Ухвала

від 22.04.2024 по справі 216/2516/23

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 216/2516/23

Номер провадження 4-с/213/2/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

за участі секретаря судового засідання Куропятник І.С.,

без участі учасників справи,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Буланов Олексій Михайлович, на дії державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черкасова Миколи Костянтиновича, боржник: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Скаржник звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з вказаною скаргою, де зазначає, що рішенням суду у справі №216/2516/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі та було видано виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання до Інгулецького відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Проте вказаний виконавчий лист було повернуто без прийняття до виконання, оскільки відсутня дата народження боржника. Просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Інгулецького відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черкасова М.К. щодо неналежного виконання рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі №216/2516/23 від 15 вересня 2023 року; зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, представник скаржника надав заяву про скарги без його участі, просить скаргу задовольнити. Державний виконавець Інгулецького відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

Черкасов М. надав відзив на скаргу, де вказує, що відкриття виконавчого провадження без дати народження не можливе з технічних причин, виконавчий документ повинен відповідати вимогам п.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження». Просить скаргу залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 2ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

21 лютого 2024 року скарга надійшла до суду.

Ухвалою суду від 23 лютого 2024 року скаргу залишено без руху.

Ухвалою суду від 11 березня 2024 року відкрито провадження за скаргою.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В ст. 129-1 Конституції Українизазначено, щосудове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції Україниобов`язковість виконання рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Згідно вимог ст.18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З наведених правових норм видно, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Єторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін ( "Горнсбі проти Греції" (HornsbyV. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (у справі "Фуклев проти України", заява ;+№71186/01). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці ( "Чіжов проти України" п. 40).

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

В ч. 1ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»вказано, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 1статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

19 жовтня 2023 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №216/2516/23 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 163400,00 грн, а також судових витрат.

Відповідно до ст.26 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем Інгулецького відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черкасовим М.К. 16 листопада 2023 року повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, оскільки не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначено дату народження боржника.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Статтею 4 ч. 4 п. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 6) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 7) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 8) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно дост. 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 2ст. 32 Конституції Українита ч. 1ст. 302 ЦК України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положенняКонституції Україниміститься вРішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012,відповідно доп.1якого збирання,зберігання,використання тапоширення конфіденційноїінформації проособу безїї згодидержавою,органами місцевогосамоврядування,юридичними абофізичними особамиє втручаннямв їїособисте тасімейне життя,таке втручаннядопускається винятковоу випадках,визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ч.1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 1 ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 5ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Таким чином, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, зокрема, й конфіденційну, а тому відсутність у виконавчому листі дати народження боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документу.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14 та підтримана Верховним Судом у постанові від 5 вересня 2019 року (справа №810/3107/15).

Як видно із виконавчого листа у справі №216/2516/23, в останньому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника ОСОБА_2 НОМЕР_1 .

Однією з основних засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень.

Таким чином, отримавши виконавчий лист без зазначення дати народження та з наявністю реєстраційного номера облікової картки платника податків боржника виконавець мав право одержати таку інформацію від державних органів, установ, організацій.

Натомість державним виконавцем відповідних заходів вжито не було, а одразу прийняте рішення про повернення виконавчого документу без виконання, що суперечить засаді виконавчого провадження щодо обов`язковості виконання рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить підстави щодо визнання неправомірними дій державного виконавця щодо повернення виконавчого листа без виконання.

Однак, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 ЦПК України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень ЦПК України щодо компетенції суду, останній не може підміняти інший державний орган та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього державного органу. Судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулася за таким захистом.

Отже, вимога щодо зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження задоволенню не підлягає, адже цей обов`язок органу ДВС прямо передбаченийЗаконом України «Про виконавче провадження», тож немає підстав для додаткового покладення цього обов`язку рішенням суду.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для часткового задоволення скарги.

Керуючись ЗУ "Про виконавче провадження", ст. ст.260,261,447 - 453 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Буланов Олексій Михайлович, на дії державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черкасова Миколи Костянтиновича, боржник: ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Черкасова Миколи Костянтиновича щодо повернення без прийняття до виконання виконавчого листа, виданого 19 жовтня 2023 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №216/2516/23 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 163400,00 грн, а також судових витрат.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Дата складення повного тексту ухвали суду 22 квітня 2024 року.

Суддя В.В. Попов