляються.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

57. Згідно з положеннями частини 1, 3 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

58. Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, унаслідок цього неправильно вирішили спір та відмовили в позові. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

59. Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням касаційної скарги та прийняттям судом касаційної інстанції нового рішення по суті спору витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 306, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» задовольнити.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 і рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 у справі № 916/2381/22 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Зобов`язати Концерн «Військторгсервіс» (ідентифікаційний код 33689922) в особі Філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» (ідентифікаційний код 35123222) усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» (ідентифікаційний код 43658573) в користуванні державним нерухомим майном шляхом:

- надання доступу до будівлі ремонтного цеху (літ. Б) загальною площею 1806,20 кв м за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 32;

- звільнення будівлі ремонтного цеху (літ. Б), загальною площею 1806,20 кв м, за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 32.

4. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (ідентифікаційний код 33689922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ТЕХТОРГ» (ідентифікаційний код 43658573) 22 329 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

5. Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Зуєв В.А.