Рішення

від 18.04.2024 по справі 300/208/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. справа № 300/208/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Шуліці В.А.,

за участю позивачки, представниці позивачки ОСОБА_1 ,

представників вілповідача-1 Римарука Ю.І., Савчука Я.Б.,

представника третьої особи Острижнюка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Коршівської сільської ради, Державного реєстратора ЦНАП Печеніжинської селищної ради Івано-Франківської області Чемерис Уляни Михайлівни, за участю третьої особи на стороні Коршівської сільської ради - Комунального підприємства "Сільськогосподарьке підприємство «Підзамча» Коршівської сільської ради, про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивачка-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_3 , в інтересах якої дії ОСОБА_1 , звернулися до суду з адміністративним позовом до Коршівської сільської ради (відповідач-1), Державного реєстратора ЦНАП Печеніжинської селищної ради об`єднаної територіальної громади Івано-Франківської області Чемерис Уляни Михайлівни (відповідач-2), за участю третьої особи на стороні відповідача-1 Комунального підприємства «Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради (третя особа), в якому просять:

- визнати незаконним та скасувати Рішення Коршівської сільської ради за № 101-VIII/2021 від 29.01.2021 про передачу в постійне користування земельних ділянок площею - 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076 та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075 КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради;

- визнати незаконним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права постійного користування земельних ділянок КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: номер запису про інше речове право 40601378, на земельну ділянку площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076; номер запису про інше речове право 40607948, на земельну ділянку площею 1,25 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075;

- визнати протиправною бездіяльність Коршівської сільської ради, у зв`язку із неприйняттям нею жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України на подані заяви позивачки;

- зобов`язати Коршівську сільську раду Коршівської територіальної громади розглянути заяви ОСОБА_1 , а саме: заяву від 29.12.2020, зареєстровану в книзі вхідної кореспонденції за № Ф 371 від 29.12.2020, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району Івано- Франківської області для передачі її у власність ОСОБА_1 ; заяву від 29.12.2020 (як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 ), зареєстровану в книзі вхідної кореспонденції за № Ф-372 від 29.12.2020, про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області для передачі її у власність ОСОБА_4 , на черговому засіданні сесії Коршівської сільської рали Коршівської територіальної громади та прийняти по них рішення в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України;

- стягнути з Коршівської сільської ради судові витрати, які становлять: судовий збір у сумі 3633 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн та 9000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка-1 зазначила, що 07.10.2020 звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,2830 га для себе та окремо (як законний представник) для своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 орієнтовною площею 1,2500 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5330 га (кадастровий номер 2623283400:03:021:0042).

За клопотаннями позивачки-1 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано- Франківської області було видано відповідні накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. На підставі цих наказів ТОВ «Зеніт Експерт» - розроблено два проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та здійснено погодження даних проектів відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України.

Після цього кадастровим реєстратором проведено реєстрацію цих земельних ділянок з присвоєнням кадастрових номерів - 2623283400:03:021:0076 та 2623283400:03:021:0075 відповідно.

У відповідності до норм земельного законодавства, яке діяло на час виникнення цих правовідносин, спірні земельні ділянки були передані в комунальну власність Коршівській сільській раді Коршівської територіальної громади.

29.12.2020 позивачка-1 звернулася до Коршівської сільської ради з заявами про затвердження проектів землеустрою, щодо цих земельних ділянок та передачу їх у власність для себе і (як законний представник) для малолітньої доньки ОСОБА_2 .

На пленарному засіданні 29.01.2021 відповідачем-1 відхилені проекти рішень про затвердження проектів землеустрою позивачок, як такі, що не набрали необхідної кількості голосів для прийняття рішення.

Одночасно в цей же день, відповідачем-1 прийнято рішення № 101-VIII/2021 про передачу в постійне користування спірних земельних ділянок Комунальному підприємству Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради, з подальшою реєстрацією їх державним реєстратором Печеніжинської селищної ради ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номера запису відповідно 40601378 та 40607948).

Позивачка-1 вважає прийняті рішення відповідачами протиправними, просить їх скасувати та зобов`язати Коршівську сільську раду, яка допустила протиправну бездіяльність, повторно розглянути заяви позивачів від 29.12.2020 та прийняти рішення в порядку статті 118 Земельного кодексу України.

Представник відповідача-1 надав до суду відзив, де вказав, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування», одним із принципів місцевого самоврядування є колегіальність.

Згідно із частинами 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Листами Коршівської сільської ради від 25.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено, що на засіданні 29.01.2021 було розглянуто проекти рішень про затвердження проектів землеустрою гр.гр. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які не набрали необхідної кількості голосів для прийняття рішення, а тому вважаються відхиленими, що відповідає п. 8.16 Регламенту Коршівської сільської ради VIII демократичного скликання від 17.12.2020. Проект рішення, який не отримав необхідної кількості голосів на свою підтримку, вважається відхиленим та не викладається у формі окремого документу про відмову в задоволенні відповідної вимоги, заяви чи клопотання, а такий результат фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.

Оскільки в силу положень статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передача земельної ділянки комунальної власності у приватну власність здійснюється за рішенням ради, то Коршівська сільська рада має виключну компетенцію та дискреційні повноваження у прийнятті рішення по вказаному питанню, які суд підміняти не вправі, про що свідчить як практика національних судів, так і практика Європейського суду з прав людини.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, представник відповідача-1 вважає, що ця вимога не може бути задоволена, оскільки така допомога надавалася поза межам розгляду цієї справи, про що свідчать надані позивачкою документи.

В зв`язку з цим, представник відповідача-1 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивачка-1 надала відповідь на відзив, де підтвердила правову позицію, викладену в позові.

Відповідачка-2 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Ухвалою суду від 29.01.2024 провадження у справі відкрито, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження закрито 11.04.2024, призначено розгляд справи по суті на 17.04.2024.

При розгляді справи по суті 17.04.2024 позивачка-1 наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, указаних в позові та відповіді на відзив. Представник відповідача-1 заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Представник третьої особи підтримав правову позицію відповідача-1.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, 07.10.2020 звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,2830 га для себе та окремо для своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 орієнтовною площею 1,2500 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5330 га (кадастровий номер 2623283400:03:021:0042).

За клопотаннями позивачки-1 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано- Франківської області було видано:

-Наказ від 05.11.2020 за № 9-1616/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2830 га за рахунокземельноїділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5330 га кадастровий номер 2623283400:03:021:0042, яка розташована за межами населеного пункту с. Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району, з подальшою передачею її у власність для ведення особистого селянського господарства, та здійснити поділ цієї земельної ділянки площею 2,5330 (кадастровий номер 2623283400:03:021:0042);

-Наказ від 05.11.2020 за № 9-1615/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2500 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5330 га кадастровий номер 2623283400:03:021:0042, яка розташована за межами населеного пункту с.Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району, з подальшою передачею її у власність для ведення особистого селянського господарства та здійснити поділ цієї земельної ділянки площею 2,5330 га (кадастровий номер 2623283400:03:021:0042).

На підставі вказаних Наказів, укладених договорів та завдання на виконання робіт, ТОВ «Зеніт Експерт» - розроблено два проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та здійснено їх погодження в порядку статті ст.186-1 Земельного кодексу України.

У відповідності з Законом України «Про Державний земельний кадастр», постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», кадастровим реєстратором проведено реєстрацію земельних ділянок: площею 1,2830 га та присвоєно їй кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, площею 1,2500 га -кадастровий номер 2623283400:03:021:0075.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності, вказані земельні ділянки, були передані в комунальну власність Коршівської сільської ради.

29.12.2020 позивачка-1 звернулася до Коршівської сільської ради з:

-заявою про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області та передачу земельної ділянки їй у власність;

-заявою (як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 ) про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області та передачу її у власність ОСОБА_4 .

На пленарному засіданні сесії Коршівської сільскої ради демократичного скликання 29.01.2021 розглянуто проекти рішень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами с.Лісна Слобідка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і, як такі що не набрали необхідної кількості голосів для прийняття рішення, були відхилені. Такі відхилення занесені до протоколу пленарного засідання і трактовані сільською радою «як відмова у зв`язку з недоцільністю».

В цей же день відповідачем прийнято рішення № 101-VIII/2021 про передачу в постійне користування земельних ділянок площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, Комунальному підприємству Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради.

На підставі рішення Коршівської сільської ради № 101-VIII/2021 від 29.01.2021 державним реєстратором Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_5 , 15.02.2021 право постійного користування вказаними земельними ділянками зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номера запису відповідно 40601378 та 40607948).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача, а також вважаючи, що Коршівською сільською радою допущена протиправна бездіяльність щодо затвердження відносно неї та її малолітньої дитини проектів землеустрою, позивачка-1 звернулася до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися в цій справі, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21.05.1997 за №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 59 Закону №280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

У відповідності до підпунктів 9, 10 пункту б частини 1 статті 33 Закону №280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Частиною 1 статті 3 Земельного Кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Положення Земельного кодексу України застосовуються в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами в рамках цієї справи.

Відповідно до пунктів а - в частини 1 статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 122 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Згідно з частиною 1 вищезазначеної статті сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що в силу приписів Закону №280/97-ВР та ЗК України відповідач наділений виключною компетенцією щодо передачі земельних ділянок територіальних громад у власність чи користування громадян та юридичних осіб, вказані питання вирішує на сесіях ради, акти приймає у формі рішень.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регулюється положеннями ст.118 ЗК України.

Згідно частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленомустаттею 186-1цього Кодексу (частини 7, 8 статті 118 ЗК України).

Відповідно до частини 1 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності… підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи (частина 6 статті 186-1 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивноговисновкутакої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини 9, 11 статті 118 ЗК України).

Аналіз наведених норм свідчить, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1)подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2)отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3)після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4)здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5)подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18.

Судом встановлено та підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи, що позивачками дотримана процедура, яка передбачена діючим законодавством для отримання безоплатно у власність громадянами земельних ділянок комунальної власності.

Так, ОСОБА_1 відносно себе і, як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_2 , отримала дозвіл на розробку проектів землеустрою спірних земельних ділянок, уклала договори на розробку проектів із проектною організацією, яка розробила такі проекти, оплатила відповідні роботи. За заявами позивачки проведено реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрових номерів. У зв`язку із цим, позивачка мала законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельних ділянок для себе та своєї малолітньої доньки.

Суд наголошує, що проекти землеустрою по відведенню спірних земельних ділянок у власність погоджені в установленому ст.186-1 ЗК України порядку (проекти землеустрою наявні в матеріалах справи).

Судом неодноразово, зокрема в постановах від 30.08.2018 у справі № 817/586/17, від 19.06.2018 у справі № 816/1920/17, від 18.10.2018 у справі № 1976/17, від 06.03.2019 у справі № 1640/2594/18 висловлювались правові позиції щодо обов`язковості затвердження проекту землеустрою, який погоджений у встановленому законом порядку.

Як вже зазначалося, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради (стаття 59 Закону №280/97-ВР).

Отже, за результатами розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою відповідний орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти мотивоване рішення в порядку передбаченому п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В ході розгляду справи встановлено, що за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 від 29.12.2020 рішення про затвердження проектів землеустрою чи відмову у затвердженні таких проектів з мотивами відмови на засідання ради не приймалися.

Неприйняття по заявах позивачки мотивованих рішень, у відповідності до норм діючого законодавства, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

На думку суду належним способом захисту прав позивачок буде зобов`язання Коршівської сільської ради розглянути заяву від 29.12.2020 ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076 та заяву від 29.12.2020 ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для ведення особистого селянського господарства та прийняти по них рішення в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

Що стосується Рішення Коршівської сільської ради № 101-VIII/2021 від 29.01.2021 про передачу в постійне користування спірних земельних ділянок площею - 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076 та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075 КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради суд зазначає таке.

Відповідно до протоколу засідання сесії Коршівської сільскої ради демократичного скликання 29.01.2021, в день розгляду питання про затвердження проектів землеустрою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , головою постійної депутатської комісії з питань земельних відносин запропоновано внести зміни до порядку денного роботи сесії, додавши ще одне земельне питання: «Про надання у постійне користування земельних ділянок КП «Сільськогосподарське підприємство «Підзамче» Коршівської сільської ради». При цьому, ані розмірів, ані кадастрових номерів, ані місця розташування земельних ділянок не вказано. Зміни депутатами були затверджені. Суд акцентує увагу, що вказане питання включено до порядку денного під №11, тоді як питання про затвердження проектів землеустрою на ці ж земельні ділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в порядку денному стояло під номерами 26 і 27 відповідно. Рішення про надання земельних ділянок третій особі було прийнято.

В судовому засіданні представник відповідача-1 не міг пояснити, чи доводилася інформація депутатам про те, що на ці земельні ділянки претендують позивачі, які до цього розробили і погодили проекти землеустрою і питання щодо їх затвердження включені до порядку денного сесії під №№ 26, 27. Не вказано цієї інформації і в протоколі засідання сесії.

Після прийняття рішення про надання у постійне користування спірних земельних ділянок Комунальному підприємству «Сільськогосподарське підприємство Підзамча питання про затвердження проектів землеустрою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 були відхилені, як такі, що не набрали необхідної кількості голосів для прийняття рішення.

З цього приводу суд вважає за доцільне навести позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 по справі № 688/2908/16-ц у подібних правовідносинах.

Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

Тим більше, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

На думку суду, відповідач-1, відхилюючи питання затвердження проектів землеустрою позивачкам, діяв протиправно та недобросовісно, на відміну від позивачок, які здійснили всі необхідні дії, у відповідності до норм діючого законодавства, для формування земельних ділянок, на які раніше ніхто не претендував, з метою подальшого отримання їх у власність.

Таким чином, Рішення Коршівської сільської ради за № 101-VIII/2021 від 29.01.2021 про передачу в постійне користування земельних ділянок площею - 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076 та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075 КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради, як протиправне, слід скасувати.

Що стосується скасування запису про проведену державну реєстрацію права постійного користування спірних земельних ділянок КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то суд зазначає таке.

В постанові від 28.11.2018 Велика Палата Верховного суду у справі № 490/5986/17-ц надала роз`яснення критеріям розмежування судової юрисдикції, вказавши, що «якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором».

Отже, питання скасування запису державної реєстрації права постійного користування спірних земельних ділянок необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, в цій частині позовних вимог провадження необхідно закрити.

В позовній заяві позивачк-1 просить стягнути з Коршівської сільської ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн та 9 000 грн, а також судовий збір в розмірі 3633 грн.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).

Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01) Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Окрім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18 Верховний Суд висловив думку, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи. Витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат, тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, належіть оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Аналізуючи докази, надані позивачами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та фактичні обставини справи, суд зазначає, що сума витрат є значно завищеною.

Так, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачка-1 надала до матеріалів справи документи за 2022 - 2024 роки, а саме:

-довідку про розрахунок витрат на правничу допомогу від 16.05.2022;

-акт виконаних робіт від 16.05.2022;

-копію договору про надання правничої допомоги від 14.01.2021

-акт виконаних робіт від 09.01.2024.

Як слідує з вказаних документів, правнича допомога надавалася ОСОБА_1 у цивільній справі № 344/3244/21. Зокрема, довідка про розрахунок витрат на правничу допомогу від 16.05.2022 на суму 15630,3 грн стосується розгляду цивільної справи № 344/3244/21; в акті виконаних робіт від 09.01.2024 разом із первісною консультацією, аналізом судової практики, підготовкою адміністративного позову вказано робота по внесенню апеляції по цій справі.

Отже, суд вважає, що більша частина правничої допомоги надавалося позивачці поза межами справи, яка розглядається.

Виходячи з вищенаведеного, аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, суд вважає, що розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу адвоката складає сума 2000 грн.

Крім того, при подачі позову позивачкою сплачено суму 3633,60 грн. Із чотирьох заявлених позовних вимог судом задоволено три. Отже, стягненню належить 2725,20 грн (3633,60:4*3=2725,20), а всього судових витрат в розмірі 4725,20 грн.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів сторін в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд переконаний про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачі свої позовні вимоги підтвердили належними та допустимими доказами, натомість відповідіч-1 не довів суду правомірність своїх рішень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Коршівської сільської ради від 29.01.2021 № 101-VIII/2021 про передачу в постійне користування земельних ділянок площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, Комунальному підприємству Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради.

Визнати протиправною бездіяльність Коршівської сільської ради у зв`язку із неприйняттям рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, по заявах позивачів від 29.12.2020 №№ Ф-371, Ф-372 про затвердження проектів землеустрою по земельних ділянках з кадастровими номерами 2623283400:03:021:0076 та 2623283400:03:021:0075.

Зобов`язати Коршівську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2020 № Ф-371 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, для передачі її у власність ОСОБА_1 , та заяву ОСОБА_1 (як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 ) від 29.12.2020 № Ф-372 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для передачі її у власність ОСОБА_4 , на черговому засіданні сесії Коршівської сільської ради, та прийняти по них рішення в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з Коршівської сільської ради (вул. Шевченка, буд. 23, с. Коршів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78240) судові витрати в розмірі 4725,20 (чотири тисячі сімсот двадцять п`ять) грн 20 коп за рахунок її бюджетних асигнувань.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права постійного користування земельних ділянок кадастрові номери 2623283400:03:021:0076 та 2623283400:03:021:0075 за Комунальним підприємством Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно провадження у справі закрити, оскільки справу необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.

Повний текст рішення складено 19.04.2024.