Рішення

від 18.04.2024 по справі 500/1087/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1087/24

18 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Фаранюк О.Л.,

представника позивача Авдєєнка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради до Кременецької міської ради про визнання протиправними та скасування окремих пунктів рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство Кременецька опорна лікарня Кременецької міської ради (далі Лікарня, позивач) в особі представника адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича звернулося до суду з позовом до Кременецької міської ради, в якому просить визнати протиправними та скасувати пункти 1.1 та 1.2 рішення Кременецької міської ради №5313 від 30.01.2024.

Позов обґрунтовано тим, що 30.01.2024 Кременецькою міською радою прийнято рішення №5315, у відповідності до якого, серед іншого, затверджено Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я, що належить до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади (п. 1.1.), (далі - Порядок), а також Положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я, що належить до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади (п. 1.2), (далі Положення).

Лікарня вважає, що у вказаній частині рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню виходячи з таких міркувань.

У відповідності до статті 24 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 № 2801-XII зі змінами і доповненнями (далі Закон № 2801-XII) порядок утворення, права, обов`язки наглядової ради закладу охорони здоров`я і типове положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я та Типове положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 21.11.2023 (далі Постанова №1221).

Згідно з пунктом 1 Порядку утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я, затвердженого Постановою №1221, вказаний Порядок визначає механізм утворення наглядової ради у державних та комунальних закладах охорони здоров`я, які надають спеціалізовану медичну допомогу, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення. За рішенням власника закладу охорони здоров`я (уповноваженого ним органу) наглядова рада може утворюватися також в інших закладах охорони здоров`я відповідно до цього Порядку.

Позивач зазначає, що затвердження Порядку утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я є компетенцією Кабінету Міністрів України, а не органу місцевого самоврядування, тому пункт 1.1 спірного рішення було ухвалено відповідачем поза межами його компетенції.

Крім того, позивач вважає, що Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я та Положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я є регуляторними актами, оскільки вони встановлюють правила поведінки щодо порядку утворення наглядових рад, їх права та обов`язки в управлінні закладами охорони здоров`я, які знаходяться у власності Кременецької міської територіальної громади, що не враховано відповідачем та не дотримано відповідних процедур та порядку прийняття регуляторного акта, що встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

У зв`язку з такими обставинами Лікарня звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 01.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово та призначено судове засідання.

У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву, відповідач проти позову заперечує. Посилається на частину сьому статті 78 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка передбачає, що за рішенням відповідної місцевої ради визначаються критерії, відповідно до яких створюється наглядова рада комунального унітарного підприємства, а також порядок утворення, організації діяльності й ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради

Кременецькою міською радою на виконання пункту 1 Порядку утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я, затвердженого Постановою №1221, та частини сьомої статті 78 ГК України прийнято рішення №5315 від 30.01.2024 щодо утворення наглядової ради у всіх закладах охорони здоров`я Кременецької міської територіальної громади, яке не суперечить Постанові №1221 і не порушує прав позивача, оскільки наглядова рада в Лікарні буде створена згідно з Порядком утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я, визначеним Постановою №1221.

Щодо недотримання процедури, передбаченої Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», то відповідач вважає, що прийнятий Порядок та Положення не відповідають ознакам регуляторного акта у розумінні цього Закону, оскільки стосуються визначеного кола осіб, а саме закладів охорони здоров`я Кременецької міської територіальної громади, не встановлюють, не змінюють або не скасовують норми права щодо регулювання господарських відносин та застосовується одноразово - при створенні наглядової ради.

Відповідач просить відмовити у позові.

У відповіді на відзив представник позивача зауважив, що положення частини сьомої статті 78 ГК України є загальними та стосуються усіх комунальних унітарних підприємств, натомість спеціальні норми, що стосуються виключно закладів охорони здоров`я та передбачені Законом № 2801-XII, визначають, що порядок утворення, права, обов`язки наглядової ради закладу охорони здоров`я і типове положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі колізії законодавства застосуванню підлягає спеціальна норма.

Також зазначає, що оскаржуване рішення в частині пунктів 1.1 та 1.2 стосується невизначеного кола осіб, що є закладам охорони здоров`я Кременецької міської територіальної громади щодо врегулювання адміністративних відносин.

У запереченні на відповідь представник відповідача висловився про хибність думки представника позивача, що заклади охорони здоров`я, на які поширюється дія спірного рішення, є невизначеним колом осіб. Додав, що оскаржуване рішення Кременецької міської ради виконує функцію створення наглядової ради у всіх закладах охорони здоров`я Кременецької міської територіальної громади, та не змінює порядок утворення наглядової ради, не формулює власні регулятивні механізми, а тому й не має регуляторного впливу, прийняте на підставі, за правилами та на виконання частини сьомої статті 78 ГК України і пункту 1 Порядку утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я, затвердженого Постановою №1221.

Також звертає увагу суду, що органом у сфері реалізації державної регуляторної політики є Державна регуляторна служба України, яка наділена рядом спеціальних повноважень, визначених у статті 30 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Положенні про Державну регуляторну службу. Віднесення того чи іншого проекту акта чи вже прийнятого акта до категорії регуляторних є виключною компетенцією Державної регуляторної служби та її дискреційним повноваженням.

У судових засіданнях, що проводилися у цій справі, представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у заявах по суті справи, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.03.2024 позовні вимоги не визнала з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь.

У судовому засіданні 26.03.2024 оголошено перерву до 18.04.2024 у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

Представник відповідача направила до суду копію статуту Лікарні.

У судове засідання 18.04.2024 представник відповідача не прибула, проте подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, проти позову заперечує з підстав, наведених у заявах по суті справи.

З огляду на такі обставини, суд 18.04.2024 продовжив розгляд справи за відсутності представника Кременецької міської ради.

Суд, заслухавши пояснення та міркування учасників справи, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи письмовими доказами, встановив такі обставини.

Комунальне некомерційне підприємство "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради (код ЄДРПОУ 43188153) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 22.08.2019 як юридична особа утворена внаслідок злиття Кременецької районної комунальної лікарні та Кременецької районної комунальної стоматологічної поліклініки Тернопільської області, засновник Кременецька міська рада (а.с.40-41).

30.01.2024 Кременецькою міською радою прийнято рішення №5315 «Про затвердження порядку утворення наглядової ради та положення про наглядову раду закладів охорони здоров`я, що належать до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади».

Зі змісту рішення вбачається, що воно прийняте відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2023 №1221 «Про наглядову раду закладу охорони здоров`я» та враховуючи рекомендації постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту, постійної комісії з гуманітарних питань.

Цим рішенням Кременецька міська рада вирішила:

Пункт 1. Затвердити такі, що додаються:

1.1 Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я, що належить до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади, згідно з додатком 1;

1.2 Положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я, що належить до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади, згідно з додатком 2;

1.3 Перелік закладів охорони здоров`я, що належать до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади, в яких створюється наглядова рада, згідно з додатком 3.

Пункт 2. Визнати такими, що втратили чинність, рішення сесії Кременецької міської ради від 03.05.2022 № 3866 «Про затвердження порядку утворення наглядової ради комунального підприємства Кременецької міської ради», від 11.08.2022 № 3939 «Про затвердження персонального складу наглядової ради КНП «Кременецького ЦПМСД» Кременецької міської ради», від 11.08.2022 № 3940 «Про затвердження персонального складу наглядової ради КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради (а.с.4).

У додатку 1 до рішення викладено Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я, що належить до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади.

Як у ньому вказано, цей Порядок визначає механізм утворення наглядової ради у комунальних закладах охорони здоров`я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та первинну медичну допомогу, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

власник закладу охорони здоров`я (далі - власник закладу) - Кременецька міська рада, уповноважений орган власника закладу у сфері охорони здоров`я управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Кременецької міської ради (далі - Управління);

наглядова рада - утворений відповідно до цього Порядку колегіальний орган управління закладу охорони здоров`я, який у межах компетенції, визначеної законом і положенням про наглядову раду, здійснює управління закладом охорони здоров`я, а також контролює діяльність керівника закладу охорони здоров`я (а.с.4 зворот 5).

У додатку 2 до рішення викладено Положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я, що належить до комунальної власності Кременецької міської територіальної

громади.

Це Положення визначає правовий статус, мету діяльності, склад наглядової ради комунального закладу охорони здоров`я (далі - наглядова рада), права та обов`язки голови, членів та секретаря наглядової ради, а також порядок організації роботи наглядової ради.

Наглядова рада є колегіальним органом управління закладу охорони здоров`я, який у межах компетенції, визначеної законом і положенням про наглядову раду, здійснює управління закладом охорони здоров`я, а також контролює діяльність керівника закладу охорони здоров`я.

У Положенні зазначено, що кількість членів наглядової ради Комунального некомерційного підприємства «Кременецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Кременецької міської ради становить 9 членів.

Кількість членів наглядової ради Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради становить 9 членів (а.с.6-8).

У додатку 3 до рішення Кременецької міської ради від 30.01.2024 №5315 наведено Перелік закладів охорони здоров`я, що належать до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади, в яких створюється наглядова рада. Такими є два медичні заклади:

1) Комунальне некомерційне підприємство «Кременецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Кременецької міської ради, ЄДРПОУ 38440115, м. Кременець, вул. Горбача, 1.

2) Комунальне некомерційне підприємство «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради, ЄДРПОУ 43188153, м. Кременець, вул. Горбача, 1 (а.с.8).

