Ухвала

від 22.04.2024 по справі 607/21070/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.04.2024 Справа №607/21070/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Братасюка В.М.

за участю секретаря Тинкалюк Є.І.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження,-

В С Т А Н О В И В :

11.03.2024 на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Бойчук В.І. у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надійшла заява, в якій заявник просить суд замінити первісного стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №71003702 з виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду згідно виконавчого листа №607/21070/14-ц виданого на ім`я боржника ОСОБА_3 .

В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 листопада 2020 року у справі №607/21070/14-ц позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року в розмірі 49 621,12 доларів США, та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 10 000 гривень. В задоволенні решти вимог відмовлено. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року відмовлено в повному обсязі.

Позов ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання частково недійсним договору поруки задоволено. Визнано недійсним договір поруки №1 від 06 липня 2007 року до кредитного договору №11179490000 від 06 липня 2007 року в частині укладення договору між ПАТ «УкрСиббанк» та поручителем ОСОБА_7 . Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_7 768,40 грн. судового збору.

04 червня 2021 року Тернопільським апеляційним судом скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2020 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_7 до акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору поруки та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки недійсним, відмовлено. В іншій частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2020 року залишено без змін.

На виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/21070/14-ц видано виконавчі листи.

08.08.2023 року право грошової вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року на підставі договору факторингу №08/08/2023 було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ».

В подальшому, 08.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (Цедент) та ОСОБА_2 ( ОСОБА_8 , було укладено договір про відступлення права вимоги №08-08/ФК-23, за яким Цедент передає належні Цедентові права вимоги за:

Таким чином, у даному випадку, відповідно до умов даного Договору про відступлення права вимоги №08-08/ФК-23 від 08.08.2023 р. та у відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України, ОСОБА_9 набула статусу Нового Кредитора та отримала право грошової вимоги за Договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06.07.2007 року, а тому існують підстави для заміни сторони виконавчого провадження стягувача AT «УкрСиббанк» на його правонаступника, ОСОБА_2 .

Представник заявника ОСОБА_2 , адвокат Бойчук В.І. в судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилась, однак її представник, адвокат Мирончик Ю.В. через підсистему «Електронний суду» подала суду клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_3 та її представника, адвоката Мирончик Ю.В.

Представник Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не зявилась, однак через підсистему «Електронний суд» подала суду заяву про розгляд справи без участі представника Відділу.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду заяви були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

19.11.2020 Тернопільським міськрайонним судом ухвалено рішення у справі №607/21070/14-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11179490000 від 06.07.2007 в розмірі 49621,12 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 10000 гривень. В задоволені решти вимог відмовлено.

Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/21070/14-ц, було видано виконавчі листи.

13.02.2023 Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №607/21070/14-ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про солідарне стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №.11179490000 від 06.07.2007 року в розмірі 49 621,12 доларів США, та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 10 000 гривень (АСВП 71003702).

Як вбачається з договору факторингу №08/08/2023 укладеного між АТ «УкрСиббанк» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (Фактор), Клієнт відступає Фактору, а Фактор зобов`язується прийняти Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права Вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржника перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів. Одночасно з відступленням права вимоги до фактора переходять усі права клієнта за усіма договорами забезпечення, якими забезпечується зобов`язання за первинними договорами (окрім договорів, укладених у нотаріальній формі, які встановлюють забезпечення виконання зобов`язань).

Матеріали справи заяви свідчать, що 08.08.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» (Цедент) та ОСОБА_2 (Цесіонарій) був укладений Договір №08-08/ФК-23 про відступлення права вимоги, за умовами якого Цедент передає належні Цедентові права вимоги за: договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06.07.2007 року, що укладений між AT «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 у розмірі 84330 доларів США 74 центів, з яких: 42720,43 доларів США - основна сума боргу; 41610,31 доларів США - проценти; судові витрати (державне мито) за судовими спорами щодо стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року в розмірі 36355,83 грн.

