Постанова

від 10.04.2024 по справі 914/1688/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2024 р. Справа №914/1688/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівО.І. МатущакаБ.Д. Плотніцького,

секретар судового засідання Лагутін В.Б.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» б/н від 27.05.2023 (вх. № 01-05/1700/23 від 30.05.2023)

та Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс» б/н від 21.09.2023 (вх. № 01-058/2977/23 від 22.09.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 (повний текст рішення складено 08.05.2023, м. Львів, суддя Р.А. Кидисюк)

у справі № 914/1688/21

за позовом: керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова, м. Львів, в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви», м. Новояворівськ Львівської області

про розірвання договору оренди землі від 25.10.2016 № С-4361.

за участю представників:

прокурор: Л.М. Винницька

позивача: І.І. Кузь

відповідача: В.В. Шпак

третьої особи (апелянт): А.О. Лазор

апелянт: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

15.06.2021 року Керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» про розірвання договору оренди земельної ділянки №С-4361 від 25 жовтня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.10.2016 між Львівською міською радою (Орендодавець) та ТзОВ «Юніко-Експо» (Орендар), укладено договір оренди землі №С-4361 строком на 10 років. Предметом договору є земельна ділянка, яка розташована у м. Львові на вул. Угорській, 14 загальною площею 2,2831 га з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу. За змістом п. 9 договору орендна плата, яка становить 726 916,21 грн. в рік (3% від нормативної грошової оцінки), вноситься щомісячно в розмірі місячної орендної плати та сплачується на розрахунковий рахунок міського бюджету Сихівського району. Як зазначає прокурор, відповідач своїх обов`язків щодо сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість з орендної плати перед місцевим бюджетом в розмірі 834 739,16 грн. Зокрема, відповідачем повністю не сплачувалася орендна плата протягом року (з квітня 2020 по квітень 2021). Відтак, на думку прокурора систематичне порушення відповідачем умов договору оренди землі в частині повноти та своєчасності сплати орендної плати є самостійною підставою для розірвання цього договору згідно ст. 651 ЦК України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2022 року (суддя Р.В. Крупник) залишеним без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №914/1688/21 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2022 у справі №914/1688/21 за позовом Керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товриства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» про розірвання договору оренди землі від 25.10.2016 №С-4361 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2022 у справі №914/1688/21 скасовано, а справу №914/1688/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 у справі №914/1688/21 (суддя Кидисюк Р.А.) позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 від 25.10.2016, №С-4361, укладений між Львівською міською радою в особі виконуючого обов`язки директора департаменту містобудування Львівської міської ради, начальника управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Коровайника С.С. (79008, пл. Ринок, 1, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи - 04055896) та ТзОВ «ЮНІКО-ЕКСПО» (79019, м. Львів, вул. Городоцька, 54, ідентифікаційний код юридичної особи - 33358922).

Господарським судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановлено, що відповідно до листів Головного управління ДПС у Львівській області від 30.04.2021 № 5295/5/13-01-04-04 та від 03.08.2021 № 9036/5/13-01-04-04, а також довідок Львівської міської ради щодо даних про сплату ТзОВ «Юніко-експо» за договором оренди землі від 25.10.2016 № С-4361 орендної плати за землю у 2020-2021 роках, відповідач припинив виконувати свій обов`язок з оплати орендних платежів у лютому 2020 року і, починаючи з березня 2020 року, та до вересня 2021 року, відповідач не здійснив жодного платежу.

З огляду на викладене, зважаючи на систематичну несплату відповідачем орендної плати за Договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016, що є істотним порушенням договору у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та самостійною підставою для його розірвання на підставі п.38 Договору оренди, ст. 651 ЦК України та ст.32 Закону України «Про оренду землі», місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Не погодившись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» подало апеляційну скаргу б/н від 27.05.2023 (вх. № 01-05/1700/23 від 30.05.2023), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким змінити рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 у справі № 914/1688/21 за позовом керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» про розірвання договору оренди землі від 25.10.2016 № С-4361.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на переконання скаржника судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення помилково встановлено наступне: «Право забудови земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0066 загальною площею 3,8281 га належить відповідачу на підставі договору оренди землі від 26. 12.2006, Архітектурно-планувального завдання від 12.12.2007 № 793, проекту, що отримає позитивний висновок експертизи, та дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 № ЛВ12512077515, який видано на внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 05.08.2010 № 1/345-10».

Скаржник категорично не погоджується з такими висновками Суду першої інстанції та встановленими обставинами, наголошує на тому що саме з цих підстав ним і подавалась касаційна скарга при першому розгляді справи та позиція полягає в тому, що у Відповідача припинилось право на забудову даної земельної ділянки (відсутнє таке право у зв?язку із делегуванням таких функцій на підставі договору від 20.10.2014 року №20/10).

Наголошує на тому. що неправильно встановлені обставини мають визначальне значення для інших судових спорів за участю ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» та ТОВ «Юніко-Експо». а встановлені обставини у відповідності до 4.4 ст. 75 ГПК України не будуть повторно оцінюватись належним чином.

Апелянт також вказує, що судом першої інстанції протокольною ухвалою неправомірно відмовлено в залученні ТзОВ «Цикада Плюс».

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» в апеляційній скарзі просить залучити до участі в даній справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача: ТзОВ «Цикада Плюс» (ідентифікаційний код 36788145, адреса: Львівська область. Миколаївський район, вулиця Лисенка, 45), ТзОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» (ідентифікаційний код 37964899, адреса: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3), Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) та Інвесторів (власників майнових прав), які створили Просте товариство «Угорська 14 Д» та «Угорська 14 Є» за переліком, який наведений в Договорі про створення Простого товариства від 24.02.2020 та Договорі про створення Простого товариства від 10.07.2021.

Окрім того, не погодившись з даним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс» (особа, яка не брала участі у справі) подало апеляційну скаргу б/н від 21.09.2023 (вх. № 01-058/2977/23 від 22.09.2023), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс» вказує, що відповідач ТзОВ «Юнік Експо » не вчиняв порушень у вигляді систематичної несплати орендних платежів по спірному договору оренди землі, з огляду на те, що у спірний період грошовий розмір орендної плати, вказаний у договорі, не підлягає застосуванню, оскільки такий встановлений на підставі Технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста Львова, при розробці, експертизі та затвердженні якої мали місце суттєві порушення законодавства, що встановлено рішенням суду.

Відтак на переконання апелянта, місцевий господарський суд дійшов до помилкового та необгрунтованого висновку про те, шо позивачем підтверджено істотне порушення відповідачем умов договору оренди та наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, для розірвання договору оренди.

17.08.2023 Львівська міська рада подала до суду відзив (Вх. №01-04/6550/23) на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви», в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

24.08.2023 керівник Галицької окружної прокуратури міста Львова подав до суду відзив (Вх. №01-04/5648/23) на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви», в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

У судовому засіданні 24.01.2024 колегія суддів протокольною ухвалою відмовила в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» про залученя до участі в даній справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача: ТзОВ «Цикада Плюс», ТзОВ «Фінансова компанія «Новий Львів», Головне управління Державної податкової служби у Львівській області та Інвесторів (власників майнових прав), які створили Просте товариство «Угорська 14 Д» та «Угорська 14 Є».

Колегія суддів зазначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов?язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. ч, 1, 3 ст. 50 ГПК України).

Предметом позову є розірвання договору оренди землі у зв?язку з систематичною несплатою ТзОВ «Юніко-експо» орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, апелянтом не зазначено на які права та обов?язки ТзОВ «Цикада плюс», у якого з ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» наявні договірні відносини щодо виконання будівельних робіт може вплинути оскаржуване рішення.

Також, не зазначено на які права, інтереси та (або) обов?язки ТОВ «Фінансова компанія «Новий Львів» (здійснено розподіл функцій між Апелянтом щодо забудови, фінансування та введення в експлуатацію об?єкта будівництва), Простого товариства «Угорська,14Є» та Простого товариства «Угорська 14 Д» (об?єднання інвесторів квартир багатоквартирних будинків) та ГУ ДПС у Львівській області (передано в податкову заставу об?єкти незавершеного будівництва на спірній земельній ділянці через наявність податкової заборгованості Відповідача) може вплинути судове рішення та наявний між ними зв?язок, який повинен бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Відтак, колегія суддів відмовила в задоволенні такого клопотання, оскільки судом не встановлено підстав для залучення до розгляду справи цих осіб.

У судове засідання 10.04.2024 з`явився прокурор, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 10.04.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 10.04.2024 з`явився представник відповідача, надав пояснення,.

У судове засідання 10.04.2024 з`явився представник третьої особи на стороні відповідача, надав пояснення, доводи апеляційної скарги підтримав, просив розгляд справи відкласти.

У судове засідання 10.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс» явки уповноваженого представника не забезпечило.

Розглянувши клопотання третьої особи про відкладення колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд враховує, що розгляд даної справи, призначений на 10.04.2024, вже неодноразово відкладався.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.

При апеляційному розгляді даної справи колегія суддів також враховує положення ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України, відповідно до яких одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За таких обставин, з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

25.10.2016 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Юніко-експо» (орендар) укладено договір оренди землі №С-4361 (договір оренди), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.

В оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га, у тому числі під твердим покриттям 2,0885 га, під озелененням 0,1946 га; цільове призначення земельної ділянки землі - житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі змішаного використання (комерційного використання та житлової забудови) (пункти 2, 16 договору оренди).

Згідно з пунктом 5 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 230 540,30 грн. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 726916,21 грн на рік, що становить 3 % від нормативної грошової оцінки, щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок міського бюджету Сихівського району до 30-го числа місяця, наступного за звітним (пункт 9 договору оренди). Відповідно до пункту 28 договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Договір оренди укладено строком на 10 років до 01.10.2025. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору оренди).

07.12.2016 державним реєстратором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди ТОВ «Юніко-експо» на земельну ділянку до 01.10.2025 (номер запису про інше речове право 17964057).

Земельна ділянка з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, та є об`єктом оренди укладеного між сторонами договору оренди землі, була сформована із земельної ділянки, кадастровий номер 4610136800:01:010:0066 загальною площею 3,8281 га, яка на підставі договору оренди землі від 26.12.2006 перебувала в оренді ТОВ "Юніко-експо" для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.

Наведена обставина підтверджується, зокрема, ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 №5186 «Про затвердження ТОВ «Юніко-експо» технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки на вул. Угорській, 14 та надання ТОВ «Юніко-істейт», ТОВ «Юніко-капітал» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на вул. Угорській, 14». На підставі цієї ухвали між позивачем та відповідачем укладено договір оренди від 25.10.2016.

Право забудови земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0066 загальною площею 3,8281 га належить відповідачу на підставі договору оренди землі від 26.12.2006, Архітектурно-планувального завдання від 12.12.2007 № 793, проекту, що отримав позитивний висновок експертизи, та дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 № ЛВ12512077515, який видано на внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 05.08.2010 № 1/345-10.

20.10.2014 між ТОВ «Юніко-експо» (замовник) та ТОВ «Девелоперська компанія «Мальви» (забудовник) укладено договір про будівництво № 20/10. Відповідно до умов цього договору третю особу залучено до участі у проектуванні, фінансуванні та будівництві багатоквартирних житлових будинків з автостоянками та об`єктами обслуговування на орендованій відповідачем земельній ділянці.

В порядку реалізації проекту забудови орендованої земельної ділянки впродовж 2015-2019 років в межах виконання договору про будівництво від 20.10.2014 № 20/10, на підставі зареєстрованих декларацій про початок виконання будівельних робіт було споруджено та введено в експлуатацію ряд об`єктів, а саме будівлі 1-4 на генплані, замовником будівництва яких згідно з дозвільними документами є ТОВ «Юніко-експо», і яким присвоєно поштові адреси: м. Львів, вул. Угорська, 14-А, 14-Б, 14-В, 14-Г відповідно.

Зазначені будівлі знаходяться саме на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 загальною площею 2,2831 га (об`єкт оренди за договором оренди від 25.10.2016), і це підтверджується деклараціями про готовність вказаних будівель до експлуатації, а також розпорядженнями про присвоєння їм поштових адрес.

Крім того, рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 17.02.2017 №116 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТОВ «Юніко-експо» багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва)" затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079 на будівництво ТОВ «Юніко-експо» багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській, 14 (1 та 2 черги будівництва) секцій 5- 8 та дошкільний навчальний заклад.

Комісією у складі спеціалістів відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові, Сихівської районної адміністрації та Відділу районних архітекторів управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4610136800:01:010:0079, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 14, про що складено акт від 30.07.2021 № 68. Під час обстеження встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовано 8 багатоквартирних житлових будинків із вбудованими приміщеннями комерційного призначення та трансформаторна підстанція. Крім того, встановлено, що дошкільний навчальний заклад, який передбачався містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, не збудовано.

Відповідно до листів Головного управління ДПС у Львівській області від 30.04.2021 № 5295/5/13-01-04-04 та від 03.08.2021 № 9036/5/13-01-04-04, а також довідок Львівської міської ради щодо даних про сплату ТОВ «Юніко-експо» за договором оренди землі від 25.10.2016 № С-4361 орендної плати за землю у 2020-2021 роках, відповідач припинив виконувати свій обов`язок з оплати орендних платежів у лютому 2020 року і, починаючи з березня 2020 року, та до вересня 2021 року, відповідач не здійснив жодного платежу.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Щодо подання позову прокурором в інтересах держави в особі Львівської міської ради.

За змістом ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 3 ст. 45 ГПК України).

Згідно з положеннями ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Таким чином, з наведеного вбачається, що правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, як уповноважені органи державної влади чи органи місцевого самоврядування самостійно, так і прокурори в їх інтересах, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

З позовної заяви вбачається, що пред`явлення даного позову в інтересах Львівської міської ради зумовлене захистом інтересів держави у суді, оскільки відбувається порушення майнових прав територіальної громади, яке полягає у протиправному використанні комунальної земельної ділянки на підставі договору оренди без сплати орендної плати, що завдає шкоди інтересам держави у вигляді ненадходжень коштів до бюджету. Львівською міською радою неналежним чином вживаються заходи щодо усунення вказаних порушень інтересів держави.

На підтвердження належності здійснення позивачем своїх повноважень, прокурор покликається на те, що згідно відомостей податкової служби з 30.04.2020 за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за землю і розмір цієї заборгованості постійно зростає.

Зі змісту листів Львівської міської ради №2403-вих-34376 від 26.04.2021 та №2403-вих-42426 від 19.05.2021 установлено, що міською радою не вживалися заходи, спрямовані на захист інтересів держави в особі територіальної громади.

07.06.2021 прокурором направлено Львівській міській раді лист №14.50/105-2828вих-21 в якому повідомлено міську раду про підготовку і подання до суду даної позовної заяви.

Саму позовну заяву подано 15.06.2021.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів Львівської міської ради в суді та про дотримання ним порядку передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви».

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Аналогічні положення викладено у частині 1 статті 93 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. Орендар, у свою чергу, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до частин 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України визначено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз наведених положень законодавства дає можливість зробити висновок про те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Разом з тим згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листів Головного управління ДПС у Львівській області від 30.04.2021 № 5295/5/13-01-04-04 та від 03.08.2021 № 9036/5/13-01-04-04, а також довідок Львівської міської ради щодо даних про сплату ТОВ "Юніко-експо" за договором оренди землі від 25.10.2016 № С-4361 орендної плати за землю у 2020-2021 роках, відповідач припинив виконувати свій обов`язок з оплати орендних платежів у лютому 2020 року і, починаючи з березня 2020 року, та до вересня 2021 року, відповідач не здійснив жодного платежу.

Відповідно до пункту 38 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Після припинення дії договору оренди орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 21 договору оренди).

Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що зважаючи на систематичну несплату відповідачем орендної плати за Договором оренди землі №С-4361 від 25.10.2016, що є істотним порушенням договору у розумінні частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України та самостійною підставою для його розірвання на підставі п.38 Договору оренди, ст. 651 ЦК України та ст.32 Закону України «Про оренду землі», позовні вимоги підлягають до задоволення.

Однак, апелянт вказує, що судом не досліджено докази, на підставі яких слід було встановити обставини щодо фактичного користування спірною земельною ділянкою, права на виконання будівельних робіт на ній.

Також, зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що розміщені на земельній ділянці житлові будинки належать на праві власності саме апелянту, а не відповідачу.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обсяг предмету доказування обмежується не лише обставинами, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а іншими обставинами, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому обставини, які не мають значення для вирішення справи по суті, не підлягають доказуванню сторонами та встановленню судом.

Предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Предметом позову у цій справі є розірвання договору оренди землі у зв?язку із систематичною несплатою орендарем (ТзОВ «Юніко-Експо») орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та самостійною підставою для розірвання договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора наведеними у відзиві на апеляційну скаргу про те, що основні доводи апеляційної скарги зводяться до необхідності дослідження судом питань, врегульованих чинним законодавством про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю та цивільними договорами відносин між суб?єктами господарювання при організації будівництва житла, отримання дозвільних документів, фінансування цього будівництва та здійснення операцій з збудованими об?єктами нерухомого майна та інше, що не входить в предмет доказування за заявленими у спорі позовними вимогами.

В ході розгляду даної справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що 25.10.2016 між Львівською міською радою та ТзОВ «Юніко-експо» укладено договір оренди землі № С-4361, предметом якого є земельна ділянка із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу, яка розташована у м. Львові на вул. Угорській, 14, загальною площею 2,2831 га 3 кадастровим номером 4610136800:01:010:0079.

Пунктами 1, 15 та 16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі змішаного використання (комерційного використання та житлової забудови).

Згідно з п. 8 Договору, такий укладено на строк 10 років.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, з 25.10.2016 у Орендаря виникло право оренди спірної земельної ділянки, а також права та обов?язки орендаря за оскаржуваним договором оренди землі.

Доказів припинення дії договору, розірвання, внесення будь-яких змін до нього, визнання недійсним в судовому порядку матеріали справи не містять.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що судом не встановлювались обставини щодо фактичного користування спірною земельною ділянкою, права на виконання будівельних робіт оцінюються колегією суддів критично.

Разом з тим, апелянт вказує, що судом першої інстанції протокольною ухвалою неправомірно відмовлено в залученні ТзОВ «Цикада Плюс».

Як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, в судовому засіданні 23.03.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті в судовому засіданні на 11.04.2023

01.05.2023 на адресу суду надійшло клопотання третьої особи, відповідно до якого остання просить суд поновити строк на подання клопотання та відповідних доказів, повернутись на стадію підготовчого провадження у даній справі, залучити ТзОВ «Цикада Плюс» (ідентифікаційний код 36788145, адреса: Львівська область, миколаївський район, вулиця Лисенка, 45) до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача.

Вказане клопотання відхилено судом в судовому засіданні протокольною ухвалою від 02.05.2023 як необгрунтоване.

Зі змісту ст. 80 ГК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання. Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.

У відповідності до ч. 1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У поданому клопотанні жодним чином не обгрунтовано факт необізнаності апелянта до закриття підготовчого провадження у справі (23.03.2023) про те, що ТзОВ «Цикада плюс» здійснює будівельні роботи на спірній земельній ділянці згідно з договором підряду від №1-2У/17 від 20.03.2017.

В постанові Верховного Суду від 16.12.2021 (справа №910/7103/21) зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Відтак, судом першої інстанції правомірно відхилено вказане клопотання.

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вказує, що за наслідками апеляційного перегляду доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 02.05.2023 року у справі №914/1688/21.

Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс».

Не погодившись з рішенням Господарського суду Львівської області від 02.05.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс» подало апеляційну скаргу б/н від 21.09.2023 (вх. № 01-058/2977/23 від 22.09.2023), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс» є особою, яка не брала участі у справі у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов?язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 (справа № 914/1971/18) вказав, що положеннями господарского процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов?язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

За приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов?язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов?язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов?язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов?язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов?язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов?язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов?язки і такий зв?язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов?язки, та про які саме.

У постанові Верховного Суду від 10.06.2020 (справа № 914/2259/17) вказано що у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з?ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в іншому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов?язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права та обов?язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов?язки таких осіб. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв?язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов?язок, і такий зв?язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

Предметом заявленого у даній справі позову є вимога про розірвання договору оренди землі, укладеного між Львівською міською радою та ТОВ «Юніко-Експо». Як оскаржуваний договір, так і спосіб та порядок його виконання не є підставою для виникнення будь-яких прав та обов?язків безпосередньо у ТзОВ «Цикада Плюс». Ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки апелянта - ТзОВ «Цикада- Плюс».

ТзОВ «Цикада- плюс» здійснює будівельні роботи на спірній земельній ділянці згідно з договором підряду на виконання загально-будівельних робіт від № 1-27/17 від 20.03.2017, укладеного ТЗОВ «Цикада (Генпідрядник) та ТзОВ «Девелоперська компанія «Мальви» (Замовник), яким визначено взаємні права і обов?язки сторін, порядок виконання зобов?язані та інгше. Згідно з цим договором Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує згідно з проектною документацією та умовами договору виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудованими комерційними приміщеннями комерційного призначення і підземним паркінгом та дошкільного навчального закладу на вул. Угорській 14 (1 і 2 черги будівництва),

Факт виконання ТзОВ «Цикада - плюс» будівельних робіт, в тому числі і щодо будівництва дошкільного навчального закладу на спірній земельній ділянці, його права і обов`язки згідно з договором та будь-який інтерес не входить в предмет доказування у даній справі.

Таким чином, у розумінні ст. ст. 17, 254 ГПК України ТОВ «Цикада- Плюс» не є суб?єктом апеляційного оскарження рішення Господарського суду Львівської області 02.05.2023 справі 914/1688/21, оскільки рішенням суду першої інстанції у даній справі не вирішувалося питання про права, інтереси та (або) обов?язки скаржника.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов?язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов?язки такої особи не вирішувалося суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження.

У зв?язку з викладеним, колегія суддів вказує, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Цикада плюс» належить закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 234, 264, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» б/н від 27.05.2023 (вх. № 01-05/1700/23 від 30.05.2023) залишити без задоволення.

2.Закрити апеляційне провадження у справі №914/1688/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикада Плюс» б/н від 21.09.2023 (вх. № 01-058/2977/23 від 22.09.2023) на рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 у справі № 914/1688/21.

3.Рішення Господарського суду Львівської області від 02.05.2023 у справі № 914/1688/21 залишити без змін.

4. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 22.04.2024.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

Суддя Б.Д. Плотніцький