Вважаючи підпункти 1.1 та 1.2 рішення Кременецької міської ради від 30.01.2024 №5315 протиправними, Лікарня звернулася до суду.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

У відповідності до статті 13 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 № 2801-XII основу державної політики охорони здоров`я формує Верховна Рада України шляхом закріплення конституційних і законодавчих засад охорони здоров`я, визначення її мети, головних завдань, напрямів, принципів і пріоритетів, встановлення нормативів і обсягів бюджетного фінансування, створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів, затвердження загальнодержавних програм охорони здоров`я.

За змістом статті 16 цього Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють розвитку закладів охорони здоров`я усіх форм власності.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Відповідно до статті 24 Закону № 2801-XII державні органи, заклади охорони здоров`я зобов`язані сприяти реалізації права громадян на участь в управлінні охороною здоров`я.

У державних та комунальних закладах охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну допомогу, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення, за рішенням власника закладу охорони здоров`я (уповноваженого ним органу) утворюються наглядові ради з обов`язковим залученням представників громадськості (за їхньою згодою). Наглядові ради також можуть утворюватися за рішенням власника в інших закладах охорони здоров`я.

Наглядові ради розглядають питання, зокрема, щодо дотримання прав та забезпечення безпеки пацієнтів, додержання вимог законодавства при здійсненні медичного обслуговування населення закладом охорони здоров`я, фінансово-господарської діяльності закладу охорони здоров`я.

До складу наглядової ради закладу охорони здоров`я, крім представників власника закладу охорони здоров`я (уповноваженого ним органу) та відповідних органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування, входять (за їхньою згодою) депутати місцевих рад, представники громадськості та громадських об`єднань, діяльність яких спрямована на захист прав у сфері охорони здоров`я, організацій, що здійснюють професійне самоврядування у сфері охорони здоров`я.

Порядок утворення, права, обов`язки наглядової ради закладу охорони здоров`я і типове положення про неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я та Типове положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 21.11.2023.

Порядок визначає механізм утворення наглядової ради у державних та комунальних закладах охорони здоров`я, які надають спеціалізовану медичну допомогу, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення. За рішенням власника закладу охорони здоров`я (уповноваженого ним органу) наглядова рада може утворюватися також в інших закладах охорони здоров`я відповідно до цього Порядку (пункт 1). Наглядова рада утворюється за рішенням власника закладу (пункт 4 Порядку).

Як зазначено у пункті 1 Типового положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я, воно визначає правовий статус, мету діяльності, склад наглядової ради державного, комунального закладу охорони здоров`я (далі - наглядова рада), права та обов`язки голови, членів та секретаря наглядової ради, а також порядок організації роботи наглядової ради.

Наглядова рада є колегіальним органом управління закладу охорони здоров`я, який у межах компетенції, визначеної законом і положенням про наглядову раду, здійснює управління закладом охорони здоров`я, а також контролює діяльність керівника закладу охорони здоров`я. Наглядова рада не бере участі в поточному управлінні закладом охорони здоров`я (пункт 2 Типового положення).

Наглядова рада у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, статутом (положенням) закладу охорони здоров`я і положенням про наглядову раду (пункт 2 Типового положення).

Наведені правові акти передбачають, що у закладах охорони здоров`я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та первинну медичну допомогу, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення, мають бути створені наглядові ради. Метою створення наглядових рад є забезпечення ефективного управління та розвиток закладів охорони здоров`я, завдяки співпраці зацікавлених сторін: власників лікарень, керівників медичних закладів та пацієнтів.

Як убачається зі змісту позовної заяви спір виник між Кременецькою міською радою та комунальним некомерційним підприємством з приводу прийняття засновником Кременецькою міською радою рішення про порядок утворення наглядової ради у комунальних закладах охорони здоров`я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та первинну медичну допомогу, та затвердження положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я, що належить до комунальної власності Кременецької міської територіальної громади.

Мотиви позову зводяться до того, що, на переконання позивача, відповідач перевищив свої повноваження та недотримався процедури прийняття регуляторного акту.

Надаючи оцінки таким підставам позову суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 78 ГК України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Частина сьома статті 78 ГК України визначає, що органами управління комунального унітарного підприємства є:

керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав);

наглядова рада підприємства (у разі її утворення), яка в межах компетенції, визначеної статутом підприємства та законом, контролює і спрямовує діяльність керівника підприємства.

Наглядова рада комунального унітарного підприємства утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство. Критерії, відповідно до яких утворення наглядової ради комунального унітарного підприємства є обов`язковим, а також порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, порядок призначення членів наглядової ради затверджуються рішенням відповідної місцевої ради.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Статтею 25 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За приписами пункту 30-1 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються щодо прийняття рішень про визначення критеріїв, відповідно до яких утворення наглядової ради є обов`язковим у комунальних унітарних підприємствах та у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді; про затвердження порядку утворення наглядової ради, порядку призначення членів наглядової ради комунального унітарного підприємства; про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства; про встановлення вимог до незалежних членів наглядової ради комунальних унітарних підприємств і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді.

