Рішення
від 16.04.2024 по справі 904/652/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2024м. ДніпроСправа № 904/652/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Сиромятников Е.О.;

від відповідача: Попков О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (м. Бахмут Донецької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" (м. Київ)

про стягнення штрафних санкцій за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та відшкодування завданих збитків у загальному розмірі 990 555 грн. 74 коп..

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" (далі - відповідач) штрафні санкції за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та відшкодувати завдані збитки у загальному розмірі 990 555 грн. 74 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 545 936 грн. 73 коп. - неустойка;

- 209 975 грн. 67 коп. - штраф;

- 234 643 грн. 34 коп. - збитки (понесені додаткові витрати).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 в частині повного та своєчасного виконання робіт з капітального ремонту димової труби, внаслідок чого, за прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 8.2.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку за період прострочення з 11.11.2020 по 11.05.2021 у сумі 545 936 грн. 73 коп., а також, на підставі пункту 8.2.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості робіт за договором, у сумі 209 975 грн. 67 коп. Також, позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, ним були понесені додаткові витрати (у вигляді штрафу, неустойки за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, де позивач є підрядником, та судового збору по справі № 905/273/23) у загальному розмірі 234 643 грн. 34 коп. за порушення умов договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, які підлягають сплаті на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго".

Також позивач просить суд судові витрати у справі покласти на відповідача.

Крім того, в обґрунтування територіальної підсудності справи, позивач посилається на положення частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Так, у пункті 1.3. договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 сторонами було визначено, що місце виконання робіт: територія ДТЕК Криворізька ТЕС, розташована за адресою: м.Зеленодольськ, площа Енергетиків, 1.

З огляду на викладені положення процесуального закону та умови договору, позовна заява є такою, що підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 19.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 10856/24 від 05.03.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні. Крім того, відповідач просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №10963/24 від 05.03.2024), в якій він просить суд провести підготовче засідання 05.03.2024 без участі представника позивача.

У підготовче засідання 05.03.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому, судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом; також судом враховано наявність заяви позивача про проведення судового засідання без участі його представника, яке також було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.03.2024 підготовче засідання було відкладено на 02.04.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 11784/24 від 11.03.2024; вх. суду № 11782/24 від 11.03.2024), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп., посилаючись на таке:

- згідно з пунктом 1.2 договору роботи повинні бути виконані в суворій відповідальності до Технічного завдання на капітальний ремонт по проекту "Капітальний ремонт димової труби №1 з газоходами блоків №1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інв. № 010000000315/0000", що додається до договору і є його невід`ємною частиною. Відповідно до пункту 3.2 Технічного завдання відповідач повинен був проміж іншого зробити демонтаж з/б плит перекриття у кількості 74 штук та відповідно здійснити монтаж раніше демонтованих з/б плит перекриття у кількості 74 штук. Після обстеження з/б плит було встановлено, що 10 плит перекриття мають істотні дефекти, що унеможливлює їх монтаж в подальшому в суворій відповідності до Технічного завдання. Відповідач звернувся до позивача щодо з/б плит перекриття (про їх аварійний стан та неможливість їх застосування) та запропонував їх не застосовувати. Крім того було повідомлено про ускладнення у виконанні робіт у зв`язку з незупиненням роботи енергоблоків та неперенесенням діючих комунікацій. Листом від 13.11.2020 вих. № 305 позивач звернувся до АТ "ДТЕК" Дніпроенерго" (далі - замовник) з повідомленням про неможливість демонтажу з/б плит перекриття із збереженням їх стану у кількості 10 штук. Листом від 17.11.2020 вих. № 308 позивач повідомляв замовника про причини відтермінування графіку виконання робіт, а саме: не було зупинено замовником роботу енергоблоків, не було перенесено замовником діючі комунікації та було виявлено дефектність 10 з/б плит перекриття. Листом вих. № 309 позивач запропонував замовнику альтернативні рішення по виконанню демонтажу 10-ти з/б плит перекриття. Замовник листом від 19.11.2020 вих. № 1206/112 повідомив позивача про узгодження обсягу додаткових робіт з демонтажу та монтажу нових плит перекриття у кількості 10 штук. У даному листі замовник зазначив, що просить надати пакет кошторисної документації для укладення додаткової угоди до договору. Відповідно до підпункту 6.1.7 договору субпідрядник зобов`язаний негайно попередити генерального підрядника про виявлені ним, що не залежать від субпідрядника, обставини, які загрожують збереженню результатів виконуваних робіт або створюють неможливість її завершення в строк, а також призупинити виконання робіт до отримання у зв`язку з виниклими обставинами відповідних вказівок генерального підрядника. Позивач був попереджений відповідачем про виниклі обставини, що підтверджує листування між замовником та позивачем, але відповідних вказівок відповідач від позивача не отримав;

- у даному випадку відсутні підстави застосування штрафних санкцій, так як відсутня вина відповідача, та має місце прострочення кредитора;

- у даному випадку відповідач діяв виключно відповідно до умов договору;

- щодо строків позовної давності, то, як вбачається з позовної заяви, строк виконання відповідачем договірних зобов`язань завершився 31.10.2020, саме з цієї дати позивач нараховує відповідачу штраф у розмірі 7% від вартості робіт за договором та нараховує неустойку з 11.11.2020 у розмірі 0,1% від вартості робіт за кожен день протягом 6-ти місяців. Відповідач вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності та просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності;

- відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення штрафу у розмірі 209 975 грн. 63 коп. та стягнення неустойки у розмірі 545 936 грн. 73 коп.;

- аргументуючи вимоги про стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем за результатами розгляду справи № 905/273/23, позивач не надав жодного доказу на підтвердження понесених витрат, оскільки наявність самого рішення не є доказом того, що позивач сплатив замовнику кошти за рішенням суду.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 12873/24 від 14.03.2024), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- строк дії договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 не продовжувався, а відповідно, ТОВ "БК "Екобудінвест" мав виконати всі роботи за вказаним договором не пізніше 31.10.2020. У свою чергу, відповідачем до відзиву на позовну заяву не було додано жодних доказів того, що строк виконання робіт за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 продовжувався, а виконання обов`язків відповідача було відтерміновано;

- листування не може свідчити про те, що відповідач у будь-який спосіб повідомляв позивача про необхідність перенесення строків виконання робіт, оскільки листування між позивачем та "ДТЕК" Дніпроенерго" здійснювалось після того, як відповідач вже прострочив виконання своїх обов`язків. Додане відповідачем листування ТОВ "Донбудмонтаж-2015" та "ДТЕК" Дніпроенерго" відбулося у листопаді 2020 року (що підтверджується датою вищезазначеного листа), а ТОВ "БК "Екобудінвест", у відповідності до пункту 3.1. договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 мав завершити весь комплекс робіт у строк до 31.10.2020. Отже, листування відбувалось вже після прострочення виконання своїх обов`язків відповідачем. Таким чином, відповідачем до відзиву не було додано жодного доказу того, що він звертався до позивача з попередженням про необхідність виконання додаткових робіт, а відповідно про необхідність перегляду термінів виконання робіт, встановлених у пункті 3.1. договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020. Крім того, не додано і доказів узгодження між позивачем та відповідачем продовження строку виконання робіт субпідряду. За таких обставин твердження відповідача про можливість застосування до спірних правовідносин статті 613 та частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України не підтверджено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами;

- позивач нараховує відповідачу штраф за невиконання всіх робіт субпідряду у строк до 31.10.2020, а також нараховує неустойку за період з 11.11.2020 по 11.05.2021. При цьому, позовна заява була подана до Господарського суду Дніпропетровської області 15.02.2024, а отже - в межах строку позовної давності, з урахуванням його продовження на час дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19;

- ТОВ "Донбудмонтаж-2015" направив на ім`я АТ "ДТЕК" Дніпроенерго" листи від 17.11.2020 № 308 та від 17.11.2020 № 309, за змістом яких повідомляло про зміщення термінів виконання робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, а також повідомляло про необхідність проведення додаткових робіт та надавало альтернативні варіанти рішень щодо демонтажу залізобетонних плит перекриття. Вказані дії позивача були спрямовані на продовження строку виконання робіт, з метою уникнення штрафних санкцій, які могли бути покладені АТ "ДТЕК" Дніпроенерго" на позивача, через несвоєчасне виконання субпідрядником робіт;

- 19.11.2020 АТ "ДТЕК" Дніпроенерго" надіслало ТОВ "Донбудмонтаж-2015" лист від 19.11.2020 № 1206/112, відповідно до якого погодило виконання додаткових робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 та запитувало відповідні документи. У подальшому, строк виконання робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 продовжувався до 24.09.2021, що підтверджується листом ВП "Криворізька ТЕС" АТ "ДТЕК" Дніпроенерго" від 18.10.2021 вих. № 1460/112. При цьому, позивач повторно наголошує, що строк виконання робіт за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 сторонами не продовжувався, а ТОВ "БК "Екобудінвест" не зверталось до ТОВ "Донбудмонтаж-2015" з питанням щодо продовження терміну виконання робіт субпідряду. Отже, ТОВ "БК "Екобудінвест" зі свого боку не вчинило жодних дій, спрямованих на усунення можливості виникнення збитків;

- позивачем було укладено з відповідачем договір субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 з метою виконання власних договірних зобов`язань за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, що підтверджується наступним: договір субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та договір № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 передбачають виконання робіт по однаковому проекту, однаковому технічному завданню, а самі роботи мали здійснюватись за одним і тим же місцем виконання робіт (вказані норми встановлені пунктами 1.1.-1.3. вказаних договорів, а самі додатки № 1, 2, 3 до вказаних договорів містять фактично ідентичну інформацію). Роботи у відповідності до договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 мали бути виконані у строк до 31.10.2020 (пункт 3.1. вказаних договорів; при цьому, варто відмітити, що в подальшому строки виконання робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 продовжуватись, а за договором субпідряду №1/05 від 19.06.2020 не продовжувались). Договірна ціна за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 складала 2 999 652 грн. 36 коп. (пункт 5.1. вказаних договорів), при цьому, варто відзначити, що пункт 5.2. договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 встановлював, що послуги генпідряду становлять 5% від договірної ціни. Різниця у вартості виконаних ТОВ "БК "Екобудінвест" робіт та вартістю переданих позивачем АТ "ДТЕК" Дніпроенерго" робіт пояснюється тим, що під час виконання робіт субпідряду, ТОВ "БК "Екобудінвест" використовував автомобільний кран ТОВ "Донбудмонтаж-2015", а відповідно, вартість роботи автомобільного крану не зараховувалась до вартості виконаних ТОВ "БК "Екобудінвест" робіт;

- самим відповідачем до відзиву на позовну заяву були додані листи ТОВ "Донбудмонтаж-2015" від 13.11.2020 № 305 та від 17.11.2020 № 308, а також лист від ВП "Криворізька ТЕС" АТ "ДТЕК Дніпроенерго" від 19.11.2020 № 1206/112, в яких чітко зазначено, що вони стосуються виконання робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020. Отже, твердження відповідача про непов`язаність збитків за договором підряду із його діями чи бездіяльністю щодо виконання договору субпідряда є такими, що суперечать іншим його твердженням про необхідність врахування листування між АТ "ДТЕК" Дніпроенерго" та ТОВ "Донбудмонтаж-2015" під час вирішення цієї справи.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 16087/24 від 02.04.2024), в якій він просить суд зменшити штраф у розмірі 209 975 грн. 63 коп. та неустойку у розмірі 545 936 грн. 73 коп. на 90% від заявленої позивачем суми, посилаючись на таке:

- закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах;

- чинне законодавство не містить будь-яких алгоритмів зменшення судом розміру штрафних санкцій і визначення максимального розміру такого зменшення, разом з тим відповідач просить суд прийняти до уваги, що позивачем не доведено понесення ним збитків у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань, в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем суми за рішенням суду по справі № 905/273/23, обсяг відповідальності не є розумним з огляду на непропорційність наслідкам правопорушення, розмір санкцій перевищує обсяг прибутковості договору та те , що відповідач вживав заходів до виконання зобов`язання, про що зазначено у відзиві на позовну заяву. Правові висновки щодо можливості суду зменшити розмір штрафних санкцій та підстави для такого зменшення викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 902/129/21 та від 30.03.2021 у справі № 902/538/18.

У підготовче засідання 02.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представники позивача та відповідача повідомили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 02.04.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 02.04.2024 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.04.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення щодо зменшення розміру неустойки та штрафу (вх. суду № 18363/24від 12.04.2024), в яких він просить суд у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру неустойки та штрафу відмовити, посилаючись на таке:

- ТОВ "Донбудмонтаж-2015" дійсно має обов`язок сплатити АТ "ДТЕК Дніпроенерго" грошові кошти у загальному розмірі 234 643 грн. 34 коп. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2023 по справі № 905/273/23. Додатково позивач звертає увагу на факт того, що 16.02.2024 ним платіжною інструкцією № 215 від 16.02.2024 було сплачено АТ "ДТЕК Дніпроенерго" грошові кошти на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2023 по справі № 905/273/23 у загальному розмірі 50 000 грн. 00 коп. Наведене додатково підтверджує факт реального понесення позивачем збитків в межах справи № 905/273/23, через неналежне виконання відповідачем його обов`язків згідно з договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 (далі - договір субпідряду);

- позивач зазначає, що відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на ненастання господарського правопорушення через неналежне виконання ТОВ "БК "Екобудінвест" умов договору субпідряду, що детально описано у відповіді на відзив на позовну заяву;

