Постанова

від 22.04.2024 по справі 357/10359/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 357/10359/23

номер провадження 22-ц/824/1424/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянуву порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 09 листопада 2023 року /суддя Бебешко М.М./

у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради із вказаним позовом, у якому просив: 1) стягнути з Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради на його користь заборгованість по заробітній платі 95776,05 грн.; 2) стягнути з Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення; 3) стягнути з Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради на його користь вихідну допомогу при звільненні.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 09 листопада 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 16 432,90 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено./а.с. 115-124/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що в день звільнення позивача 02.06.2023 р., відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні, як передбачено ч. 1 ст. 47 КЗпП України та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Сума невиплаченої заробітної плати для відшкодування складається з розміру невиплаченої вихідної допомоги в розмірі 49298,70 грн. та невиплаченої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 47057,85 грн., також підлягає стягненню середній заробіток під час затримки виплати. За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку 96356,55 грн. Також наголошував, що в п. 17. Розділу III Відзиву позовної заяви відповідач погодився, що борг несвоєчасно виплаченої заробітної плати складає з 02.06.2023 року по 22.06.2023р. (20 днів) 10519,00 гри., яку не виплачено по даний час. Підтвердження виплати ні позивачу ні суду не надано. Копія платіжної інструкції № 105 від 22.06.2023 року не має ні назви посадових осіб, ні прізвища, ні ініціали вповноважених осіб підписантів, і жодним чином не вказує, що сума вказана в платіжній інструкції була переведена на картковий рахунок позивача, як виплата заборгованості по заробітку. Наголошував, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено копії доказів, наданих відповідачем до суду, що дає підставу критично розцінювати дослідження доказів судом та є порушенням судового розгляду, докази є сумнівними.

Представник Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради В. Коросько звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказувала, що Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при визначенні права звільненого працівника на отримання вихідної допомоги потрібно враховувати з яких причин такого працівника було звільнено. Заява про звільнення подана ОСОБА_1 за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання. Отже, пункт 5.5. Контракту від 29 січня 2023 року не поширюється на даний випадок, оскільки вказана причина звільнення не залежала від керівника та зумовлена власним бажанням позивача. Зазначала, що ОСОБА_1 був звільнений 02 червня 2023 року, а розрахункові кошти були виплачені 24 червня 2023 року, на особистий картковий рахунок, отже, розрахунок здійснено на 22 день після звільнення. Таким чином середній заробіток позивача за весь період затримки розрахунку становить 16432.90 грн. Висновки суду першої інстанції є вірними та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що згідно Положення про Управління з питань молоді та спорту, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради № 2686-59-VII від 25 жовтня 2018 року Управління з питань молоді та з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради є виконавчим органом міської ради. Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, та інші атрибути, необхідні юридичній особі (а.с. 58-66).

Відповідно до Положення Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради № 556-12-VIII від 29 квітня 2021 року Комунальний заклад Білоцерківської міської ради Білоцерківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» підзвітний та підконтрольний у своїй діяльності засновнику - Білоцерківській міські територіальній громаді в особі Білоцерківської міської ради та організаційно підпорядкований у своїй діяльності - Управлінню з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради. Згідно п. 1.9 Положення Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, печатну із зображенням Державного герба України, штампи, бланки зі своїм найменування і символікою, які використовує та забезпечує їх захист відповідно до законодавства.

Згідно п. 4.3. Положення безпосереднє керівництво Центром здійснює директор, а у разі його відсутності - особа на яку покладено виконання обов`язків директора. Директор призначається на посаду за контрактом та звільняється з неї уповноваженим засновником органом - Управлінням з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради в особі Начальника (а.с 71-78).

29 січня 2023 року між Управлінням з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради в особі начальника Кошинського Олексі Миколайовича та ОСОБА_1 було укладено контракт про продовження терміну перебування на посаді директора Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2025 року.

Згідно п. 5.4 Контракту Керівник може за своєю ініціативою розірвати контракт до закінчення терміну його дії.

Згідно п. 5.5. Контракту - у разі дострокового припинення контракту з причин, не залежних від керівника, йому виплачується одноразова вихідна допомога в розмірі та порядку, встановлених чинним законодавство України (а.с. 79-81).

Наказом Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради № 6-К від 26 травня 2023 року ОСОБА_1 - директора Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», який працює на умовах контракту, звільнено із займаної посади 02 червня 2023 року за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання відповідно до ст. 39 КЗпП та припинено дію контракту від 29 січня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 (а. с. 16).

09 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до начальника управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської рад із заявою про виплату вихідної допомоги, передбачену п. 5.5 контракту, враховуючи додаткові підстави розірвання трудового договору з окремими категоріями працівників, що застосовуються при припиненні повноважень посадових осіб (керівника закладу) у відповідності до статті 44 КЗпП України (а.с. 34).

Також встановлено, що 02 серпня 2023 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено акт № Ц/КВ/16780/4 за результатами проведення позапланового контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці згідно якого встановлено, що керівництвом Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради порушено вимоги частини першої ст. 10, ст. 116 КЗпП України в частині порушення строків розрахунку при звільненні ОСОБА_1 , а саме при звільненні 02.06.2023, на особистий картковий рахунок, відповідно платіжної інструкції від 22.05.2023 № 105 (а. с. 89-92).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 та форми ОК-7 ОСОБА_1 нараховано за квітень 2023 року 13799,25 грн.; за травень 2023 року - 18283,87 грн.; за червень 2023 року - 14182,66 грн. (а.с. 51-55).

Згідно платіжної інструкції № 105 від 22 червня 2023 року КЗ БМР «БМЦ ФЗН «Спорт для всіх» перераховано компенсацію за невикористану відпустку та розрахунок при звільненні за червень 2023 року в розмірі 11417,20 грн. (а.с. 93).

Комунальним закладом БМР «Білоцерківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» здійснено розрахунок середньої заробітної плати за час затримки розрахунку за звільнення директора КЗ БМР «Білоцерківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» ОСОБА_1. Згідно якого нарахована заробітна плата за 2 повних місяці: квітень - 13799,25 грн.; травень 1283,87 грн. - 18283,87 грн. Разом 32083,12 грн. Кількість календарних днів розрахункового періоду - 61 календарний день. Середньоденна заробітна плата становить 525,95 грн. Календарні дні затримки виплати ( з 02.06.2023 по 22.06.2023) - 20 днів. Середня заробітна плата за час затримки розрахунку становить 10519,00 грн. (а.с. 94).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався нормами ст. 39 КЗпП про те, що строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

При визначенні права звільненого працівника на отримання вихідної допомоги потрібно враховувати з яких причин такого працівника було звільнено.

Оскільки ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 39 КЗпП України у зв`язку з переїздом на нове місце проживання, тобто з причин, які залежали від його волі, суд першої інстанції обґрунтовано не вбачав обов`язку роботодавця виплачувати вихідну допомогу, що передбачена ст. 44 КЗпП України та пунктом 5.5 Контракту від 29 січня 2023 року.

Доводи апеляційної скарги в цій частині повністю дублюють обґрунтування позову, правильна оцінка цим обставинам була надана судом першої інстанції.

Заява про звільнення подана ОСОБА_1 за власним бажанням у зв`язку з переїздом на нове місце проживання. Отже, пункт 5.5. Контракту від 29 січня 2023 року, укладеного між сторонами, не поширюється на даний випадок, оскільки вказана причина звільнення не залежала від керівника та зумовлена власним бажанням позивача.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) в розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Окрім того, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має разовий характер (див. постанови Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, провадження № 12-301гс18, від 11 лютого 2019 року у справі № 2609/11956/12-ц, провадження № 61-43353св18, від 05 червня 2019 року у справі № 694/215/16-ц, провадження № 61-37406св18).

Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку № 100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).

Згідно п. п. б п.4 Порядку № 100 При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо.

Згідно довідки Комунального закладу Білоцерківської міської ради «Білоцерківський міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» про заборгованість по заробітній платі від 06 жовтня 2023 року зарплата позивача за два місяці, що передують звільненню складає 32083,12 гривень (зарплата за квітень 2023 року 13799,25 грн., за травень 2023 року 18283,87 грн.). Кількість робочих днів становить 43.

Визначаючи середньоденний заробіток суд першої інстанції здійснив власний розрахунок, який згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Тому використання для розрахунку середньоденного заробітку кількості календарних днів, а не робочих можливе лише у випадках, передбачених законодавством, тобто є винятковим та не підлягає застосуванню для розрахунків заробітної плати позивача. .

Таким чином середньоденна заробітна плата позивача визначається за наступною формулою розрахунку: 32083,12 грн. (зарплата за 2 місяці перед звільненням) : 43 (кількість робочих днів) = 746,95 грн. (середньоденний заробіток).

Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що середньоденний заробіток позивача ОСОБА_1 на день звільнення становив 746,95 грн.

Щодо строку затримки виплати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що докази, наявні в матеріалах справи, засвідчені належним чином.

Як встановлено Актом ЦМУ Державної служби з питань праці № Ц/КВ/16780/4 від 02.08.2023 складеного за результатами позапланового контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці та не заперечується відповідачем остаточний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 проведено з порушенням строків. Позивач був звільнений 02.06.2023, а розрахункові кошти були виплачені 24.06.2023 р., на особистий картковий рахунок, відповідно платіжної інструкції від 22.06.2023 № 105, отже, відповідач здійснив розрахунок з звільненим працівником на 22 день після звільнення.

Таким чином середній заробіток позивача за весь період затримки розрахунку становить 16432,90 грн., який визначається за наступною формулою розрахунку: 746,95 грн. (середньоденний заробіток) * 22 (кількість календарних днів) = 16 432, 90 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів виплати та неналежність розрахункових документів, апеляційним судом відхиляються, оскільки обставини виплати заробітної плати встановлені також і Актом ЦМУ Державної служби з питань праці №Ц/КВ/16780/4 від 02.08.2023 складеного за результатами позапланового контролю щодо додержання вимог законодавства у сфері праці. Розрахункові кошти були виплачені 24.06.2023 р., на особистий картковий рахунок, відповідно платіжної інструкції віл 22.06.2023 № 105.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 95 776,05 грн. у повному обсязі задоволенню не підлягають, так як у матеріалах справи містяться докази відсутності заборгованості по заробітній платі перед позивачем через її виплату стороною відповідача після 22.06.2023 р. Затримка становить 22 дні.

За таких обставин суд першої інстанції вірно вважав, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, який становить 16 432,90 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 09 листопада 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 09 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: