Ухвала

від 28.05.2024 по справі 280/3465/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

28 травня 2024 року Справа № 280/3465/24 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 206, код ЄРДПОУ 04053915), Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄРДПОУ 02140892)

про визнання незаконним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Запорізької міської ради (далі відповідач 1), Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд визнати незаконним та недійсним рішення № 546 від 28.10.1999 року Виконавчого комітету Запорізької міської ради, виданого (прийнятого) з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без оприлюднення.

Ухвалою суду від 22.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду уточненої позовної заяви (у кількості примирників відповідно до учасників справи) із зазначенням: реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності АБО номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, номерів засобів зв`язку позивача (за наявності); адреси електронної пошти (за наявності); відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету; змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів у справі або зменшеною кількістю відповідачів; належними чином оформленої та обґрунтованої заяви про звільнення від сплати судового збору з доказами майнового стану позивача (довідки органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, що передує зверненню до суду тощо) АБО оригіналу платіжного документу на підтвердження доплати 1 211,20 грн. судового збору на р/рUA538999980313131206084008512 (IBAN), отримувач коштів ГУК у Зап. обл/м. Зап. Дніпров./ 22030101, Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) , банк Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37941997; пояснень разом з підтверджуючими документами в обґрунтування дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду або заяви про поновлення пропущеного строку із доказами поважності причин його пропуску.

23.05.2024 через канцелярію суду надійшла заява вх. № 24669 про усунення недоліків по справі №280/3465/24. До заяви долучено також уточнену позовну заяву, в якій позивач, серед іншого, просить суд звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 4 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Розглянувши подані документи, суд зазначає наступне.

Так, судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було запропоновано позивачу на усунення недоліків позовної заяви надати, зокрема, інформацію щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача за його наявності АБО номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України.

При цьому, суд зауважує, що такі вимоги до оформлення позовної заяви визначені вимогами ст. 160 КАС України, дотримання яких суд має встановити.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що Кодекс адміністративного судочинства України не проходив антидискримінаційної та антикорупційної експертизи у відповідності до вимог чинного законодавства України, позаяк норми Кодексу адміністративного судочинства України є чинними та ані у суду, ані в інших учасників адміністративного процесу відсутні підстави для їх невиконання.

Окрім того, слід зазначити, що положення ст. 160 КАС України передбачають альтернативу для позивача, зокрема, щодо надання інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу). Тож, у разі відсутності РНОКПП позивач може вказати номер і серія паспорта, або ж зазначити, що йому не відома така інформація. Однак, як у позовній заяві, так і у заяві про усунення недоліків та уточненій позовній заяві такі відомості відсутні.

Також, позивач покликається на «волевиявлення про ствердження правосуб`єктності людини від 22.01.2021», однак до матеріалів справи не надано такого документу.

Крім того, суд зауважує, що не зобов`язував позивача надавати копію паспорта чи довідки про присвоєння ІНН, мова йде саме про відомості щодо номеру і серії паспорта або РНОКПП, визначені нормами КАС України.

Також, за приписами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Положеннями ст. 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Судом встановлено, що в уточненій позовній заяві позивачем повторно вказано відповідачами Запорізьку міську раду та Виконавчий комітет Запорізької міської ради. При цьому, у прохальній частині вимоги до Запорізької міської ради позовна заява не містить.

В обгрунтування своєї позиції позивач стверджує наступне: «Як може окремо (якщо не брати до уваги різні коди юридичних осіб приватного права, зареєстрованих податковими агентами іноземних держав з D-U-N-S ® Number) існувати ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ без ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ?».

Однак, суд зазначає, що згідно інформації з ЄДРПОУ, Виконавчий комітет Запорізької міської ради та Запорізька міська рада є двома різними суб`єктами владних повноважень та, відповідно, можуть бути самостійними відповідачами в адміністративному судочинстві.

Тож, в цій частині недоліки позовної заяви також не усунуто.

Щодо судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, всупереч вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, до матеріалів позову та на усунення недоліків позовної заяви позивачем не надано підтвердження сплати судового збору.

Натомість, позивач повторно заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що є людиною з багатодітної родини та має право на звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 2) г) ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір». Додатково вказує, що багатодітна родина виховує дитину з інвалідністю з дитинства 04.05.2008 р.н та в родині є 2-х річна дитина 2022 р.н., що підтверджує те, що один з батьків родини відноситься до категорії непрацездатних. Також вважає, що Закон України Про судовий збір є неконституційним.

Крім того, в уточненій позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п.4 ч.2 ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕННЬ Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Дослідивши подані документи та оцінюючи доводи позивача, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

Слід відзначити, що зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх сплати є правом, а не обов`язком суду і можливе лише за наявності для цього вичерпного переліку умов визначених Законом.

Суд, звертає увагу на ту обставину, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зробила висновок, що, суд, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору особам, які не зазначені в статті 5 Закону № 3674-VI, або у справах із предметом спору, не охопленим цією статтею, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов, передбачених статтею 8 для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Тож, суд приймає до уваги доводи позивача, та наголошує, що такі обставини мають бути враховані при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, однак, з урахуванням саме майнового стану позивача.

Проте, будь-яких доказів щодо свого майнового стану позивач не надає ані разом з первинною позовною заявою, ані на усунення недоліків позовної заяви, тому суд не має змоги зробити висновок щодо наявності сукупності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Одночасно, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.4 ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Так, даним пунктом внесено, а саме доповненочастину першу статті 5Закону України "Про судовий збір"(Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87, № 21, ст. 204, № 31, ст. 393) пунктом 6-1такого змісту: "6-1) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних із дискримінацією".

Позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені щодо оскарження рішення №546 від 28.10.1999 року Виконавчого комітету Запорізької міської ради, виданого (прийнятого) з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без оприлюднення. Тож, даний спір не підпадає під категорію спорів, передбачених вищевказаним пунктом та до нього не можуть бути застосовані такі положення Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Інших, передбачених законом безумовних підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, підтверджених документально, позивачем не наведено, а судом не встановлено. Тож, клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Крім того, суд критично оцінює покликання позивача на те, що Закон України Про судовий збір від08.07.2011№3674-VI є неконституційним, оскільки позивачем не надано, а судом не встановлено доказів існування рішень про визнання вказаного Закону таким, що не відповідає Конституції України. Суд зауважує, що ані позивач, ані суд в даному випадку не наділений повноваженнями надавати оцінку відповідності зазначеного Закону Конституції України.

Таким чином, позивачем недоліки позовної заяви у встановлений судом строк усунені не були.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 206, код ЄРДПОУ 04053915), Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 206, код ЄРДПОУ 02140892) про визнання незаконним рішення, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Л.Я. Максименко