- позивач скорочено наводить фактичні обставини справи, які підтверджують що відповідач не вжив жодних дій спрямованих на усунення/унеможливлення порушення умов договору субпідряду: в матеріалах справи відсутні докази продовження строку виконання робіт за договором субпідряду; в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач повідомляв позивача про необхідність продовження строку виконання робіт за договором субпідряду; додане відповідачем до відзиву листування між ТОВ "Донбудмонтаж-2015" та АТ "ДТЕК Дніпроенерго" відбувалось вже після того, як сплив строк виконання відповідачем всіх робіт за договором субпідряду; відповідач ніяким чином не відреагував на лист позивача від 19.10.2021 вих. № 333, яким останній повідомляв ТОВ "БК "Екобудінвест" про те, що через несвоєчасне виконання відповідачем обов`язків за Договором субпідряду АТ "ДТЕК Дніпроенерго" розпочало претензійну роботу по договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, та просив відповідача повідомити про причину невиконання зобов`язань останнього у рамках договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та про прийняті заходи для вирішення даної ситуації;

- сторонами договору субпідряду було добровільно узгоджено положення пункту 8.2. договору субпідряду, яким було чітко встановлено відповідальність субпідрядника за порушення терміну виконання робіт;

- посилання відповідача на те, що встановлений пунктом 8.2. договору субпідряду розмір штрафу та неустойки не є розумним та перевищує прибутковість суперечить попереднім діям ТОВ "БК "Екобудінвест", який узгодив встановлення у пункті 8.2. договору субпідряду саме такого розміру штрафу та неустойки, а в подальшому під час виконання робіт субпідряду не вживав жодних дій, направлених на продовження договірного строку їх виконання;

- додатково позивач звертає увагу суду на положення пункту 8.2. та пункту 8.3. договору субпідряду, а саме: у пункті 8.2. договору субпідряду сторони узгодили види та розміри відповідальності субпідрядника за несвоєчасне виконання робіт/етапу робіт; у пункті 8.3. договору субпідряду сторони узгодили, що у разі неякісного виконання субпідрядником робіт, він відшкодовує генеральному підряднику всі заподіяні збитки у повному обсязі. Тобто, сторони договору субпідряду узгодили, що неустойка та штраф сплачуються субпідрядником незалежно від того, чи нанесло несвоєчасне виконання робіт/етапу робіт збитки генеральному підряднику, в той-же час, як самі збитки відшкодовуються субпідрядником окремо. Наведеним спростовується твердження відповідача, в яких він намагається пов`язати розмір штрафних санкцій (штрафу та неустойки) з розміром збитків, який був нанесений невиконанням ним договірних зобов`язань за договором субпідряду;

- відповідач у цій ситуації повів себе недобросовісно, оскільки не вжив жодних заходів врегулювання спору (як досудового, або вже після звернення позивача до суду), не вчинив жодних дій щодо виправлення ситуації, що склалася, протягом тривалого періоду фактично ігнорував виконання своїх зобов`язань. Відповідачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів наявності виняткових обставин, які б могли свідчити про наявність підстав для зменшення неустойки. Додатково варто також зазначити, що відповідач просить зменшити розмір неустойки на 90%, при цьому не обґрунтовує чому стягнення лише 1/10 суми неустойки буде достатнім, враховуючи, що її розмір був добровільно узгоджений сторонами так само як і те, що вона стягується понад суму збитків.

У судове засідання 16.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засідання 16.04.2024 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.

У судовому засідання 16.04.2024 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 16.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору підряду/генпідряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, загальна вартість робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, допущення прострочення виконання робіт, наявність підстав для стягнення пені та штрафу за таке прострочення, а також збитків у заявлених до стягнення сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 19.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (далі - генеральний підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" (далі - субпідрядник, відповідач) був укладений договір субпідряду № 1/05 (далі - договір, а.с.57-72), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених договором, cубпідрядник зобов`язується своїми силами і на свій ризик виконати, а генеральний підрядник зобов`язується прийняти та оплатити наступні роботи: по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 з газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний № 010000000315/0000" (далі - роботи) (код робіт згідно з державним класифікатором продукції та послуг: 41,00; код робіт згідно з УКТ ЗЕД 00.00.0 - роботи ) на димова труба № 1 з газоходами блоків № 1,2 інвентаризаційний №010000000315/0000, (далі по тексту - об`єкт) відповідно до умов договору.

Відповідно до умов пункту 10.3. договору всі зміни і доповнення до договору можуть бути внесені за письмовою згодою на це обох сторін і оформляються додатковими угодами, які є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до вказаних умов, між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 від 13.07.2020 до договору, якою пункт 1.1. договору був викладений в новій редакції (а.с.93).

У пункті 10.1. договору сторони визначили, що договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, що виникли під час дії договору.

Матеріалами справи підтверджується та розділом 12 договору встановлено, що додатками до договору є:

- додаток № 1. Технічне завдання на капітальний ремонт по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 з газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний номер 010000000315/0000" (а.с.73-76);

- додаток № 2. Договірна ціна з кошторисною документацією з капітального ремонту по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 с газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний номер 010000000315/0000" (пункт 12.1.2. договору);

- додаток № 2/1. Локальний кошторис № 1 (а.с.77-91);

- додаток № 3 - Графік виконання робіт з капітального ремонту по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 з газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний номер 010000000315/0000" (а.с.92).

Доказів розірвання чи визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Судом також встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду (субпідряду), який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України, та з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків,

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Так, у розділі 5 договору сторонами були визначені умови щодо вартості робіт, суми договору та порядку розрахунків, зокрема:

- вартість робіт за договором узгоджується сторонами у договірній ціні, яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 2), і становить 2 999 652 грн. 36 коп., у тому числі ПДВ - 20% - 499 942 грн. 06 коп. Вартість робіт визначається відповідно до ДСТУ Б Д 1.1-1 діє до: 2013 "Правила визначення вартості будівництва" (пункт 5.1. договору);

- послуги генпідряду становлять 5% від договірної ціни та складають 149 982 грн. 62 коп., у тому числі ПДВ - 20% - 24 997 грн. 11 коп. (пункт 5.2. договору);

- вартість робіт включає в себе вартість необхідних для виконання робіт матеріалів та/або обладнання, інших витрат підрядника, пов`язаних з виконанням робіт відповідно до договірної ціни і кошторисної документації, що є невід`ємними частинами договору (пункт 5.3. договору);

- узгоджена сторонами відповідно до пункту 5.1. договору вартість робіт є остаточною (твердою) і може бути змінена тільки за взаємною письмовою згодою сторін в разі внесення замовником змін та/або доповнень в обсяг виконуваних робіт відповідно до пункту 2.7. договору (пункт 5.4. договору);

- сторони дійшли згоди, що фінансовими гарантіями, за договором є штрафні санкції, передбачені сторонами в розділі 8 договору (пункт 5.10. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору роботи, передбачені договором, повинні бути виконані в суворій відповідності до технічного завдання на капітальний ремонт по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька TEC, інвентаризаційний № 010000000315/0000", що додається до договору і є його невід`ємною частиною (додаток № 1).

Згідно з пунктом 1.3. договору місце виконання робіт: територія ДТЕК Криворізька ТЕС, розташована за адресою: м. Зеленодольськ, площа Енергетиків, 1.

Згідно з пунктом 11.10. договору субпідрядник гарантує, що він зобов`язується своєчасно відстежувати отримання повідомлень (викликів) від генерального підрядника по факсу, електронній пошті і несе ризик за несвоєчасність їх отримання. Сторони погодилися, що документи, які вони надсилають рекомендованим листом, вважаються поданими з дати їх відправлення однією стороною іншій за адресою, визначеною в розділі 13 договору, при цьому, документи, відправлені рекомендованим листом, вважаються отриманими субпідрядником на 10-й календарний день з дати реєстрації генеральним підрядником рекомендованого листа у відділенні поштового зв`язку або в день особистого вручення субпідряднику, визначений у документах.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

У розділі 3 договору сторонами були встановлені терміни виконання робіт, а саме:

- терміни виконання всіх робіт за договором: початок виконання робіт - протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору; закінчення виконання робіт - 31.10.2020. Роботи виконуються згідно із затвердженим сторонами графіком виконання робіт, що додається і є невід`ємною частиною договору (додаток № 3). Сторони погодили, що етапами робіт є: закупівля матеріалів, виконання будівельно-монтажних робіт (пункт 3.1. договору);

- субпідрядник повинен придбати матеріали та/або обладнання, необхідні для виконання робіт, у такі терміни, щоб не порушилися строки виконання робіт, передбачені пунктом 3.1. договору (пункт 3.2. договору);

- якщо субпідрядник своєчасно не приступив до виконання робіт або виконує роботи таким чином, що закінчення виконання робіт в термін стає явно неможливим, генеральний підрядник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору та вимагати відшкодування завданих підрядником збитків у повному обсязі (пункт 3.3. договору).

За умовами пункту 6.1. договору субпідрядник бере на себе зобов`язання, зокрема, негайно повідомити генерального підрядника про неможливість закінчення робіт в терміни, обумовлені умовами договору, як тільки субпідрядник виявить таке відхилення від графіка виконання робіт, із зазначенням причини такого відхилення і нових термінів виконання робіт (підпункт 6.1.6. договору).

Як убачається з матеріалів справи, в Графіку виконання робіт з "Капітального ремонту димової труби № 1 з газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний номер 010000000315/0000", сторонами були визначені найменування етапу робіт та тривалість виконання робіт у днях, а саме:

- капітальний ремонт залізобетонного стовбура димової труби № 1 тривалістю виконання робіт - 35 днів;

- капітальний ремонт стінового огородження нахиленої частини газоходу блоку № 2 димової труби № 1 тривалістю виконання робіт - 50 днів;

- капітальний ремонт стінового огородження прямих ділянок газоходу блока № 1 димової труби № 1. Корпус 1 "А" тривалістю виконання робіт - 15 днів;

- капітальний ремонт стінового огородження прямих ділянок газоходу блока № 1 димової труби № 1. Корпус 1 "Б" тривалістю виконання робіт - 5 днів. Всього по роботі: 105 к.д. від дати допуску до будівельної дільниці (а.с.92).

У той же час, статтею 251 Цивільного кодексу України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, судом встановлено, що граничним строком виконання робіт за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 є 31.10.2020.

Доказів внесення змін до умов договору в частині граничного строку виконання робіт за ним матеріали справи не місять.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до пункту 4.1. договору прийом виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно за актами приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3), що підписується уповноваженими представниками обох сторін. Датою завершення етапу виконаних робіт, передбаченого в графіку виконання робіт, є дата, зазначена в останньому акті приймання виконаних підрядних робіт по даному етапу (Форма КБ-2в). Акт приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) субпідрядник надає генеральному підряднику не пізніше 01-го числа місяця наступного за місяцем, в якому виконувалися роботи. Останній акт приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) за відповідним етапом надається підрядником протягом 2-х робочих днів після завершення кожного етапу виконаних робіт, передбаченого графіком виконання робіт.

Як убачається з матеріалів справи, у період з вересня 2020 року по серпень 2021 року на виконання умов договору відповідачем були частково виконані роботи, визначені у пункті 1.1. договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (а.с.94-129).

Доказів виконання робіт, визначених договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, у повному обсязі матеріали справи не містять.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що по закінченню виконання робіт на об`єкті комісією, що складається з уповноважених представників генерального підрядника і субпідрядника, здійснюється перевірка готовності об`єкту до експлуатації, за результатами якої проводиться оформлення акта готовності об`єкта до експлуатації. Повноваження кожного представника субпідрядника, який бере участь в прийманні робіт і/або складанні актів згідно з пунктами 4.1., 4.3. договору, повинні бути підтверджені оформленої відповідно до чинного законодавства України.

Також суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів складання Акту готовності об`єкта до експлуатації матеріали справи, при цьому, як позивачем так і відповідачем не заперечується факт виконання робіт за договором не у повному обсязі.

Судом також встановлено, що спірний договір субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 був укладений, зокрема позивачем, з метою виконання його зобов`язань за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, укладеним між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (підрядник), за умовами пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, передбачених договором, підрядник зобов`язується своїми силами і на свій ризик виконати, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити наступні роботи: по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 с газоходами блоків № 1,2 ТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний № 010000000315/0000" (далі - роботи) (код робіт згідно з державним класифікатором продукції та послуг: 41,00; Код робіт згідно з УКТ ЗЕД 00.00.0- роботи) на Димова труба № 1 з газоходами блоків № 1,2, інвентаризаційний № 010000000315/0000, (далі - об`єкт) відповідно до умов договору.

У пункті 10.1. договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 сторони погодили, що договір може бути скріплений печатками сторін, набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, що виникли під час дії договору.

Згідно з пунктом 1.2. договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 роботи, передбачені договором, повинні бути виконані в суворій відповідності до Технічного завдання на капітальний ремонт по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 с газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний № 010000000315/0000", що додається до договору і є його невід`ємною частиною (додаток № 1).

Відповідно до пункту 1.3. договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 місце виконання робіт: територія ДТЕК Криворізька ТЕС, розташована за адресою: м. Зеленодольськ, площа Енергетиків, 1.

За умовами пункту 2.9. договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 підрядник має право залучити до виконання робіт або частини робіт за договором субпідрядників (далі - субпідрядників). Залучення субпідрядників до виконуваних робіт здійснюється після отримання письмового дозволу замовника. Для прийняття замовником рішення про притягнення до робіт запропонованого підрядником субпідрядника, підрядник зобов`язаний надати замовнику належним чином завірену копію ліцензії субпідрядника з переліком видів робіт та інші відомості що дозволяють зробити висновки про кваліфікацію на вимогу замовника, субпідрядника. Координацію діяльності субпідрядників, а також приймання і оплату їх робіт здійснює підрядник.

У розділі 3 договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 сторонами встановлені терміни виконання робіт, зокрема:

- терміни виконання всіх робіт за договором: початок виконання робіт - протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору; закінчення виконання робіт - 31.10.2020. Роботи виконуються згідно з затвердженим сторонами графіком виконання робіт, що додається і є невід`ємною частиною договору (додаток № 3). Сторони погодили, що етапами робіт є: закупівля матеріалів, виконання будівельно-монтажних робіт (пункт 3.1. договору);

- якщо підрядник своєчасно не приступив до виконання робіт або виконує роботи таким чином, що закінчення виконання робіт в термін стає явно неможливим, замовник має право в односторонньому порядку відмовитися від договору та вимагати відшкодування завданих підрядником збитків у повному обсязі (пункт 3.3. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 вартість робіт за договором узгоджується сторонами в договірній ціна, яка є невід`ємною частиною договору (додаток № 2), і становить 2 999 652 грн. 36 коп., у тому числі ПДВ - 20% - 499 942 грн. 06 коп. вартість робіт визначається відповідно до ДСТУ Б Д 1.1-1 діє до: 2013 "правила визначення вартості будівництва".

У пункті 5.9. договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 сторони дійшли згоди, що фінансовими гарантіями, за договором є штрафні санкції, передбачені сторонами в розділі 8 договору.

Згідно з пунктом 8.2. договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 за порушення термінів виконання робіт та/або етапу робіт, обумовленого в Графіку виконання робіт до договору (пункт 3.1. договору,) підрядник несе наступну відповідальність:

- за невиконання робіт та/або етапу робіт в термін, передбачений графіком виконання робіт (пункт 3.1 договору), підрядник виплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості робіт за договором (підпункт 8.2.1. договору);

- у разі, якщо невиконання робіт та/або етапу робіт в термін, передбачений графіком виконання робіт (пункт 3.1. договору), буде понад 10календарних днів, то підрядник, починаючи з 11-го дня, додатково виплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1% від вартості робіт за договором за кожен день прострочення (пункт 8.2.2. договору).

Здійснивши аналіз умов договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 та договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, суд приходить до висновку, що обидва договори стосуються одних і тих самих робіт.

Отже заперечення відповідача в цій частині судом відхиляються. Більше того, відповідач, надаючи переписку з приводу спірних робіт між позивачем у даній справі та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго", сам посилається на те, що роботи за обома договорами є одними і тими самими, отже в цій частині допускає суперечливу поведінку.

Судом також встановлено, що з приводу неналежного виконання ТОВ "Донбудмонтаж-2015" своїх зобов`язань перед Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 Господарським судом Донецької області розглядалась справа № 905/273/23, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 29.08.2023, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" про стягнення 530 938 грн. 47 коп., у тому числі: штраф у розмірі 209 975 грн. 67 коп. та неустойка у розмірі 320 962 грн. 80 коп., - задоволено частково; зменшено розмір стягуваної суми штрафу до 90 277 грн. 43 коп. та неустойки до 137 995 грн. 50 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" 228 272 грн. 93 коп., у тому числі штраф у розмірі 90 277 грн. 43 коп. та неустойка у розмірі 137 995 грн. 50 коп., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 6 370 грн. 41 коп. (а.с.140-158).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2023 у справі №905/273/23 встановлено, зокрема, наступне:

- 15.06.2020 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (підрядник) укладено договір № 3335-ДЭ-КрТЭС, за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених договором, підрядник зобов`язався своїми силами і на свій ризик виконати, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити наступні роботи: по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 с газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний № 010000000315/0000" (роботи) (код робіт згідно з державним класифікатором продукції та послуг: 41,00; код робіт згідно з УКТ ЗЕД 00.00.0 - роботи) та димова труба № 1 з газоходами блоків № 1,2 інвентаризаційний № 010000000315/0000 (об`єкт) відповідно до умов цього договору. Місце виконання робіт: територія ДТЕК Криворізька ТЕС, розташована за адресою: м. Зеленодольськ, площа Енергетиків, 1 (пункт 1.3 договору);

- згідно з пунктом 3.1 договору термін виконання робіт за договором: початок виконання робіт протягом 10-ти календарних днів з дати підписання цього договору; закінчення виконання робіт - 31.10.2020. Роботи виконуються згідно із затвердженим сторонами графіком виконання робіт, що додається та є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 3). Сторони погодили, що етапами робіт є: закупівля матеріалів, виконання будівельно-монтажних робіт;

- відповідно до пункту 5.1 договору вартість робіт за договором узгоджується сторонами в договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2), і становить 2 999 652 грн. 36 коп., у тому числі ПДВ 20%- 499 942 грн. 06 коп. Вартість робіт визначається відповідно до ДСТУ Б.Д. 1.1-1 діє до: 2013 "Правила визначення вартості будівництва". Вартість робіт включає в себе вартість необхідних для виконання робіт матеріалів та/або обладнання, інших витрат підрядника, пов`язаних з виконанням робіт відповідно до договірної ціни і кошторисної документації, що є невід`ємними частинами цього договору (пункт 5.2 договору). Узгоджена сторонами відповідно до пункту 5.1 договору вартість робіт є остаточною (твердою) і може бути змінена тільки за взаємною письмовою згодою сторін в разі внесення замовником змін та/або доповнень в обсяг виконуваних робіт відповідно до пункту 2.7. договору (пункт 5.3 договору). Відповідно до умов договору підрядник зобов`язався виконати роботи в обсязі і в строки, передбачені умовами цього договору (пункт 6.1.1 договору), негайно повідомити замовника про неможливість закінчення робіт в терміни, обумовлені умовами цього договору, як тільки підрядник виявить таке відхилення від графіка виконання робіт, із зазначенням причини такого відхилення і нових термінів виконання робіт (пункт 6.1.6 договору), підрядник зобов`язаний негайно попередити змовника про виявлені ним, що не залежать від підрядника обставини, які загрожують збереженню результатів виконуваних робіт або створюють неможливість її завершення у строк, а також призупинити виконання робіт до отримання у зв`язку з виниклими обставинами відповідних вказівок замовника (пункт 6.1.7 договору); у свою чергу замовник зобов`язався у разі відсутності зауважень до виконаних робіт здійснювати приймання виконаних підрядником робіт і оплачувати їх відповідно до умов цього договору (пункт 6.2.3 договору);

- за змістом пункту 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої зі сторін прийнятих на себе за договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України. За умовами пункту 8.2 договору за порушення термінів виконання робіт та /або етапу робіт, обумовленого в графіку виконання робіт до цього договору (пункт 3.1. договору), Підрядник несе наступну відповідальність: - за невиконання робіт та/ або етапу робіт в термін, передбачений Графіком виконання робіт (пункт 3.1 договору), підрядник виплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості робіт за договором (пункт 8.2.1 договору); - в разі, якщо невиконання робіт та/або етапу робіт в термін, передбачений Графіком виконання робіт (пункт 3.1 цього договору), буде понад 10 календарних днів, то підрядник, починаючи з 11-го дня, додатково виплачує замовнику неустойку в розмірі 0,1% від вартості робіт за договором за кожен день прострочення (пункт 8.2.2 договору);

- як свідчать додаткові угоди № 1 від 14.09.2020 та № 2 від 20.11.2020 до договору сторони змінювали строк виконання етапів робіт, договірну ціну. Так, згідно з додатком №2.2 "Договірна ціна на будівництво Капітальний ремонт димової труби № 1 с газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний №010000000315/0000, що здійснюється у 2020 році" до договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 (у редакції додаткової угоди № 2 від 20.11.2020 до договору) договірна ціна становить 2999,25023 тис. грн. Відповідно до додатку № 3.1 "Календарний план виконання робіт по проекту "Капітальний ремонт димової труби № 1 с газоходами блоків № 1,2 ДТЕК Криворізька ТЕС, інвентаризаційний № 010000000315/0000" до договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 (у редакції додаткової угоди № 1 від 14.09.2020 до договору) капітальний ремонт залізобетонного стовбура димової труби № 1: дата початку виконання 13.07.2020, дата закінчення виконання 15.10.2020; капітальний ремонт стінового огородження нахиленої частини газоходу блоку № 2 димової труби № 1: дата початку виконання 26.10.2020, дата закінчення виконання 14.11.2020; закладення газоходів: дата початку виконання 16.10.2020, дата закінчення виконання 25.10.2020;

- Додатковими угодами № 3 від 30.12.2020, № 4 від 15.03.2021, № 5 від 21.05.2021 до договору підряду № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 переглядався строк дії договору;

- листом № 631 від 16.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" просило Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" погодити новий графік виконання робіт, кінцевою датою виконання робіт згідно якого визначено 24.09.2021, та подовжити строк дії договору до 30.09.2021, за причин: відсутності електроживлення на дільниці, про що повідомляли у листі від 17.06.2021 № 610; виявленим розкраданням інструменту субпідрядника на виділеній території замовника, лист від 18.06.2021 № 617; хворобою майстра дільниці субпідрядної організації; скрутним фінансовим станом підрядника у зв`язку із недоотримуванням грошової винагороди від замовників групи ДТЕК, що приводить до зменшення у фінансуванні робітників на об`єкті. Дана пропозиція прийнята замовником;

- згідно з Додатковою угодою № 6 від 26.07.2021 до договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 сторони дійшли взаємної згоди продовжити строк дії договору до 30.09.2021. Договір, додаткові угоди та додатки до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без зауважень;

- матеріали справи містять підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт: № 1 від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 477 946 грн. 25 коп. з ПДВ, № 2 від 01.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 174 108 грн. 11 коп., № 3 від 02.11.2020 за листопад 2020 року на суму 428 518 грн. 18 коп., № 4 від 07.12.2020 за грудень 2020 року на суму 350 067 грн. 05 коп., № 5 від 25.01.2021 за січень 2021 року на суму 148 485 грн. 41 коп., № 6 від 16.08.2021 за серпень 2021 року на суму 125 177 грн. 75 коп. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за серпень, жовтень грудень 2020 року. Загалом сторонами підписано акти на виконання договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 у розмірі 1 704 302 грн. 75 коп.;

- загалом сторонами підписано акти на виконання договору №3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 у розмірі 1 704 302 грн. 75 коп. Дана обставина визнана сторонами. Доказів виконання робіт у подальшому або у більшому обсязі не надано;

- беручи до уваги загальну вартість робіт 2 999 250 грн. 23 коп., узгоджену сторонами шляхом підписання додаткової угоди № 2 від 20.11.2020 до договору та додатку № 2.2, обсяг невиконаної частини становить 1 294 947 грн. 48 коп.

- за змістом претензії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" № 130/1523 від 26.10.2021 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" позивачем вказано, що станом на 25.10.2021 (беручи до уваги загальний зміст звернення та періоди визначені у ньому) підрядником у повному обсязі не виконано етапи робіт, зазначені в Графіку виконання робіт, який є додатком до листа №631 від 16.07.2021, посилається на порушення умов договору в частині строків виконання зобов`язання, у зв`язку з чим ним нараховано неустойку у розмірі 272 968 грн. 37 коп. Факт отримання даного звернення відповідач не заперечив;

- за твердженнями позивача, відповідачем (підрядником) в повному об`ємі не виконано етапи робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, зазначені в графіку виконання робіт, який є додатком до листа № 631 від 16.07.2021. Відповіді на претензію № 130/1523 від 26.10.2021 із розрахунком штрафних санкцій станом на дату її складання не отримано. Відповідачем порушено умови договору, правовим наслідком чого є настання відповідальності встановленої ним, що і застосовано позивачем: нараховано штраф у розмірі 209 975 грн. 67 коп. на підставі пункту 8.2.1 договору та неустойка у розмірі 320 962 грн. 80 коп. на підставі пункту 8.2.2 договору від вартості робіт 2 999 652 грн. 36 коп. за кожен день прострочення, період нарахування з 05.10.2021 по 19.01.2022. Несплата штрафних санкцій відповідачем зумовила позивача звернутися до суду із розглядуваним позовом з метою захисту своїх прав;

- відповідач факт порушення умов договору у приведеній частині не заперечує, визнає порушення термінів виконання робіт. При цьому вважає здійснений розрахунок штрафних санкцій таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки по-перше обчислення штрафу та пені повинно здійснюватись не від загальної вартості робіт за договором (2 999 652 грн. 36 коп.), а від вартості невиконаних робіт (1 295 349 грн. 61 коп.), по-друге розмір пені в 0,1% від 1 295 349 грн. 61 коп. є таким, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла у період з 05.10.2021 по 19.01.2022, з огляду на положення частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня має нараховуватись у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від означеної вартості невиконаних робіт. Так за його висновками стягненню підлягає штраф у розмірі 90 674 грн. 47 коп., пеня - 66 009 грн. 60 коп. Одночасно відповідачем заявлено про зменшення розміру неустойки (пені) на 90% відсотків, тобто з 66 009 грн. 60 коп. до 6 600 грн. 96 коп.; зменшення розміру штрафу на 90% відсотків, тобто з 90 674 грн. 47 коп. до 9 067 грн. 45 коп., за обставин: винних дій третіх осіб (залученого до виконання субпідрядника) у порушенні умов договору в частині виконання робіт; скрутного фінансового становища; негативного впливу збройної агресії держави-окупанта розпочатої проти України на господарську діяльність підприємства, у тому числі значні фінансово-матеріальні втрати, у зв`язку з чим стягнення штрафних санкцій є надмірним тягарем. Окрім того підприємство здійснює підтримку у допомозі Збройним Силам України. Заявлені суми є надмірними та несправедливими, також з огляду на запроваджений їх розрахунок позивачем. До того ж не доведено наявність збитків, розмір таких, які позивач зазнав через розглядуване порушення умов договору. Виходячи з висновків відповідача обґрунтованим, виправданим та справедливим є їх зменшення на 90% відсотків та стягнення у вказаному вище розмірі. Позивач проти зменшення штрафних санкцій не заперечує, розмір визначає на розсуд суду.

Враховуючи все вказане вище, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 в частині повного та своєчасного виконання робіт з капітального ремонту димової труби, внаслідок чого, за прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 8.2.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку за період прострочення з 11.11.2020 по 11.05.2021 у сумі 545 936 грн. 73 коп., а також, на підставі пункту 8.2.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості робіт за договором, у сумі 209 975 грн. 67 коп. Також, позивач зазначає, що внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, ним були понесені додаткові витрати (у вигляді штрафу, неустойки за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, де позивач є підрядником, та судового збору по справі № 905/273/23) у загальному розмірі 234 643 грн. 34 коп. за порушення умов договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, які підлягають сплаті на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго". Вказані суми позивач просить суд стягнути з відповідача. Вказане і є причиною звернення із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було встановлено судом вище, граничним строком виконання робіт за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 є 31.10.2020. Доказів внесення змін до умов договору в частині граничного строку виконання робіт за ним матеріали справи не місять.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Слід відзначити, що доказів на підтвердження повного виконання робіт за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності прострочення, шляхом надання належних доказів, не спростував.

З аналізу частини 1 статті 530, частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України вбачається, що підрядник зобов`язаний виконати підрядні роботи за завданням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду, з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, якщо такі визначено у договорі підряду.

При цьому, судом враховано, що згідно з частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора (частина 3 статті 220 Господарського кодексу України).

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною 4 статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частини 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21, підтвердив висновок щодо застосування статей 612, 613 Цивільного кодексу у підрядних правовідносинах, який було раніше викладено Верховним Судом у справах № 916/693/21, №910/2711/20, №910/6217/19, згідно із яким Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов`язання діям на його виконання у їх сукупності.

В той же час, відповідачем жодним доказом не доведено факт прострочення виконання своїх зобов`язань за спірним договором позивачем, у зв`язку з чим судом відхиляються заперечення відповідача в цій частині.

Отже, судом встановлено, що доказів виконання робіт, визначених договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, у повному обсязі матеріали справи не містять.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, у розділі 8 договору сторонами були визначені підстави відповідальності сторін і порядок вирішення спорів, зокрема:

- у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої зі сторін прийнятих на себе за договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 8.1. договору);

- за порушення термінів виконання робіт та/або етапу робіт, обумовленого в графіку виконання робіт до договору (пункт 3.1. договору,) підрядник несе наступну відповідальність (пункт 8.2. договору):

- за невиконання робіт та/або етапу робіт в термін, передбачений графіком виконання робіт (пункт 3.1 договору), субпідрядник виплачує генеральному підряднику штраф у розмірі 7% від вартості робіт за договором (підпункт 8.2.1. договору);

- у разі, якщо невиконання робіт та/або етапу робіт в термін, передбачений графіком виконання робіт (пункт 3.1 договору), буде понад 10-ти календарних днів, то субпідрядник, починаючи з 11-го дня, додатково виплачує генеральному підряднику неустойку в розмірі 0,1% від вартості робіт за договором за кожен день прострочення (підпункт 8.2.1. договору);

- у разі виникнення збитків, пов`язаних з неякісним виконанням субпідрядником робіт за договором та/або пов`язаних з постачанням субпідрядником неякісних матеріалів та/або обладнання, субпідрядник відшкодовує генеральному підряднику в повному обсязі всі заподіяні збитки (пункт 8.3. договору).

- штрафні санкції нараховуються до моменту повного виконання субпідрядником зобов`язань за договором (пункт 8.10. договору).

Враховуючи вказане, за прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 8.2.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку (яка за своєю правовою природою є пенею) за період прострочення з 11.11.2020 по 11.05.2021 у сумі 545 936 грн. 73 коп., а також, на підставі пункту 8.2.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від вартості робіт за договором, у сумі 209 975 грн. 67 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунків пені (2 999 652,36 х 0,1% х 182 = 545 936,73) та штрафу (2 999 652,36 х 7% = 209 975,67), зроблених позивачем (а.с.8-9), та встановлено, що під час їх проведення позивачем були вірно визначені загальна вартість робіт та період прострочення, арифметично розрахунки проведено також вірно.

Отже, розрахунки пені та штрафу, здійснені позивачем (а.с.8-9) визнаються судом обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

При цьому, суд зазначає, що, фактично, штрафна санкція в сумі 545 936 грн. 73 коп. є пенею, нарахованою за період прострочення з 11.11.2020 по 11.05.2021 (182 дні), оскільки правова оцінка вимогам позивача надається судом не з огляду на те, як цю штрафну санкцію назвав позивач, а враховуючи суть вказаної штрафної санкції.

Отже, фактично, внаслідок прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду, позивачем заявлені до стягнення з відповідача пеня та штраф.

Судом також враховано, що одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України .

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Судом також враховано, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 у справі № 910/7398/18.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 545 936 грн. 73 коп. та штрафу в сумі 209 975 грн. 67 коп. визнаються судом обґрунтованими.

В той же час, згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Отже, цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності. Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.

Суд об`єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:

- матеріалами справи підтверджується та сторонами під час розгляду справи судом визнавався факт того, що в процесі виконання робіт за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 відповідачем було виявлено необхідність проведення додаткових робіт (вказане вбачається також з наявних у матеріалах справи листів від 13.11.2020, 17.11.2020 та від 19.11.2020, а.с.198-201). При цьому, у даному випадку суд відзначає, що факт виконання саме договору субпідряду свідчить про те, що узгодження необхідності проведення додаткових робіт, їх обсягу, вартості та інших умов щодо додаткових робіт, потребував істотного часу, оскільки спочатку вказані обставини підлягали узгодженню між позивачем та відповідачем в межах договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, потім - між позивачем та безпосередньо замовником - Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" в межах договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, а в подальшому, знову - між позивачем та відповідачем в межах договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020. Отже, судом приймається до уваги причина порушення своїх зобов`язань відповідачем за спірним договором. При цьому, судом розцінюється критично посилання позивача на те, що надане відповідачем листування здійснювалось в листопаді 2020 року (вже після того, як відповідач допустив прострочення), з огляду на те, що вказане листування здійснювалось між позивачем та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго", отже вказаному листуванню передувало узгодження необхідності та умов виконання додаткових робіт безпосередньо між позивачем та відповідачем, що очевидно було раніше та зайняло певний час, отже не виключено, що необхідність виконання додаткових робіт з`ясувалась саме до моменту виникнення прострочення з боку відповідача. Більше того, в матеріалах справи наявні Акти приймання виконаних будівельних робіт від 01.09.2020 та від 01.10.2020 (а.с. 95-108), з яких вбачається, що частина робіт виконана відповідачем своєчасно;

- оскільки позивачем підтверджено, що майже весь обсяг робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, укладеним між позивачем та Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго", підлягав виконанню саме відповідачем за укладеним між сторонами у даній справі договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, то судом приймається до уваги факт того, що замовником - Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" були повністю погоджені, як проведення додаткових робіт, так і продовження строків виконання робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, що свідчить про поважність та об`єктивність існування причин неможливості виконання робіт у строки, які визначені, як в договорі № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, так і, відповідно, в договорі субпідряду № 1/05 від 19.06.2020;

