Рішення

від 27.02.2024 по справі 522/9185/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9185/22

Провадження №2/522/1153/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року Приморський районний суд м. Одеси:

у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря Лахматової С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного підприємства «Марлет», ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталія Олександрівна, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чередниченко Ганна Анатоліївна, Державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіна Лілія Володимирівна, Державний реєстратор Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Макогонюк Аліна Олександрівна про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів дарування, визнання недійсними актів прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсним рішення загальних зборів та припинення права власності на нежитлові приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного підприємства «Марлет», ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталія Олександрівна, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чередниченко Ганна Анатоліївна, Державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіна Лілія Володимирівна, Державний реєстратор Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Макогонюк Аліна Олександрівна, в якій просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталії Олександрівни від 25.07.2015 № 23152949 з відкриттям розділу про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

2. Визнати недійсним договір дарування від 25.07.2015, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталею Олександрівною та зареєстрований в реєстрі за № 636.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталії Олександрівни від 25.07.2015 № 23153634 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

4. Визнати недійсним договір дарування від 23.03.2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Ганною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 396.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чередниченко Ганни Анатоліївни від 23.03.2017 № 34420725 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

6. Визнати недійсним договір дарування від 23.03.2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Ганною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 399.

7.Визнати протиправнимта скасуватирішення приватногонотаріуса Одеськогоміського нотаріальногоокругу Одеськоїобласті ЧередниченкоГанни Анатоліївнивід 23.03.2017№ 34421394про державнуреєстрацію за ОСОБА_4 прававласності на1/2 частину приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

8. Визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 24.12.2020, складений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Марлет», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою Оленою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 2134, 2135.

9. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни від 31.12.2020 № 56040168 про державну реєстрацію за Приватним підприємством «Марлет» права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

10.Визнати недійснимрішення загальнихзборів Приватногопідприємства «Марлет»,оформлене протоколомвід 16.02.2021,посвідченим приватнимнотаріусом Одеськогоміського нотаріальногоокругу МозолєвоюОленою Володимирівноюта зареєстрованимв реєстріза №481,482,в частиніп.1.2та п.1.3щодо повернення ОСОБА_5 їївкладу ізстатутного капіталуПриватного підприємства«Марлет» шляхомпередачі нежитловихприміщень загальноюплощею 1707,00кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 ,та здійснення передачі майнового внеску шляхом оформлення відповідного акту прийому-передачі.

11. Визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 16.02.2021, складений між Приватним підприємством «Марлет» та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою Оленою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 486, 487.

12. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Макогонюк Аліни Олександрівни від 19.02.2021 № 56698626 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

13. Припинити право власності ОСОБА_5 на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В обґрунтування позову зазначено, що 25.07.2015 приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. прийнято рішення (з відкриттям розділу) № 23152949 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101). Підставою для проведення державної реєстрації права власності стали: договір купівлі-продажу нерухомого майна № 99.11-1118, посвідчений Жовтневою Філією Одеської Спеціалізованої Біржі 30.11.1999 та рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2001 без номеру судової справи. 25.07.2015 року між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний) укладено договір дарування спірних нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 636. 23.03.2017 між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдаровуваний) укладено договори дарування часток спірних нежитлових приміщень (по 1/2 частині), які посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. та зареєстровані в реєстрі за № 396 та № 399. 24.12.2020 за актом прийому-передачі нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2134, 2135 ОСОБА_4 передав, а Приватне підприємство «Марлет» прийняло спірні нежитлові приміщення. На підставі вказаного акту державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіною Л.В. прийнято рішення № 56040168 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за Приватним підприємством «Марлет». 16.02.2021 загальними зборами ПП «Марлет» прийнято рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників юридичної особи; повернення їй вкладу із статутного капіталу приватного підприємства шляхом передачі нерухомого майна - нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ; здійснення передачі майнового внеску шляхом оформлення акту прийому-передачі. Протокол загальних зборів посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 481, 482. Того ж дня, між Приватним підприємством «Марлет» та ОСОБА_5 підписано акт прийому-передачі, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 486, 487. 19.02.2021 на підставі протоколу загальних зборів та акту прийому-передачі нежитлових приміщень за ОСОБА_5 було зареєстровано права власності на спірні нежитлові приміщення. Також зазначили, що 24.10.2008 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1675,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , яким посвідчено, що вказаний об`єкт в цілому належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності. На підставівказаного свідоцтва03.03.2009державним реєстраторомКомунального підприємства«ОМБТІ таРОН» прийняторішення продержавну реєстраціюза територіальноюгромадою містаОдеси вособі Одеськоїміської радиправа власностіна нежитловібудівлі загальноюплощею 1675,9кв.м.за адресою: АДРЕСА_2 (РНМ:26613571).Фактично внесенийдержаним реєстраторомОстащенко Н.О.запис проправо власності ОСОБА_2 на нежитловіприміщення заадресою: АДРЕСА_1 ,стосується нерухомогомайна,право власностіна якезареєстроване затериторіальною громадоюміста Одесиза адресою: АДРЕСА_2 .Це порушуєправа таінтереси міськоїради яквласника належнихїй направі комунальноївласності нежитловихбудівель,оскільки починаючиз 2015року останнібез згодина тезаконного власникавідчужуються третімособам напідставі підробнихдокументів.Незаконність державноїреєстрації прававласності ОСОБА_2 на нежитловіприміщення загальноюплощею 1707кв.м.за адресою: АДРЕСА_1 ,та,відповідно,наступні правочиниз відчуженняфактично уявногомайна занеіснуючою адресою,що створюєзагрозу щодозахоплення третімиособами об`єктівкомунальної власності.Також зазначили,що документи,які булипідставою длядержавної реєстраціїправа власності ОСОБА_2 жодним чиномне підтверджуютьнаявності у ОСОБА_2 речових правна нерухомемайно заадресою: АДРЕСА_1 .Ігноруючи приписизаконодавства,незважаючи нате,що відповіднодо наданихдокументів ОСОБА_2 нібито набувправо власностіна нежитловіприміщення у1999році,державний реєстраторне запитаву бюротехнічної інвентаризаціїінформацію тадокументи щодооб`єкту нерухомогомайна заадресою: АДРЕСА_1 .Відповідно доінформації Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 10.07.2021 року № 2625-02/318, право власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано, крім того, станом на червень 2021 року інвентаризаційна справа на нежитлові приміщення, розташовані за вказаною вище адресою, не зареєстрована. Крім того, листом Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2021 повідомлено, що у провадженні місцевого загального суду у період з 2000-2001 роки судова справа за участю ОСОБА_2 не перебувала. Про підроблення судового рішення також свідчить наявність кримінального провадження № 42015160000000626 від 16.09.2015 щодо незаконного оформлення права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, на підставі підробленого рішення (судова справа № 521/5890/17). Нехтування державним реєстратором приписами законодавства про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень призвело до прийняття оскаржуваного рішення без відповідних на то підстав, оскільки це відбулося на підставі неіснуючого судового рішення та за відсутності інформації та документів, які б підтверджували наявність та характеристики об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначили, що за інформацією, наданою у листі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 01.02.2022 року № 01-11/94/1 вих, останньою не приймалося розпоряджень щодо присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Не перевіривши у встановленому законом порядку надані заявником документи, проігнорувавши очевидно неналежність останніх, державним реєстратором проведено державну реєстрацію фактично неіснуючих об`єктів нерухомого майна за ефемерною адресою, що є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування відповідного рішення державного реєстратора. Враховуючи те, що первинна державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення є протиправною, рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за наступними «власниками» також є незаконними та підлягають скасуванню, а право власності має бути припиненим відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Одеської міської ради. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

26.09.2022 на адресу суду від відповідачки ОСОБА_5 до суду надійшла заява про застосування позовної давності, в якій просить застосувати до позовних вимог Одеської міської ради позовну давність. Зазначила, що зі змісту позовних вимог вбачається, що сторона позивача просить суд ухвалити судове рішення, яким захистити порушене, на думку сторони позивача, її право власності на об`єкт нерухомого майна за спірний період починаючи від 25.07.2015 та закінчуючи 19.02.2021, у тому числі, 16.02.2021 - датою прийняття Загальними зборами ПП «Марлет» оскаржувано рішення. Із доданих позивачем доказів, зокрема, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 21.07.2022 вбачається, що про потенційне порушення свого права власності позивач дізнався 19 квітня 2017 року, коли державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради Поляков М.О. здійснював запис про обтяження об`єкту нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 13.04.2017 про арешт майна (номер справи 521/5890/17) (а.с. 123 -125).

Також, 26.09.2022 на адресу суду від відповідачки ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначила, що вона є власником нежитлових приміщень загальною площею 1707,00 кв.м. адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Загальних зборів учасників Приватного підприємства «Марлет» від 16.02.2021 та Рішення державного реєстратора прав на нерухоме від 19.02.2021 за номером № 56698626 про державну реєстрацію права приватної власності щодо спірного об`єкту нерухомого майна. Також зазначила, що Приватне підприємство «Марлет» було зареєстроване 16.09.2003. Відповідно до пункту 1.2 статуту ПП, зареєстрованого 12 лютого 01.01.21 з подальшими змінами та доповненнями, проведеними приватним нотаріусом Мозолєва О.В. за № 435,436, засновниками підприємства стали ОСОБА_6 (вклад на суму 3000 грн., що відповідає частці у статутному капіталі в розмірі 0,2%) та ОСОБА_5 (вклад на суму 1506000 грн., що відповідає частці у статутному капіталі в розмірі 99,8 %). Як учасник ПП «Марлет», вона скористалася правом передбаченим діючим законодавством щодо виходу із учасників товариства, подала відповідну заяву, яка була розглянута у порядку, передбаченому Статутом ПП «Марлет» та діючим законодавством, з прийняттям відповідного рішення Загальними зборами учасників ПП «Марлет», оформленого протоколом № 02/02/21 від 16 лютого 2021 року. Вказаним рішенням її було виключено із учасників ПП «Марлет» та повернуто її вклад із Статутного капіталу ПП «Марлет», який становив 1506000 грн. шляхом передачі їй нерухомого майна, зокрема, нежитлового приміщення загальною площею 1707,00 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на спірне майно нею було набуто виключно у відповідності до діючого законодавства. Оскільки рішення Загальних зборів учасників ПП «Марлет», оформлене протоколом № 02/02/21 від 16 лютого 2021 року, жодним чином не порушує прав та законних інтересів позивача, позовна вимога в частині щодо визнання його недійсним є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає у повному обсязі. Позовні вимоги в частині щодо припинення її права на спірний об`єкт нерухомого майна суперечать нормам права, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають. Крім того, вимоги щодо визнання недійсним акту прийому-передачі нерухомого майна від 16.02.2021, складений між ПП «Марлет» та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В., зареєстрований в реєстрі за №№ 486, 487, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Макогонюк А.О. від 19.02.2021 № 56698626 про державну реєстрацію за нею права власності на нежитлові приміщення загальною 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та припинення права власності ОСОБА_5 на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 також задоволенню не підлягають, оскільки вони мають похідний характер від спору в частині щодо визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ПП «Марлет», оформленого протоколом №02/02/21 від 16 лютого 2021 року, який є безпідставним (а.с. 127 -130).

19.10.2022 на адресу суду від представника позивача надійшли письмові заперечення на клопотання ОСОБА_5 про застосування позовної давності, відповідно до яких вважає заявлене відповідачем клопотання безпідставним, необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню. Зазначила, що про незаконність рішення державного реєстратора Остащенко Н.О. позивачу стало відомо з листа Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2021, яким суд повідомив про те, що справа за участю ОСОБА_2 у 2000-2001 роках у суді не реєструвалася. Тобто, наведена у листі інформація чітко вказує на те, що документ, який став підставою для первинної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення за спірною адресою, судом ніколи не приймався та не видавався. Посилання відповідача на те, що співробітнику виконавчого органу Одеської міської ради було надано для реєстрації ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 13.04.2017 у справі № 521/5890/17, тому міська рада була обізнана про порушення своїх прав ще з 2017 року не відповідає дійсності та підтверджується наступним. Юридичний департамент Одеської міської ради є органом місцевого самоврядування, який є окремою юридичною особою з визначеними повноваженнями та функціями, визначеними у встановленому Законом порядку. Державний реєстратор управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради є самостійною посадовою особою виконавчого органу міської ради, у повноваження якого не входить звітування перед органом місцевого самоврядування щодо вчинених реєстраційних дій. Більш того, розголошення відомостей, які стали відомі державному реєстратору під час вчинення реєстраційної дії, передбачає настання юридичної відповідальності для такого реєстратора. Більш того, Одеська міська рада та Юридичний департамент Одеської міської ради є абсолютно різними органами місцевого самоврядування у місті Одесі. Одеська міська рада є колегіальним органом місцевого самоврядування, повноваження якої чітко визначені ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та яка не передбачає обов`язку міської ради здійснювати моніторинг Державного реєстру речових прав. Крім того зазначила, що навіть якщо припустити, що колегіальний орган місцевого самоврядування був обізнаний про порушення своїх прав та інтересів нібито ще з квітня 2017 року строк для звернення до суду із цією позовною заявою продовжено у зв`язку із запровадженням на території України карантину з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби, що також не враховано відповідачем (т. 1 а.с. 166 171).

Також, 19.10.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема зазначила, що з акту обстеження від 26.01.2022, складеного Комунальною установою «Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради» слідує, що в ході проведення обстеження фахівцем відділу інвентаризації та реєстрації було встановлено, що будь-які інші нежитлові приміщення, схожі або відмінні за площею від нежитлових будівель, належних територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 8-А, відсутні. ОСОБА_2 ,для проведеннядержавної реєстраціїречових правна нерухомемайно булоподано підробленесудове рішення,яке удійсності судомніколи неприймалося.Увідзиві на позовну заяву ОСОБА_5 не спростовано доводи Одеської міської ради, не зазначено жодного обґрунтування правомірності такої державної реєстрації, з огляду на що відзив на позовну заяву ОСОБА_5 є безпідставним, а позовна заява Одеської міської ради обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що первинна державна реєстрація права власності на нежитлові приміщення є протиправною, Одеська міська рада наголошує на недійсності правочинів, укладених щодо нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо посилань ОСОБА_5 на втручання у право на мирне володіння майном зазначила, що у відповідності до положень національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, право власності (в тому числі на мирне володіння майном) не є абсолютним. Одеська міська рада звернулась з позовною заявою до суду за захистом своїх порушених прав у зв`язку з тим, що проведена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , як така, прийнята з грубим порушенням встановленого порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що також свідчить про протиправність подальшого відчуження такого нерухомого майна іншим особам, чим порушено право власності територіальної громади м. Одеси на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку, на якій розміщені вищезгадані об`єкти комунальної власності. В обґрунтування заявлених позовних вимог Одеська міська рада посилалась на положення норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Таким чином, позовна заява Одеської міської ради відповідає критерію законності, оскільки втручання держави у право на мирне володіння майном здійснюється на підставі закону - вищевказаних нормативно-правових актів, які є доступним, чіткими та передбачуваними щодо застосування та наслідків дії їх норм (т. 1 а.с. 179 191).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 02 листопада 2022 року задоволено клопотання представника позивача - ОСОБА_1 про витребування доказів та витребувано від юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи №688606751101 на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 216 217).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2022 року, з врахуванням ухвали суду від 16 грудня 2022 року, задоволено клопотання представника позивача Одеської міської ради Голуб А.С. про забезпечення позову, заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ:688606751101)(т. 2 а.с. 211 213, 219 - 220).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2022 року закрито підготовче засідання по справі тапризначеносправу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 214).

У судових засіданнях представники позивача- ОСОБА_7 , ОСОБА_1 позов підтримали та просили його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 13.04.2023 представник відповідачки ОСОБА_5 - адвокат Туманов Д.С. позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В подальшому у судове засідання адвокат Туманов Д.С. не з`явився, надіслав на адресу суду повідомлення про припинення повноважень представника через розірвання договору про надання правничої допомоги.

Від третьої особи приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чередниченко Г.А. на адресу суду надійшов лист про розгляд справи за її відсутності.

22.08.2023 на адресу суду від представника позивача- ОСОБА_1 надійшли додаткові письмові пояснення щодо розгляду вказаної позовної заяви в порядку цивільного судочинства (т.3 а.с.68 72).

Вислухавши пояснення представників позивача ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , представника відповідачки ОСОБА_5 - адвоката Туманова Д.С. дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, що 09.10.2008 Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 1208 «Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси», яким затверджено перелік об`єктів, що підлягають реєстрації за територіальною громадою м. Одеси. Зокрема, у п. 3 додатку до рішення визначена будівля загальною площею 1702,4 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 55 56).

15.10.2008 на виконання рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 1208 від 09.10.2008 КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 57 75).

24.10.2008 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1675,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , яким посвідчено, що вказаний об`єкт в цілому належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності (т. 1 а.с. 76).

На підставі вищевказаного свідоцтва про право власності від 24.10.2008 державним реєстратором Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 03.03.2009 прийнято рішення про державну реєстрацію за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на нежитлові будівлі загальною площею 1675,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (РНМ: 26613571).

Відомості щодо проведення державної реєстрації права власності територіальної громади міста Одеси на вказані нежитлові приміщення були перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішенням приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Дишлевою Т.В. рішенням від 23.12.2019 року № 50421685 (РНОНМ: 1996699951101) (т. 1 а.с. 86 - 87).

25.07.2015 року приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. прийнято рішення (з відкриттям розділу) № 23152949 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101). Підставою для проведення державної реєстрації зазначено: рішення, серія та номер: б/н, виданий 23.11.2001, видавник Приморський міський суд м.Одеси; договір купівлі-продажу нерухомого майна серія та номер № НОМЕР_1 , виданий 30.11.1999, видавник: Жовтнева Філія Одеської Спеціалізованої Біржі (т. 1 а.с. 82, 90).

25.07.2015 між ОСОБА_2 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний) було укладено договір дарування нежитлових приміщень, відповідно до якого ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 прийняв у власність нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1707 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 636 (т. 1 а.с. 91 - 94).

Того ж дня, а саме 25.07.2015 приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. на підставі вказаного договору дарування прийнято рішення № 23153634 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 95).

23.03.2017 між ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдаровуваний) укладено договори дарування часток спірних нежитлових приміщень, відповідно до яких ОСОБА_3 передав безоплатно у власність, а ОСОБА_4 прийняв у власність по 1/2 частині нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані договори дарування посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. та зареєстровані 23.03.2017 в реєстрі за № 396 та № 399 (т. 1 а.с. 96 97, 99 - 100).

На підставі вказаних договорів дарування приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. 23.03.2017 прийнято рішення № 34420725 та № 34421394 про державну реєстрацію права власності по 1/2 частині нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 98, 101).

24.12.2020 між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Марлет» було підписано акт прийому-передачі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2134, 2135, відповідно до якого ОСОБА_4 передав, а Приватне підприємство «Марлет» прийняло нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 102).

31.12.2020 на підставі вказаного акту прийому-передачі державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіною Л.В. прийнято рішення № 56040168 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за Приватним підприємством «Марлет» (т. 1 а.с. 103).

16.02.2021 загальними зборами Приватного підприємства «Марлет» прийнято рішення про виключення ОСОБА_5 зі складу учасників Приватного підприємства «Марлет»; повернення їй вкладу із статутного капіталу приватного підприємства, який становить 1506000,00 грн., шляхом передачі їй нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; здійснення передачі майнового внеску шляхом оформлення акту прийому-передачі. Протокол загальних зборів посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 481, 482 (т. 1 а.с. 103).

Також, 16.02.2021 між Приватним підприємством «Марлет» та ОСОБА_5 підписано акт прийому-передачі нерухомого майна, відповідно до якого остання прийняла від приватного підприємства нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний акт прийому-передачі посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 486, 487 (т. 1 а.с. 106).

19.02.2021 державним реєстратором Таїровської селищної ради Овідіопольского району Одеської області Макогонюк А.О. прийнято рішення № 56698626 про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 107).

Відповідно до ст. 14 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 317, 319 ЦК України саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ст. 18 Закону за результатами розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав, вносить до Державного реєстру відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та видає інформацію з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником.

За ч. 8 ст. 18 цього Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом, рішень судів, що набрали законної сили.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що інститут реєстрації права власності це за своєю суттю є підтвердження державою права власності на майно за відповідною особою. При цьому держава наділена повноваженнями підтвердити таке право особи виключно у тому випадку, якщо ця особа набула майно у власність законно. Набуття особою у власність майна в обхід закону та надання державі документів, які не відповідають вимогам законодавства з метою введення держави в оману задля реєстрації права власності на майно, не може свідчити про правомірне набуття особою майна у власність, а відтак є підставою для скасування відповідної державної реєстрації на це майно.

За змістом наведеної вище норми права державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення на якій правовій підставі особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, провадження № 12-234гс18, та Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 та у постанові від 17 січня 2024 року у справі №522/3999/23.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , стали наступні документи: договір купівлі-продажу нерухомого майна № 99.11-1118, посвідчений Жовтневою Філією Одеської спеціалізованої біржі 30.11.1999 року; рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2001 року б/н.

