Постанова

від 19.04.2024 по справі 707/2477/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 707/2477/22

провадження № 61-9516св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації,

відповідачі: Свидівоцька сільська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, Будищенська сільська рада, ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року у складі судді Бароніна Д. Б. та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України»), Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, Будищенська сільська рада, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позов обґрунтований тим, що рішення Свидівоцької сільської ради від 10 квітня 2019 року № 61-25 «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам» (далі - рішення № 61-25) в частині передання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0382, площею 0,1000 га, та зміни її цільового призначення на землі рекреації, є незаконним, оскільки не відповідає вимогам земельного та лісового законодавства.

Свидівоцька сільська рада перевищила надані законом повноважень під час передання у приватну власність земель державної власності - лісів 1 групи; передання у приватну власність земельної ділянки без розроблення землевпорядної документації; відведення земельної ділянки без попереднього її вилучення у постійного лісокористувача - Державного підприємства (далі - ДП) «Черкаське лісове господарство»; порушила порядок зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення; не відшкодувала втрат лісогосподарського виробництва у зв`язку із фактичним вилученням земель із постійного користування; не відшкодувала збитки, завдані постійному лісокористувачу у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки; не отримала погодження органу виконавчої влади з питань лісового господарства на відведення у власність земельної ділянки.

Спірна земельна ділянка в межах кварталу 5, виділів 1, 19 Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство» на час прийняття сесією Свидівоцької сільської ради рішення № 61-25 перебувала у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство» та відносилась до земель державного лісового фонду (лісогосподарського призначення). Після передання у приватну власність цільове призначення земельної ділянки не змінилось.

Свидівоцька сільська рада без прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення та розроблення відповідного проєкту землеустрою, який мав передбачати розрахунки розміру втрат лісогосподарського виробництва та збитків, завданих постійному лісокористувачу, на підставі рішення № 61-25 передала у приватну власність спірну земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, тобто не для лісогосподарських потреб.

Просив:

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення № 61-25 в частині відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0382, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах АДРЕСА_1 та зміни її цільового призначення;

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності від 10 червня 2022 року № 47035740 на земельну ділянку, кадастровий номер 7124986000:03:001:0382, площею 0,1000 га, для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 ;

- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою державного лісового фонду, кадастровий номер 7124986000:03:001:0382, площею 0,1000 га, що розташована в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах АДРЕСА_1, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути її на користь держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року, що залишено без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, у позові відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що прокурор обрав неефективний спосіб захисту порушеного права, а саме заявив негаторні вимоги про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Суди виходили з того, що належним способом захисту є звернення з віндикаційним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2023 року перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, просив її скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, провадження № 12-88гс19, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, провадження № 14-181цс18, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14, провадження № 14-740цс19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, провадження № 14-452цс18, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, провадження № 14-95цс18, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-208цс18; у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, № 911/3897/17, від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17, від 08 червня 2022 року у справі № 307/3155/19, провадження № 61-15370св21, від 16 лютого 2022 року у справі № 363/669/17, провадження № 61-9067св21, від 07 вересня 2022 року у справі № 697/2434/16-ц, провадження № 61-22890св19, від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22, провадження № К/990/25849/22, від 18 січня 2023 року у справі № 369/10847/19, провадження № 61-8403св21; у постанові Верховного Суду України від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-53цс12.

Суди помилково виходили з того, що захист прав власника земельної ділянки лісогосподарського призначення реалізується шляхом подання віндикаційного позову, тоді як ефективним способом захисту права власності на таку ділянку є пред`явлення негаторного позову.

Аргументи інших учасників справи

Відзив ОСОБА_2 , поданий адвокатом Тищенком Ю. П., Верховний Суд не бере до уваги, з огляду на таке.

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2023 року встановлено строк для подання відзиву - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали, відзив надіслано до Верховного Суду 17 серпня2023 року.

ОСОБА_2 просить поновити строк на подання відзиву у зв`язку з тим, що не отримав ухвалу Верховного Суду від 07 липня 2023 року. Водночас, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказану ухвалу ОСОБА_2 отримав особисто 18 липня 2023 року.

Враховуючи вказане, немає підстав для продовження строку на подання відзиву.

Доводи письмових пояснень прокурора аналогічні доводам касаційної скарги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставин справи, встановлені судами

16 травня 2001 року Черкаська районна рада за клопотанням Свидівоцької сільської ради прийняла рішення про розширення меж сіл Свидівок і Сокирно. Зокрема, вирішено включити в межі села Сокирно земельні ділянки загальною площею 110,80 га.

Спірна земельна ділянка увійшла у вказані земельні ділянки, що не заперечується учасниками справи.

Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради від 24 квітня 2003 року № 7-21 «Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Сокирна» під розміщення бази відпочинку у короткострокову оренду строком на 5 років без права рубки дерев» ТОВ «Сокирна» надано земельну ділянку площею 4,1036 га, зокрема: 1,8845 га - за рахунок земель Свидівоцького лісництва Черкаського держлісгоспу (ліси І групи) в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, 2,2191 га - за рахунок земель загального користування Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області (піски) під розміщення бази відпочинку.

На підставі вказаного рішення 03 травня 2003 року між Свидівоцькою сільською радою та ТОВ «Сокирна» укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.4 зазначеного договору оренди земельна ділянка загальною площею 4,1036 га передається без зміни цільового призначення.

Згідно з пунктом 1.3 вказаного договору оренди з моменту державної реєстрації цього договору земельна ділянка зараховується до земель, які використовуються для відпочинку. На останньому аркуші договору є запис від 07 серпня 2003 року про реєстрацію договору у відділі земельних ресурсів.

Директор Черкаського держлісгоспу надав висновок щодо погодження відведення вказаної земельної ділянки в користування ТОВ «Сокирна» строком на 5 років без права рубки дерев під розміщення бази відпочинку, а також було підписано акт погодження місця розташування земельної ділянки та акт приймання-передання земельної ділянки.

15 лютого 2008 року проведено розрахунок розміру втрат лісогосподарського виробництва, спричинених ТОВ «Сокирно» ДП «Черкаське лісове господарство» вилученням лісогосподарських угідь з лісових земель Свидівоцького лісництва в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради під розміщення бази відпочинку. Цей розрахунок затверджений заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації та підписаний начальником відділу земельних ресурсів у Черкаському районі, представником ТОВ «Сокирна» та начальником Головного управління земельних ресурсів у Черкаській області.

Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради від 25 квітня 2008 року № 20-11 «Про надання дозволу ТОВ «Сокирна» на продовження терміну оренди земельної ділянки під розміщення бази відпочинку» ТОВ «Сокирна» надано дозвіл на продовження терміну оренди земельної ділянки площею 4,1036 га під розміщення бази відпочинку в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради в межах села Сокирно терміном на 49 років з правом подальшого викупу за умови додержання обмежень у використанні земельної ділянки згідно зі статтею 61 ЗК України.

04 червня 2008 року Свидівоцька сільська рада та ТОВ «Сокирна» уклали договір оренди вказаної земельної ділянки на 49 років. Згідно пунктом 12 договору земельна ділянка передана в оренду як забудовані землі (землі, що використовуються для відпочинку). Цей договір оренди зареєстровано у Черкаському районному відділі регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 04 червня 2008 року за № 040879600018.

