ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/19865/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Дерлі І. І.
за участю представників учасників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
третьої особи - 1 - не з`явився,
третьої особи - 2 - не з`явився,
третьої особи - 3 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Київського національного лінгвістичного університету
про ухвалення додаткового рішення
до постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/19865/21
за позовом Київського національного лінгвістичного університету
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц."
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство освіти і науки України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг",
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія"
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 у справі №910/19865/21 та призначено розгляд цієї скарги в судовому засіданні на 20.03.2024.
У відзиві на касаційну скаргу представник Київського національного лінгвістичного університету адвокат Бєлкін М.Л. зазначив, що орієнтовні (попередні) судові витрати Позивача будуть складати суму витрат на правову допомогу - орієнтовно 60 000,00 грн. Станом на день подання відзиву Університет не має можливості остаточно розрахувати розмір витрат на професійну правову допомогу в цій справі та подати необхідні докази, оскільки договором встановлено погодинну тарифікацію правової допомоги. Університет повідомив, що надасть суду докази та розрахунку всіх судових витрат після схвалення судом рішення по суті спору разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.
За результатами перегляду справи №910/19865/21 у касаційному порядку постановою Верховного Суду від 03.04.2024 у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Л.С.Ц." було відмовлено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 у справі №910/19865/21 залишено без змін.
08.04.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду від Київського національного лінгвістичного університету надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/19865/21, у якій Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 81 000 грн. До заяви був доданий договір №001/24-МГ про надання послуг з адвокатської діяльності (правничої допомоги) від 09.01.2024, який був укладений між адвокатським об`єднанням "Моріс Груп" та Київським національним лінгвістичним університетом (далі - Договір).
Відповідач не скористався своїм правом на подачу до Суду заяви про зменшення витрат на правову допомогу.
Колегія суддів, розглянувши заяву представника Київського національного лінгвістичного університету адвоката Бєлкіна М.Л. про розподіл судових витрат, понесених стороною в суді касаційної інстанції, зазначає таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації) консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, як. сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у сплаві сторона зробила про це відповідну заяву, У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї) що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховною Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг):
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
На цьому неодноразово наголошував Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 Господарського процесуального кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ять-сім, дев`ять статті 129 Господарського України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до пункту 1.1 Договору адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту послуги з адвокатської діяльності (правничу допомогу відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а саме здійснювати представництво Клієнта перед будь-якими фізичними або юридичними особами, перед державними органами, зокрема правоохоронними, Міністерством юстиції України, перед будь-якими підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, перед будь-якими іншими особами, а також в судах усіх інстанцій і всіх юрисдикцій у справах та провадженнях, які пов`язані з захистом прав Клієнта щодо об`єктів нерухомого майна, а саме:
- гуртожиток (секція 5, літ. «А»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 909520080361, загальною площею і 212,8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Здановської (Ломоносова), 50/2, секція 5;
- гуртожиток (секція 4, літ. «А»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 897320480000, загальною площею 722,6 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Здановської (Ломоносова), 50/2, секція 4;
- гуртожиток (секція 6, літ. «А»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 9О955738оз6і, загальною площею 716 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Здановської (Ломоносова), 50/2, секція 6;
- земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:364:0038; в тому числі у справах про усунення перешкод в користуванні нерухомістю, про оскарження правочинів та з питань державної реєстрації щодо такої нерухомості, зокрема в справах, які існують та які будуть ініційовані, а Клієнт зобов`язується належним чином прийняти її та оплатити.
Відповідно до пунктів 5.1-5.2 Договору загальна вартість послуг (правничої допомоги), наданої Адвокатським об`єднанням, визначається виходячи із фактично затрачених годин роботи адвокатів Адвокатського об`єднання, але за будь-яких умов не може перевищувати 600 000 (шістсот тисяч гривень 00 копійок) гривень плюс ПДВ у розмірі 20% (120000 гривень), разом з ПДВ - 720000 (сімсот двадцять тисяч гривень) гривень.
Вартість однієї години роботи працівника Адвокатського об`єднання становить 5 000 (п`ять тисяч) гривень плюс ПДВ у розмірі 20%, разом з ПДВ - 6000 (шість тисяч) гривень.
Як вбачається із детального опису наданих послуг, виконаних адвокатом, в межах розгляду справа №910/19865/21 в суді касаційної інстанції представником Позивача адвокатом Бєлкіним М.Л. в рамках Договору були надані наступні послуги Позивачу:
1. 30.01.2024 підготовлено та подано до Верховного суду заяву від 30.01.2024
про клопотання без розгляду, загальним обсягом 8 сторінок. Витрачено 2,5 годин роботи адвоката.
2. 09.02.2024 підготовлено та подано до Верховного суду заяву від 09.02.2024
про повернення касаційної скарги без розгляду, загальним обсягом 5 сторінок.
Витрачено 1 година роботи адвоката.
3. 06.03.2024 підготовлено та подано до Верховного суду відзив на касаційну
скаргу від 06.03.2024, загальним обсягом 35 сторінок. Витрачено 7,5 годин роботи адвоката.
4. 12.03.2024 підготовлено та подано до Верховного суду заяву про закриття
касаційного провадження від 12.03.2024, загальним обсягом 3 сторінки. Витрачено 1 годину роботи адвоката.
5. 20.03.2024 забезпечено підготовку до участі в судовому засіданні, а також
представництво інтересів Університету в судовому засіданні 20.03.2024, яке включало очікування розгляду справи та безпосередню участь в судовому засіданні. Витрачено 1 годину роботи адвоката.
6. 03.04.2024 забезпечено представництво інтересів Університету в судовому засіданні, яке включало очікування розгляду справи та безпосередню участь в судовому засіданні 03.04.2024. Витрачено 0,5 годин роботи адвоката.
Разом в межах розгляду справи №910/19865/21 в суді касаційної інстанції витрачено 13,5 годин роботи адвоката.
За доводами представника Позивача, загальні витрати у зв`язку із розглядом касаційної скарги ТОВ «Л.С.Ц.» становить 81000 гривень (13,5(витрачені години)*6000(вартість однієї години роботи адвоката).
Суд виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись зазначеними критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції, враховує: складність справи, вартість предмету спору, яка становить 9 079 157, 48 грн, поведінку Відповідача, який ініціював подання касаційної скарги, однак не приймав участь у жодному із призначених судових засідань, не скористався правом на подачу заяви про зменшення суми витрат на правничу допомогу, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/надання послуг (зазначено 13,5 годин), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а саме складання і написання клопотання про залишення касаційної скарги без розгляду, заяви про повернення касаційної скарги, відзиву, заяви про закриття касаційного провадження, представництва інтересів клієнта в Суді, значення справи для сторони, а також ураховує: пов`язаність цих витрат з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, дії сторони щодо досудового вирішення спору.
У справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку присудити Позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.
Верховний Суд при не покладанні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, враховуючи відсутність заперечень інших учасників справи, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 81 000 грн.
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву Київського національного лінгвістичного університету про винесення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №910/19865/21 задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." (03189, місто Київ, вулиця Ломоносова, 50/2, код у ЄДРПОУ 44113870) на користь Київського національного лінгвістичного університету (03680, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 73, код у ЄДРПОУ 02125289), витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, в розмірі 81 000 (вісімдесят одна тисяча) гривень.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 118519746 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні