Ухвала

від 22.04.2024 по справі 280/3465/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

22 квітня 2024 року Справа № 280/3465/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 206, код ЄРДПОУ 04053915), Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄРДПОУ 02140892)

про визнання незаконним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Запорізької міської ради (далі відповідач 1), Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд визнати незаконним та недійсним рішення № 546 від 28.10.1999 року Виконавчого комітету Запорізької міської ради, виданого (прийнятого) з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без оприлюднення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) чи про його відсутність або номер і серія паспорта позивача, номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У вступній частині позовної заяви відповідачами визначено Запорізьку міську раду та Виконавчий комітет Запорізької міської ради. При цьому, у прохальній частині позивач оскаржує рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради, вимог до іншого відповідача позовна заява не містить, що суперечить вимогам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Також, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Враховуючи предмет спору, позивач мав сплатити судовий збір за даним позовом у розмірі 1211,20 грн.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, до матеріалів позову позивачем не надано підтвердження сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пп. г) п. 2 ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Так, згідно частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

Слід відзначити, що зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов`язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов визначених Законом.

Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.

Подібна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19, та підтримана у постановах КАС ВС від 31.01.2024 у справі № 215/6188/20, від 18.01.2024 у справі № 520/495/23 тощо.

Так, позивач, покликаючись на пп. г) п. 2 ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», не надає належних доказів майнового стану (довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, що передує зверненню до суду). За таких умов, у суду відсутня можливість вирішити питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Також, згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

За змістом частин першої, другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вказує КАС ВС у постанові від 16.04.2024 по справі № 280/5595/23, суд касаційної інстанції неодноразово в своїх постановах звертав увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Як зазначає позивач у позовній заяві, про оскаржуване рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999 йому стало відомо з судових справ №333/7623/23, № 280/8165/23.

На підтвердження таких обставин позивачем долучено до матеріалів справи, зокрема, копію позовної заяви Комунального підприємства «Водоканал» в тому числі до ОСОБА_1 про стягнення боргу, а також ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі від 12.09.2023 у справі № 333/7623/23. При цьому, позивачем не надано доказів того, коли саме позивачем отримано вказані документи, у зв`язку з чим, суд наразі не може встановити, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та для нього почав спливати строк звернення до суду із даними вимогами.

Враховуючи викладене, позивачу слід надати суду пояснення разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або заяву про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Крім того, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду уточненої позовної заяви (у кількості примирників відповідно до учасників справи) із зазначенням: реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності АБО номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, номерів засобів зв`язку позивача (за наявності); адреси електронної пошти (за наявності); відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету; змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів у справі або зменшеною кількістю відповідачів; належним чином оформленої та обґрунтованої заяви про звільнення від сплати судового збору з доказами майнового стану позивача (довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідку органу доходів і зборів про доходи за попередній календарний рік, що передує зверненню до суду тощо) АБО оригіналу платіжного документу на підтвердження доплати 1211,20 грн. судового збору на р/рUA538999980313131206084008512 (IBAN), отримувач коштів ГУК у Зап. обл/м.Зап. Дніпров./ 22030101, «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», банк Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ37941997; пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 206, код ЄРДПОУ 04053915), Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, М.Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄРДПОУ 02140892) про визнання незаконним рішення, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви (у кількості примирників відповідно до учасників справи) із зазначенням:

реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності АБО номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, номерів засобів зв`язку позивача (за наявності);

адреси електронної пошти (за наявності);

відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів у справі або зменшеною кількістю відповідачів;

належними чином оформленої та обґрунтованої заяви про звільнення від сплати судового збору з доказами майнового стану позивача (довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, що передує зверненню до суду тощо) АБО оригіналу платіжного документу на підтвердження доплати 1211,20 грн. судового збору на р/рUA538999980313131206084008512 (IBAN), отримувач коштів ГУК у Зап. обл/м.Зап. Дніпров./ 22030101, «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», банк Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ37941997;

пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду

Суддя Л.Я. Максименко