Ухвала

від 24.04.2024 по справі 367/3809/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3809/24

Провадження №2/367/3786/2024

УХВАЛА

Іменем України

про залишення без руху

24 квітня 2024 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ПП "ВЕЛЕС ТРЕЙД" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов`язання нарахувати та сплатити Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зобов`язати здійснити запис про звільнення з роботи у електронній трудові книжці,

ВСТАНОВИВ:

23квітня 2024року досуду надійшлапозовна заява ОСОБА_1 до ПП "ВЕЛЕС ТРЕЙД", в якій позивач просить суд стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 13 896,00 грн, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в сумі 2016,00 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 40 800,00 грн, визнати бездіяльність роботодавця протиправною та зобов`язати нарахувати та сплатити Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зобов`язати здійснити запис про звільнення з роботи у електронній трудові книжці.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановлюю, що позовна заява подана з порушенням ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір не сплачено. У свою чергу позивач посилається на вимоги п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору.

Пунктом 1 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору підчас розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позовна заява містить декілька вимог: заборгованість із заробітної плати за період з 01.01.2022 по 01.03.2022 в розмірі 13 896,00 грн., суми компенсації за 9 днів невикористаної відпустки в розмірі 2016,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку 40 800,00 грн, визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов`язання нарахувати та сплатити Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зобов`язання здійснити запис про звільнення з роботи у електронній трудові книжці.

На підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, відповідно до пп. 2.2.8, 2.2.12 п. 2.2 вказаної Інструкції до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством.

Таким чином, за звернення до суду із позовною вимогою про компенсацію за невикористану відпустку, судовий збір сплаті позивачем не підлягає з урахуванням вищезазначеної пільги.

В силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач також звільнений і від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати.

Звертаючись до суду з позовом позивач вказує на п.1 п. 1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір», як підставу для звільнення від сплати за подання даного позову.

Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, позивач звільнений від сплати судового збору лише за подання позову щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та грошової компенсації за невикористану відпустку, які входять до складу фонду оплати праці, а тому при пред`явленні зазначених вимог позивачі звільняються від сплати судового збору.

Разом з тим, вимогою є стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактично звільнення, але не більше як за шість місяців у розмірі 40 800,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку по заробітній платі за весь час затримки розрахунку є вимогою майнового характеру, а отже судовий збір має сплачуватись на загальних підставах у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2024 року 3028,00 гривень.

З наведеного вбачається, що позивач звернувся до суду із вимогою майнового характеру, яка підлягає справлянню судовим збором.

Відтак позивачу слід надати суду докази сплати ним судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі, її період, розмір заборгованості за невикористану відпустку, якщо, такі мали місце бути.

Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

За таких обставин, доходжу висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом надання суду відповідного платіжного документа про сплату судового збору та зазначення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яку позивач просить стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 доПП "ВЕЛЕСТРЕЙД"про стягненнязаборгованості позаробітній платі,компенсації заневикористані дніщорічної основноївідпустки,середнього заробіткуза часзатримки розрахункупри звільненні,визнання бездіяльностіроботодавця протиправноюта зобов`язаннянарахувати тасплатити Єдинийвнесок назагальнообов`язковедержавне соціальнестрахування,зобов`язатиздійснити записпро звільненняз роботиу електроннійтрудові книжці залишитибез руху,надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.П. Одарюк