- сам позивач під час розгляду справи № 905/273/23 посилався на те, що листом № 631 від 16.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" просило Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" погодити новий графік виконання робіт, кінцевою датою виконання робіт згідно якого визначено 24.09.2021, та подовжити строк дії договору до 30.09.2021, за причин: відсутності електроживлення на дільниці, про що повідомляли у листі від 17.06.2021 № 610; виявленим розкраданням інструменту субпідрядника на виділеній території замовника, лист від 18.06.2021 № 617; хворобою майстра дільниці субпідрядної організації (вказане вбачається з мотивувальної частини рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2023 у справі № 905/273/23, а.с.148), отже сам позивач визнавав, що вказані обставини є поважними та істотно впливають на можливість своєчасного виконання робіт за договором;

- відповідно до умов пункту 3.3. договору позивач мав право в односторонньому порядку відмовитись від договору та вимагати відшкодування завданих підрядником (відповідачем) збитків у повному обсязі, однак вказаним правом позивач не скористався, що також додатково може свідчить про об`єктивність причин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020;

- з огляду на вказані вище причини невиконання своїх зобов`язань за договором перед позивачем, а також обставини описані вище, суд приходить до висновку, що даний випадок є винятковим;

- судом також враховується поведінка відповідача під час розгляду справи судом, а саме: під час розгляду справи судом відповідач наявність прострочення не заперечував, а просив лише врахувати обставини, як зумовили неможливість виконання його зобов`язань за договором перед позивачем у встановлений договором строк;

- у даному випадку порушеним є негрошове зобов`язання, але судом також враховано, що у договорі передбачений розмір пені (0,1%), який є більший, ніж визначений законодавством за порушення грошових зобов`язань, що може додатково свідчити про необхідність оцінки судом адекватності розрахованої пені за таким договором;

- в матеріалах справи відсутні докази завдання позивачу збитків, внаслідок допущеного відповідачем порушення; відомостей щодо наявності інших невідворотних наслідків для позивача від допущеного відповідачем порушення матеріали справи також не містять;

- судом також враховано, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Тому при зменшенні розміру пені та штрафу позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

В той же час, судом також було враховано інтереси позивача та прийнято до уваги, що позивач мав правомірні очікування виконання відповідачем робіт у повному обсязі та у строки, узгоджені сторонами.

Отже, беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім описаним вище обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені та штрафу на 50%, а саме:

- пені до 272 968 грн. 37 коп. (545 936,73 - 50%);

- штрафу до 104 987 грн. 84 коп. (209 975,67 - 50%).

Таке зменшення розміру пені та штрафу суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Таким чином, клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 272 968 грн. 37 коп.; позовні вимоги щодо стягнення штрафу підлягають частковому задоволенню в сумі 104 987 грн. 84 коп.

Клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені та штрафу задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливу строку виконання.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У той же час, Законом України № 540-IX від 30.03.2020 доповнено "Прикінцеві та Перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 з 12.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та відповідний карантин був продовженим до 30.06.2023 (згідно з постановою Кабінетом Міністрів України № 383 від 25.04.2023).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Разом з тим, Законом України від 15.03.2022 №2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Отже, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину (карантин закінчився 30.06.2023) та продовжено на період дії воєнного стану, який введено 24.02.2022 і є діючим на час розгляду справи.

За таких обставин, позивачем не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення пені та штрафу.

Суд також відзначає, що платіжним інструкціям, долученим до матеріалів справи позивачем (а.с.130-137), суд не надає оцінку, оскільки факт оплати виконаних за договором робіт не входить в предмет доказування у даній справі.

Щодо вимог про стягнення збитків (додаткових витрат) в сумі 234 643 грн. 34 коп. суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи вказані вимоги, позивач посилається на те, що сума 234 643 грн. 34 коп. складається із штрафу в розмірі 90 277 грн. 43 коп., неустойки в сумі 137 995 грн. 50 коп. та судового збору в сумі 6 370 грн. 41 коп., які були стягнуті з позивача на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" рішенням Господарського суду Донецької області від 29.08.2023 у справі №905/273/23, за порушення умов договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, та які підлягають сплаті на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго". Нормативно позивач посилається на положення статей 224, 225 Господарського кодексу України. Також позивач долучив до матеріалів справи платіжну інструкцію № 215 від 16.02.2024, з якої вбачається, що на виконання вказаного судового рішення ним було сплачено на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" 50 000 грн. 00 коп.

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність не настає.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Згідно з частиною 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини.

Отже, при пред`явленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Так, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

Таким чином, доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Здійснивши аналіз умов договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, а також умов договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням відповідача за договором субпідряду і збитками в сумі 234 643 грн. 34 коп.

До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 не позбавляло можливості позивача виконати самостійно свої зобов`язання за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 перед АТ "ДТЕК Дніпроенерго", оскільки, укладаючи вказаний договір, позивач усвідомлював необхідність самостійного виконання зобов`язань за ним;

- відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У статті 44 Господарського кодексу України зазначено, що одним з принципів підприємницької діяльності є комерційний ризик;

- позивач, на власний ризик, залучив до виконання своїх зобов`язань за договором №3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 іншого виконавця - відповідача у справі, що розглядається, уклавши з ним договір субпідряду № 1/05 від 19.06.2020;

- більше того, як було встановлено судом, граничним строком для виконання робіт відповідачем за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 є 31.10.2020. В той же час, як убачається з мотивувальної частини рішення Господарського суду Донецької області від 29.08.2023 у справі № 905/273/23, граничним строком виконання робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 було 04.10.2021, оскільки неустойка на підставі пункту 8.2.1. договору № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020 Господарським судом Донецької області стягнута за період з 05.10.2021 по 19.01.2022 (а.с.153);

- таким чином, позивач, станом на 31.10.2020 був обізнаний з фактом того, що відповідачем зобов`язання за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 є 31.10.2020 не будуть виконані належним чином, та мав достатньо часу (близько одного року) як для самостійного виконання робіт за договором № 3335-ДЭ-КрТЭС від 15.06.2020, так і для залучення іншого субпідрядника.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено наявності в діях відповідача елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення збитків (понесених додаткових витрат) в розмірі 234 643 грн. 34 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

При цьому, оскільки суд зменшує розмір пені та штрафу, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 11 338 грн. 69 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" про стягнення штрафних санкцій за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та відшкодування завданих збитків у загальному розмірі 990 555 грн. 74 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" (вулиця Юрія Іллєнка, будинок 18-Б, офіс 212, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 43370223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (вулиця Садова, будинок 135, м. Бахмут, Донецька область, 84500; ідентифікаційний код 39477552) - 104 987 грн. 84 коп. - штрафу, 272 968 грн. 37 коп. - пені, 11 338 грн. 69 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 22.04.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко

Дата ухвалення рішення16.04.2024
Оприлюднено25.04.2024
Номер документу118553415
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду

Судовий реєстр по справі —904/652/24

Ухвала від 21.05.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Рішення від 01.05.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Рішення від 16.04.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 22.04.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 02.04.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 05.03.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

Ухвала від 19.02.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Фещенко Юлія Віталіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні