Постанова

від 12.11.2024 по справі 903/811/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Справа № 903/811/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - Сіра А.В.

відповідача - Виш А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.2024, повний текст складено 22.04.2024, та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі № 903/811/23 (суддя Якушева І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", м. Бердичів, Бердичівського району, Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс", м. Устилуг, Володимирського району, Волинської області

про стягнення 2 577 050, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.04.2024 у справі №903/811/23 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", м. Бердичів, Бердичівського району, Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс", м. Устилуг, Володимирського району, Волинської області про стягнення 2 577 050, 86 грн відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 заяву адвоката Виш А.А. представника відповідача ТзОВ "Мустанг Транс" про відшкодування судових витрат по справі №903/811/23 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 13766 грн. 40 коп. за проведення судової експертизи. У задоволенні решти заяви про відшкодування судових витрат відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 10.04.2024 та додатковим рішенням від 23.04.2024 у справі №903/811/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.2024 року та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/811/23 повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" про стягнення заборгованості, в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати (том 2, а.с. 103-114).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено наступну колегію суддів для розгляду справи: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. суддя Павлюк І.Ю.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №903/811/23/3158/24 від 10.05.24 витребувано матеріали справи №903/811/23 з Господарського суду Волинської області. 17.05.24 матеріали справи №903/811/23 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі № 903/811/23. Призначено розгляд апеляційної скарги 11.06.2024 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1.

28.05.24 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Із підстав висвітлених у відзиві, відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін (том 2, а.с. 124-137).

05.06.24 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" до суду апеляційної інстанції надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (том 2, а.с. 138-140).

11.06.24 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про призначення експертизи (том 2, а.с. 147-153).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" про призначення судової експертизи - задоволено. Призначено у справі №903/811/23 судову експертизу, проведення якої доручено Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертизи поставлено наступні питання: "Чи співпадають відтиски печатки ТОВ "Мустанг Транс", проставлені на видаткових накладних №146 від 01.02.2023, № 168 від 07.02.2023, № 186 від 10.02.2023, товарно-транспортних накладних від 01.02.2023, 07.02.2023, 10.02.2023 та довіреності № 1 від 06.02.2023 та чи виконанні вони однією печаткою?". Попереджено судових експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України) та відмову без поважних причини від виконання покладених на експерта обов`язків (ст. 385 КК України). Витрати по оплаті вартості проведення судової експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд". Апеляційне провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи та/або повернення матеріалів справи №903/811/23 до Північно-західного апеляційного господарського суду. Копію ухвали направлено учасникам справи та Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Матеріали справи №903/811/23 направлено Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

31.07.24 від Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов лист про направлення повідомлення. У листі від експертної установи вказано, що виконання даної експертизи розпочнеться після проведення оплати, згідно рахунку-фактури, а у разі проведення оплати, експертна установа прохала надіслати на їхню адресу копію підтверджуючих документів, які підтвердять проведення оплати за експертизу. Також до зазначеного листа приєднано рахунок-фактура №142 від 19.07.24 згідно якої слід провести оплату за проведення експертизи (том 2, а.с. 164-166).

У зв`язку з відпусткою головуючої судді Розізнаної І.В. та суддів членів-колегії Павлюк І.Ю. та Грязнова В.В., секретарем судової палати №2 Гудак А.В. направлено лист №903/811/23/5256/24 від 02.08.24 Товариству з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" та Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, у якому повідомлялось про наявність рахунку-фактури №142 від 19.07.2024 згідно якого позивачу слід провести оплату за проведення судової експертизи у справі №903/811/23 (том 2, а.с. 167).

12.08.24 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно даного повідомлення вбачається, що Рівненський науково-дослідний експертно-криміналістичний центру МВС України отримало повідомлення 09.08.24 (том 1, а.с. 168).

05.09.24 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло повідомлення про невручення поштового повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (том 1, а.с. 169).

10.10.2024 від Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/811/23. Експертною установою складено повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/118-24/7567-ДД від 30.09.24 у зв`язку із несплатою попередньої вартості виконання експертизи, остання залишена без виконання. (том 1, а.с. 170-172).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.24 поновлено провадження у справі №903/811/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12.11.2024 об 15:45 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.

06.11.24 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про направлення матеріалів справи №903/811/23 Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи призначеної згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24 по справі № 903/811/23 (том 2, а.с. 180-190).

06.11.24 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 заяви представника позивача - Сірої А.В. та представника відповідача - Виш А.А. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення у справі №903/811/23 задоволено. Забезпечено представникам участь в судовому засіданні 12.11.24 о 15:45 год. у справі №903/811/23 в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів системи відеоконференцзв`язку.

12.11.24 в судове засідання з`явились представник позивача - Сіра А.В та представник відповідача - Виш А.А. в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів. Представники сторін повністю підтримали свої доводи та заперечення.

Згідно з ст.ст. 269,270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи, 31.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" (надалі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" (надалі відповідач, покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №3101-1 (далі договір; том 1, а.с.9-12).

Згідно з п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця в погодженні сторонами у подяку, встановленому договором, строки, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору, визначених в договорі, нафтопродукти (бензин автомобільний, дизельне паливо, газ вуглеводний скріплений) іменовані далі за текстом - "товар", кількісні та якісні характеристики якого викладені в специфікаціях (прикладених до договору), для використання товару у підприємницькій діяльності або з іншою метою, що не пов`язана з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням.

Відповідно до п. 1.2. договору, загальна кількість товару по даному договору - сумарна кількість товару по всім поставкам, здійсненим протягом строку дії договору.

Згідно з п. 3.1. договору, поставка товару здійснюється окремими партіями за письмовими заявками Покупця про готовність прийняти і оплатити товар, на підставі та в разі погодження яких, Постачальником виставляється рахунок-фактура на оплату кожної партії Товару. Номенклатура, кількість, ціна товару в партії визначається у рахунках - фактурах та видаткових накладних по поставку партії товару. Видаткові накладні підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.

Пунктом 3.3. договору сторони домовились вважати датою поставки товару дату видаткової накладної постачальника. Відповідно до п. 3.3.1. договору, сторони домовились, що постачальник зобов`язаний скласти, підписати, скріпити печаткою та передати Покупцю видаткові накладні, кожну у двох оригінальних примірниках щодо кожної поставленої партії Товару. Покупець зобов`язаний повернути постачальнику один оригінальний примірник кожної видаткової накладної, підписаний та скріплений печаткою зі свого боку, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання.

Відповідно до п. 3.4. договору, при передачі товару покупцю постачальник зобов`язаний видати товарно-транспортну накладну, та на вимогу покупця сертифікат відповідності та/або паспорт якості заводу-виробника. Представник покупця та/або перевізник покупця зобов`язаний при передачі товару підписати надані йому постачальником (перевізником Постачальника) товарно-транспортні накладні. Товар вважається поставленим (переданим) постачальником і прийнятим покупцем по якості відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів (паспорт заводу-виробника, сертифікат), та по кількості - відповідно до видаткових накладних постачальника у відповідності з вибраними умовами (базисом) поставки партії товару. (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6 договору, приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем в момент передачі партії товару: - якщо поставка партії товару здійснюється Постачальником до місця поставки (передачі), визначеного у відповідній заявці покупця, товар приймається (передається) в момент та в місці передачі його покупцю із транспортних засобів постачальника/перевізника постачальника (до зливання); - якщо поставка партії товару здійснюється на умовах самовивозу транспортом покупця (або перевізника покупця), товар приймається (передається) в момент передачі товару покупцю (перевізнику покупця) на території об`єкту (нафтобази, складу, наливного пункту, тощо) постачальника до відправлення транспортних засобів з території постачальника. Постачальник не відповідає за якість товару після зливання товару у ємності (транспортні засоби, резервуари, цистерни тощо) покупця. Усі ризики пов`язані зі збереженням (втратою, пошкодженням тощо) товару, додатковими витратами, які можуть виникнути після поставки та прийняття товару покупцем та/або перевізником покупця в порядку, визначеному цим договором, несе покупець.

Пунктом 4.1. договору визначено, що ціна на товар є договірною та визначається на кожну партію поставки товару в рахунках-фактурах постачальника та включає в себе ПДВ.

Згідно п 4.3. договору, сторони домовились, що оплата товару здійснюється покупцем на умовах попередньої оплати, у розмірі 100% (відсотків) ціни партії товару протягом 1 (одного) банківського дня з дати виставлення постачальником відповідного рахунку-фактури на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури. Сторони можуть змінити умови та порядок розрахунків додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до п.4.4 договору, покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника з зазначенням в платіжному документі призначення платежу, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ, найменування товару, номер і дату цього Договору та/або номер і дату виписки рахунку - фактури.

Пунктом 4.5. договору визначено, що датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно п. 4.6. договору, на вимогу постачальника або покупця сторонами можуть складатися та підписуватися акти звірки взаєморозрахунків, які (копії яких) передаються засобами електронного зв`язку, зокрема електронною поштою, з одночасним відправленням їх оригіналів рекомендованим листом протягом 3 (трьох) робочих днів з дати відправлення засобами електронного зв`язку. Кожна з сторін зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від іншої сторони акта звірки взаєморозрахунків, підписати його і направити іншій стороні.

Якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума грошових коштів, яка надійшла від покупця за товар: а) недостатня для оплати повної вартості відвантаженого товару - покупець протягом 2 (двох) банківських днів після підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків сплачує Постачальнику суму грошових коштів, якої не вистачає для повного розрахунку; б) перевищує вартість відвантаженого товару - постачальник повертає покупцю протягом 2 (двох) банківських днів надлишкові грошові кошти.

У разі наявності простроченої заборгованості по оплаті поставленого в рамках дії даного договору товару з боку покупця, постачальник зараховує грошові кошти, отримані в рамках Договору, незалежно від призначення платежу, спочатку на погашення існуючої простроченої заборгованості за договором, та залишок грошових коштів зараховується в рахунок оплати узгодженої між сторонами партії товару (п. 4.8. договору)

Як зазначає позивач, за умовами вищезазначеного договору позивач поставив товар відповідачу, однак останній не провів оплату за поставку, що стало підставою для звернення з позовом до місцевого господарського суду.

07.02.2023 позивачем сформовано рахунок на оплату №138 за поставку палива дизельного в кількості 25000 л. на загальну суму 1055000,00 грн з ПДВ та направлено відповідачу через електронну систему (том 1, а.с. 13).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору від 07.02.2023 він поставив на адресу відповідача товар - паливо дизельне (Е№90) в кількості 25 000 л. на загальну суму 1055000,00 з ПДВ, а відповідач прийняв вказаний товар.

На підтвердження вищезазначеного позивач посилається на те, що відповідач не оплатив товар на загальну суму 2 001 000 грн., який отримав на підставі видаткових накладних №168 від 07.02.2023 (25 000 л. на суму 1 055 000, 00 грн), №186 від 10.02.2023 (22 000 л. - 946 000, 00 грн), товаро-транспортних накладних б/н від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023 (том 1, а.с. 14,15 та 21,25 на звороті).

У зв`язку з порушенням строку оплати товару позивач заявив до стягнення з відповідача 75045,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 28470,50 грн процентів річних, 472534,63 грн пені.

Відповідач у процесі судового розгляду факт отримання товару за вказаними видатковими накладними, товаро-транспортними накладними заперечував, посилаючись на те, що позивач сфальсифікував документи на підтвердження передачі товару.

З метою встановлення вищезазначених обставин Господарським судом Волинської області від 27.10.2023 постановлено призначити у справі №903/811/23 судову почеркознавчу та технічну експертизу документів.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 10.04.24 у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 23.04.24 заяву представника відповідача ТзОВ "Мустанг Транс" про відшкодування судових витрат по справі №903/811/23 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 13766 грн. 40 коп. за проведення судової експертизи. У задоволенні решти заяви про відшкодування судових витрат відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 10.04.2024 та додатковим рішенням від 23.04.2024 у справі №903/811/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.2024 року та додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.2024 у справі №903/811/23 повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" про стягнення заборгованості, в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо поданого клопотання Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" про направлення матеріалів справи №903/811/23 Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи, призначеної ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.23 у справі №903/811/23, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Апелянт стверджує, що ним не було проведено оплату за проведення експертизи через те, що останній очікував отримати реквізити рахунку виключно через підсистему "Електронний Суд", як це передбачено статтею 6 ГПК України. До того ж поштове повідомлення, яке повернуто до суду апеляційної інстанції з відміткою "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування учасника справи. У зв`язку з вищезазначеним, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" просить повторно направити матеріали справи №903/811/23 експертній установі для проведення експертизи згідно постановленої ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.23 у справі №903/811/23.

Так, згідно ч. 11 Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України №591 від 17.07.2017, затвердженої Міністерством юстиції України 18.08.2017 за №1024/30892 (надалі Інструкція), визначено, що у випадках, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами, ініціатору призначення судової експертизи або експертного дослідження надсилається розрахунок вартості проведення судової експертизи або експертного дослідження.

Північно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що надіслання рахунку-фактури за проведення судової експертизи не передбачає його надсилання виключно за допомогою підсистеми "Електронний Суд". Сплата коштів за проведення експертизи не є іншою процесуальною дією. Перелік "інших процесуальних дій" визначено в ГПК України. Зокрема в п. 3 ч. 3 ст. 238 ГПК України визначено, що у описовій частині рішення зазначаються інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). Даний перелік не є вичерпним.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24 вчинено процесуальну дію, а саме зупинено провадження у даній справі у зв`язку з проведенням судової експертизи. У подальшому було вчинено іншу процесуальну дію ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.24 поновлено провадження у даній справі. Тобто в даному випадку надсилання копії рахунку-фактури apriori не може вважатися іншою процесуальною дією з огляду на те, що провадження у даній справі було зупинено через призначення судової експертизи, а відтак і процесуальна норма щодо надсилання документів виключно за допомогою підсистеми "Електронний Суд" в порядку ст. 6 ГПК України не вказує про те, що судом апеляційної інстанції неправомірно було направлено рахунок-фактуру поштовими засобами зв`язку.

Додатково суд апеляційної інстанції звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", що лист з повідомленням про оплату рахунку-фактури судом апеляційної інстанції було надіслано на поштову адресу, яку вказував апелянт під час подання процесуальних документів 13300, Житомирська область, Бердичівський район, м. Бердичів, вул. Руська, 8, кв. 4.

10.10.24 від Міністерства внутрішніх справ України Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/118-24/7567-ДД від 30.09.2024 у зв`язку з несплатою апелянтом проведення експертизи.

Тобто з моменту повернення матеріалів справи з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи на виконання судового акту, а саме ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24 у справі №903/811/23, проведення експертизи за цією ухвалою є неможливим. Адже провадження у даній справі поновлено у зв`язку з закінченням обставин, які унеможливлювали розгляд даної справи.

Закінчення обставин, які унеможливлювали розгляд справи, можливі не тільки через фактичне виконання вимог ухвали, на підставі якої призначено судову експертизу, але й також з причин надіслання експертом повідомлення про неможливість проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ГПК України не передбачає можливості повторного направлення матеріалів справи для проведення експертизи на підставі ухвали, щодо якої сформовано повідомлення про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з несплатою. При цьому повторне направлення матеріалів справи до експертної установи не може вважатися додатковою або повторною експертизою в силу ст. 107 ГПК України.

Окрім цього, у постановах від 14.08.20 у справі №904/2584/19 та справі 910/22873/17 від 13.01.20 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду висвітлив правову позицію, що якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

До того ж, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.18 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.20 у справі №10/249-10/19, від 15.06.20 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.21 у справі №910/16249/19, від 19.05.21 у справі №910/16033/20, від 20.07.21 у справі №916/1178/20).

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" про призначення судової експертизи - задоволено. Призначено у справі №903/811/23 судову експертизу, проведення якої доручено Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Витрати по оплаті вартості проведення судової експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд".Зупинено провадження у даній справі.

Повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/118-24/7567-ДД складено 30.09.24.

Згідно п. 11 Інструкції, строк проведення судової експертизи або експертного дослідження встановлюється директором, заступником директора ДНДЕКЦ, НДЕКЦ або керівником відповідного відділу (сектору) залежно від складності дослідження та з урахуванням завантаження фахівця і становить: до 10 днів - щодо матеріалів, які належать до категорії простих досліджень; до 30 днів - щодо матеріалів, які належать до категорії досліджень середньої складності; до 60 днів - щодо матеріалів, які належать до категорії складних досліджень; до 90 днів - щодо матеріалів, які належать до категорії досліджень особливої складності.

Тобто провадження у даній справі було зупинено більше ніж на 90 днів (на максимально можливий строк без додаткового погодження з ініціатором), при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" не вчиняло жодних дій задля того аби дізнатися про рух проведення експертизи. До того ж у позивача була наявна інформація щодо установи, яка повинна була провести дану експертизу, адже позивачем самостійно подано клопотання про призначення експертизи з проханням доручити її проведення саме Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (том 2, а.с. 149 на звороті). До того ж в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24, а саме в п. 2 резолютивної частини вказано про експертну установу, на яку було покладено обов`язок провести експертизу, а в п. 5 покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" витрати по оплаті вартості проведення судової експертизи .

У такому випадку, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач повинен був самостійно цікавитися рухом експертизи, яку він сам клопотав провести і який згідно постановленої ухвали судом апеляційної інстанції повинен здійснити оплату на виконання проведення експертизи.

Із урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заявник повинен був цікавитися рухом експертизи, однак останнім жодних дій не вчинялося задля її реального початку виконання. До того ж, ГПК України не передбачає можливості повторного надсилання матеріалів справи на виконання ухвали, стосовно якої складено повідомлення про неможливість проведення експертизи у зв`язку з несплатою коштів за проведення експертизи. Відтак колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" про направлення матеріалів справи №903/811/23 Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи, призначеної згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.23 у справі №903/811/23.

Щодо незгоди Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" з ухваленим рішенням суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ч.8 зазначеної статті).

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 зазначив: "за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, й, зокрема, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції. Разом з цим Верховний Суд звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства".

Із урахуванням правових висновків Верховного Суду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду даної справи визначальним є встановлення дійсності здійснення господарської операції. З метою встановлення зазначених обставин місцевим господарським судом було призначено почеркознавчу та технічну експертизу документів, на вирішення якої поставлено питання:

1) Чи виконаний підпис в графі "Отримав" - ОСОБА_1 на примірниках видаткових накладних №168 від 07 лютого 2023, №186 від 10 лютого 2023 доку, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" ОСОБА_1 чи іншою особою?

2) Чи виконано підпис у графі "Вантаж одержав" на примірниках товарно-транспортних накладних 07.02.2023, 10.02.2023, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" ОСОБА_1 чи іншою особою ?

3) Чи нанесено відтиски печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" на видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023, печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс"?

4) Чи виконано підпис у графі "Підпис" та у графі "Керівник ОСОБА_1 " на примірнику довіреності №1 від 06.02.2023 директором ТзОВ "Мустанг Транс" ОСОБА_1 чи іншою особою?

Згідно з висновком експерта №КСЕ-19/118-23/11891 від 02.02.2024 встановити, чи виконаний підпис у графі "Отримав" ОСОБА_1 на примірниках видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, наданих позивачем, директором ТзОВ "Мустанг Транс" ОСОБА_1 чи іншою особою не виявилось можливим по причині, вказаній в дослідницькій частині висновку.

У дослідницькій частині висновку у розділі "Почеркознавче дослідження" зазначено, що в результаті порівняльного дослідження підписів, виконаних у графі "Отримав" ОСОБА_1 на примірниках видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", із наданими зразками підписів ОСОБА_1 , в жодному з випадків не встановлено комплексу збіжних чи розбіжних ознак, необхідних для висновку в категоричній або ж вірогідній формах про наявність чи відсутність тотожності їх виконання.

Згідно з ч. 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими правилами.

Згідно з висновком експерта №КСЕ-19/118-23/11891 від 02.02.2024 встановити, чи виконаний підпис у графі "Вантаж отримав" ОСОБА_1 на примірниках товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", директором ТзОВ "Мустанг Транс" ОСОБА_1 чи іншою особою не виявилось можливим по причині, вказаній в дослідницькій частині висновку.

У дослідницькій частині висновку у розділі "Почеркознавче дослідження" зазначено, що в результаті порівняльного дослідження підписів, виконаних у графі "Вантаж одержав" на примірниках товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023, наданих позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд", із наданими зразками підписів ОСОБА_1 , в жодному з випадків не встановлено комплексу збіжних чи розбіжних ознак, необхідних для висновку в категоричній або ж вірогідній формах про наявність чи відсутність тотожності їх виконання.

Згідно з п. 3.11. договору поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023, сторони погоджують, що відвантаження товару, що поставляється згідно з умовами цього договору та видача відповідних документів на товар здійснюється постачальником уповноваженому представнику покупця на підставі належним чином оформленого доручення на отримання товару. У випадку, якщо у покупця (уповноваженого представника покупця) будуть відсутні доручення та інші документи, постачальник має право не відвантажувати замовлений та оплачений товар, а повернути грошові кошти покупцю, отримані за такий товар, протягом 2 (двох) робочих днів з дати, коли відвантаження не відбулось, при цьому штрафні санкції до постачальника застосовуватись не будуть, а покупець зобов`язаний відшкодувати всі витрати, понесені постачальником/перевізником постачальника у зв`язку з транспортуванням відповідного товару.

Позивач на підтвердження передачі товару за видатковими накладними №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023 уповноваженому представнику відповідача доказів не надав, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що відповідач видавав довіреність на отримання товару саме за цими видатковими накладними будь-якій особі.

В матеріалах справи міститься довіреність №1 від 06.02.2023, проте у цій довіреності наявне посилання на рахунок-фактуру №117 від 01.02.2023 та зазначено про отримання цінностей 31200 літрів дизельного пального. Рахунок-фактуру №117 від 01.02.2023 було виписано позивачем на оплату 31200 л. дизельного палива на суму 1 379 040,00 грн. В свою чергу 31200 літрів дизельного пального на суму 1 379 040,00 грн. було передано відповідачу на підставі видаткової накладної №146 від 01.02.2023. Товар за цією видатковою накладною прийнято відповідачем, оплачено, спір за цією поставкою між сторонами відсутній.

З огляду на наведені вище обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що довіреність №1 від 06.02.2023 не є доказом на підтвердження отримання товару уповноваженою особою відповідача саме за видатковими накладними №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що згідно висновку експерта встановлено, що в результаті порівняльного дослідження підписів, виконаних у графі "Підпис" та у графі "Керівник

---

КондисюкІ.В." на примірнику довіреності №1 від 06.02.2023 із наданими зразками підписів ОСОБА_1 , виявлено розбіжності загальних ознак, що в своїй сукупності дає підстави дійти до висновку про те, що підписи у графі "Підпис" та у графі " ОСОБА_2 на примірнику довіреності №1 від 06.02.2023 - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (том 2, а.с. 5).

До того ж, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що доводи останнього про наявність відомостей ЄДР про те, що ОСОБА_1 є директором відповідача, а відтак не повинен був оформлювати довіреність на прийняття товарно-матеріальних цінностей є безпідставними, адже наданий позивачем договір, який ним же було самостійно підписано, визначив умову прийняття відвантаженого товару, згідно якого має бути видано доручення як гарантія того аби вважати, що товар дійсно було поставлено відповідачу згідно умов договору.

Право на укладення договору (свобода договору) є гарантованим правом кожної особи, яке досягається шляхом переговорів та узгодженням конкретних умов правочину. Так як позивач самостійно надав договір поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023, у якому вказано конкретний порядок прийняття відвантаженого товару, колегією суддів апеляційної інстанції залишається незрозумілою поведінка сторони, яка в подальшому заперечує недотримання такої умови та вказує про наявність відомостей в ЄДР, які по суті стають контраргументом задля застосування пункту 3.11 наданого апелянтом договору.

Щодо позиції позивача про підтвердження факту передачі товару відповідачу з огляду на складення податкових накладних, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України 201.10 при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За фактом поставки товару позивач склав податкову накладну №23 від 07.02.2023 на суму 1055000 грн., в тому числі ПДВ 69018,69 грн., податкову накладну № №37 від 10.02.2023 на суму 946000 грн., в тому числі ПДВ 61887,85 грн., та зареєстрував їх у Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1, а.с 16-17).

За фактом складання позивачем та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №23 від 07.02.2023, №37 від 10.02.2023 відповідач відобразив у податковому обліку господарські операції з постачання ТОВ "Форсажгазоіл-Трейд" нафтопродуктів за лютий 2023 року та включив їх до складу податкового кредиту.

Проте, в подальшому ТОВ "Мустанг Транс" зменшило податковий кредит з господарської операції за виписаними ТОВ "Форсажгазоіл-Трейд" податковими накладними №23 від 07.02.2023, №37 від 10.02.2023, виключивши зі складу податкового кредиту за лютий 2023 року, що відображено у поданому 24.08.2023 до Головного управління ДПС у Волинській області уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, що підтверджується відомостями про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування, довідкою про суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредит) наступного звітного (податкового) періоду.

Статтею 192 ПК України встановлений порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту.

Відповідно до пункту 192.1. статті 192 ПК України розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19 виснувано, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Оскільки ТОВ "Мустанг Транс" в подальшому зменшило податковий кредит з господарської операції за виписаними ТОВ "Форсажгазоіл-Трейд" податковими накладними №23 від 07.02.2023, №37 від 10.02.2023, виключивши ці суми зі складу податкового кредиту за лютий 2023 року, то такі дії, за відсутності інших доказів у справі у своїй сукупності не можуть безпосередньо підтвердити реальність виникнення господарських операцій з отримання товару.

Щодо видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023 та товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023, які скріплені відтиском печатки, суд апеляційної інстанції зауважує наступне.

Згідно з висновком експерта №КСЕ-19/118-23/11891 від 02.02.2024 відтиски печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" на видаткових накладних №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, товарно-транспортних накладних від 07.02.2023, №162 від 10.02.2023 нанесені не печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс", вільні та експериментальні зразки відбитків якої надані для порівняльного дослідження.

Відповідно до п. 231.1. ст. 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Перехід права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, від одного суб`єкта господарювання до іншого вважається реалізацією пального або спирту етилового з одного акцизного складу пересувного до іншого. При цьому суб`єкт господарювання, від якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається особою, яка реалізує пальне, а суб`єкт господарювання, до якого переходить право власності на таке пальне або спирт етиловий, вважається отримувачем пального або спирту етилового.

Підтвердженням особі, яка реалізує пальне або спирт етиловий, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.

З метою отримання особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального або спирту етилового, така особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді.

Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Відповідно до пункту 231.3. статті 231 Податкового кодексу України, особа, яка ввозить/вивозить пальне або спирт етиловий на митну територію України/за межі митної території України, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації.

Судом встановлено, що позивач склав і зареєстрував акцизні накладні у Єдиному реєстрі акцизних накладних, що підтверджується копіями акцизних накладних №163 від 01.02.2023, №187 від 07.02.2023, №211 від 10.02.2023, копіями квитанцій про їх реєстрацію.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, окрім обставин оформлення первинних документів, суд має дослідити наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

До позовної заяви позивач на підтвердження факту заборгованості відповідача надав копію акту звірки за період з 01.01.2023 по 21.02.2023, згідно з яким заборгованість відповідача за договором поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023 становить 2 001 000 грн.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 зазначив, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом; акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема на підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб (позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/9004/13, 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 23.09.2021 у справі №910/866/20).

Судом встановлено, що до відзиву відповідач приєднав також копію листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" №21 від 09.03.2023, у якому відповідач повідомляє про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс" повертає видаткові накладні №168 від 07.02.2023, №186 від 10.02.2023, рахунки №148 від 09.02.2023, №138 від 07.02.2023 без підписання, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" не виконало умови договору і не поставило товар.

У листі зазначено про додатки до нього на 4 аркушах.

На підтвердження надіслання листа позивачу до матеріалів справи відповідач приєднав копію експрес-накладної "Нової пошти" від 13.03.2023.

У процесі розгляду справи представник позивача пояснив, суду, що між представниками підприємств велась переписка у мобільному додатку "Viber" щодо підписання акта та направлення його через електронну пошту, доказом чого є скриншот переписки (том 1, а.с. 81).

У постанові від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21 Верховний Суд зазначив, що надана підприємством роздруківка з електронної пошти та фотокопії листування з мобільного додатка не є належними доказами замовлення товариством товару, оскільки відсутні докази підписання цього листа електронним цифровим підписом товариства. При цьому відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації. За умовами укладеного сторонами договору погоджено чітку форму, в якій має відбуватись замовлення покупцем виробничого обладнання, а саме: письмову форму шляхом підписання специфікації до договору, а не будь-яке листування.

Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV, які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити факти укладення між сторонами договорів та їх виконання в конкретних відносинах.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що надана переписка не містить назви користувачів, які вели між собою перемовини, а відтак і встановити осіб є також неможливим. До того ж зі змісту "Добрий день. Нагадую про себе))) чекаю документи)" та подальша переписка не підтверджує жодних обставин справи, які б беззаперечно надали б змогу вказати про реальність вчинення господарських операцій між юридичними особами у даній справі.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Оцінивши в сукупності докази, надані позивачем на підтвердження доводів про передачу товару та надані докази відповідачем, які свідчать про протилежне, а також висновок експерта, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факт постачання відповідачу товару.

З огляду на зазначене, факт неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого товару за договором поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023 позивачем не доведено, а тому не підлягає задоволенню апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" про скасування рішення суду першої інстанції та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг Транс 2001000 грн. заборгованості так як наслідок 75045,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 28470,50 грн. процентів річних, 472534,63 грн. пені, з посиланням на порушення строку оплати товару, узгодженого договором поставки нафтопродуктів №3101-1 від 31.01.2023.

Підставою для скасування додаткового рішення апелянт визначив скасування основного рішення. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.24, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.24 у справі №903/811/23 слід також залишити без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" у задоволенні клопотання про направлення матеріалів справи №903/811/23 Рівненському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України для проведення експертизи, призначеної згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.24 у справі №903/811/23.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсажгазоіл-Трейд" на рішення Господарського суду Волинської області від 10.04.24 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 23.04.24 у справі №903/811/23 залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

4. Матеріали справи №903/811/23 повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "28" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.