Проте, відповідно до листа Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 10.06.2021 № 2625-02/318 за переглядом реєстрових книг встановлено, що право власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано. Станом на 10.06.2021 інвентаризаційна справа на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстрована (т. 1 а.с. 50).

Відповідно долиста Приморськогорайонного судум.Одеси від07.07.2021зазначено,що перевірившиалфавітні покажчикицивільних справза 2000 2001р.р.встановлено,що справаза участю ОСОБА_2 не реєструвалася (т. 1 а.с. 49).

Як вбачається з листа Комунального підприємства «Право» Одеської міської ради від 11.05.2021 року № 537 в Адресному реєстрі міста Одеси відсутня адреса: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 51).

Відповідно до листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 01.02.2022 № 01-11/94/1 вих, райадміністрацією не приймалось розпорядження щодо присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 52).

Актом обстеженнявід 26.01.2022,складеного Комунальноюустановою «Муніципальнаслужба комунальноївласності Одеськоїміської ради», в ході проведення обстеження нежитлової будівлі, загальною площею 1675,9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 фахівцем відділу інвентаризації та реєстрації, було зокрема встановлено, що будь-які інші нежитлові приміщення, схожі за площею або відмінні від нежитлових будівель, належних територіальній громаді міста Одеси, за адресою: АДРЕСА_2 , або АДРЕСА_1 , фактично відсутні (т. 1 а.с. 53 - 54).

З наведеного слідує, що ОСОБА_2 не набув право власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку, а внесений державним реєстратором Остащенко Н.О. запис про право власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , фактично стосується нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за територіальною громадою міста Одеси за адресою: АДРЕСА_2 .

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України.

У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Відповідно до п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень. якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим

Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Проте, з матеріалів реєстраційної справи № 688606751101, що надійшли на адресу суду на виконання ухвали суду від 02.11.2022 судом установлено, що державним реєстратором, під час державної реєстрації в 2015 році за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 99.11-1118, посвідченого Жовтневою Філією Одеської спеціалізованої біржі 30.11.1999 року, не вчинялися дії з метою отримання у бюро технічної інвентаризації інформації та документів щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) прийнято, а державну реєстрацію на нежилі приміщення загальною площею 1707 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 проведено за ОСОБА_2 за відсутності належних правових підстав для виникнення такого права та документів, які б підтверджували наявність і характеристики вказаного об`єкта нерухомого майна.

Таким чином, державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення на підставі рішення приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталії Олександрівни від 25.07.2015 № 23152949 з відкриттям розділу проведена з порушенням вимог закону, а тому вказане рішення державного реєстратора підлягає скасуванню.

За частинами 1-4 статті 202 ЦК України правочин це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже правочин це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідним обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилами ч.1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.11 постанови №14Пленуму ВерховногоСуду Українивід 18грудня 2009року «Просудове рішенняу цивільнійсправі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У постанові від 15.12.2021 року у справі № 761/22992/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду визначив, що виходячи зі змісту статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Як встановлено вище, наведений об`єкт нерухомого майна - нежилі приміщення загальною площею 1707 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 було неодноразово відчужено третім особам на підставі цивільно-правових договорів, рішень юридичної особи та відповідних актів приймання-передачі такого майна.

Так, у спірних правовідносинах мають місце наступні правочини:

- договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Н.О. 25.07.2015 року та зареєстрований в реєстрі за № 636;

- договір дарування часток нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. 23.03.2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 396;

- договір дарування часток нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. 23.03.2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 399;

- акт прийому-передачі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В. 24.12.2020 року та зареєстрований в реєстрі за№ 2134, 2135;

- акт прийому-передачі нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою О.В. 16.02.2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 486, 487.

Верховний Суд в постанові від 06.07.2022 року у справі №372/3737/19 вказав, що згідно з частинами першою-четвертою статті 202ЦК України правочин-це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки-факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно. Отже, двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін зазначеного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків, а тому оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні статті 202 ЦК України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні статті 16 ЦК України.

Отже, що в даному випадку належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України є оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України).

Водночас ОСОБА_2 , як зазначено вище, право власності на нежилі приміщення загальною площею 1707 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у встановлено законом порядку не набув, а отже не міг розпоряджатись ними.

Наведене свідчить, що договори дарування від 25.07.2015, 23.03.2017, а також правочини, оформлені актом приймання-передачі нерухомого майна від 24.12.2020, 16.02.2021, є такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 317, 319 ЦК України, а отже підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Щодо визнання недійсним рішення загальних зборів Приватного підприємства «Марлет», оформленого протоколом від 16.02.2021, суд дійшов висновку, що вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки, в межах спірних правовідносин, обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не є ефективним способом захисту його прав.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Згідно з абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Частиною 7 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо припинення речових прав на об`єкт нерухомого майна.

Враховуючи незаконність первинної реєстрації на нежилі приміщення, яка підлягає скасуванню, визнання недійсними відповідних правочинів, оскаржувані рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачами підлягають скасуванню, із припиненням права власності на об`єкт нерухомості.

Суд також відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (висновки, викладені у постанова Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17 та від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

За відповідачами незаконно зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , без належної правової підстави та за відсутності об`єкта із зазначеними ними характеристиками, а надані при первинній реєстрації документи не підтверджують наявність у них прав на це майно.

Слід зазначити, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав власності на один об`єкт нерухомого майна суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача.

Дана правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

За ст. 143 Конституції України територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник може вимагати усунення порушення його права власності на цей об`єкт, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи його повернути (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 07.04.2020 у справі №372/1684/14-ц).

Наявність реєстрації за відповідачами права власності на майно, яке є комунальним та не вибувало у встановленому законом порядку з комунальної власності, створює перешкоди власнику територіальній громаді міста Одеси, у здійсненні ним права розпорядження цим майном, а отже власник має право вимагати усунути такі перешкоди шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності за відповідачами.

Суд також відзначає, що саме такий спосіб захисту як скасування незаконної державної реєстрації права власності відповідачів з припиненням права власності за останнім на спірний об`єкт є достатнім та найбільш ефективним способом захисту порушеного права територіальної громади, оскільки фактично майно залишилось у володінні власника територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На спростування викладених обставин будьяких доказів відповідачами суду не надано.

Щодо заяви відповідачки ОСОБА_5 про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом ч.2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Для цілей застосування цих приписів поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі його учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України), тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (пункт 27; номер постанови у реєстрі - 91460925), від 9 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (пункт 33.2)).З огляду на це у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один із них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 139), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66)).Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою саме до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого виснувати про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Як слідуєз матеріалівсправи Одеськоюміською радоюзаявлені наступнівимоги:про визнанняпротиправним таскасувати рішеннявід 25.07.2015№ 23152949з відкриттямрозділу продержавну реєстраціюза ОСОБА_2 права власностіна нежитловіприміщення;визнання недійснимдоговору даруваннявід 25.07.2015,укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;визнання протиправнимта скасуваннярішення від25.07.2015№ 23153634про державнуреєстрацію за ОСОБА_3 прававласності нанежитлові приміщення;визнання недійснимдоговору даруваннявід 23.03.2017,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;визнання протиправнимта скасуваннярішення від23.03.2017№ 34420725про державнуреєстрацію за ОСОБА_4 прававласності на1/2частину приміщення;визнання недійснимдоговору даруваннявід 23.03.2017,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;визнання протиправнимта скасуваннярішення продержавну реєстраціюза ОСОБА_4 права власностіна 1/2 частину приміщення;визнання недійснимакта прийому-передачінерухомого майнавід 24.12.2020,складеного між ОСОБА_4 таПриватним підприємством«Марлет»;визнання протиправнимта скасуваннярішення від31.12.2020№ 56040168про державнуреєстрацію заПриватним підприємством«Марлет» прававласності нанежитлові приміщення;визнання недійснимрішення загальнихзборів Приватногопідприємства «Марлет»,оформлене протоколомвід 16.02.2021в частині,щодо повернення ОСОБА_5 їївкладу ізстатутного капіталуПриватного підприємства«Марлет» шляхомпередачі нежитловихприміщень та здійснення передачі майнового внеску шляхом оформлення відповідного акту прийому-передачі; визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна від 16.02.2021, складеного між Приватним підприємством «Марлет» та ОСОБА_5 ; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 19.02.2021 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлові приміщення та припинення права власності ОСОБА_5 на нежитлові приміщення із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже,Одеською міськоюрадою до ОСОБА_5 ,як кінцевоїнабувачки, звернутівимоги щодовизнання недійснимрішення загальнихзборів Приватногопідприємства «Марлет»,оформлене протоколомвід 16.02.2021в частині,щодо повернення ОСОБА_5 їївкладу ізстатутного капіталуПриватного підприємства«Марлет» шляхомпередачі нежитловихприміщень та здійснення передачі майнового внеску шляхом оформлення відповідного акту прийому-передачі; визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна від 16.02.2021, складеного між Приватним підприємством «Марлет» та ОСОБА_5 ; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 19.02.2021 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлові приміщення та припинення права власності ОСОБА_5 на нежитлові приміщення із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Приватне підприємство«Марлет» про сплив позовної давності щодо звернутих до них вимог не заявили.

Оскільки завимогами провизнання протиправнимта скасуваннярішення від25.07.2015№ 23152949з відкриттямрозділу продержавну реєстраціюза ОСОБА_2 права власностіна нежитловіприміщення;визнання недійснимдоговору даруваннявід 25.07.2015,укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;визнання протиправнимта скасуваннярішення від25.07.2015№ 23153634про державнуреєстрацію за ОСОБА_3 прававласності нанежитлові приміщення;визнання недійснимдоговору даруваннявід 23.03.2017,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;визнання протиправнимта скасуваннярішення від23.03.2017№ 34420725про державнуреєстрацію за ОСОБА_4 прававласності на1/2частину приміщення;визнання недійснимдоговору даруваннявід 23.03.2017,укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;визнання протиправнимта скасуваннярішення продержавну реєстраціюза ОСОБА_4 права власностіна 1/2 частину приміщення; визнання недійсним акта прийому-передачі нерухомого майна від 24.12.2020, складеного між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Марлет»; визнання протиправним та скасування рішення від 31.12.2020 № 56040168 про державну реєстрацію за Приватним підприємством «Марлет» права власності на нежитлові приміщення, кінцева набувачка ОСОБА_5 не є стороною спору, у суду відсутні підстави вирішувати за її заявою питання про сплив позовної давності щодо зазначених вимог.

Аналогічну позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17.

Щодо застосування позовної давності до вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів Приватного підприємства «Марлет», оформлене протоколом від 16.02.2021, суд зазначає про відсутність підстав для її застосування у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти та обставини, належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської міської ради знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

Положеннями ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Інші доводи сторін, наведені у позові та заявах по суті справи, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 10-13,258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного підприємства «Марлет», ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталія Олександрівна, Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чередниченко Ганна Анатоліївна, Державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіна Лілія Володимирівна, Державний реєстратор Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Макогонюк Аліна Олександрівна про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів дарування, визнання недійсними актів прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсним рішення загальних зборів та припинення права власності на нежитлові приміщення, - задовольнити частково.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталії Олександрівни від 25.07.2015 № 23152949 з відкриттям розділу про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

Визнати недійсним договір дарування від 25.07.2015, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталею Олександрівною та зареєстрований в реєстрі за № 636.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Очаківського міського нотаріального округу Миколаївської області Остащенко Наталії Олександрівни від 25.07.2015 № 23153634 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

Визнати недійсним договір дарування від 23.03.2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Ганною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 396.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Чередниченко Ганни Анатоліївни від 23.03.2017 № 34420725 про державну реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

Визнати недійсним договір дарування від 23.03.2017, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Ганною Анатоліївною та зареєстрований в реєстрі за № 399.

Скасувати рішенняприватного нотаріусаОдеського міськогонотаріального округуОдеської областіЧередниченко ГанниАнатоліївни від23.03.2017№ 34421394про державнуреєстрацію за ОСОБА_4 прававласності на1/2 частину приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

Визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 24.12.2020, складений між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Марлет», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою Оленою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 2134, 2135.

Скасувати рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Карпухіної Лілії Володимирівни від 31.12.2020 № 56040168 про державну реєстрацію за Приватним підприємством «Марлет» права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

Визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 16.02.2021, складений між Приватним підприємством «Марлет» та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Мозолєвою Оленою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 486, 487.

Скасувати рішення державного реєстратора Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Макогонюк Аліни Олександрівни від 19.02.2021 № 56698626 про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ: 688606751101).

Припинити право власності ОСОБА_5 на нежитлові приміщення загальною площею 1707,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 12 квітня 2024 року.

Суддя Ю.І.Ковтун