Рішення

від 10.04.2024 по справі 903/811/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2024 року Справа № 903/811/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників:

від позивача: Сіра А.В. адвокат (ордер серії АМ №1060524 від 01.08.2023),

від відповідача: Виш А.А. адвокат (ордер серії АС №1069476 від 25.08.2023),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Форсажгазоіл-Трейд, м. Бердичів, Бердичівського району, Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Мустанг Транс, м. Устилуг, Володимирського району, Волинської області

про стягнення 2577050,86 грн.,

в с т а н о в и в:

03.08.2023 через систему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 02.08.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю Форсажгазоіл-Трейд про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мустанг Транс 2577050,86 грн., з них: 2001000 грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023, 75045,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 28470,50 грн. процентів річних, 472534,63 грн. пені.

Ухвалою суду від 08.08.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.08.2023; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 28.08.2023.

10.08.2023 через систему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла заява представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Форсажгазоіл-Трейд про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій представник позивача просить надати можливість брати участь в судових засіданнях по справі №903/811/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.08.2023 було задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Форсажгазоіл-Трейд про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28.08.2023 на електронну адресу Господарського суду Волинської області від адвоката Виш А.А. представника відповідача ТзОВ Мустанг Транс надійшов відзив на позовну заяву від 25.08.2023, в якому представник відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю

29.08.2023 на електронну адресу Господарського суду Волинської області від адвоката Виш А.А. представника відповідача ТзОВ Мустанг Транс надійшло клопотання від 29.08.2023 про відкладення судового засідання, у якому представник посилається на те, що ТОВ Мустанг Транс було направлено відзив на позовну заяву з обґрунтуванням обставин щодо подання до Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області заяви про вчинення кримінального правопорушення відносно посадових осіб ТОВ Форсажгазоіл-Трейд, відомості про розгляд якої ТОВ Мустанг Транс на дату судового засідання не отримано, а тому представник просить суд відкласти підготовче судове засідання з метою надання додаткових доказів у справі на іншу дату та час.

30.08.2023 в судове засідання представники сторін не з`явилися, представник позивача участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з технічних причин не взяла.

Ухвалою суду від 30.08.2023 було відкладено підготовче засідання на 13.09.2023; запропоновано позивачу подати суду до 11.09.2023 відповідь на відзив відповідача; постановлено позивачу подати суду до 11.09.2023 оригінали документів, на які він посилається на обгрунтування позовних вимог: договору поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023, рахунків на оплату №138 від 07.02.2023 та №148 від 09.02.2023, видаткових накладних №168 від 07.02.2023 та №186 від 10.02.2023, акту звірки розрахунків станом на 21.02.2023.

11.09.2023 через систему Електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 08.09.2023.

11.09.2023 на адресу суду від представника позивача, на виконання ухвали суду від 30.08.2023, надійшли оригінали документів: договору поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023, видаткових накладних №146 від 01.02.2023, №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, довіреність №1 від 06.02.2023; товаро-транспортних накладних № 125 від 01.02.2023, б/н від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023.

Щодо акту звірки розрахунків станом на 21.02.2023, то представник позивача зазначає, що цей документ було отримано позивачем електронною поштою від представника відповідача, проте оригінал в паперовому варіанті на адресу позивача не надходив.

13.09.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 13.09.2023, в якому представник відповідача зазначає, що у відзиві на позовну заяву ТзОВ ТзОВ Мустанг Транс повідомляло про подання до Володимирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області заяви про вчинення кримінального правопорушення щодо посадових осіб ТОВ Форсажгазоіл-Трейд, станом на день підготовчого засідання відомості про розгляд цієї заяви не отримано. З урахуванням наведеного представник відповідача просила відкласти підготовче засідання з метою надання додаткових доказів у справі.

13.09.2023 через систему Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів від 13.09.2023, в якому представник позивача просить:

- витребувати від Головного управління ДПС у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан,4) належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість разом із додатком № 1 до декларації, подані до ДПС від ТОВ Мустанг Транс ( код ЄДРПОУ 37236434) за період з лютого 2023 по липень 2023 включно;

- витребувати від Головного управління ДПС у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан,4) інформацію про те, чи відображало ТОВ Мустанг Транс ( код ЄДРПОУ 37236434) податковий кредит, отриманий за поставками від ТОВ Форсажгазоіл-Трейд (код ЄДРПОУ 44740794) згідно податкових накладних № 23 від 07.02.2023 на суму 1055000,00 грн., в тому числі ПДВ 69018,69 грн. та № 37 від 10.02.2023 на суму 946000,00 грн., в тому числі ПДВ 67887,85 грн., які були зареєстровані в ЄРПН в лютому 2023.

На обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що відповідач заперечує факт підписання видаткових накладних № 168 від 07.02.2023 та 186 від 10.02.2023 та ТТН від 07.02.2023 та 10.02.2023, заперечує факт отримання паливно-мастильних матеріалів на підставі вказаних документів.

Також у клопотанні представник позивача пояснила, що з метою підтвердження факту відображення ТОВ Мустанг Транс податкового кредиту, отриманого за поставками від ТОВ Форсажгазоіл-Трейд згідно податкових накладних № 23 від 07.02.2023 на суму 1055000,00 грн., в тому числі ПДВ 69018,69 грн. та № 37 від 10.02.2023 на суму 946000,00 грн., в тому числі ПДВ 67887,85 грн., які були зареєстровані в ЄРПН, 07.09.2023 на адресу ДПС у Волинській області було надіслано адвокатський запит № 15 з проханням надати копії податкових декларацій з податку на додану вартість разом із додаток № 1 до декларації, подані до ДПС від ТОВ Мустанг Транс за період з лютого 2023 по липень 2023 включно. Проте, станом на 13.09.2023 жодної відповіді на адвокатський запит не отримано.

В судовому засіданні 13.09.2023 представник позивача підтримала клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 13.09.2023 представник відповідача повідомила, що не отримувала відповіді на відзив; заявила клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 13.09.2023 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 06.11.2023 включно; відкладено підготовче засідання на 04.10.2023; запропоновано відповідачу подати суду у строк до 02.10.2023 заперечення на відповідь на відзив; постановлено позивачу подати суду до 02.10.2023 письмові пояснення, щодо неподачі оригіналів рахунків на оплату №138 від 07.02.2023 та №148 від 09.02.2023; постановлено витребувати у Головного управління ДПС у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан,4): належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість разом із додатком № 1 до декларації, подані до ДПС від ТОВ Мустанг Транс ( код ЄДРПОУ 37236434) за період з лютого 2023 по липень 2023 включно; інформацію про те, чи відображало ТОВ Мустанг Транс ( код ЄДРПОУ 37236434) податковий кредит, отриманий за поставками від ТОВ Форсажгазоіл-Трейд (код ЄДРПОУ 44740794) згідно податкових накладних № 23 від 07.02.2023 на суму 1055000,00 грн., в тому числі ПДВ 69018,69 грн. та № 37 від 10.02.2023 на суму 946000,00 грн., в тому числі ПДВ 67887,85 грн., які були зареєстровані в ЄРПН в лютому 2023.

02.10.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відзив від 29.09.2023.

02.10.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 29.09.2023 про витребування доказів, в якому представник відповідача просить:

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Форсажгазоіл-Логістик (м.Бердичів, вул. Руська, 8, кв.4, Житомирська обл., 13309; код ЄДРПОУ 44715747) відомості даних GPSтрекінгу та відомості тахографів за період 07.02.2023 по автомобілю МАN TGS 18 480, номерний знак НОМЕР_1 , реєстраційний № НОМЕР_2 з причепом SCHWARZMVELL ER TSL-3E, номерний знак НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_4 ; за період 10.02.2023 по автомобілю VOLVO, номерний знак НОМЕР_5 , реєстраційний № НОМЕР_6 /2MA3C/C1XA4F;

- витребувати у Головного управління Національної поліції у Волинській області з інформаційної підсистеми Гарпун інформаційно-комунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України зa період 07 лютого 2023 року, 10 лютого 2023 року відомості щодо пересування автомобілів: МАN TGS 18 480, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом SCHWARZMVELL ER TSL-3E, номерний знак НОМЕР_3 та автомобіля VOLVO, номерний знак НОМЕР_5 з м.Бердичів, Житомирська обл. по автомобільній дорозі м.Житомир м.Рівне м.Луцьк м.Володимир м. Устилуг.

На обгрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що ці відомості потрібні для прийняття об`єктивного та законного рішення, встановлення факту реальності здійснення господарської операції між позивачем і відповідачем.

03.10.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 03.10.2023, в якому представник відповідача просив приєднати до матеріалів справи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження: 12023035510000489.

03.10.2023 від представника позивача надійшли оригінали рахунків на оплату: №117 від 01.02.2023; №138 від 07.02.2023; № 148 від 09.02.2023.

Клопотання представника відповідача від 29.09.2023 про витребування доказів було розглянуто у судовому засіданні 04.10.2023 та відмовлено у його задоволенні, мотиви відмови викладені в ухвалі суду від 04.10.2023.

У зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 13.09.2023 Головним управлінням ДПС у Волинській області ухвалою від 04.10.2023 підготовче засідання було відкладено на 25.10.2023; повторно витребувано у Головного управління ДПС у Волинській області (43027, м. Луцьк, Київський майдан,4) належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість.

10.10.2023 представник позивача подала до суду клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі №903/811/23.

16.10.2023 Головне управління ДПС у Волинській області надіслало до суду належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість.

20.10.2023 представник відповідача подала до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи заяв свідків.

23.10.2023 представник позивача надіслала клопотання від 21.10.2023 про приєднання до матеріалів справи доказів, перелік яких наведений у додатках.

Як пояснювала представник позивача у судовому засіданні, необхідність подачі цих доказів виникла після ознайомлення із відзивом на позов відповідача, у якому відповідач заперечує факт отримання від позивача товару за видатковими накладними, зазначеними у позовній заяві.

Відповідно до п.10.ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Оскільки про заперечення відповідачем факту отримання товару позивачу стало відомо із відзиву на позов, суд прийняв докази, наведені позивачем у додатках до клопотання від 21.10.2023.

Щодо клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи заяв свідків.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 8 ст.80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як передбачено ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідач подав відзив на позов 28.08.2023, до яких приєднав додатки 6 позицій.

Проте, відзив не містить пояснень про те, що відповідач не може подати всі докази, у відзиві не зазначено причин неможливості подати всі докази.

У зв`язку з цим на підставі ч.8 ст.80 ГПК України суд не прийняв до розгляду заяви свідків, які приєднані до клопотання представника відповідача від 20.10.2023.

25.10.2023 представник позивача надіслала клопотання, у якому запропонувала доповнити питання на експертизу, а також пояснила, що не заперечує проти проведення експертизи.

В судовому засіданні 25.10.2023 було оголошено перерву до 27.10.2023 для подачі відповідачем документів, печатки.

Питання, запропоновані сторонами, викладені судом з урахуванням доцільності дослідження цих питань з огляду на предмет спору та підстави заперечень позову відповідачем.

А тому суд не вбачав необхідності у дослідженні підпису на видатковій накладній №146 від 01.02.2023, товарно-транспортній накладній від 01.02.2023., які не є підставами позовних вимог позивача.

В судовому засіданні 27.10.2023 у директора Товариства з обмеженою відповідальністю Мустанг Транс ОСОБА_1 було відібрано експериментальні зразки підпису та печатки.

Ухвалою суду від 27.10.2023 задоволено клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів у справі №903/811/23; постановлено призначити у справі № 903/811/23 судову почеркознавчу та технічну експертизу документів; проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів доручено Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України; провадження у справі № 903/811/23 зупинено до одержання висновку судової експертизи.

09.02.2024 до Господарського суду Волинської області від Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України надійшов висновок експерта від 02.02.2024 №КСЕ-19/118-23/11891 за результатами судової почеркознавчої та технічної експертизи документів.

Ухвалою суду від 19.02.2024 було поновлено провадження у справі; підготовче засідання призначено на 07.03.2024.

Ухвалою суду від 07.03.2024 було закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 27.03.2024.

В судовому засіданні 27.03.2024 представник відповідача просила оголосити перерву для подачі додаткових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

28.08.2023 відповідач подав відзив на позов, до якого приєднав докази.

Підготовче провадження у справі тривало з 08.08.2023 по 07.03.2024 (з 27.10.2023 по 19.02.2024 провадження у справі було зупинено), у період тривалості якого відповідач вправі був надавати докази.