Згідно з рішенням Свидівоцької сільської ради від 25 червня 2008 року № 92 «Про надання дозволу ТОВ «Сокирна» на оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» Черкаському обласному бюро технічної інвентаризації доручено згідно із технічною документацією провести реєстрацію та видати свідоцтво на право власності ТОВ «Сокирна» на об`єкти нерухомого майна існуючої бази відпочинку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 на такі об`єкти: будинок відпочинку з мансардою (А-І), будинок відпочинку з мансардою (Б-І), будинок відпочинку з мансардою (В-І), будинок відпочинку з мансардою (Г-І), будинок відпочинку з мансардою (Д-І), будинок відпочинку з мансардою (Ж-І), будинок відпочинку з мансардою (З-І), будинок охорони з прибудовою та підвалом (К-І, к, п/д), вбиральня (И), навіс (М), трансформаторна підстанція (Л), огорожа 1-5, 6, фонтан № 1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23 липня 2008 року, серія НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 25 червня 2008 року № 92, за ТОВ «Сокирна» зареєстровано право власності на базу відпочинку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , на такі об`єкти: будинок відпочинку з мансардою (А-І) площею 65,6 кв. м, будинок відпочинку з мансардою (Б-І) площею 64,4 кв. м, будинок відпочинку з мансардою (В-І) площею 62,1 кв. м, будинок відпочинку з мансардою (Г-І) площею 66,5 кв. м, будинок відпочинку з мансардою (Д-І) площею 67,5 кв. м, будинок відпочинку з мансардою (Ж-І) площею 54,8 кв. м, будинок відпочинку з мансардою (З-І) площею 63,7 кв. м, будинок охорони з прибудовою та підвалом (К-І, к, п/д) площею 65,8 кв. м, вбиральня (И), навіс (М), трансформаторна підстанція (Л), огорожа 1-5, 6, фонтан № 1.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 29 серпня 2014 року № 42-27 надано дозвіл ТОВ «Сокирна» на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 4,1036 га і формування нових земельних ділянок без зміни їх цільового призначення в АДРЕСА_1 , зокрема і земельних ділянок для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення площами 0,9755 та 0,8951 га.

Згідно з витягами з Державного земельного кадастру з 16 січня 2015 року земельні ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0393, площею 0,9755 та кадастровий номер 7124986000:03:01:0294, площею 0,8951 га, що розташовані в селі Сокирно, перебувають у комунальній власності.

Державна реєстрація вказаних земельних ділянок здійснена на підставі технічної документації із землеустрою від 22 грудня 2014 року, складеної Приватним підприємством «Гарант» і ОСОБА_4 ; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель - землі рекреаційного призначення.

Згідно з копією технічної документації, виготовленої 19 жовтня 2019 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , передбачено поділ земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0393, площею 0,9755 га та земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:01:0294, площею 0,8951 га, які сформованї за рахунок земель відведених у довгострокову оренду ТОВ «Сокирна» на підставі договору оренди землі від 04 червня 2008 року № 040879600018, на 12 нових земельних ділянок.

Відповідно до рішення Свидівоцької сільської ради від 10 квітня 2019 року № 61-23 шляхом укладання додаткової угоди розірвано договір оренди від 04 червня 2008 року № 040879600018, укладений між Свидівоцькою сільською радою та ТОВ «Сокирна».

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 10 квітня 2019 року № 61-24 ТОВ «Сокирна» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0393, площею 0,9755 та земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:01:0294, площею 0,8951 га, на окремі земельні ділянки.

Внаслідок поділу земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:001:0393, площею 0,9755 га сформовано земельну ділянку, кадастровий номер 7124986000:03:001:0373, площею 0,1219 га та земельну ділянку, кадастровий номер 7124986000:03:001:0374, площею 0,8536 га.

За рахунок земельної ділянки, кадастровий номер 7124986000:03:01:0294, площею 0,8951 га сформовано 10 нових земельних ділянок, зокрема: кадастровий номер 7124986000:03:001:0377, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0381, площею 0,0688 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0383, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0382, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0380, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0379, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0384, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0376, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0378, площею 0,1000 га, кадастровий номер 7124986000:03:001:0385, площею 0,0263 га.

Відповідно до рішення № 61-25 у приватну власність громадянам відведено 8 земельних ділянок, з раніше сформованих за рахунок земель, які перебували у користуванні ТОВ «Сокирна», зокрема: кадастровий номер 7124986000:03:001:0377, площею 0,1000 га (відведена ОСОБА_6 ), кадастровий номер 7124986000:03:001:0383, площею 0,1000 га (відведена ОСОБА_7 ), кадастровий номер 7124986000:03:001:0382, площею 0,1000 га (відведена ОСОБА_1 ), кадастровий номер 7124986000:03:001:0380, площею 0,1000 га (відведена ОСОБА_8 ), кадастровий номер 7124986000:03:001:0379, площею 0,1000 га (відведена ОСОБА_9 ), кадастровий номер 7124986000:03:001:0384, площею 0,1000 га (відведена ОСОБА_10 ), кадастровий номер 7124986000:03:001:0376, площею 0,1000 га. Ці земельні ділянки віднесено до категорії земель - землі рекреаційного призначення, які використовуються для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 7124986000:03:001:0382, площею 0,1000 га, був витяг з рішення № 61-25 та відомості з Державного земельного кадастру від 16 квітня 2019 року № 9672191.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20 лютого 2020 року № 710, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О. С. ОСОБА_3 набув речове право на земельну ділянку, кадастровий номер 7124986000:03:001:0382.

Рішенням приватного нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О. С. від 20 лютого 2020 року № 51229765 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності, реєстровий № 35575696.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 червня 2022 року № 1380, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О. С., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку, кадастровий номер 7124986000:03:001:0382.

Рішенням приватного нотаріусу Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О. С. від 10 червня 2022 року № 63831095 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності, реєстровий № 47035740.

Згідно з листом Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства від 10 жовтня 2019 року № 1298/02 земельні ділянки кадастрові номери: 7124986000:03:001:0299, 7124986000:03:001:0376, 7124986000:03:001:0380, 7124986000:03:001:0377, 7124986000:03:001:0300, 7124986000:03:001:0384, 7124986000:03:001:0382, 7124986000:03:001:0378, 7124986000:03:001:0379, 7124986000:03:001:0383, 7124986000:03:001:0377 входять до масиву лісового фонду ДП «Черкаське лісове господарство (квартал 5, виділ 1, 19 Свидівоцького лісництва). Погодження щодо можливості вилучення з постійного користування ДП «Черкаське лісове господарство» земельних ділянок не надавалось.

Згідно з листом Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства від 18 листопада 2019 року № 1084/10 земельні ділянки кадастрові номери: 7124986000:03:001:0376, 7124986000:03:001:0377, 7124986000:03:001:0378, 7124986000:03:001:0379, 7124986000:03:001:0380, 7124986000:03:001:0382, 7124986000:03:001:0383, 7124986000:03:001:0384, 7124986000:03:001:0385 відповідно до планово -картографічних матеріалів лісовпорядкування відносяться до кварталу 5, виділів 1, 19 Свидівоцького лісництва, належать до категорії земель лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство».

До адміністрації ДП «Черкаське лісове господарство» звернень від фізичних чи юридичних осіб, зокрема від Свидівоцької сільської ради, щодо відчуження (вилучення) зазначених ділянок із постійного користування чи зміну їх цільового призначення не надходило. Дозволів чи погоджень про їх вилучення підприємство не надавало.

За вказаним фактом незаконного вилучення земельних ділянок до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2019 року внесено відомості про кримінальне правопорушення № 42019251010000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.

Згідно з протоколом огляду місця події від 19 лютого 2020 року та додатків до нього у кримінальному провадженні № 42019251010000123 інженер ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в присутності представника ДП «Черкаське лісове господарство», слідчого ГУНП в Черкаській області здійснив огляд земельних ділянок, кадастрові номери: 7124986000:03:001:0299, 7124986000:03:001:0376, 7124986000:03:001:0380, 7124986000:03:001:0377, 7124986000:03:001:0300, 7124986000:03:001:0384, 7124986000:03:001:0382, 7124986000:03:001:0378, 7124986000:03:001:0379, 7124986000:03:001:0383, 7124986000:03:001:0377, які знаходяться в межах кварталу 5, виділів 1, 19 Свидівоцького лісництва ДП «Черкаське лісове господарство».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).

За змістом частини другої статті 3 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини, що виникають при використанні лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (частина перша статті 5 ЛК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин треба визначати згідно з нормами земельного та лісового законодавства про використання й охорони лісового фонду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України).

У справі, що переглядається, відповідно до листів Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства від 10 жовтня 2019 року № 1298/02 і 18 листопада 2019 року № 1084/10, згідно з планово -картографічними матеріалами лісовпорядкування земельні ділянки, зокрема і кадастровий номер 7124986000:03:001:0382, відноситься до кварталу 5, виділів 1, 19 Свидівоцького лісництва, належить до категорії земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Черкаське лісове господарство», погодження щодо можливості вилучення з постійного користування ДП «Черкаське лісове господарство» якої не надавалось.

Отже, суди правильно визначили правовий режим спірної земельної ділянки як належної до категорії земель лісогосподарського призначення.

Щодо ефективності способу захисту права власності держави на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно зі статтею 10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до статті 12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

За змістом вказаних статей законодавець передбачає можливість володіння, зокрема законного, приватною особою земельною ділянкою лісогосподарського призначення.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21.

Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається, прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду, які перебувають у державній власності, її передання у приватну власність фізичній особі здійснено з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, що є підставою для усунення державі перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності та зобов`язання повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення, що відповідає негаторному позову.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 ).

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387 - 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов). Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, провадження № 14-91цс20).

Метою позову про витребування майна (незалежно від того, на підставі яких статей ЦК України цю вимогу заявив позивач) є забезпечення введення власника-позивача у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Так, у випадку нерухомого майна означене введення полягає у внесенні запису (відомостей) про державну реєстрацію за позивачем права власності на відповідне майно.

Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, на які посилається заявник.

Єфективним способом захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення є пред`явлення вимоги про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, провадження № 14-140цс18, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18, від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, провадження № 14-256цс18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21).

Крім того, Верховний Суд сформував сталу практику у аналогічний справах за позовами Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Свидівоцької сільської ради, скасування державної реєстрації права приватної власності, зобов`язання повернути земельну ділянку лісогосподарського призначення, та дійшов висновку, що заявлений прокурором негаторний позов про повернення спірної земельної ділянки за таких обставин не спрямований на ефективне відновлення права держави на земельну ділянку лісогосподарського призначення (постанови Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 707/2475/22, провадження № 61-9532св23, від 24 січня 2024 року у справі № 707/2465/22, провадження № 61-9549св23, від 26 січня 2024 року у справі № 707/2452/22, провадження № 61-9518св23, від 07 лютого 2024 року у справі № 707/2476/22, провадження № 61-13264св23).

З огляду на вказане суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин, норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшли обґрунтованого висновку, що обраний прокурором спосіб захисту є неефективним, водночас за встановлених фактичних обставин цієї справи ефективним способом захисту прав держави є звернення до суду з вимогами про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з чужого незаконного володіння.

Доводи касаційної скарги щодо незастосування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах, наведених прокурором як підставу для касаційного оскарження, не спростовують правильності висновків судів у справі, що переглядається, та зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права.

Крім того, у подібних справах № № 707/2475/22, 707/2465/22, 707/2452/22, 707/2476/22 Верховний Суд вже наводив мотиви відхилення аналогічних доводів прокурора, тому немає підстав повторно на них відповідати.

У касаційній скарзі прокурор просив повідомити про розгляд касаційної скарги Офіс Генерального прокурора та Черкаську обласну прокуратуру.

Оскільки відповідно до статей 400 - 402 ЦПК України розгляд справи за касаційною скаргою проводиться без повідомлення учасників справи, то немає підстав для задоволення вказаного клопотання прокурора.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 23 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська