Ухвала

від 23.04.2024 по справі 947/2453/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/2453/24

Провадження № 1-кс/947/5504/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42023160000000275 від 08.08.2023 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Сизівка, Сакського району, АР Крим, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.203-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42023160000000275 від 08.08.2023 року відносно ОСОБА_6 .

Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.

Прокурор звертається з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у зв`язку з тим, що на даний час не сплили ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримав у повному обсязі.

Захисник та підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечували.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими клопотання обґрунтовується, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч.6 ст.181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст.199 КПК України,у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

26 лютого 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.27,ч.2ст.203-2КК Українита 18.03.2024повідомлено прозміну ранішеповідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 203-2 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді не цілодобового домашнього арешту строком до 19.04.2024 року який в подальшому був продовжений до 26.04.2024 року.

Постановою заступника керівника Одеської обласної прокурора тури ОСОБА_7 строк досудового розслідування кримінального провадження №72023161000000012 від 25.07.2023 року продовжено до 26.05.2024 року.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: Протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 16.10.2023 та 21.02.2024; Висновок експерта 23-6455 від 02.01.2024 судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів (виявлене у файлах звернення до ІР-адреси НОМЕР_1 є зверненням до гральної платформи Champion, яка надає можливість реалізувати функції гральних автоматів та конструктивно схожих з ними пристроями електронного (віртуального) казино, слот-машин. Виявлене у файлах звернення до ІР-адрес НОМЕР_2 , НОМЕР_3 є зверненням до сервісу Onefirepay, що є частиною телекомунікаційного комплексу інформаційно-обчислювальної мережі, що належить гральної платформи ОСОБА_9 . Цей сервіс надає можливість реалізувати функції гральних автоматів та конструктивно схожих з ними пристроїв електронного (віртуального) казино, слот-машин); Матеріали проведення негласних слідчих (розшукових) дій (спостереження за особою, зняття інформації з телекомунікаційних мереж); Протоколи тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні провайдерів мережі Інтернет; Протоколами огляду матеріалів НСРД; Протоколами допиту підозрюваної ОСОБА_5 ;

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.203-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого діяння, вчиненому в умовах воєнного стану, а також характеризуючи дані підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.182 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, як вбачається з правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

В свою чергу вказана міра запобіжного заходу в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині.

Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, вважаю, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_5 зможе продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків визначених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 27.02.2024 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42023160000000275 від 08.08.2023 року відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді не цілодобового домашнього арешту заборонивши підозрюваній залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22:00 години по 07:00 годину за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, до 25.05.2024 року включно.

Продовжити строк дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194КПК України покладених на підозрювану ОСОБА_6 , 30.04.1992 року включно, викладених в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 27.03.2024 року.

У разі порушення підозрюваною ОСОБА_5 вказаних обов`язків, а також її процесуальних обов`язків підозрюваного за клопотанням сторони обвинувачення слідчим суддею (судом) може бути вирішено питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1