Рішення

від 11.11.2024 по справі 367/3809/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3809/24

Провадження №2/367/3786/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2024 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Одарюка М.П.,

секретарі судового засідання Бобриш М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу № 367/3809/24 за позовом ОСОБА_1 до ПП "ВЕЛЕС ТРЕЙД" про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов`язання нарахувати та сплатити Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зобов`язати здійснити запис про звільнення з роботи у електронній трудовій книжці,

в с т а н о в и в:

1.Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

В квітні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ПП « ВЕЛЕС ТРЕЙД», в якому просить суд стягнути з ПП «Велес Трейд» на його користь заборгованість по заробітній платі на суму 13896,00 грн; компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки на суму 2016, 00 грн; середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні на суму 56712,00 грн; визнати бездіяльність ПП «Велес Трейд» протиправною та зобов`язати нарахувати Єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та оплатити на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку січень 2022 року, лютий 2022 року та березня 2022 року при виконанні рішення суду;

зобов`язати ПП «Велес Трейд» здійснити запис про звільнення з роботи в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулися на адресу суду з відміткою« адресат відсутній за вказаною адресою».

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5статті 279 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин у відповідності дост. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно наказу № 1/К від 13.10.2021 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ПП « ВЕЛЕС ТРЕЙД» на посаду менеджер ( управитель) в оптовій торгівлі ( а.с.17).

01 березня 2022 року наказом № 2-к ПП ВЕЛЕС ТРЕЙД» ОСОБА_1 звільнено 01.03.2022 року за угодою сторін у відповідності до пункту 1 статті 36 КЗпП України. ОСОБА_1 зобов`язано передати 01.03.2022 року отримані ТМЦ. Підрозділам підприємства прийняти ТМЦ та провести взаєморозрахунки ( а.с.15).

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5) та листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.09.2024 року ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 за період з 14.10.2021 року по 31.12.2021 року ПП « ВЕЛЕС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44475245) нарахована заробітна плата на загальну суму 16565,00 грн. Інформація про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року в реєстрі відсутня.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 червня 2024 року було витребувано у ПП « ВЕЛЕС ТРЕЙД» інформацію про щодо нарахування заробітної плати за 2021-2022 рр., підстави не нарахування, заборгованості по невиплаченій заробітній платі ОСОБА_1 на момент звільнення та стан ЇЇ погашення; інформацію щодо розміру заборгованості за невикористану відпустку ОСОБА_1 на момент звільнення та стан її погашення; довідку про середню заробітну плату із зазначенням розміру середньоденної заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» ОСОБА_1 , яка на час ухвалення судом рішення відповідачем не виконана.

3. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Як визначеност. 55 Конституції Українитаст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2ст. 89 ЦПК).

Згідно з принципом диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 49 ЦПК України).

Строк звернення до суду із даним позовом.

Частиною 2статті 233 КЗпПвизначено, що працівник має право звернутися із заявою до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).

Як установлено судовим розглядом, відповідач не надав письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.

За наведеного, суд відзначає, що позивач звернулася до суду із даним позовом у межах строку, визначеного ч. 2ст. 233 КЗпП.

Заборгованість по заробітній платі.

Відповідно до частини першоїстатті 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічне визначення заробітної плати міститься й устатті 1 Закону України «Про оплату праці».

Частина першастатті 47 КЗпП Українивстановлює, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені устатті 116 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2023 у cправі № 910/6968/16 (607/6254/15-ц), вирішуючи спір про наявність обов`язку сплатити нарахованої, але не виплаченої заробітної плати звертає увагу на зміст поняття заробітної плати, який узгоджується з одним із принципів здійснення трудових правовідносин - відплатність праці, який дістав відображення у пункті 4 частини I Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03.05.1996, ратифікованоїЗаконом України від 14.09.2006 № 137-V, за яким усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17 (провадження № 11-1329апп18) зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 110 КЗпП Українивстановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Отже, виходячи з положеньКЗпП України,Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.

Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.

Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин, втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати.

Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 28.03.2018 у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Отже,статтею 116 КЗпП Українина підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбаченістаттею 117 КЗпП України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Цими нормами на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбаченастаттею 117 КЗпП Українивідповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Як установлено судовим розглядом, у період з 13.10.2021 по 01.03.2022 позивач займав посаду менеджера в оптовій торгівлі.

Оскільки простій оголошено з 01.03.2022, то за січень та лютий 2022 року відповідачем позивачу повинна бути нарахована та виплачена заробітна плата у сумі 33579,00 грн.

Як убачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5) відповідачем позивача в жовтні 2021 року була виплачена заробітна плата у сумі 3465,00 грн; в листопаді 2021 року -6300,00 грн, у грудні 2021 -6800,00 грн, за період січень - лютий 2022 року заробітна плата позивачу не виплачувалась ( а.с.21).

Отже, заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати за період з січня по лютий 2022 року включно становить 13896,00 грн.

Компенсація при звільненні за невикористану відпустку.

Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки (абз. 1 п. 2 Порядку). Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку.

Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки (п. 7 Порядку).

Як установлено судовим розглядом, компенсація при звільненні за невикористану відпустку становить 2 016,00 грн.

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з абз. 4 п. 2 Порядку, в інших випадках збереження середньої заробітної плати, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавствомна число календарних днів за цей період.

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні56712,00 грн.

Стягнення ЄСВ та здійснення запису про звільнення в електронній формі.

Оскільки обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків відноситься до компетенції відповідача, як податкового агента, та у відповідності доч. 4 п.2 ст.20 Закону України «Про збір таоблік єдиного внеску назагальнообов`язкове державне соціальне страхування» з метою обліку велектронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо звільнення, і відсутні підстави вважати, що виконуючи судове рішення, яке набрало законної сили, він ухилиться від виконання покладеного законодавством обов`язку, зазначені вимоги позову є передчасними, та задоволенню не підлягає.

Висновки суду.

Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду обставини, те, що відповідач жодним чином не спростував позовні вимоги або не надав власного розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , шляхом стягнення з відповідача на його користьзаборгованості по заробітній платі за період з січня 2022 року по лютий 2022 року включно, компенсацію при звільнені за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Судові витрати.

За приписами ч. 1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265,280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП "ВЕЛЕС ТРЕЙД" про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов`язання нарахувати та сплатити Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зобов`язати здійснити запис про звільнення з роботи у електронній трудовій книжці задовольнити частково.

Стягнути з ПП «Велес Трейд» на користь ОСОБА_1 ,

заборгованість по заробітній платі на суму 13 896 (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ПП «Велес Трейд» накористь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки на суму 2 016 (дві тисячі шістнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ПП «Велес Трейд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні на суму 56712 (п`ятдесят шість тисяч сімсот дванадцять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимо - відмовити.

Стягнути з ПП " Велес Трейд" на користь держави судовий збір у розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ПП "ВЕЛЕС ТРЕЙД", код ЄДРПОУ 44475245, адреса: м. Харків, проспект Науки,40.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2024 року.

Суддя М.П. Одарюк