Згідно п.1.3 Договору відступлення права вимоги №08-08/ФК-23 від 08.08.2023 p., права вимоги за Кредитним договором здійснюється на умовах оплати ОСОБА_10 вартості відступлених прав вимоги у порядку, визначеному розділом 2 цього договору.

Відповідно до умов розділу 2 Договору відступлення права вимоги №08-08/ФК-23 від 08.08.2023 р. права вимоги за Кредитним договором вважаються переданими з моменту сплати ОСОБА_10 суми, визначеної в п.2.2 цього Договору.

Вартість права вимоги, що відступається становить 393511,83 грн. (п.2.2).

Оплата Цеденту за відступлені права вимоги проведена ОСОБА_11 ( ОСОБА_2 ) в повному обсязі, у розмірі 393511,83 грн., 08 серпня 2023. згідно платіжної інструкції №1 від 08.08.2023 р.

З моменту відступлення права вимоги Цедент вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним (Цедентом) і Боржником на підставі Кредитного договору, а Цесіонарій заміщує Цедента у всіх правовідносинах, які склалися між ним і Боржником на підставі Кредитного договору (пп.2.4,2.5).

Відповідно до витягу з АСВП від 07.03.2024, виконавче провадження №71003702 станом на даний час відкрито.

Згідно ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги укладається в такій самій формі, що і договір, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦКУ).

За договоромвідступлення прававимоги можутьбути відступленіправа вимогиза будь-якими договорами (купівля-продаж, поставка, позика, позичка, кредит тощо) будь-яким кредитором, зокрема, у договорі купівлі-продажу:

кредитором продавцем товару (за вимогами щодо оплати поставленого товару);

кредитором покупцем товару (за вимогами щодо поставки товару в рахунок перерахованої передоплати).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений тільки в тому випадку, коли таку заборону встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦКУ), при цьому згода боржника на заміну кредитора не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦКУ).

З правової позиції договори відступлення права вимоги охарактеризувати складно. Заслуговує на увагу підхід, відповідно до якого договори цесії не є самостійним договором, а виступають предметом певного договору (договору купівлі-продажу, міни, дарування права вимоги тощо).

За такими договорами кредитор продає іншій особі своє право вимоги, вчиняє відступлення права вимоги, а той, що придбав це право (новий кредитор), намагається здійснити набуте право.

Суди переважнокваліфікують договоривідступлення прававимоги якдоговори купівлі-продажуправа вимоги(див. інформаційний лист ВАСУ від 11.12.2013 р. № 1713/12/13-13, в якому адміністративним судам було наказано керуватися ухвалою ВАСУ від 19.11.2013 р. № К/800/17433/13 у справі № 2а-7912/12/1370). У цьому рішенні було зазначено, що право вимоги як майновий об`єкт повністю відповідає законодавчо встановленим критеріям, які використовуються для позначення поняття активу. Такий об`єкт виникає в результаті минулих подій, а від його використання очікується вигода у вигляді його погашення грошовими коштами чи в інший спосіб.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 28.04.2018року у справі № 61-1104св18, також аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Крім того, під час розгляду питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, суди мають керуватися, зокрема положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

В ст.9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і все, що з неї витікає, є частиною законодавства України і має застосовуватися нарівні із законами, прийнятними урядом. Це, зокрема, продиктовано пп. «b» п. 3 ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, учасником якої є Україна, та відповідно до якого поряд із нормами міжнародного договору обов`язково треба використовувати подальшу практику застосування договору, який встановлює угоду учасників щодо його тлумачення.

Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: « Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків (...), має право на справедливий (...) розгляд упродовж розумного строку (...і судом, встановленим законом », а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 512, 514 Цивільного кодексу України, ст.ст. 259, 260, 261, 352-354, 432, 442, Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1, 8, 11, 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону, а саме стягувача Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (вул. Андріївська, 2/12, м. Київ, код ЄДРПОУ 09807750), у виконавчому проваджені відкритому на підставі виконавчого листа №607/21070/14-ц, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19.11.2020 року у справі №607/21070/14-ц на його правонаступника ОСОБА_2 (с. Рожанівка, Чортківський район Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В. М. Братасюк