Постанова

від 16.07.2024 по справі 300/208/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий суддя у першій інстанції: Гомельчук С.В.

16 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/208/24 пров. № А/857/12708/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого судді:Бруновської Н.В.

суддів:Запотічного І.І., Хобор Р.Б.,

за участю секретаря судового засідання:Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коршівської сільської ради на Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 300/208/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Коршівської сільської ради, Державного реєстратора ЦНАП Печеніжинської селищної ради Івано-Франківської області Чемерис Уляни Михайлівни, за участю третьої особи на стороні Коршівської сільської ради - Комунального підприємства "Сільськогосподарьке підприємство «Підзамча» Коршівської сільської ради, про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до Коршівської сільської ради, Державного реєстратора ЦНАП Печеніжинської селищної ради об`єднаної територіальної громади Івано-Франківської області ОСОБА_3 , в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Коршівської сільської ради за № 101-VIII/2021 від 29.01.2021р. про передачу в постійне користування земельних ділянок площею - 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076 та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075 КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради;

- визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права постійного користування земельних ділянок КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: номер запису про інше речове право 40601378, на земельну ділянку площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076; номер запису про інше речове право 40607948, на земельну ділянку площею 1,25 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075;

- визнати протиправною бездіяльність Коршівської сільської ради, у зв`язку із неприйняттям жодного з тих рішень, які передбачені ст.118 ЗК України на подані заяви позивачки;

- зобов`язати Коршівську сільську раду розглянути заяви ОСОБА_1 , а саме: заяву від 29.12.2020р., яка зареєстрована в книзі вхідної кореспонденції за № Ф 371 від 29.12.2020р., про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області для передачі її у власність ОСОБА_1 ; заяву від 29.12.2020р. (як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 ), яка зареєстрована в книзі вхідної кореспонденції № Ф-372 від 29.12.2020р., про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області для передачі її у власність ОСОБА_2 , на черговому засіданні сесії Коршівської сільської рали Коршівської територіальної громади та прийняти по них рішення в порядку, передбаченому ст.118 Земельного кодексу України;

- стягнути з Коршівської сільської ради понесені судові витрати, які становлять: судовий збір у сумі 3633 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн та 9000 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024р. позов задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував Рішення Коршівської сільської ради від 29.01.2021р. № 101-VIII/2021 про передачу в постійне користування земельних ділянок площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, Комунальному підприємству Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради.

Також суд, визнав протиправною бездіяльність Коршівської сільської ради у зв`язку із неприйняттям рішень, передбачених ст.118 ЗК України, по заявах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 29.12.2020р. № Ф-371, №Ф-372 про затвердження проектів землеустрою по земельних ділянках з кадастровими номерами 2623283400:03:021:0076 та 2623283400:03:021:0075.

Одночасно, суд першої інстанції зобов`язав Коршівську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2020р. № Ф-371 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, для передачі її у власність, та заяву ОСОБА_1 (як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 ) від 29.12.2020р. № Ф-372 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для передачі її у власність ОСОБА_2 , на черговому засіданні сесії Коршівської сільської ради, та прийняти по них рішення в порядку, передбаченому ст.118 ЗК України.

Крім того, суд стягнув на користь ОСОБА_1 з Коршівської сільської ради понесені судові витрати в розмірі 4725,20 грн. 20 коп. за рахунок її бюджетних асигнувань.

Одночасно суд першої інстанції в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування запису про державну реєстрацію права постійного користування земельних ділянок кадастрові №2623283400:03:021:0076 та №2623283400:03:021:0075 за Комунальним підприємством Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно провадження у справі закрив, оскільки справу необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, апелянт Коршівська сільська рада подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Просить суд, Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

ч.4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.10.2020р. ОСОБА_1 , в порядку ч.6 ст.118 ЗК України звернулася до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,2830 га для себе та окремо для своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 орієнтовною площею 1,2500 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5330 га (кадастровий номер 2623283400:03:021:0042).

За результатами розгляду заяв Головне управлінням Держгеокадастру в Івано- Франківської області видав:

- Наказ від 05.11.2020р. № 9-1616/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2830 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5330 га кадастровий номер 2623283400:03:021:0042, яка розташована за межами населеного пункту с. Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району, з подальшою передачею її у власність для ведення особистого селянського господарства, та здійснити поділ цієї земельної ділянки площею 2,5330 (кадастровий номер 2623283400:03:021:0042);

- Наказ від 05.11.2020р. № 9-1615/15-20-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2500 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,5330 га кадастровий номер 2623283400:03:021:0042, яка розташована за межами населеного пункту с.Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району, з подальшою передачею її у власність для ведення особистого селянського господарства та здійснити поділ цієї земельної ділянки площею 2,5330 га (кадастровий номер 2623283400:03:021:0042).

На підставі вказаних Наказів, укладених договорів та завдання на виконання робіт, ТОВ «Зеніт Експерт» - розробив два проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та здійснено їх погодження в порядку ст.186-1 ЗК України.

У відповідності до Закону України «Про Державний земельний кадастр», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», кадастровим реєстратором проведено реєстрацію земельних ділянок: площею 1,2830 га та присвоєно їй кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, площею 1,2500 га -кадастровий номер 2623283400:03:021:0075.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 № 485 Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності, вказані земельні ділянки, передані в комунальну власність Коршівської сільської ради.

29.12.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Коршівської сільської ради з:

- заявою про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області та передачу земельної ділянки їй у власність;

- заявою (як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 ) про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с.Лісна Слобідка Ліснослобідської сільської ради Коломийського району, Івано-Франківської області та передачу її у власність ОСОБА_2

29.01.2021р. на пленарному засіданні сесії Коршівської сільскої ради демократичного скликання розглянуто проекти рішень про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за межами с.Лісна Слобідка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і, як такі що не набрали необхідної кількості голосів для прийняття рішення, були відхилені. Такі відхилення занесені до протоколу пленарного засідання і трактовані сільською радою «як відмова у зв`язку з недоцільністю».

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень 29.01.2021р. прийняв рішення № 101-VIII/2021 про передачу в постійне користування земельних ділянок площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, Комунальному підприємству Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради.

15.02.2021р. на підставі рішення Коршівської сільської ради № 101-VIII/2021 від 29.01.2021р. державний реєстратор Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_3 здійснив реєстраційну дію про право постійного користування вказаними земельними ділянками в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номера запису відповідно 40601378 та 40607948).

ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України від 21.05.1997р. №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Із змісту п.п. 9, 10 п.б ч.1 ст.33 Закону України Про місцеве самоврядування видно, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

ч.1 ст.3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Положення Земельного кодексу України застосовуються в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами в рамках цієї справи.

В п.- п. а - в ч.1 ст.12 ЗК України, видно, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

ст.122 ЗК України визначено повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, як суб`єкта владних повноважень, що в силу приписів Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ЗК України орган місцевого самоврядування, наділений виключною компетенцією щодо передачі земельних ділянок територіальних громад у власність чи користування громадян та юридичних осіб, вказані питання вирішує на сесіях ради, акти приймає у формі рішень.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регулюється положеннями ст.118 ЗК України.

ч.6 ст.118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу (ч. 7, 8 статті 118 ЗК України).

ч.1 ст.186-1 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи (ч.6 ст.186-1 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.9, ч.11 ст.118 ЗК України).

Отже, зважаючи на вищевикладені норми права, колегія суддів звертає увагу, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст.186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст.186-1 ЗК України, норми ст.118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №1640/2594/18.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що в даному випадку позивачі дотримали процедуру, яка передбачена діючим законодавством для отримання безоплатно у власність громадянами земельних ділянок комунальної власності.

Із матеріалів справи чітко видно, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 отримали дозвіл на розробку проектів землеустрою спірних земельних ділянок, уклали договори на розробку проектів із проектною організацією, яка розробила такі проекти, оплатили відповідні роботи. За заявами останніх проведено реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрових номерів. У зв`язку із цим, позивачі мали законні сподівання та правомірні очікування на закінчення процедури отримання у власність земельних ділянок.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що проекти землеустрою по відведенню спірних земельних ділянок у власність погоджені в установленому ст.186-1 ЗК України порядку (проекти землеустрою наявні в матеріалах справи).

Колегія суддів звертає увагу апелянта і на те, що Верховним Судом неодноразово, зокрема в постановах від 30.08.2018р. у справі № 817/586/17, від 19.06.2018р. у справі № 816/1920/17, від 18.10.2018р. у справі № 1976/17, від 06.03.2019р. у справі № 1640/2594/18 висловлювались правові позиції щодо обов`язковості затвердження проекту землеустрою, який погоджений у встановленому законом порядку.

Отже, за результатами розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою відповідний орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти мотивоване рішення в порядку передбаченому п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Із наявних в матеріалах справи письмових доказів чітко видно, що за наслідками розгляду заяв позивачів від 29.12.2020р. рішення про затвердження проектів землеустрою чи відмову у затвердженні таких проектів з мотивами відмови на засідання ради не приймалися.

Отже, в даному випадку Коршівська сільська рада, як суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Коршівської сільської ради у зв`язку із неприйняттям рішень, передбачених ст.118 ЗК України, по заявах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 29.12.2020р. № Ф-371, №Ф-372 про затвердження проектів землеустрою по земельних ділянках з кадастровими номерами 2623283400:03:021:0076 та 2623283400:03:021:0075 та зобов`язання Коршівську сільську раду розглянути заяву від 29.12.2020р. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076 та заяву від 29.12.2020р. ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для ведення особистого селянського господарства та прийняти по них рішення в порядку, передбаченому ст. 118 ЗК України.

Стосовно Рішення Коршівської сільської ради № 101-VIII/2021 від 29.01.2021р. про передачу в постійне користування спірних земельних ділянок площею - 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076 та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075 КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради колегія суддів звертає увагу на таке.

Із змісту протоколу засідання сесії Коршівської сільскої ради демократичного скликання 29.01.2021р., видно, що в день розгляду питання про затвердження проектів землеустрою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , головою постійної депутатської комісії з питань земельних відносин запропоновано внести зміни до порядку денного роботи сесії, додавши ще одне земельне питання: «Про надання у постійне користування земельних ділянок КП «Сільськогосподарське підприємство «Підзамче» Коршівської сільської ради». При цьому, розмірів, кадастрових номерів, місця розташування земельних ділянок не вказано. Зміни депутатами затверджені.

Колегія суддів наголошує, що вказане питання включено до порядку денного під №11, однак, як питання про затвердження проектів землеустрою на ці ж земельні ділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в порядку денному стояло під номерами 26 і 27 відповідно рішення про надання земельних ділянок третій особі прийнято.

Як видно із змісту протоколу судового засідання та звукозапису такого видно, що в судовому засіданні представник Коршівської сільської ради не міг пояснити, чи доводилася інформація депутатам про те, що на спірні земельні ділянки претендують позивачі, які до цього розробили і погодили проекти землеустрою і питання щодо їх затвердження включені до порядку денного сесії під №№ 26, 27. Не вказано цієї інформації і в протоколі засідання сесії.

Після прийняття рішення про надання у постійне користування спірних земельних ділянок Комунальному підприємству «Сільськогосподарське підприємство Підзамча питання про затвердження проектів землеустрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилені, як такі, що не набрали необхідної кількості голосів для прийняття рішення.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.09.2020р. у справі № 688/2908/16-ц у подібних правовідносинах чітко зазначено наступне.

Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Тобто, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

Тим більше, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач Коршівська сільська рада, відхилюючи питання затвердження проектів землеустрою, діяв протиправно та недобросовісно, на відміну від позивачів, які здійснили всі необхідні дії, у відповідності до норм діючого законодавства, для формування земельних ділянок, на які раніше ніхто не претендував, з метою подальшого отримання їх у власність.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянта і на те, що ч.2 ст.2 КАС України чітко визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене, вірним є висновок суду першої інстанції, що Рішення Коршівської сільської ради за № 101-VIII/2021 від 29.01.2021р. про передачу в постійне користування земельних ділянок площею - 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076 та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075 КП Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради, є протиправним, а тому відповідно підлягає скасуванню.

Стосовно покликань апелянта в апеляційній скарзі на дискреційні повноваження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, з огляду на визнання протиправним та скасування Рішення Коршівської сільської ради від 29.01.2021 № 101-VIII/2021 про передачу в постійне користування земельних ділянок площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, та площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, Комунальному підприємству Сільськогосподарське підприємство Підзамча Коршівської сільської ради в органу місцевого самоврядування з`являється об`єктивний обов`язок розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.12.2020р. № Ф-371 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2830 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0076, для передачі її у власність, та заяву ОСОБА_1 (як законного представника малолітньої дитини ОСОБА_2 ) від 29.12.2020р. № Ф-372 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га, кадастровий номер 2623283400:03:021:0075, для передачі її у власність ОСОБА_2 , на черговому засіданні сесії Коршівської сільської ради, та прийняти рішення в порядку, передбаченому ст.118 ЗК України, оскільки у цьому випадку дискреція при прийнятті такого рішення відсутня.

ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У п.110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Хоча ця справа стосується земельного спору, на переконання апеляційного суду, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Коршівської сільської ради діяв у спосіб визначений законами та Конституцією України.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Коршівської сільської ради залишити без задоволення, а Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 300/208/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді І. І. Запотічний Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 18.07.2024р