Рішення

від 01.05.2024 по справі 904/652/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2024м. ДніпроСправа № 904/652/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (м. Бахмут Донецької області)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (м. Бахмут Донецької області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" (м. Київ)

про стягнення штрафних санкцій за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та відшкодування завданих збитків у загальному розмірі 990 555 грн. 74 коп..

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" (далі - відповідач) штрафні санкції за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та відшкодувати завдані збитки у загальному розмірі 990 555 грн. 74 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" - 104 987 грн. 84 коп. - штрафу, 272 968 грн. 37 коп. - пені, 11 338 грн. 69 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 19731/24 від 19.04.2024), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 22.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат було прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.05.2024.

У судове засідання 01.05.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому, останні повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 22.04.2024 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронних листів, згідно з якими ухвала суду від 22.04.2024 доставлена до Електронного кабінету позивача та відповідача - 22.04.2024 (а.с. 13-14 у томі 2).

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2024 по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та вважає можливим розглянути заяву за наявними у ній матеріалами.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" штрафні санкції за договором субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 та відшкодувати завдані збитки у загальному розмірі 990 555 грн. 74 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2024 позовні вимоги задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" - 104 987 грн. 84 коп. - штрафу, 272 968 грн. 37 коп. - пені, 11 338 грн. 69 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30 000 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2023 між Адвокатським об`єднанням "Новум" (далі - об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги (далі - договір, а.с. 7-9), умовами пункту 1.1. якого визначено, що надавати правову допомогу за договором має право особа, яка є партнером об`єднання та/або адвокатом - членом об`єднання та/або особа, яка працює в об`єднанні (в тому числі на посадах адвоката, помічника адвоката, юрисконсульта) та/або адвокат, який перебуває з об`єднанням у договірних відносинах (в тому числі адвокати іншого адвокатського об`єднання залученого на договірних засадах), якщо інше не буде визначено додатковою угодою до договору або одноосібним рішенням партнера (керуючого партнера), який підписав даний договір або рішенням Ради партнерів об`єднання. Кожна особа, яка уповноважена надавати правову допомогу за договором далі іменується - адвокат об`єднання, а всі разом - адвокати об`єднання.

У пункті 10.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 2-х років з дня підписання, якщо інший строк дії не вказаний у додатковій угоді до договору. Договір може бути розірваний будь-якою із сторін достроково з попередженням іншої сторони не пізніше, ніж за один місяць до моменту такого розірвання.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що клієнт, усвідомлюючи спеціальний статус адвокатського об`єднання "Новум" та те, що порядок його діяльності та відповідальності, крім іншого, визначається нормами спеціального законодавства, доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу у формі, в обсязі та на умовах, передбачених договором, на підставі особистої позиції адвоката об`єднання, як фахівця в галузі права, в порядку, встановленому чинним законодавством. При цьому, об`єднання та адвокати об`єднання не є повноважними особами клієнта, а мають діяти саме як особи, що наділені спеціальним статусом у відповідності до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, тобто, вчиняти відповідні дії, як спеціальний суб`єкт взаємовідносин - об`єднання, фактично виступаючи у взаємовідносинах з третіми особами від свого імені та в інтересах клієнта, які полягають у наданні правової допомоги в обсягах та порядку, визначених самим адвокатом об`єднання, з урахуванням його особистих знань та кваліфікації. Вказані дії спрямовані на те, щоб їх адекватність обумовила розмір оплати за надання правової допомоги. Крім того, сторони визнають, що в рамках договору, крім повноважень, наданих вищевказаним законом, об`єднання та адвокати об`єднання не отримують саме від клієнта додаткових та будь-яких інших повноважень, які б давали підстави визначати його уповноваженою особою клієнта.

Відповідно до пункту 1.3. договору правова допомога надається у порядку та в обсязі, узгодженому між сторонами, у тому числі шляхом укладення додаткових угод до договору. У будь-якому випадку об`єднання має право без попереднього письмового погодження представляти клієнта у всіх судах України під час розгляду всіх категорій справ та у відносинах перед всіма контролюючими та правоохоронними органами, органами державної влади та місцевого самоврядування, органами державною виконавчою служби, приватними виконавцями, державними та приватними нотаріусами, арбітражними керуючими, перед фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень повноважень (в тому числі під час здійснення кримінального провадження), в тому числі і перед органами Національної поліції, Держпродспоживслужби, Міністерства охорони здоров`я України. Адвокати об`єднання мають право підписувати від імені клієнта всі процесуальні документи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими законодавчими актами без будь-яких обмежень.

Згідно з пунктом 4.1. договору за послуги, що виконуються та надаються об`єднанням, обсяг яких, передбачений у додатком до договору. Клієнт перераховує об`єднанню гонорар, погоджений сторонами в додатку до договору. Гонорар перераховується клієнтом на поточний рахунок об`єднання та/або сплачується в готівковій формі. За кожний наступний або інший етап та/або обсяг послуг сторони узгоджують подальшу оплату послуг об`єднання на підставі підписаного ними додатку до договору, який є його невід`ємною частиною.

До суми гонорару не включаються витрати на сплату судового збору та інших обов`язкових платежів, транспортні витрати, можливі представницькі виграти, необхідні для представлення інтересів клієнта, а включається лише вартість наданих об`єднання. Сторонами у додатку до договору може бути передбачено інше.

Також, 12.01.2024 сторонами була підписана додаткова угода № 3 (далі - додаткова угода № 3, а.с. 6 у томі 2) до договору про надання правової допомоги від 27.04.2023, за умовами якої сторони погодили наступне:

- предмет додаткової угоди: об`єднання представляє інтереси клієнта у суді першої інстанції під час розгляду справи за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" про стягнення штрафу та неустойки за договором субпідряду №1/05 від 19.06.2020, а також про відшкодування завданих порушенням умов договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020 збитків. Представництво інтересів клієнта в судах апеляційної та касаційної інстанцій, узгоджується сторонами додатково (пункт 1 додаткової угоди № 3);

- повноваження об`єднання та адвокатів об`єднання: всі повноваження передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Господарським процесуальним кодексом України та іншими актами законодавства, без будь-яких обмежень, в тому числі, але не виключно, з правом подання та підписання позовної заяви, відповіді на відзив, заяв, клопотань, скарг та інших документів, необхідних для надання правової допомоги, визначеної в пункті 1 даної додаткової угоди (пункт 2 додаткової угоди № 3);

- гонорар та строк його сплати: за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, клієнт сплачує не пізніше ніж 18.01.2024, гонорар об`єднанню у розмірі 30 000 грн. 00 коп. Оплата витрат на відрядження до суду першої інстанції, у випадку його знаходження поза межами міста Дніпра, та/або залучення представника з інших міст для участі у в судових засіданнях оплачується додатково. У випадку участі адвоката об`єднання у судовому засіданні у суді першої інстанції, який знаходиться поза межами міста Дніпра в режимі відеоконференції, то додаткова оплата не здійснюється. Розмір та порядок сплати гонорару за представництво інтересів клієнта в судах апеляційної та касаційної інстанцій узгоджується сторонами додатково (пункт 3 додаткової угоди № 3).

У подальшому, 17.04.2024 між Адвокатським об`єднанням "Новум" (далі - об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (далі - клієнт) був підписаний акт наданих послуг згідно з договором про надання правової допомоги від 27.04.2023 та додатковою угодою № 3 від 12.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 27.04.2023 по господарській справі № 904/652/24 в суді першої інстанції (Господарський суд Дніпропетровської області) (далі - акт наданих послуг, а.с. 10 у томі 2), за умовами якого об`єднанням був наданий клієнту наступний обсяг послуг:

1) вивчення та детальний аналіз документів, наданих клієнтом, які стосуються договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, формування та узгодження правової позиції клієнта з приводу невиконання ТОВ "БК "Екобудінсвест" умов договору субпідряду № 1/05 від 19.06.2020, а також, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви ТОВ "Донбудмонтаж-2015" до ТОВ "БК "Екобудінсвест" про стягнення неустойки та штрафу за невиконання робіт за договором субпідряду та відшкодування завданих збитків;

2) вивчення та детальний аналіз відзиву ТОВ "БК "Екобудінсвест" на позовну заяву по справі № 904/652/24, а також, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області відповіді на відзив на позовну заяву по справі № 904/652/24;

3) вивчення та детальний аналіз заяви ТОВ "БК "Екобудінсвест" про зменшення штрафу та неустойки по справі № 904/652/24, а також, складання та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заперечень проти зменшення розміру неустойки та штрафу по справі № 904/652/24;

4) участь партнера об`єднання у судових засіданнях по справі № 904/652/24.

Загальна вартість наданих послуг: 30 000 грн. 00 коп.

Також, в акті наданих послуг сторонами погоджено, що загальна вартість наданих послуг відповідає вартості за весь обсяг наданих послуг, визначений у додатковій угоді № 3 від 12.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 27.04.2023 за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції, а саме - 30 000 грн. 00 коп.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 30 000 грн. 00 коп.

У той же час, зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів, а сама справа не відноситься до складних категорій справ. Суд відзначає, що акт наданих послуг не містять деталізації витраченого адвокатом часу на надання таких послуг, що унеможливлює встановити дійсний обсяг виконаних робіт, витрати часу адвоката та їх співмірність заявленій до стягнення сумі. До того ж, враховуючи, що справа не є обтяженою великою кількістю доказів, участю великої кількості учасників судового процесу, а нарахування штрафних санкцій та розміру заявленої суми збитків не викликають особливих труднощів та додаткових зусиль для професійного адвоката, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вбачає заявлену позивачем вартість наданих послуг правової допомоги за договором завищеною. Також, під час розгляду справи була невелика кількість судових засідань (загалом 3 судових засідання, з яких адвокат брав участь у 2-х), та їх тривалість була незначною. Крім того, суд бере до уваги той факт, що дана справа, з огляду на предмет спору і характер спірних правовідносин, кількість учасників процесу, обставини, які підлягають з`ясуванню, докази, що підлягають оцінці, не належить до категорії складних.

Серед іншого, аналізуючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті наданих послуг від 17.04.2024, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 15 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Екобудінвест" (вулиця Юрія Іллєнка, будинок 18-Б, офіс 212, м. Київ, 04050; ідентифікаційний код 43370223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбудмонтаж-2015" (вулиця Садова, будинок 135, м. Бахмут, Донецька область, 84500; ідентифікаційний код 39477552) 15 000 грн. 00 коп. - частину витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 06.05.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко