Рішення

від 17.04.2024 по справі 757/68026/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/68026/17-ц

пр. № 2-2491/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвиновій І. В.,

при секретарі судового засідання - Орел А. О.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представник відповідача Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації - Дубровської І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правовідношень припиненими,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив, враховуючи заяву від 14 грудня 2018 року /т. ІІ а. с. 136-137/:

- визнати правовідношення, що виникли з договору № ДФ-120392-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків від 16 грудня 2014 року, укладений між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 , припиненими з 03 лютого 2015 року;

- визнати правовідношення, що виникли з договору № ДФ-120398-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків від 16 грудня 2014 року припиненими з 03 лютого 2015 року;

- визнати правовідношення, що виникли з договору № ДФ-120402-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків від 16 грудня 2014 року припиненими з 03 лютого 2015 року;

- визнати припиненою з 03 лютого 2015 року іпотеку, що виникла з договору іпотеки від 26 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. B. за реєстровим № 2648;

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Г. М. № 21375371 від 18 травня 2015 року про реєстрацію права власності на квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 511601780000, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_1 та запис про право власності № 9702044, внесений 14 травня 2015 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дахно А. М.;

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Г. М. № 21375232 від 18 травня 2015 року про реєстрацію права власності на квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 511658480000, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_1 та запис про право власності № 9701311, внесений 14 травня 2015 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дахно А. М.;

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Бучинського Д. Д. № 23530579 від 10 серпня 2015 року про реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) на квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 699257080000, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я ОСОБА_1 та запис про право власності № 10737122, внесений 04 серпня 2015 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бучинським Д. Д.;

- зобов`язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві поновити записи про право власності ПАТ «Енергобанк» на квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 511601780000, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 511658480000, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування вказано, що відповідно до п. 2.4. всіх депозитних договорів відповідач ОСОБА_1 мала право вимагати дострокового розірвання договору депозиту. Всі депозитні договори мали однакову умову, передбачену пунктом 1.5, відповідно до якої, грошові кошти по закінченні терміну дії вкладу або в день дострокового повернення вкладу сплачуються шляхом виплати готівкою через касу Банку або шляхом безготівкового перерахування на рахунок Клієнта.

Скориставшись своїм правом, 02 лютого 2015 року від імені відповідача було подано заяву про дострокове розірвання всіх договорів депозиту. Відповідач просив перерахувати грошові кошти з депозитних рахунків на її поточний рахунок.

Наступного дня 03 лютого 2015 року ПАТ «Енергобанк» виконав вимогу відповідача і перерахував всі грошові кошти з депозитних рахунків ОСОБА_1 по депозитних договорах № ДФ-120392-2612; № ДФ-120398-2612; № ДФ-120402-2612 на її розрахунковий рахунок.

В письмовій вимозі від 10 лютого 2015 року підтверджено вказане вище та зазначено, що за умовами зазначених договорів ОСОБА_1 надано право достроково отримати повну суму вкладу разом із нарахованими відсотками за умови подання Банку письмової заяви пре розірвання договору.

Користуючись наданим договірним правом 02 лютого 2015 року ОСОБА_1 буле подано заяву про дострокову розірвання депозитних вкладів за трьома вищезазначеними договорами. На виконання цієї вимоги 03 лютого 2015 року ПАТ «Енергобанк» здійснені переведення грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_1 на її поточний рахунок, відкритий також у ПАТ «Енергобанк».

Тому позивач переконаний, що у зв`язку із проведенням виконання зобов`язання за договорами депозитів належним чином 03 лютого 2015 року шляхом повернення грошових коштів відповідачу на її рахунок, визначений договором, такі правовідношення припинились 03 лютого 2015 року, як зобов`язання за депозитними договорами № ДФ-120392-2612; № ДФ-120398-2612; № ДФ-120402-2612, у силу дії статті 599 Цивільного кодексу України, як похідне зобов`язання, що виникло з договору іпотеки.

Таким чином, як вказано у позовній заяві, у зв`язку із припиненням договорів депозиту та іпотеки з 03 лютого 2015 року відповідач втратила право на стягнення заборгованості за припиненими договорами шляхом набуття права власності на предмети іпотеки у позасудовий спосіб. Правовідношення іпотеки, що виникли з договору іпотеки, включно із право відповідача реєструвати за собою право власності на предмет іпотеки у позасудовий спосіб припинились з 2015 року. Договір іпотеки вже не діяв на момент вчинення реєстраційної дії. Відповідач не мав права набувати майно у власність. Таким чином, рішення державних реєстраторів про реєстрацію права власності на майно за відповідачем від 18 травня 2020 року № 21375371 та від 18 травня 2015 року № 21375232, а також всі реєстраційні дії стосовно майї вчинені пізніше, а саме запис № 10737122 про право власності на квартиру АДРЕСА_3 є незаконними, прийняті всупереч діючому закону без достатньої правової підстави.

Представник відповідача Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції м. Києві у своєму відзиві позов не визнав, заперечував проти задоволення його вимог, вказавши, що державний реєстратор прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України Молдованова Г. М., розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 травня 2015 року №№ 21375371, 21375232 на об`єкти нерухомого майна - нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 . Державний реєстратор Управління державної реєстрації Дахно А. М. лише вніс запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі прийнятого рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Міністерства юстиції України та сформував витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтво.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у відзиві позов не визнав, заперечував проти задоволення позову і вказав, що Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 29 березня 2018 року у справі № 826/4280/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Енергобанк» Брайка С. А., уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» Паламарчука В. В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Брайка С. А. про визнання нікчемними: договору про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків № ДФ-120392-2612 від 16 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 ; договору про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків № ДФ-120398-2612 від 16 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 ; договору про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків № ДФ-120402-2612 від 16 грудня 2014 року, укладеного між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 , викладеного у листі № 809/5 від 18 січня 2016 року, встановлено, що банк не виконав свої зобов`язання перед позивачем за депозитними договорами, а постановою Правління Національного банку України від 12 лютого 2015 року № 96 ПАТ «Енергобанк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Листом від 18 січня 2016 року № 809/5 ліквідатор ПАТ «Енергобанк» повідомив позивача про те, що депозитні договори є нікчемними з підстав, встановлених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку із чим, просив повернути у власність банку нерухоме майно - квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , які набуті на підставі недійсного договору іпотеки, однак не наведено жодних підстав у зв`язку із чим ліквідатор ПАТ «Енергобанк» визнав депозитні договори такими правочинами з посиланням на пункт 7 частини четвертої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки останні не містять умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Грошові кошти були внесені позивачем на депозитні рахунки в ПАТ «Енергобанк» до запровадження тимчасової адміністрації банку.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що у відповідності до положень Цивільного кодексу України, а саме ст. 1058 у банку виникає обов`язок повернення коштів за Депозитними договорами перед ОСОБА_1 , а отже згідно з ст.ст. 1, 7 Закону України «Про іпотеку» виконання даного зобов`язання може бути забезпечено іпотекою.

При цьому, аналізуючи зміст депозитних договорів, у порівнянні з іншими депозитними договорами банку, можна зробити висновок, що при укладанні договорів сторони керувались положеннями чинного законодавства, а отже додаткових пільг чи переваг банком позивачу, як вкладнику, не надано, а тому безпідставним є посилання тимчасової адміністрації ПАТ »Енергобанк» на пункт 7 частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як встановлену підставу визнання вказаного договору банківського вкладу нікчемним.

Укладення договору іпотеки, є лише способом забезпечення виконання зобов`язання, у в свою чергу не є пільгою та у повній мірі відповідає положенням чинного законодавства.

Таким чином, безпідставність висновків тимчасової адміністрації ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» щодо «знання нікчемними депозитних договорів прямо вказує на наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення про визнання договору про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків № ДФ-120392-2612 від 16 грудня 2014 року, договору про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків № ДФ-120402-2612 від 16 грудня 2014 року, договору про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків № ДФ-120398-2612 від 16 грудня 2014 року, викладеного у листі №806/5 від 18 січня 2016 року.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що на письмову вимогу і позивача від 02 лютого 2015 року наступного дня банк здійснив перерахування спірних коштів з вкладного рахунку на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 .

Однак, ПАТ «Енергобанк» не спростовано твердження ОСОБА_1 про те, що кошти з поточного рахунку у вигляді готівки вкладник так і не отримав. Вказане твердження підтверджується також тією встановленою судом апеляції обставиною, що 27 квітня 2015 року (майже через три місяці після повернення коштів на її поточний рахунок) відповідач виплатив останній 200 000, 00 грн гарантованої суми за спірними вкладами. Така виплата не могла б мати місця у випадку відсутності заборгованості банку станом на 27 квітня 2015 року перед ОСОБА_1 .

Жодних належних, достовірних, допустимих доказів повернення ОСОБА_1 депозитних коштів не надано суду і при подані позову, що розглядається у справі № 757/68026/17-ц. Відповідно до частини четвертої, п`ятої ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, обставини щодо невиконання зобов`язань ПАТ «Енергобанк» за договором № ДФ-120392-2612 від 16 грудня 2014 року, договором № ДФ-120398-2612 від 16 грудня 2014 року, договором № ДФ-120402-2612 від 16 грудня 2014 року, є преюдиційними та повторному доведенню не підлягають.

У зв`язку з чим, позовні вимоги про припинення правовідношень за цими договорами, а також припинення іпотеки за договором від 26 грудня 2014 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. за реєстровим № 2648, яким забезпечувалось виконання зобов`язань за депозитними договорами, є необґрунтованими та безпідставними. Оскільки судом не визнано недійсним правочин ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 26 грудня 2014 року № 2648 і недійсність такого правочину не встановлена іпотеки на підставі оскаржуваних рішень державних реєстраторів слід визнати законною. Таким чином позовні вимоги у частині скасування рішень державних реєстраторів про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на предмет іпотеки слід визнати необґрунтованими та безпідставними, а інші вимоги до відповідача є похідними від первісних вимог до нього, тому також не підлягають задоволенню.

Представник відповідача Міністерства юстиції України у відзиві позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, вказавши, що 10 лютого 2015 року на адресу ПАТ «Енергобанк» направлено вимогу про усунення порушення зобов`язання від 10 лютого 2015 року вих. № 77, яку отримано адресатом 12 лютого 2015 року. Таким чином на момент проведення державної реєстрації права власності сплинув 30-денний термін з моменту отримання письмової вимоги про усунення порушення. Державний реєстратор, встановивши, що було подано усі необхідні документи, визначені Законом і Порядком, та що відсутні підстави, для відмови, визначені статтею 24 Закону, правомірно прийняв рішення від 18 травня 2015 року № 21375371 та № 21375232.

У своїй відповіді на відзив відповідача ОСОБА_1 представник банку вказав, що правові оцінки надані тим чи іншим обставинам у судовому рішенні у справі № 628/4280/16 не є обов`язковими, а обставини можуть бути спростовані позивачем, який не брав участі у цій справі. У рішенні суду не було вказано, що банк не виконав свої зобов`язання перед позивачем за депозитними договорами, що є навмисним перекручуванням, з метою маніпуляції фактами. Разом з тим вказано, що «В той же час, матеріалами справи підтверджується, що на письмову вимогу позивача від 02.02.2015 р. наступного дня банк здійснив перерахування спірних коштів з вкладного рахунку на поточний рахунок позивача N НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами у справі (а. с. 99, зворот, а. с. 102, зворот, а. с. 105, зворот)». Тобто встановлено, що грошові кошти з депозитних рахунків ОСОБА_1 за її вимогою були перераховані на її поточних рахунок. Вона розірвала договори депозиту заявою від 02 лютого 2015 року, і грошові кошти у повному обсязі були перераховані на її поточний рахунок, що відповідало способу повернення вкладу в умовах депозитних договорів і волі ОСОБА_1 03 лютого 2015 року у зв`язку із виконанням зобов`язань по договорам депозиту правовідношення за ними припинилися, як і іпотека, яка забезпечувала виконання вказаних зобов`язань. При цьому правовідношення зобов`язального характеру між позивачем та ОСОБА_1 щодо грошових коштів, які були перераховані на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , виникли не з договорів депозиту, а з договору № 26205510883002 про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи від 25 лютого 2014 року.

Представник позивача наполягав, що ОСОБА_1 не отримувала права на звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок погашення заборгованості по договорам депозиту, оскільки такої заборгованості по договорам депозиту вже не існувало, а зобов`язання по договору № 26205510883002 про відкриття та обслуговування банківського рахунку фізичної особи від 25 лютого 2014 року не були забезпечені іпотекою.

Окрім цього, станом на 18 травня 2015 року встановлена пряма, імперативна заборона на стягнення майна позивача на користь будь-яких кредиторів, для погашення кредиторських вимог вкладників банку, оскільки з 13 лютого 2015 року по 11 червня 2015 року у банку вже було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Також позивач не визнає обставин, на які посилається відповідач стосовно проведення реконструкції квартир АДРЕСА_7 у новий об`єкт № 5-А.

Представник відповідача Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації) у своєму відзиві не визнав позов, просив відмовити у частині вимог до Департаменту, вказуючи, що процедура внесення записів про скасування державної реєстрації (поновлення записів про речові права) є законодавчо врегульованою та не потребує окремого зобов`язання суб`єкта державної реєстрації прав до вчинення таких дій.

Представник позивача в своїх письмових поясненнях узагальнив доводи, вказавши, що судові рішення в адміністративній справі № 826/4280/16 були скасовані постановою Великої палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року.

Представник третьої особи у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у своїх поясненнях вказав, що у ПАТ «Енергобанк» розпочата процедура ліквідації, яка врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах. На переконання представника банку, враховуючи належне виконання основного зобов`язання за договорами банківських вкладів, з 03 лютого 2015 року настали підстави для припинення іпотеки, яка виникла на підставі договору від 26 грудня 2014 року, а тому позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації у своїх додаткових поясненнях вказав, що станом на дату державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на іпотеку на спірні об`єкти нерухомого майна Департаменту, який є відповідачем у даній справі, не існувало як юридичної особи та він не є правонаступником ГТУЮ у м. Києві, у зв`язку із чим не має юридичної підстави відповідати за реєстраційні дії, вчинені реєстраторами, які не перебували у трудових відносинах з Департаментом. На думку позивача, залучення Департаменту до участі у справі у якості співвіповідповідача автоматично гарантуватиме виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, однак, проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень здійснюється без подання відповідної заяви заявником, що прямо вказано у ст. 31.1 Закону, однак, пп. 1 п. 2 р. ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1666-VIII передбачено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України № 1952-IV, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження інформаційної взаємодії реєстраційної дії на підставі рішень судів провадяться за зверненням заявника.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом /т. І а. с. 2-11/.

Ухвалою судді від 28 листопада 2017 року у справі відкрито провадження /т. І а. с. 47/.

На підставі норми пункту 9 частини першої Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України від 18 березня 2004 року № 1618-IV у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу (15 грудня 2017 року), розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

02 лютого 2018 року представником відповідача Управління державної реєстрації ГТУЮ у м. Києві подано до відзив на позовну заяву /т. І а. с. 74-81/.

08 лютого 2018 року до суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у розгляді справи співвідповідачами: Міністерство юстиції України, державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованову Г. М. та Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, яке ухвалою суду від 05 червня 2018 року задоволено /т. І а. с. 97, т. ІІ а. с. 29-32/.

05 червня 2018 року ухвалою суду, постановленою на місці після заслуховування думки присутніх представників сторін, без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу судового засідання, долучено до справи відзив представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 /т. ІІ а. с. 6-10, 23/.

Від позивача 06 липня 2018 року до суду надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи для участі у розгляді справи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вмотивоване тим, що оскільки банк-позивач перебуває на стадії ліквідації як такий, що є неплатоспроможним, вивід його з ринку, строки та умови визначає саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який, окрім того, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань банку /т. ІІ а. с. 58-59/.

У зв`язку із залученням відповідачів та змінами у процесуальному законодавстві, представник позивача 19 липня 2018 року подав заяву з процесуальних питань, визначивши позовні вимоги щодо кожного відповідача /т. ІІ а. с. 63-64/.

Від відповідача Міністерства юстиції України 24 липня 2018 року представником подано відзив на позов, на який стороною позивача 16 серпня 2018 року було подано відповідь /т. ІІ а. с. 69-75, 84-87/.

Також від відповідача Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив /т. ІІ а. с. 99/.

10 жовтня 2018 року представником позивача подано до суду узагальнюючі письмові пояснення щодо позову /т. ІІ а. с. 116-124/

У зв`язку із залучення відповідачів та змінами у процесуальному законодавстві, у тому числі оприлюдненням правової позиції Великої палати Верховного суду у спорах про оскарження рішення та записів державного реєстратора, представником позивача 17 грудня 2018 року подано заяву, датовану 14 грудня 2018 року, з процесуальних питань, визначивши позовні вимоги щодо кожного відповідача /т. ІІ а. с. 136-137/.

17 грудня 2018 року ухвалою судді залучено в якості третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і закрито підготовче провадження у справі /т. ІІ а. с. 146-147/.

08 лютого 2019 року від третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до суду подано письмові пояснення на позов /т. ІІ а. с. 155-162/.

12 серпня 2019 року представником позивача подано пояснення з приводу письмових доказів та заяву з процесуальних питань /т. ІІ а. с. 207-211, 218-220/.

16 січня 2020 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_5 - Павлишина А. І. про заміну сторони позивача у справі з ПАТ «Енергобанк» на заявника ОСОБА_5 /т. ІІІ а. с. 19-23/.

22 вересня 2020 року ухвалою суду заяву про заміну сторони позивача у справі залишено без задоволення /т. ІІІ а. с. 166-168/.

15 вересня 2021 року суд ухвалою залишено позов без розгляду, яка постановою Київського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року скасована, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду /т. ІІІ а. с. 246, 247-249, т. IV а. с. 51-54/.

07 вересня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Печерського районного суду м. Києва /т. IV а. с. 58/.

17 листопада 2022 року, 24 лютого 2023 року на електронну поштову скриньку суду надійшла заява представника ПАТ »Енергобанк» - Павлишина А. І. про розгляд справи за відсутності позивача ПАТ «Енергобанк» і представника позивача Павлишина А. І. , позовні вимоги підтримує і просить задовольнити у повному обсязі /т. IV а. с. 61, 62-66, 101-111, 115-122/.

12 січня 2023 року засобами поштового зв`язку від відповідача Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації надійшли додаткові пояснення на позов /т. IV а. с. 96-100/.

24 лютого 2023 року також на електронну поштову скриньку суду надійшла заява представника ОСОБА_5 - адвоката Шевцова А. В. про заміну сторони позивача, в обґрунтування якої вказав, що 15 листопада 2019 року відбувся електронний аукціон з продажу активів ПАТ «Енергобанк» з використанням електронної торгової системи Prozoro.Продажі ЦБД2 Державного підприємства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ». За результатом проведеного аукціону ОСОБА_5 придбав за 2 167 984, 00 грн майнові права на квартиру АДРЕСА_8 , та майнові права на квартиру АДРЕСА_9 . Сторонами у повному обсязі виконанні зобов`язання за вказаним договором купівлі продажу майнових прав та майнові права передані ОСОБА_5 з моменту його підписання. Таким чином, ПАТ «Енергобанк» вибуло із усіх правовідношень, які так чи інакше стосуються квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , а ОСОБА_5 набув майнових прав на квартиру АДРЕСА_5 , АДРЕСА_10 вищевказаною адресою, та є правонаступником ПАТ »Енергобанк» у всіх правовідношеннях, що стосуються вказаних об`єктів нерухомості /т. IV а. с. 123-145/.

17 березня 2023 року засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ПАТ «Енергобанк» про розгляд справи за відсутності сторони позивача /т. IV а. с. 194-201/.

18 квітня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав письмові заперечення на заяву представника ОСОБА_5 - адвоката Шевцова А. В. про заміну сторони позивача /т. IV а. с. 205-243/.

05 вересня 2023 року ухвалою суду заяву представника ОСОБА_5 - адвоката Шевцова А. В. про заміну сторони позивача залишено без задоволення /т. V а. с. 74, 77-83/.

18 жовтня 2023 року засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання ПАТ «Енергобанк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, про залучення третьою особою без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 /т. V а. с. 114-133/.

17 квітня 2024 року ухвалою суду залишено без задоволення клопотання про залучення ОСОБА_5 третьою особою у справі.

Також ухвалою суду від 17 квітня 2024 року, постановленою на місці, без виходу до нарадчої кімнати, внесеною до протоколу судового засідання, після заслуховування думки представників сторін, долучено до матеріалів справи письмові докази - судові рішення, подані представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, просила відмовити.

Представник відповідача Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації - Дубровська І. О. також заперечувала проти задоволення позову і просила відмовити.

Представник позивача й одночасно третьої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином, про причини неявки до суду не повідомлено.

Представники відповідачів: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Г. М., Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації у судове засідання, про час, дату і місце призначення якого повідомлені належним чином, не з`явилися, про причини неявки до суду не повідомили.

Суд, заслухавши думку представників відповідачів, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 16 грудня 2014 року укладено договори про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків: № ДФ-120392-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків; № ДФ-120398-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків та № ДФ-120402-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків /т. І а. с. 8-9, 10-11, 12-13/.

У забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаними договорами 26 грудня 2014 року між ПАТ »Енергобанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. 26 грудня 2014 року та зареєстрований у реєстрі за № 2648.

Відповідно до договору іпотеки від 26 грудня 2014 року, банк передав в іпотеку ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_5 , площею 56, 83 кв м, та квартиру АДРЕСА_9 /т. І а. с. 14-19/.

02 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про дострокове розірвання депозитних вкладів за трьома вищезазначеними договорами, на виконання якої 03 лютого 2015 року банк здійснив переведення грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_1 на її поточний рахунок, відкритий також у ПАТ «Енергобанк» /т. І а. с. 21-22, 24-25, 27-28/.

10 лютого 2015 року ОСОБА_1 направила на адресу ПАТ «Енергобанк» вимогу, датовану 10 лютого 2015 року вих. № 77, про усунення порушення зобов`язання, а саме зазначено у вимозі, що користуючись наданим договірним правом 02 лютого 2015 року ОСОБА_1 подано заяву про дострокове розірвання депозитних вкладів за трьома договорами строкових банківських вкладів, на виконання якої 03 лютого 2015 року ПАТ «Енергобанк» здійснило переведення грошових коштів з депозитного рахунку ОСОБА_1 на її поточний рахунок, відкритий також у ПАТ «Енергобанк». А у подальшому, саме 04 лютого 2015 року ОСОБА_1 надала банку декілька платіжних доручень на перерахування належних їй грошових коштів у євро та доларах США (у тому числі коштів, внесених за договорами № ДФ-120392-2612 від 16 грудня 2014 року; № ДФ-120398-2612 від 16 грудня 2014 року та № ДФ-120402-2612 від 16 грудня 2014 року) на поточний рахунок в іншій фінансовій установі - ПАТ «Банк Кредит Дніпро». Втім незважаючи на те, що на виконання цих операцій ПАТ «Енергобанк» надається не більше одного банківського дня, станом на 09 лютого 2015 року операції по платіжним дорученням банком не були проведені, а кошти на рахунок ОСОБА_1 , відкритий у ПАТ «Банк Кредит Дніпро» не надійшли, що свідчить про те, що ПАТ «Енергобанк» своє зобов`язання з повернення грошових коштів, згідно з договорів банківського вкладу належним чином не виконало /т. І а. с. 39-40/.

Таким чином у своїй письмовій вимозі від 10 лютого 2015 року, ОСОБА_1 вимагала у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги погасити заборгованість перед нею за вищевказаними договорами: № ДФ-120392-2612 від 16 грудня 2014 року - 40 000, 00 євро; № ДФ-120398-2612 від 16 грудня 2014 року - 80 000, 00 доларів США, № ДФ-120402-2612 від 16 грудня 2014 року 60 000, 00 євро шляхом перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Банк Кредит Дніпро». У випадку невиконання цієї вимоги у встановлений строк ОСОБА_1 буде вимушена звернути стягнення на іпотечне нерухоме майно, згідно з договором іпотеки: а) квартиру АДРЕСА_8 та б) квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 78, АДРЕСА_11 у будь-який із способів, передбачених пунктом 6.4 договору іпотеки та чинним законодавством України, зокрема, але не виключно на підставі рішення суду або у позасудовому порядку: а) шляхом реєстрації за собою права власності на зазначені об`єкти, відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та пунктом 6.4 договору іпотеки, за оцінкою, яка буде складена на момент реєстрації права власності; б) шляхом продажу іпотеко держателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та умовами цього договору /т. І а. с. 40/.

11 червня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2015 року № 96 «Про віднесення ПАТ «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12 лютого 2015 року прийнято рішення № 29 про запровадження з 13 лютого 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Енергобанк» /т. І а. с. 35/.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 11 червня 2015 року № 370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Енергобанк», виконавчою дирекцією ФГВФО 12 червня 2015 року прийнято рішення № 115 про початок процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» з 12 червня 2015 року /т. І а. с. 36/.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 136 від 14 липня 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Енергобанк» призначено Брайка С. А .

Разом з тим, 04 серпня 2015 року ОСОБА_1 через Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві здійснила державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_6 , яка була утворена об`єднання квартир АДРЕСА_7 , і державним виконавцем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 23530579 від 10 серпня 2015 року, на підставі якого було внесено запис про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно № 10737122 та видано свідоцтво про право власності № 42000456 від 10 серпня 2015 року (новостворений об`єкт нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 699257080000) .

04 серпня 2015 року до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві звернувся представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 12663972 /т. І а. с. 211/.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, згідно з довідкою ТОВ «Корунд Консалтінг» 21 липня 2015 року № 170/1 у результаті реконструкції з об`єднанням квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 утворилася одна квартира, якій надано номер № 5-А /т. І а. с. 233-238/.

Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 29 липня 2015 року № КВ 142152100122 проводилася реконструкція з об`єднанням квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та реконструйований об`єкт нерухомого майна введено в експлуатацію /т. І а. с. 223-228/.

Оскільки державному реєстратору було подано усі необхідні документи, визначені Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, то було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 серпня 2015 року № 23530579 /т. І а. с. 240-247 «г»/.

В той же час, банк, зазначивши себе власником, виставив для продажу на електронному аукціоні майнові права на квартиру АДРЕСА_5 , площею 56, 83 кв м, та квартиру АДРЕСА_10 , площею 78, АДРЕСА_11 .

15 листопада 2019 року на електронному аукціоні ОСОБА_5 придбав майнові права на зазначені квартири. 09 грудня 2019 року банком та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В. і зареєстрованого за № 2494 щодо вказаного нерухомого майна - двох квартир, які у подальшому були об`єднані в одну під № 5А, загальною площею 140, 7 кв м, яка складається з п`яти кімнат і знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 .

Предметом спору у даній справі, серед іншого, є у тому числі визнання з 03 лютого 2015 року припиненою іпотеки, що виникла з договору іпотеки від 26 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. B. за реєстровим № 2648, укладеного банком та ОСОБА_1 у забезпечення його грошових зобов`язань перед останньою за договорами про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків від 16 грудня 2014 року №№ ДФ-120392-2612, ДФ-120398-2612 та ДФ-120402-2612.

Відповідач ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, 02 лютого 2015 року через представника подала заяву про дострокове розірвання всіх договорів депозиту, а 10 серпня 2015 року внесено запис про належне їй право власності на нерухоме майно № 10737122 та видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 10 серпня 2015 року (новостворений об`єкт нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 699257080000).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У забезпечення виконання зобов`язань за договорами про строкові банківські вклади з щомісячною виплатою відсотків: №№ ДФ-120392-2612, ДФ-120398-2612, ДФ-120402-2612 від 26 грудня 2014 року, укладені ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 , було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. 26 грудня 2014 року та зареєстрований у реєстрі за № 2648.

Відповідно до ст. 1.1. договору іпотеки, банк з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, що випливає з депозитних договорів, передає в іпотеку, а ОСОБА_1 приймає в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 . Надалі, у період запровадження в ПАТ «Енергобанк» тимчасової адміністрації, ОСОБА_1 на підставі застереження, що міститься у договорі іпотеки від 26 грудня 2014 року, у позасудовому порядку звернула стягнення на вказане нерухоме майно шляхом набуття права власності на нього.

14 травня 2015 року право власності на іпотечну нерухомість було зареєстровано за ОСОБА_1 . Після реєстрації права власності ОСОБА_1 вчинила дії щодо об`єднання предметів іпотеки та реєстрації за собою новоствореного об`єкта нерухомості як квартиру АДРЕСА_6 .

Вищезазначена квартира належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10 серпня 2015 року Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві № 42000456. Відомості, щодо реєстрації права власності на квартиру за позивачем наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, доказом чого є Інформаційна довідка № 74333474 від 29 листопада 2016 року.

Отже, починаючи з 10 серпня 2015 року ОСОБА_1 стала власником квартири АДРЕСА_6 /а. с. 247 «б» - 247 «в»/.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2015 року N 96 «Про віднесення ПАТ «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12 лютого 2015 року прийнято рішення № 29 про запровадження з 13 лютого 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Енергобанк».

Частиною першою статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Відповідно до частин першої, другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 11 червня 2015 року № 370 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Енергобанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12 червня 2015 року прийнято рішення № 115 про початок процедури ліквідації ПАТ «Енергобанк» з 12 червня 2015 року.

Окрім цього, у лютому 2016 року ПАТ «Енергобанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило визнати договір іпотеки, укладений 26 грудня 2014 року між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. за реєстровим № 2648, недійсним, у справі № 757/4218/16-ц. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року позов ПАТ »Енергобанк» задоволено, а постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року рішення суду від 27 грудня 2022 року скасовано і постановлено нове про відмову у задоволенні пред`явленого позову, оскільки судом встановлено нікчемність укладених депозитних договорів, і, враховуючи приписи частини другої ст. 548 Цивільного кодексу України, є недійсним в силу закону, тобто нікчемним, і договір іпотеки, укладений між іпотекодавцем ПАТ «Енергобанк» і іпотекодержателем ОСОБА_1 .

Так, з постанови Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року, вбачається, що, виконуючи обов`язки, покладені на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час дії тимчасової адміністрації у ПАТ «Енергобанк» забезпечено проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Пунктом 7 частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з такої підстави, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Апеляційний суд у справі 757/4218/16-ц погодився з висновками суду першої інстанції про те, що у порушення зазначених вище норм права, ПАТ «Енергобанк», з метою надання відповідачу послуг зі зберігання грошових коштів на вкладному рахунку та нарахування відсотків за користування вкладом, уклав з відповідачем зазначені депозитні договори на більш вигідних та сприятливих умовах у порівнянні з іншими вкладниками, що є підставою для визнання цих договорів нікчемним.

За приписами частини четвертої статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, обставини, встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді цивільної справи за позовом ПАТ «Енергобанк» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки мають преюдиційне значення і та не потребує доказування факт нікчемності договорів про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків: № ДФ-120392-2612 від 16 грудня 2014 року, № ДФ-120398-2612 від 16 грудня 2014 року, № ДФ-120402-2612 від 16 грудня 2014 року, укладені ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_1 , і, враховуючи приписи частини другої ст. 548 Цивільного кодексу України, є недійсним у силу закону, тобто нікчемним, і договір іпотеки від 26 грудня 2014 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. В. за реєстровим № 2648, укладений між ПАТ «Енергобанк» і ОСОБА_1 .

Відповідно до частини четвертої ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Відповідно до абзацу 1 частини першої ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Тобто, при укладенні та при виконанні публічного договору встановлені цивільним законодавством норми є обов`язковими для сторін, від яких вони відійти не можуть. Ті норми можуть мати форму типових договорів, які забезпечують однакове оформлення договірних відносин.

Таким чином, умови договорів банківського вкладу повинні бути однаковими для всіх вкладників банку, крім тих, коли законом надані відповідні пільги. У правовідносинах з особами, які мають надані законом пільги, банк може застосувати більш сприятливі договірні умови, аніж у правовідносинах іншими вкладниками, тому цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін чи інша заінтересована особа вважає його нікчемнім, суд перевіряє відповідні доводи мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Така позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі N 463/5896/14-ц (провадження N 14-90цс19).

Відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої ст. 215 Цивільного кодексу України та частини третьої ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наслідки нікчемності, також, настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа N 910/12294/16), від 16 травня 2018 року (справа N 910/24198/16) та від 13 березня 2019 року (справа N 636/99/17-ц), від 04 червня 2019 року справа N 916/3156/17).

Згідно з частиною другою ст. 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відтак, враховуючи те, що позивач просив захистити свої майнові права шляхом визнання правовідношення, що виникли з договорів №№ ДФ-120392-2612, ДФ-120398-2612, ДФ-120402-2612 про строковий банківський вклад з щомісячною виплатою відсотків від 16 грудня 2014 року, та іпотеку, що виникла з договору іпотеки від 26 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л. B. за реєстровим № 2648, припиненими з 03 лютого 2015 року, у зв`язку із повним виконання своїх зобов`язань перед відповідачем, однак суд встановив, що ці правочини є нікчемними з моменту вчинення, позов у цій частині є необґрунтованим і безпідставним.

Решта заявлених у позові вимог є похідними від первісних вимог про визнання правовідношення припиненими у зв`язку із повним виконанням, і, відтак, також не підлягають задоволенню.

Отже, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 24, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-22, 203, 205, 215, 216, 548, 599, 1058 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 35, 38 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,

ст.ст. 1-3 «Про іпотеку»,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Молдованової Галини Миколаївни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правовідношень припиненими залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 квітня 2024 року.

Суддя І. В. Литвинова