Постанова

від 23.10.2024 по справі 607/21070/14-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/21070/14-цГоловуючий у1-йінстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/817/957/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

секретар - Дідух М.Є.

з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Бойчука В.І., представника ОСОБА_2 - адвоката Мирончик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бойчука Віталія Ігоровича на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року, постановлену суддею Ромазан В.В. у справі №607/21070/14-ц за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2024 року ОСОБА_1 , яка є стягувачем у виконавчому провадженні, звернулась до суду із заявою, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №607/21070/14-ц, виданий 29 липня 2021 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у справі про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року в розмірі 49621,12 доларів США, пені за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 10 000 грн. та 3654 грн. судового збору в рівних частках, а саме по 1218 грн. з кожного, боржником за яким є ОСОБА_2 .

Заяву обґрунтовано тим, що зазначений виконавчий лист видано на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 листопада 2020 року у справі №607/21070/14-ц, яке набрало законної сили 4 червня 2021 року.

13 грудня 2023 року Тернопільським відділом ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_2

08 серпня 2023 право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року на підставі договору факторингу від 08 серпня 2023 року було відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінансстандарт».

В подальшому, 08 серпня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінансстандарт» (Цедент) та ОСОБА_1 (Цесіонарій) було укладено договір про відступлення права вимоги №08-08/ФК-23, за яким Цедент передає належні йому права за договором про надання споживчого кредиту №111794490000 від 06.07.2007, що укладений між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 у розмірі 84330 доларів США 74 центів.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 22 квітня 2024 замінено сторону виконавчого провадження стягувача АТ «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа №607/21070/14 - на його правонаступника ОСОБА_1

10 травня 2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір прощення боргу, за умовами якого ОСОБА_2 повністю прощено борг та звільнено від зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року та судових витрат за судовими спорами щодо стягнення такої кредитної заборгованості в розмірі 36355,83 грн. Зважаючи на вищенаведене, просила суд заяву задовольнити.

Ухвалою Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 29серпня 2024року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційнійскарзі представник ОСОБА_1 -адвокат БойчукВ.І. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити судове рішення, яким заяву задовольнити. Вказує, що ухвала суду є незаконною, оскільки в даному випадку має місце факт прощення боргу, а не виконання рішення суду боржником. Чинне законодавство не містить норм, які б пов`язували право суду ухвалити судове рішення про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у залежність того, чи здійснювалось примусове виконання рішення суду та чи стягнутий виконавчий збір.

У відзивіпредставник ОСОБА_2 -адвокат МирончикЮ.В. просить апеляційну скаргу задовольнити. Вказує, що що зобов`язання припинене шляхом прощення, відсутні будь-які претензії з боку нового кредитора до боржника, а ст. 432 ЦКУ не містить обмежень щодо визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню (під час відкриття виконавчого провадження або до його відкриття), тому заява підлягала задоволенню.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бойчука В.І. та представника ОСОБА_2 - адвоката Мирончик Ю.В., які доводи апеляційної скарги підтримали, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Обставини справи.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2020 у справі № 607/21070/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року в розмірі 49621,12 доларів США, та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 10000,00 гривень. В задоволенні решти вимог відмовлено. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року відмовлено в повному обсязі. Позов ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання частково недійсним договору поруки задоволено. Визнано недійсним договір поруки №1 від 06 липня 2007 року до кредитного договору №11179490000 від 06 липня 2007 року в частині укладення договору між ПАТ «УкрСиббанк» та поручителем ОСОБА_5 .. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_5 768,40 грн. судового збору.

04 червня 2021 року постановою Тернопільського апеляційного суду скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2020 року в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_5 до акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору поруки та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки недійсним, відмовлено. В іншій частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2020 року залишено без змін.

На виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/21070/14-ц видано виконавчі листи, у тому числі 29 липня 2021 року виконавчий лист про стягнення солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06.07.2007 в розмірі 49 621,12 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 10 000 грн., стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсиббанк» 3654 грн. судового збору в рівних частках, а саме по 1218 грн. із кожного, боржником у якому є ОСОБА_2

13 лютого 2023 року Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №71003702 на виконання зазначеного виконавчого листа №607/21070/14-ц, боржником у якому є ОСОБА_2 .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 22 квітня 2024 замінено сторону виконавчого провадження стягувача АТ «Укррсиббанк» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа №607/21070/14 на його правонаступника ОСОБА_1

10 травня 2024 року між ОСОБА_1 (Кредитор) та ОСОБА_2 (Боржник) укладено письмовий договір прощення боргу, за умовами якого Кредитор звільняє Боржника від обов`язку перерахувати на користь Кредитора грошову суму в розмірі 84330 доларів США 74 центів, що виникла із зобов`язань Боржника за цим договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року та судових витрат (державне мито) за судовими спорами щодо стягнення такої кредитної заборгованості в розмірі 36355,83 грн., право вимоги за яким належить Кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги №08-08/ФК-23 від 08 серпня 2023 року. Зобов`язання Боржника, що виникли за Договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року вважаються припиненими з моменту набрання чинності цим Договором. Сторони не мають взаємних матеріальних претензій за цим Договором про надання споживчого кредиту №11179490000 від 06 липня 2007 року.

Як вбачається із інформації, викладеній у листі Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15 квітня 2024 року №45913, адресованій адвокату Мирончик Ю.В., в межах виконавчого провадження з боржника ОСОБА_2 стягнуто 255 грн витрат виконавчого провадження, 4504,36 грн виконавчого збору, 30 046,91 грн боргу у користь АТ «Укрсиббанк».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 вказує укладений між нею як стягувачем та боржником ОСОБА_2 договір прощення боргу від 10 травня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 39 цього Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення.

Отже, ОСОБА_1 як стягувач у виконавчому провадженні вправі скористатися передбаченими нормами Закону України Про виконавче провадження можливостями для припинення з її ініціативи примусового стягнення на її користь.

Крім цього, відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню (п.7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Встановивши, що примусове виконання судового рішення відбувалось органом державної виконавчої служби із 13 лютого 2023 року, під час якого державним виконавцем вчинялись ряд виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», спірний виконавчий лист стягувачу не повертався, у зв`язку із чим було визначено суми витрат виконавчого провадження та виконавчий збір, який складає 4961,22 долари США, з яких сплачено боржником лише 4504,36 грн., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви стягувача ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що чинне законодавство не містить норм, які б пов`язували право суду ухвалити судове рішення про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у залежність того, чи здійснювалось примусове виконання рішення суду та чи стягнутий виконавчий збір, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд повинен всебічно врахувати всі обставини, що судом першої інстанції й зроблено при розгляді заяви ОСОБА_7 та враховано, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, задля досягнення мети уникнення боржником сплати до Державного бюджету України виконавчого збору у виконавчому провадженні, в якому здійснювалися виконавчі дії, не грунтується на вимогах закону.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 4 ЦПК України, захисту у судовому порядку підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси.

Обставин щодо порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи законних інтересів стягувача ОСОБА_7 у звязку з видачею судом виконавчого листа та його перебування на виконанні судом не встановлено, так як ОСОБА_7 не скористалася наданими їй як стягувачу у виконавчому провадженні правами для припинення примусового стягнення на її користь.

Підстави для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойчука Віталія Ігоровича залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 4 листопада 2024 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Костів О.З.

Храпак Н.М.