Ухвала

від 09.04.2024 по справі 947/2453/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/594/24

Справа № 947/2453/24 1-кс/947/4003/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_14,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Теплик Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітних дітей, ФОП, директора ТОВ «Тріл плюс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 2023161000000012 від 25.07.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.203-2 КК України, -

установив

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року було частково задоволено клопотання старшого детектива ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 та відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 280 (двохсот вісімдесяти) прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що складає 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) гривень.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), що свідчать про обґрунтованість пред`явленої підозри та які є достатніми для переконання що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та просить її скасувати та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що:

-підозра необґрунтована;

-ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені, слідчий суддя взагалі не приділив уваги наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків;

-слідчий суддя під час розгляду клопотання взагалі не надав оцінки доводам сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання слідчого;

-розмір застави, визначений слідчим суддею занадто великий, та занадто непомірний для підозрюваного.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, зазначає, що розмір застави є помірним.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді застави визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 182 КПК.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що у підрозділі ТУ БЕБ в Одеській області, перебуває кримінальне провадження № 72023161000000012 від 25.07.2023, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.

18.03.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 2 ст. 203-2 КК України за кваліфікуючими ознаками - організація азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону та організація функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими слідчим суддею, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 16.10.2023 та 21.02.2024; висновком експерта 23-6455 від 02.01.2024 судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів (виявлене у файлах звернення до ІР-адреси НОМЕР_1 є зверненням до гральної платформи Champion, яка надає можливість реалізувати функції гральних автоматів та конструктивно схожих з ними пристроями електронного (віртуального) казино, слот-машин. Виявлене у файлах звернення до ІР-адрес НОМЕР_2 , НОМЕР_3 є зверненням до сервісу Onefirepay, що є частиною телекомунікаційного комплексу інформаційно-обчислювальної мережі, що належить гральної платформи ОСОБА_11 . Цей сервіс надає можливість реалізувати функції гральних автоматів та конструктивно схожих з ними пристроїв - електронного (віртуального) казино, слот-машин); матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (спостереження за особою, зняття інформації з телекомунікаційних мереж); протоколами тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні провайдерів мережі Інтернет; протоколами огляду матеріалів НСРД; протоколами огляду майна вилученого в ході проведення обшуків; протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ; та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

З огляду на вказане апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_8 .

Відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинах, оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності, допустимості та їх достатності відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими, відповідно до ст.87 КПК України, в ході апеляційного розгляду не встановлено.

Крім того, вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Враховуючи той факт, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого злочину.

Крім того, слід зазначити, що стаття 279 КПК України передбачає, що в разі виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 КПК України.

На підставі зазначеного, апеляційний суд не погоджується із доводами сторони захисту та вважає, що надані органом досудового розслідування докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, повністю доводять на даній стадії досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, про що вірно зазначено в ухвалі, тому апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки слідчого судді в цій частині.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність заявлених прокурором у клопотанні ризиків, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Враховуючи міру покарання, у випадку подальшого можливого доведення провини ОСОБА_8 у встановленому законом порядку перед судом, ступінь тяжкості інкримінованого останньому кримінального правопорушення, а також факт усвідомлення вказаних обставин підозрюваним, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та висновками слідчого судді стосовно існування ризику що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити спроби впливати на свідків даного кримінального провадження, які вже допитані на стадії досудового розслідування, однак можуть під незаконним впливом підозрюваного змінити свої покази під час судового розгляду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд, при розгляді справи по суті, може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Завершення досудового розслідування в кримінальному та відкриття сторонам матеріалів такого кримінального провадження не звільняє суд на стадії розгляду справи по суті допитати всіх свідків, оскільки, як уже зазначено, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Беручи до уваги, що по суті, ймовірна організація незаконної гральної діяльності за фактичними обставинами даного кримінального провадження приносила відповідний дохід для осіб, які ймовірно є причетними до її організації та забезпечення подальшого функціонування, враховуючи, що вказана ймовірно протиправна діяльність тривала протягом значного часу, характеризується значним рівнем організованості (згідно фактичних обставин даного кримінального провадження), колегія суддів також не може виключати існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, або продовження кримінального правопорушення в якому підозрюється.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_8 має соціальні зв`язки, одружений, виховує двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак зазначає, що вказані захисником соціальні фактори не спростовують викладені в оскаржуваній ухвалі висновки та не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.

Щодо доводів захисника підозрюваного ОСОБА_8 про те, що розмір застави, визначений слідчим суддею є непомірним, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді, ОСОБА_8 визначено заставу відповідно до положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 280 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у межах вищевказаної норми, що з урахуванням ступеня тяжкості злочину, у якому останній підозрюється, даних про його особу, сімейного та майнового стану.

Апеляційний суд вважає, що такий розмір застави відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є достатнім та таким, що здатен забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Крім того, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у складі організованої групи з корисливих мотивів, що свідчить про те, що останній від такої протиправної діяльності імовірно отримував великий дохід.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 року, відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 2023161000000012 від 25.07.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.203-2 КК України, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4