З аналізу викладених положень чинного законодавства випливає, що до компетенції місцевої ради як органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, належить прийняття рішень про порядок утворення, організації діяльності та ліквідації наглядової ради та її комітетів, про визначення кола питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради комунального унітарного підприємства, про встановлення вимог до членів наглядової ради.

За такого правового регулювання висновується, що відповідач у цій справі як засновник Лікарні в межах своїх повноважень, визначених у статті 26 Закону № 280/97-ВР, з урахуванням положень статті 78 ГК України, не порушуючи вимог Закону № 2801-XII та Постанови №1221, правомірно прийняв оскаржуване рішення, яким затвердив Порядок та Положення щодо підпорядкованого йому комунального унітарного підприємства. Такі локальні нормативні акти регулюють порядок створення наглядової ради та її діяльність стосовно двох комунальних закладів охорони здоров`я, які створені міською радою, надають спеціалізовану медичну допомогу та первинну медичну допомогу в Кременецькій територіальній громаді і з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

Порядок та Положення дублюють норми Порядку утворення наглядової ради закладу охорони здоров`я та Типового положення про наглядову раду закладу охорони здоров`я, які затверджені Постановою №1221. Їх зміст свідчить, що вони прийняті Кременецькою міською радою як власником (засновником) суб`єктів господарювання - комунальних підприємств, до яких ці рішення застосовуватимуться, з метою належної організації їх роботи на підставі положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ГК України. Підстав вважати, що відповідач перевищив свої повноваження немає.

Стосовно того, чи є дане рішення актом регуляторного характеру, то суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV (далі - Закон № 1160-IV).

Згідно із визначенням наданим у статті 1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1160-ІV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; 3) застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або впорядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Господарський кодекс України у статті 1 визначає господарські відносини як відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між суб`єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до статті 23 ГК України, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Вище суд зазначав положення статті 78 ГК України щодо повноважень органу місцевого самоврядування на створення комунального унітарного підприємства, призначення органів управління таким підприємством.

Наглядова рада підприємства є колегіальним органом управління комунального унітарного підприємства та утворюється за рішенням органу, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство.

Повертаючись до правовідносин у цій справі, суд зазначає, що зі змісту затверджених оскаржуваним рішенням Кременецької міської ради Порядку та Положення вбачається, що вони прийняті власником комунального некомерційного підприємства та стосуються обмеженого кола суб`єктів - комунальних закладів охорони здоров`я, які надають спеціалізовану медичну допомогу та первинну медичну допомогу, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення, та які підпорядковані і підзвітні власнику Кременецькій міській раді.

У пункті 3 оскаржуваного рішення Кременецької міської ради від 30.01.2024 №5315 конкретизовано, що воно стосується лише двох юридичних осіб, у тому числі позивача Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради.

Позивач помилково вважає, що його дія поширюється на всі медичні заклади Кременецької територіальної громади, бо в самому рішенні міської ради від 30.01.2024 №5315 його дію поширено лише на два заклади охорони здоров`я, і в змісті Положення також конкретизується саме про наглядову раду Комунального некомерційного підприємства «Кременецький центр первинної медико-санітарної допомоги» Кременецької міської ради та Комунального некомерційного підприємства «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради.

Такі Порядок та Положення, виходячи з їх змісту та сфери регулювання, не підпадають під визначення регуляторного акта, а тому не потребують дотримання процедур, передбачених Законом № 1160-ІV.

Крім того, суд зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити, чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Лікарнею не доведено порушення її прав рішенням Кременецької міської ради від 30.01.2024 №5315, яким затверджено Порядок та Положення про наглядову раду. Позивач не вказує, яким чином затверджені Кременецькою міською радою Порядок та Положення порушують його права і які саме.

Таким чином, оскільки оскаржувані пункти рішення Кременецької міської ради від 30.01.2024 №5315 в повній мірі відповідають вимогам законодавства та не потребують дотримання процедури, встановленої для регуляторних актів, а доводи позивача є необгрунтованими, то в позові слід відмовити повністю.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради до Кременецької міської ради про визнання протиправними та скасування окремих пунктів рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Комунального некомерційного підприємства "Кременецька опорна лікарня" Кременецької міської ради (вулиця Горбача, 1, місто Кременець, Тернопільська область, 47004, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43188153).

Відповідач: Кременецька міська рада (вулиця Шевченка, 67, місто Кременець, Тернопільська область, 47003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04058338).

Повний текст рішення суду складено та підписано 23 квітня 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.