Ухвала

від 22.04.2024 по справі 361/5524/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"22" квітня 2024 р. Справа№ 361/5524/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевчук С.Р.

суддів: Владимиренко С.В.

Буравльова С.І.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі №361/5524/19 Господарський суд Київської області

за позовом ОСОБА_1

до Садівниче товариство «Заліське»

про визнання рішення недійсним та зобов`язання підключити будинок до мережі електропостачання

при розгляді апеляційних скарг:

1. ОСОБА_1 ;

2. Садівничого товариства «Заліське»

на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 (повний текст рішення підписано 03.05.2023) (суддя Ярема В.А.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі №361/5524/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

- рішення загальних зборів Садівничого товариства «Заліське» від 20.08.2016 відповідно до протоколу №2 визнано недійсними;

- у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відновлення становища з споживання електричної енергії ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_1 в СТ «Заліське» в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області - зобов`язання СТ «Заліське» підключити будинок по вул. Великій Лісовій, 71 в СТ «Заліське» в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області до мережі електропостачання, що належить СТ «Заліське» відмовлено;

- стягнуто з Садівничого товариства «Заліське» в доход Державного бюджету України 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору;

- у задоволенні заяви Садівничого товариства «Заліське» про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Садівниче товариство «Заліське» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі №361/5524/19 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства «Заліське» від 20.08.2016 і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Заліське» про визнання недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства «Заліське» від 20.08.2016 відмовити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Садового товариства «Заліське» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41975 грн.

Окрім того, ОСОБА_1 , не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі №361/5524/19 також звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі №361/5524/19 в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити такі позовні вимоги.

25.05.2023 року матеріали апеляційної скарги Садівничого товариства "Заліське" надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

26.05.2023 року матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.05.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №361/5524/19; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №361/5524/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівничого товариства «Заліське» на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023, справу №361/5524/19 призначено до розгляду на 19.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023, справу №361/5524/19 призначено до розгляду на 19.09.2023.

ОСОБА_1 14.09.2023 було подано заяви про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Євсікова О.О., Ходаківської І.П. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі № 361/5524/19, які ухвалою суду від 15.09.2023 в частині відводу судді Євсікова О.О. залишені без розгляду, а в частині відводу суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. відхилені, оскільки доводи, наведені у заявах, є необґрунтованими.

У зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О. з 18.09.2023 по 01.10.2023 (включно) у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 361/5524/19.

Відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.09.2023 для розгляду апеляційних скарг Садівничого товариства "Заліське" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі № 361/5524/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 заяву суддів Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П. про самовідвід від розгляду справи № 361/5524/19 задоволено; матеріали справи №361/5524/19 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду для розгляду справи у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 21.09.2023 для розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 та Садівничого товариства "Заліське" на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі №361/5524/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ткаченка Б.О.- головуючий суддя, судді: Суліма В.В., Гаврилюка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 прийнято справу №361/5524/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюка О.М., Суліма В.В., призначено на 19.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 прийнято справу №361/5524/19 за апеляційною скаргою Садівничого товариства «Заліське» на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В., призначено на 19.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 об`єднано апеляційні скарги Садівничого товариства "Заліське" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 19.10.2023.

27.03.2024 року через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Ткаченка Б.О. від розгляду справи №361/5524/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2024, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка Б.О. від розгляду справи №361/5524/19 відмовлено, а заяву головуючого судді Ткаченка Б.О. про самовідвід від розгляду справи №361/5524/19 задоволено; матеріали справи №361/5524/19 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду для розгляду справи у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 15.04.2024 для розгляду апеляційних скарг Садівничого товариства "Заліське" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №361/5524/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Шевчук С.Р.- головуючий суддя, судді: Буравльова С.І., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 прийнято до свого провадження апеляційні скарги Садівничого товариства "Заліське" та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі №361/5524/19 колегією суддів у складі: головуючий суддя Шевчук С.Р., судді: Буравльова С.І., Владимиренко С.В. та призначено розгляд апеляційних скарг на 30.05.2024.

У той же час, 18.04.2024 року до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, скаржник) від 18.04.2024 про забезпечення позову.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.04.2024 для розгляду вищезазначеної заяви визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Шевчук С.Р. - головуючого, Владимиренко С.В., Буравльов С.І.

У зв`язку з частими та тривалими повітряними тривогами у місті Києві, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову розглядається судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1 , є вимоги про:

- визнання недійсними рішення загальних зборів Садівничого товариства «Заліське» від 20 серпня 2016 року відповідно до Протоколу №2;

- відновлення становища з споживання електричної енергії ОСОБА_1 за місцем проживання, по АДРЕСА_1 , в СТ «Заліське», в адміністративних межах Богданівської сільської ради, Броварського району, Київської області - зобов?язати СТ «Заліське» підключити будинок по АДРЕСА_1 , в СТ «Заліське», в адміністративних межах Богданівської сільської ради, Броварського району Київської області до мережі електропостачання що належить СТ «Заліське»;

Як уже зазначалося вище, оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у даній справі позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:

- рішення загальних зборів Садівничого товариства "Заліське" (вул. Центральна, буд. 2/1, с. Богданівка, Броварський р-н, Київська обл., 07433, ідентифікаційний код 23566951) від

20.08.2016 відповідно до протоколу №2 визнано недійсними;

- у задоволенні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про відновлення становища з споживання електричної енергії ОСОБА_1 за місцем проживання по АДРЕСА_1 в СТ "Заліське" в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області - зобов?язання СТ "Заліське" підключити будинок по АДРЕСА_1 в СТ "Заліське" в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області до мережі електропостачання, що належить СТ "Заліське" відмовлено.

- стягнуто з Садівничого товариства "Заліське" (вул. Центральна, буд. 2/1, с. Богданівка, Броварський р-н, Київська обл., 07433, ідентифікаційний код 23566951) в доход Державного бюджету України 1921 (одну тисячу дев?ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

У заява про забезпечення позову, поданій до Північного апеляційного господарського суду, ОСОБА_1 просить:

- забезпечити позов, шляхом заборони СТ «Заліське» (ЄДРПОУ 23566951) вчиняти будь-які дії щодо припинення/зупинення/призупинення надання житловокомунальних послуг, в тому числі, постачання електроенергії на земельні ділянки, що належать членам СТ «Заліське», або використовуються членами СТ «Заліське», в межах Генерального Плану СТ «Заліське», та конкретно ОСОБА_1 , до прийняття Остаточного Рішення по справі № 361/5524/19.

Зазначена заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом позову у даній справі є визнання незаконними рішень загальних зборів Садівничого товариства «Заліське» (далі - садівниче товариство, товариство), відповідно до якого було прийнято ряд рішень, що стосуються, в тому числі, порядку регулювання правовідносин, що виникають між товариством та його членами під час надання комунальних послуг, зокрема електропостачання, в частині підключення та відключення споживачів (членів товариства) до електромережі, відтак у разі визнання недійсним спірного рішення загальних зборів СТ «Заліське» від 20.08.2016 відповідно до протоколу №2, повторне підключення споживачів, які були відключені на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів потягне за собою понесення додаткових витрат споживачами, що у свою чергу ускладнить у подальшому процес реституції, для членів товариства за наслідками визнання рішення загальних зборів недійсним, у тому числі і заявнику як члену такого товариства.

На переконливу думку позивача, вказані обставини свідчать про те, що вчинення посадовими особами СТ «Заліське» дій, на підставі та на виконання спірного протоколу №2 загальних зборів Товариства від 20.08.2016 можуть містить в собі загрози потенційного порушення прав членів товариства, за відновленням яких у разі визнання спірного рішення недійсним позивача та інші члени садівничого товариства будуть вимушені звертатися.

Таким чином позивач вважає, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся.

Так, у відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Перелік заходів забезпечення позову міститься у частині 1 статті 137 ГПК України, а саме, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

З огляду на те, що у цій справі позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення, що стосуються позовних вимог немайнового характеру, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна позиція наведена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Отже, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є доведення наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Відтак, мета заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність, в тому числі, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Аналогічні правові висновки щодо застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №908/2835/22 (908/1829/23), від 09.06.2021 у справі №914/2438/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18 та інших.

Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/11678/22.

Водночас, під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частини 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України), про що зазначено в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №910/688/13.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи.

Здійснивши оцінку доводів заявника, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить жодних доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального підтвердження наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Окрім того, статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов`язок доведення, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Згідно приписів ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас, заявником не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника у разі невжиття таких заходів, а посилання заявника на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачами реальних дій, спрямованих на вчинення будь-яких протиправних дій на виконання спірного протоколу №2, в тому числі незаконного припинення постачання електричної енергії, а також неправомірного стягнення коштів з членів товариства за підключення до електропостачання, є недостатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на відсутність будь-яких переконливих та вагомих доказів у справі, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника, аргументи останнього є нічим іншим, як припущеннями.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду критично оцінює надані копії роздруківок з переписок у месенджері «Viber», оскільки в цілому відображена у них інформація носить інформаційний характер та застерігає споживачів житлово-комунальних послуг (членів товариства) про наслідків несплати вартості спожитої електроенергії та членських внесків, а відтак розцінювати такі дії відповідача як порушення чи посягання на права та інтереси позивача є нічим іншим як помилковим судженням останнього.

Разом з тим, оцінюючи заявлений позивачем захід забезпечення позову шляхом заборони СТ «Заліське» вчиняти будь-які дії щодо припинення/зупинення/призупинення надання житлово-комунальних послуг, в тому числі постачання електроенергії на земельні ділянки, що належать членам СТ «Заліське», або ними використовуються до розгляду справи по суті за вимогами заявника, суд зазначає, що обраний захід забезпечення позову може бути вжитий судом лише в межах предмета позову та не повинен зачіпати та порушувати прав третіх осіб, інших членів товариства та учасників юридичної особи.

Таким чином, заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, у спосіб визначений заявником, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника. А подана заява фактично обґрунтована власними припущеннями заявника, що не є достатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких протиправних дій, спрямованих на припинення постачання електричної енергії, а також безпідставне стягнення коштів (штрафів) з членів товариства, як і не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальне законодавство пов`язує необхідність застосування заходів забезпечення позову, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 18.04.2024 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

Судді С.В. Владимиренко

С.І. Буравльов