З огляду на викладене, а також враховуючи приписи ст. 216 ГПК України, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи по суті для подачі додаткових доказів.

В судовому засіданні 27.03.2024 було оголошено перерву до 10.04.2024.

У судовому засіданні 10.04.2024 представники позивача та відповідача заявили, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч.8 ст.129 ГПК України будуть надані суду впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Форсажгазоіл-Трейд 03.08.2023 звернувся з позовною заявою до Господарського суду Волинської області, у якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Мустанг Транс 2577050,86 грн., з них: 2001000 грн. заборгованості за товар, переданий на підставі договору поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023, 75045,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 28470,50 грн. процентів річних, 472534,63 грн. пені.

На обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив товар на загальну суму 2 001 000 грн., який отримав на підставі видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, товаро-транспортних накладних б/н від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023.

У зв`язку з порушенням строку оплати товару позивач заявив до стягнення з відповідача 75045,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 28470,50 грн. процентів річних, 472534,63 грн. пені.

Відповідач у процесі судового розгляду факт отримання товару за вказаними видатковими накладними, товаро-транспортними накладними заперечував, посилаючись на те, що позивач сфальсифікував документи на підтвердження передачі товару.

Згідно зі ст.1 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ч.8 зазначеної статті).

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, й, зокрема, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

У зв`язку із запереченнями відповідачем факту отримання товару судом було призначено почеркознавчу та технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено питання:

1) Чи виконаний підпис в графі «Отримав» - ОСОБА_1 на примірниках видаткових накладних №168 від 07 лютого 2023, №186 від 10 лютого 2023 доку, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсажгазоіл-Трейд» директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс» ОСОБА_1 чи іншою особою ?

2) Чи виконано підпис у графі «Вантаж одержав» на примірниках товарно-транспортних накладних 07.02.2023,10.02.2023, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю. «Форсажгазоіл-Трейд», директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс» ОСОБА_1 чи іншою особою ?

3) Чи нанесено відтиски печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс» на видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023, печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс» ?

4) Чи виконано підпис у графі «Підпис» та у графі «Керівник Кондисюк І.В.» на примірнику довіреності №1 від 06.02.2023 директором ТзОВ «Мустанг Транс» ОСОБА_1 чи іншою особою ?

Згідно з висновком експерта №КСЕ-19/118-23/11891 від 02.02.2024 встановити, чи виконаний підпис у графі «Отримав» ОСОБА_1 на примірниках видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, наданих позивачем, директором ТзОВ Мустанг Транс ОСОБА_1 чи іншою особою не виявилось можливим по причині, вказаній в дослідницькій частині висновку.

У дослідницькій частині висновку у розділі «Почеркознавче дослідження» зазначено, що в результаті порівняльного дослідження підписів, виконаних у графі «Отримав» ОСОБА_1 на примірниках видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсажгазоіл-Трейд», із наданими зразками підписів ОСОБА_1 , в жодному з випадків не встановлено комплексу збіжних чи розбіжних ознак, необхідних для висновку в категоричній або ж вірогідній формах про наявність чи відсутність тотожності їх виконання.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно з висновком експерта №КСЕ-19/118-23/11891 від 02.02.2024 встановити, чи виконаний підпис у графі «Вантаж отримав» ОСОБА_1 на примірниках товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсажгазоіл-Трейд», директором ТзОВ Мустанг Транс ОСОБА_1 чи іншою особою не виявилось можливим по причині, вказаній в дослідницькій частині висновку.

У дослідницькій частині висновку у розділі «Почеркознавче дослідження» зазначено, що в результаті порівняльного дослідження підписів, виконаних у графі «Вантаж одержав» на примірниках товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Форсажгазоіл-Трейд», із наданими зразками підписів ОСОБА_1 , в жодному з випадків не встановлено комплексу збіжних чи розбіжних ознак, необхідних для висновку в категоричній або ж вірогідній формах про наявність чи відсутність тотожності їх виконання.

