Постанова

від 11.04.2024 по справі 521/8584/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4173/24

Справа № 521/8584/23

Головуючий у першій інстанції Плавич І.В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересована особа Департамент охорони здоров`я Одеської міської ради,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 22.01.2024 у складі судді Плавіча І.В.,

встановив:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, за участю заінтересованої особи Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради, та з урахування заяви про зміну предмету зави, просив визнати його двоюрідним племінником померлої ОСОБА_2 .

22.01.2024 від заявника ОСОБА_1 та його представника адвоката Грішина О.В. надійшла заява про залишення заяви про встановлення факту родинних відносин без розгляду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.01.2024 заяву ОСОБА_1 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишено без розгляду та роз`яснено учасникам справи, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22.01.2024 та передати справу до районного суду для продовження підготовчого провадження, згідно з вимогами ст. 189 ЦПК України.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що справа повністю не досліджена, а оскаржувана ухвала була винесена з ігноруванням заяви заявника про продовження розгляду даної справи. Судом порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 2, 10, 13 ЦПК України, що, в свою чергу, призвело до порушення ст. 76, 77, 79, 81, 84 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника заінтересованої особи, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що за правилами ст. 13 ЦПК України сторони вправі розпоряджатися процесуальними правами на власний розсуд, у зв`язку з цим дійшов висновку про можливість задоволення заяви, поданої представником ОСОБА_1 адвокатом Грішиним О.В. про залишення без розгляду заяви про встановлення факту родинних відносин.

Проте апеляційний суд не може в повній мірі погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 08.05.2023 №450, якою Одеським місцевим центром з надання безоплатної правової допомоги призначено адвоката Грішина О.В. для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 у вигляді здійснення представництва інтересів та складання процесуальних документів у справі про встановлення факту родинних відносин.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правова допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» адвокат або працівник центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; 2) надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правничу допомогу; 3) приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правничої допомоги, відповідно до рішень, прийнятих центром з надання безоплатної правничої допомоги, про уповноваження працівника; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правничої допомоги. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Проте вказане доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 не містить визначення конкретних повноважень представника на вчинення певних процесуальних дій. Доручення підписане не ОСОБА_1 , відтак дійти висновку про усвідомлення ним обсягу та змісту повноважень неможливо.

Відомості про те, що ОСОБА_1 була роз`яснена можливість обумовити повноваження, в тому числі і щодо обмежень, у справі відсутні. ОСОБА_1 наполягав на тому, що заява про залишення заяви без розгляду суперечить його інтересам, оскільки в справі витребувано докази, вчинено процесуальні дії, результатами яких він не зможе скористатися при новому розгляді справи, що обмежує його права та впливає на строк вирішення справи.

Одразу після залишення заяви без розгляду ОСОБА_1 подана заява про анулювання попередньої заяви про залишення заяви без розгляду, що є окремим підтвердженням не усвідомлення ним наслідків процесуальних дій.

В судовому засіданні 22.01.2024 ОСОБА_1 та його представник були відсутні, відтак ОСОБА_1 судом зміст процесуальної дії та наслідки залишення заяви без розгляду не роз`яснювалися.

Крім того, вбачається, що справа перебувала в провадженні суду майже рік, судом вживалися заходи з забезпечення доказів, остаточно справа не вирішена та очевидною є невтрата інтересу ОСОБА_1 до вирішення справи по суті.

Отже, враховуючи викладені обставини, процесуальну поведінку заявника, його похилий вік та відсутність спеціальних знань, суд приходить до висновку, що позивач користуючись послугами безоплатної правової допомоги, у даному випадку не міг в повній мірі розуміти наслідки відповідних процесуальних дій, судом не з`ясована в повній мірі воля ОСОБА_1 на залишення його заяви без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 22.01.2024 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 24.04.2024

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева