Постанова

від 18.04.2024 по справі 309/1400/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/1400/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 квітня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Фазикош Г.В., Кожух О.А.

з участю секретаря судового засідання: Сливки С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2024 року, постановлену головуючим суддею Савицьким С.А. в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі

встановив:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 04 квітня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 10 годину 45 хвилин 17.05.2023.

Ухвалою Хустськогорайонного судуЗакарпатської областівід 12лютого 2024року позовнузаяву ОСОБА_1 залишено безрозгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Не погоджуючисьіз зазначеноюухвалою суду ОСОБА_1 оскаржив таку в апеляційному порядку.

У апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, безпідставно залишив позов без розгляду. Вказує, що при поданні позовної заяви ним було також зазначено про розгляд справи без його участі, на що суд першої інстанції уваги не звернув та безпідставно залишив позов без розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, згідно п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, суд вправі залишити позов без розгляду лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судові засідання. Тобто в два судові засідання підряд.

Згідно ч.3 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Частинами 1, 2 ст. 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

З наявних в матеріалах довідок про доставку повідомлення у додатку «Viber» слідує, що судом першої інстанції направлялися повідомлення на номер телефону позивача про дату та час розгляду справи, яка призначалася на 12.02.2024.

При цьому матеріали справи не містять доказів надіслання судових повісток позивачу щодо призначення справи на 12.10.2023 та 24.11.2023.

За таких обставин відсутні підстави стверджувати, що позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому не можна вважати, що останній повторно не з`явився в судове засідання.

Крім того, як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 просив суд розглянути справу без його участі. Судом першої інстанції вказано не взято до уваги та при цьому не було визнано явку позивача в судове засідання обов`язковою.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступ до суду.

Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії).

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, залишив без розгляду позовну заяву без з`ясування належним чином усіх обставин, які мають значення по справі, що призвело до помилкового вирішення питання, то за таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 12 лютого 2024 року про залишення позову без розгляду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 квітня 2024 року.

Суддя-доповідач

Судді