Згідно з п. 3.11. договору сторони погоджують, що відвантаження товару, що поставляється згідно з умовами цього договору та відповідача відповідних документів на товар здійснюється постачальником уповноваженому представнику покупця на підставі належним чином оформленого доручення на отримання товару. У випадку, якщо у покупця (уповноваженого представника покупця) будуть відсутні доручення та інші документи ., постачальник має право не відвантажувати замовлений та оплачений товар, а повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар, протягом 2 (двох) робочих днів з дати, коли відвантаження не відбулось, при цьому штрафні санкції до постачальника застосовуватись не будуть, а покупець зобов`язаний відшкодувати всі витрати, понесені постачальником/перевізником постачальника у зв`язку з транспортуванням відповідного товару.

Позивач на підтвердження передачі товару за видатковими накладними №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023 уповноваженому представнику відповідача доказів не подав, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що відповідач видавав довіреність на отримання товару саме за цими видатковими накладними будь-якій особі.

В матеріалах справи міститься довіреність №1 від 06.02.2023, проте у цій довіреності посилання на рахунок-фактуру №117 від 01.02.2023 та зазначено про отримання цінностей 31200 літрів дизельного пального.

Рахунок-фактуру №117 від 01.02.2023 було виписано позивачем на оплату 31200 л дизельного палива на суму 1 379 040,00 грн.

31200 літрів дизельного пального на суму 1 379 040,00 грн. було передано відповідачу на підставі видаткової накладної №146 від 01.02.2023.

Товар за цією видатковою накладною прийнято відповідачем, оплачено, спір за цією поставкою між сторонами відсутній.

З огляду на наведені вище обставини, довіреність №1 від 06.02.2023 не є доказом на підтвердження отримання товару уповноваженою особою відповідача за видатковими накладними №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023.

Разом з цим, як встановлено судовою експертизою, підпис у графі «Підпис» та у графі «Керівник Кондисюк І.В.» на примірнику довіреності №1 від 06.02.2023 виконано не директором ТзОВ «Мустанг Транс» ОСОБА_1 .

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19).

Позивач на підтвердження факту передачі товару відповідачу у процесі судового розгляду посилався також на складення податкових накладних.

Пункт 201.1 стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України 201.10 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За фактом поставки товару позивач склав податкову накладну №23 від 07.02.2023 на суму 1055000 грн., в тому числі ПДВ 69018,69 грн., податкову накладну № №37 від 10.02.2023 на суму 946000 грн., в тому числі ПДВ 61887,85 грн., та зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За фактом складання позивачем та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №23 від 07.02.2023, №37 від 10.02.2023 відповідач відобразив у податковому обліку господарські операції з постачання ТОВ «Форсажгазоіл-Трейд» нафтопродуктів за лютий 2023 року та включив їх до складу податкового кредиту.

Проте, в подальшому ТОВ «Мустанг Транс» зменшило податковий кредит з господарської операції за виписаними ТОВ «Форсажгазоіл-Трейд» податковими накладними №23 від 07.02.2023, №37 від 10.02.2023, виключивши зі складу податкового кредиту за лютий 2023 року, що відображено у поданому 24.08.2023 до Головного управління ДПС у Волинській області уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, що підтверджується відомостями про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування, довідкою про суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредит) наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 192 ПК України встановлений порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Відповідно до пункту 192.1. статті 192 ПК України розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020р. у справі №916/922/19.

Оскільки ТОВ «Мустанг Транс» в подальшому зменшило податковий кредит з господарської операції за виписаними ТОВ «Форсажгазоіл-Трейд» податковими накладними №23 від 07.02.2023, №37 від 10.02.2023, виключивши зі складу податкового кредиту за лютий 2023 року, то такі дії, за відсутності інших доказів у справі, зокрема, первинних бухгалтерських документів, не можуть підтверджувати реальності господарської операції з отримання товару.

Видаткові накладні №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, товарно-транспортні накладні від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023 скріплені відтиском печатки.

Печатка на видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023 була предметом дослідження судової експертизи.

Згідно з висновком експерта №КСЕ-19/118-23/11891 від 02.02.2024 відтиски печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс» на видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023 нанесені не печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс», вільні та експериментальні зразки відбитків якої надані для порівняльного дослідження.

Твердження позивача про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс» іншої печатки, окрім тієї, що була предметом дослідження, не обгрунтовані доказами.

Відповідно до п. 231.1. ст. 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Перехід права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, від одного суб`єкта господарювання до іншого вважається реалізацією пального або спирту етилового з одного акцизного складу пересувного до іншого. При цьому суб`єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається особою, яка реалізує пальне, а суб`єкт господарювання, до якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається отримувачем пального або спирту етилового.

Підтвердженням особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.

З метою отримання особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального або спирту етилового, така особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.

Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Відповідно до пункту 231.3. статті 231 Податкового кодексу України, особа, яка ввозить/вивозить пальне або спирт етиловий на митну територію України/за межі митної території України, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації.

Позивач склав і зареєстрував акцизні накладні у Єдиному реєстрі акцизних накладних, що підтверджується копіями акцизних накладних №163 від 01.02.2023, №187 від 07.02.2023, №211 від 10.02.2023, копіями квитанцій про їх реєстрацію.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, окрім обставин оформлення первинних документів, суд має дослідити наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Таким чином у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

До позовної заяви позивач на підтвердження факту заборгованості відповідача надав копію акту звірки за період з 01.01.2023 по 21.02.2023, згідно з яким заборгованість відповідача за договором поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023 становить 2 001 000 грн.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 зазначив, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема на підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/9004/13, 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 23.09.2021 у справі №910/866/20).

Проте, первинними документами в їх сукупності інформація, яка відображена в акті звірки, не підтверджується.

За таких обставин акт звірки взаєморозрахунків не може бути належним доказом на підтвердження заборгованості відповідача.

До відзиву відповідач приєднав також копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю Мустанг Транс на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Форсажгазоіл-Трейд №21 від 09.03.2023, у якому відповідач повідомляє про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Мустанг Транс повертає видаткові накладні №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, рахунки №148 від 09.02.2023, №138 від 07.02.2023 без підписання, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Форсажгазоіл-Трейд не виконало умови договору і не поставило товар.

У листі зазначено про додатки до нього на 4 аркушах.

На підтвердження надіслання листа позивачу до матеріалів справи відповідач приєднав копію експрес-накладної «Нової пошти» від 13.03.2023.

У процесі розгляду справи представник позивача посилалась на те, що між представниками підприємств велась переписка у мобільному додатку «Viber» щодо підписання акту та направлення його через електронну пошту, доказом чого є скриншот переписки.

У постанові від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21 Верховний суд у складі Касаційного господарського суду зазначив, що надана підприємством роздруківка з електронної пошти та фотокопії листування з мобільного додатка не є належними доказами замовлення товариством товару, оскільки відсутні докази підписання цього листа електронним цифровим підписом товариства. При цьому відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації. За умовами укладеного сторонами договору погоджено чітку форму, в якій має відбуватись замовлення покупцем виробничого обладнання, а саме: письмову форму шляхом підписання специфікації до договору, а не будь-яке листування.

Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV, які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти укладення між сторонами договорів та їх виконання в конкретних відносинах.

Також Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

З урахуванням поданих сторонами і досліджених судом у процесі розгляду справи доказів, позивач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами факт передачі відповідачу товару на загальну суму 2001000 грн. Тобто, відсутні належним чином оформлені (підписані) відповідно до умов договору первинні документи, які б свідчили про здійснення господарських операцій та підтверджували факт поставки позивачем товару, отримання товару повноважним представником відповідача, а надані позивачем податкові накладні, які були в подальшому скориговані відповідачем, за відсутності інших належних та допустимих доказів поставки товару відповідачу за договором поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023, не свідчать беззаперечно про передачу товару.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Оцінивши в сукупності докази, надані позивачем на підтвердження доводів про передачу товару, докази, надані відповідачем на спростування факту передачі, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду справи №903/811/23 позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факту постачання відповідачу товару, а відтак, і неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого товару за договором поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023, а тому не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 2001000 грн. заборгованості.

У позовній заяві позивач просить також стягнути з відповідача 75045,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 28470,50 грн. процентів річних, 472534,63 грн. пені, посилаючись на порушення строку оплати товару, узгодженого договором поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 612 ЦК України).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували заборгованість відповідача перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 75045,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 28470,50 грн. процентів річних, 472534,63 грн. пені, які є похідними від вимоги про стягнення суми заборгованості.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати у справі слід покласти на позивача.

У судовому засіданні 10.04.2024 представник відповідача заявила про те, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу будуть надані впродовж 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.04.2024

Суддя І. О. Якушева