Постанова

від 27.11.2024 по справі 903/811/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Справа № 903/811/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - Виш А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" (вх. 5436/24 від 14.11.24) про ухвалення додаткової постанови у справі №903/811/23

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.202 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі № 903/811/23 (суддя Якушева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", м. Бердичів, Бердичівського району, Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс", м. Устилуг, Володимирського району, Волинської області

про стягнення 2 577 050, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.24 у справі №903/811/23 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" у задоволенні клопотання про направлення матеріалів справи №903/811/23 Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи, призначеної згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24 у справі №903/811/23. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.24 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.24 у справі №903/811/23 залишено без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

14.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" надійшла заява до Північно-західного апеляційного господарського суду про ухвалення додаткового рішення у справі №903/811/23. Відповідач просить задоволити заяву щодо відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в сумі 25 000 (двадцять п`ять) тисяч гривень.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.24 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №903/811/23 призначено на 27.11.2024 об 16:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1. Запропоновано позивачу у строк до 25.11.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду, за наявності, письмові заперечення (пояснення) з приводу поданої заяви про розподіл судових витрат, та докази надсилання копії таких заперечень (пояснень) відповідачу.

21.11.24 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" надійшла заява до Північно-західного апеляційного про зменшення суми витрат на правничу допомогу. Із підстав висвітлених у заяві, позивач просить зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з 25 000 грн до 15 000 грн. Також позивач просив розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови здійснювати без представника, але з урахуванням наданої заяви щодо зменшення суми витрат.

Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" - Виш А.А. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №903/811/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.24 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" - Виш А.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №903/811/23 задоволено. Забезпечено представнику заявника участь в судовому засіданні 27.11.2024 о 16:00 год. у справі №903/811/23 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів системи відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua/).

25.11.24 у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів з`явився представник відповідача, який повністю підтримав заяву про ухвалення додаткової постанови. Повідомив, що про подану заяву позивача про зменшення судових витрат до підсистеми "Електронний суд" отримав.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" про ухвалення додаткової постанови у справі №903/811/23, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідач просить вирішити питання про відшкодування йому судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.24 у справі №903/811/23 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" у задоволенні клопотання про направлення матеріалів справи №903/811/23 Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи, призначеної згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24 у справі №903/811/23. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.24 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.24 у справі №903/811/23 залишено без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

Заявник, у межах встановленого ст. 129 ГПК України строку подав до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді апеляційної інстанції в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" 25000 грн.

Частинами 1,2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання відповідачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи №903/811/23 у суді апеляційної інстанції підтверджується наданими у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, наступними доказами та містяться в матеріалах справи, а саме:

- договір про надання правової допомоги №02/12-05 від 12.05.23 (том 2,а.с. 73);

- ордер про надання правничої допомоги у Північно-західному апеляційному господарському суді (том 2, а.с. 225).

- cвідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВА №1409 (том 2, а.с. 226);

- додаткова угода №2/02/12-05 до договору про надання правової допомоги №02/12-05 від 12.05.23 (том 2, а.с. 227).

- акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) з професійної правничої допомоги №02/02/12-05 від 12.11.2024 (том 2, а.с. 227 на звороті).

Також до заяви про ухвалення додаткової постанови заявником надано детальний опис робіт (наданих послуг) адвоката згідно додаткової угоди №2/02/12-05, виконаних адвокатом Виш Анжелою Анатоліївною у зв`язку з наданням правової допомоги відповідачу у суді апеляційної інстанції у справі №903/811/23, яка в загальному розмірі становить 25000 грн.

З урахуванням поданого відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на клопотання та участі представника у двох судових засіданнях загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 25 000 (двадцять п`ять) тисяч гривень, які на думку відповідача слід стягнути з позивача.

Позивачем у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу визнаються як обґрунтовані та співмірні понесені відповідачем витрати у розмірі 15000 грн, у решті вимог відповідача, позивач просить суд апеляційної інстанції відмовити.

Cудом апеляційної інстанції встановлено, що п. 2.2 договору №02/12-05 від 12.05.2023 узгоджено, що розмір винагороди (гонорару) встановлюється додатковою угодою до договору.

Згідно з п. 1 додаткової угоди №2/02/12-05 до договору про надання правової допомоги №02/12-05 від 12.05.23 узгоджено, що ця додаткова угода визначає розмір винагороди (гонорар) адвокату та порядок оплати за надання правової допомоги. Правова допомога згідно договору №02/12-05 від 12.05.2023 складає та становить: підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу та заперечення на клопотання у справі №903/811/23 20000 (двадцять тисяч) гривень; участь в судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №903/811/23 з розрахунку одне судове засідання 2500 грн. (2 судових засіданні 11.06.2024, 12.11.2024) загальна сума 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Також згідно акта здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) №02/02/12-05 від 12.11.2024 встановлено виконання вищезазначених послуг та підтверджено, що сторони претензій одна до одного не мають.

Колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна за змістом позиція викладена і Верховним Судом у постанові від 30 січня 2023 року у справі №910/7032/17.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові від 20.08.2020 у справі №910/3437/19 і додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу "договори повинні виконуватися" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспівмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно не вправі зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, а лише виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/619/18).

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без вказаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18).

Суд апеляційної інстанції констатує про наявність клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Так, відповідно до пунктів 69-73 постанови КГС ВС від 18.05.2022 у справі №910/4268/21 суд, вирішуючи питання, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу співмірним, повинен враховувати, чи змінювалась позиція сторін під час розгляду справи, в тому числі у судах першої та апеляційної інстанції, чи є аргументи, наведені в різних процесуальних документах, що подавались сторонами під час розгляду справи судом апеляційної та касаційної інстанцій, аналогічними аргументам, викладеним в позовній заяві та інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції тощо.

Подібна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №925/1546/20, де зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу за підготовку відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що правова позиція, викладена у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від правової позиції, викладеної в зустрічній позовній заяві та у відзиві на первісний позов. Тобто фактично позиція та доводи сторін під час усього розгляду справи були незмінними, натомість коригувалась лише структура документа.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що правова позиція відповідача стосовно рішення в першій та апеляційній інстанції під час вирішення спору суттєво не змінювалася, до того ж ухвалою апеляційного господарського суду було призначено судову експертизу, відтак заперечення на клопотання про проведення судової експертизи у справі №903/811/23 не було, на думку суду апеляційної інстанції, достатньо обґрунтованим. Підготовка до розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не потребувала аналізу великої кількості нормативно-правових актів та документів.

Окрім того, колегією суддів враховується, що ВПВС зауважила у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини даної справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру, співмірність; приймаючи до уваги ту обставину, що позивачем визнається розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача, що визначений адвокатом розмір відшкодування є завищеним, а тому заявлена сума стягнення підлягає зменшенню до суми 15000 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" (вх. 5436/24 від 14.11.24) про ухвалення додаткової постанови у справі №903/811/23 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" (13300, Житомирська область, Бердичівський район, м. Бердичів, вул. Руська, 8, кв. 4, код ЄДРПОУ 44740794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мустанг Транс (44731, Волинська область, Володимирський район, м. Устилуг, вул. Гагаріна, буд. 14, код ЄДРПОУ 37236434) 15000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Волинської області видати наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "02" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.