Постанова

від 16.04.2024 по справі 924/1018/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Справа № 924/1018/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Безпалов А.В.

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

третя особа ( ОСОБА_1 ): не з`явився

третя особа ( ОСОБА_2 ): не з`явився

третя особа ( ОСОБА_3 ): не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Еко-Земля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023р. у справі №924/1018/22, ухвалене суддею Яроцьким А.М., повний текст рішення складено 17.04.2023 р.

за позовом Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

до відповідача Фермерського господарства "Еко-Земля"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

про витребування земельних ділянок

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння фермерського господарства "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельні ділянки площею 1,8 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0014 та площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0015, які розташовані за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Фермерське господарство Еко-Земля звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.04.2023 р. у справі № 924/1018/22 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постановою Північно-західного апеляційного суду від 20.06.2023 р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Еко-Земля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 р. у справі № 924/1018/22 задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 р. у справі № 924/1018/22 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про витребування земельних ділянок.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.10.2023 р. касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 р. у справі № 924/1018/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №924/1018/22 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Еко-Земля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 у справі №924/1018/22 задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 у справі №924/1018/22 скасовано та прийнято нове рішення. У позові Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області про витребування земельних ділянок відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.02.2024 касаційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №924/1018/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

05.03.2024 матеріали справи №924/1018/22 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/1018/22 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г., суддя Грязнов В.В..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "11" квітня 2024 р. о 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

29.03.2024 р. на адресу апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «Еко-Земля» надійшли письмові пояснення, в яких відповідач просить врахувати письмові пояснення під час прийняття рішення по справі №924/1018/22, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 р. у справі №924/1018/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви Заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 р. виправлено описку, допущену у резолютивній частині ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 р. у справі №924/1018/22. Пункт 1 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 р. у справі №924/1018/22 викладено у такій редакції: "Розгляд апеляційної скарги призначити на "16" квітня 2024 р. о 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2."

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, надав суду пояснення по суті спору.

Позивач, відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не забезпечили явку представників у судове засідання 16.04.2024 р., тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Змістрішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, враховуючи встановлення факту відсутності рішень повноважного органу місцевого самоврядування, Сокільської сільської ради, щодо відчуження земельних ділянок на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , вказав, що орган місцевого самоврядування, як власник землі, волю на відчуження цих ділянок не виявив, а тому вони вибули з володіння власника поза його волею. Відтак, господарський суд дійшов висновку, що існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача на підставі ст. 388 ЦК України.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач - фермерське господарство "Еко-Земля" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт, зокрема, вказує на неналежне дослідження судом першої інстанції наданих доказів, оскільки стороною відповідача та третіми особами надані більш вірогідні, достовірні та належні докази на спростування доводів позивача, які не були прийняті до уваги господарським судом.

Звертає увагу, що в наданих місцевому господарському суду копіях рішень №18 та №19 від 29.08.2014 року наявні усі необхідні реквізити (дата, підпис голови Сокільської сільської ради та печатка), що свідчить про правомірність та законність дій для прийняття таких рішень. Додатково вказує, що на даний час відсутній вирок за вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР, а саме - службового підроблення вказаних рішень сесії, що у свою чергу свідчить про їх законність.

Скаржник також зазначає, що факт самостійного виявлення правопорушення прокурором 18.10.2022 року, жодним чином не скасовує презумпцію можливості та обов`язку Жванецької сільської ради знати про свої права та належно і ретельно виконувати власні обов`язки. Відтак, вважає, що строк позовної давності по витребуванню земельної ділянки у комунальну власність - сплинув 29.08.2017, після закінчення три річного строку подання такого позову, оскільки саме 29.08.2014 Сокільською сільською радою були видані спірні рішення №18 та №19.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, прокурор вказує, що підставою звернення прокурора до суду з позовом у цій справі є підтверджений належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факт набуття права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0015, площею 2 га кожна, на підставі рішень 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради №18, №19 від 29.08.2014, які органом місцевого самоврядування в дійсності у встановленому порядку не приймалися.

Тобто предметом доказування у спорі є недотримання процедури набуття громадянами права власності на землю без прийняття шляхом голосування депутатами сільської ради рішення на пленарному засіданні сесії ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення їм землі та передачу її у власність, а не законність чи незаконність рішень, на підставі яких зареєстровано речові права на земельні ділянки.

Зокрема, прокурор акцентує увагу на тому, що наявність рішень сесії Сокільської сільської ради №19, №26 від 27.12.2013 про надання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їм земельних ділянок, подальше виготовлення та погодження такої документації із землеустрою без прийняття у порядку ст. 118 ЗК України рішення уповноваженого органу про їх затвердження свідчить про недотримання передбаченої законом процедури набуття громадянами права власності на землю.

Крім того, всупереч п. 26-28, 31,36 Типової інструкції з діловодства № 1242 та розділів 1, 4, 5 ДСТУ 4163-2003, рішення сесії сільської ради від 29.08.2014 №18 і №19 (документи, які надано державному реєстратору для здійснення державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки) не містять таких реквізитів як Державний Герб України, місце складання або видання документа, код установи за ЄДРПОУ, номери телефонів, факсів, адреса електронної пошти, наявних на усіх бланках архівних копій рішень сесії Сокільської сільської ради того періоду, наданих архівним відділом та долучених до матеріалів позову.

Крім того, на думку прокурора відповідач помилково пов`язує початок перебігу позовної давності з прийняттям рішень Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району №18 і №19 від 29.08.2014 року, які на розгляд відповідної сесії не виносились та у встановленому законом порядку не розглядались. Крім того, за матеріалами справи, відповідач набув право власності на спірні земельні ділянки на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020 року, а тому строки позовної давності прокурором у даній справі не пропущено.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на сесії Сокільської сільської ради 27.12.2013 р. були прийняті рішення про надання цим громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель запасу сільської ради для ведення особистого селянського господарства площею 2,000 га /а.с.135, 158 у т.1/.

За зверненням ОСОБА_3 Приватним підприємством "Земля 2012" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 /а.с.136-144 у т.1/. який погоджений відділом Держземагентства У Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області у порядку, передбаченому ст.186-1 ЗК України /а.с.145 зв. у т.1/.

09.01.2014 р. акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами підписаний головою Сокільської сільської ради І.В. Бешлей, ОСОБА_3 та представником ПП "Земля 2012" Т.В. Кушко, а також представниками суміжних користувачів /а.с. 147 у т. 1/.

За зверненням ОСОБА_1 Приватним підприємством "Земля 2012" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 /а.с.159-177 у т.1/. який погоджений відділом Держземагентства У Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області у порядку, передбаченому ст.186-1 ЗК України.

09.01.2014 р. акт погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами підписаний головою Сокільської сільської ради І.В. Бешлей, ОСОБА_1 та представником ПП "Земля 2012" Т.В. Кушко, а також представниками суміжних користувачів.

Суду надано копію рішення 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 29.08.2014 р. №18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", відповідно до якої затверджено проект землеустрою та передано у власність громадянці ОСОБА_3 земельну ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0015 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокольської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с.Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства.

Також суду надано копію рішення тієї ж сесії №19 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", відповідно до якої затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8000 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0014 громадянину ОСОБА_1 у власність за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокольської сільської ради, що розташовані у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства. Рішення підписані головою Сокільської ради Бешлей І. В /а.с. 146, 179 у т.1/.

Суду повідомлено, що оригінали рішень залучені до кримінальної справи, порушеної прокуратурою по факту незаконного вибуття з комунальної власності Сокільської (Жванецької) сільської ради земельних ділянок загальною прощею 15,6 га без відповідного рішення сесії сільської ради.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 316578552 від 01.12.2022 р., 10.03.2015 р. здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0015, площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області /а.с. 60 у т.1/.

В подальшому на підставі договору дарування від 23.05.2015 р. № 599 припинено право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, № 316578338 від 01.12.2022 р., 05.03.2015 р. здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, площею 1,8 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області /а.с. 9 у т.1/.

В подальшому на підставі договору дарування від 11.11.2016 р. № 1023 припинено право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2 .

19.08.2020 р. право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за Фермерським господарством "Еко-Земля" на підставі акта приймання передачі нерухомого майна від 24.04.2020 р. б/н та рішення від 24.02.2020 № 1, видавник: Фермерське господарство "Еко-Земля", засновником якого є ОСОБА_2 .

Рішенням першої організаційної сесії VII скликання Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області № 8 від 02.01.2018 р. розпочато процедуру реорганізації, в тому числі Сокільської сільської ради шляхом приєднання до Жванецької сільської ради. Жванецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Сокільської сільської ради /а.с. 15-16 у т.1/.

Листом від 07.10.2022 р. № 52-8214вих-22 керівник окружної прокуратури, з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, звернувся в архівний відділ Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації щодо надання належним чином засвідчених копій протоколу сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району (з усіма наявними додатками) та усіх рішень відповідної сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району, яка відбулась 29.08.2014 р. /а.с. 20 у т.1/.

У відповідь на вказаний лист архівний відділ надав витребувані прокурором належним чином завірені копії протоколу 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 р. з усіма рішеннями сесії /а.с. 21-28 у т.1/.

Крім цього, листом від 12.10.2022 р. № 52-8290вих-22 керівник окружної прокуратури також звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання інформації: який правовий статус (форма власності, категорія земель, вид використання в межах категорії, склад угідь, площа, розташування в межах чи за межами населеного пункту) мали земельні ділянки з кадастровими номерами в т.ч. 6822487900:03:002:0014 та 6822487900:03:002:0015 до моменту їх передачі у приватну власність згідно з обліковими даними; розпорядник вказаних земельних ділянок станом на 29.08.2014 р.; чи підлягали вони передачі до комунальної власності Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району після завершення процесу інвентаризації земель /а.с. 29 у т.1/.

18.10.2022 р. Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом повідомило прокуратуру, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами: 6822487900:03:002:0010 (2,0 га); 6822487900:03:002:0011 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0012 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0013 (площею 1,8 га); 6822487900:03:002:0014 (площею 1,8 га); 6822487900:03:002:0015 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0016 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0017 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0018 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0019 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0020 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0021 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0022 (площею 2,0 га); 6822487900:03:002:0023 (площею 2,0 га) станом на 29.08.2014 р. мали такий правовий статус, зокрема /а.с. 34 у т.1/:

- форма власності - комунальна;

- категорія земель - землі сільськогосподарського призначення;

- вид використання в межах категорії - особисте селянське господарство;

- склад угідь - рілля;

- місце розташування - в межах населеного пункту с. Межигір.

Запитувані земельні ділянки не підлягали передачі до комунальної власності Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області після завершення процесу їх інвентаризації.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2022 р. прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за № 42022242230000034 за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України по факту незаконного вибуття з комунальної власності Сокільської (Жванецької) сільської ради земельних ділянок загальною прощею 15,6 га без відповідного рішення сесії сільської ради /а.с. 36 у т.1/.

18.11.2022 р. керівник окружної прокуратури звернувся до Жванецької сільської ради щодо надання інформації з наступних питань /а.с. 32-33 у т.1/:

- чи було відомо Жванецькій сільській раді про незаконне вибуття з комунальної власності земельних ділянок, якщо так, то з якого часу;

- чи вживались Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування даних земельних ділянок у комунальну власність шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою, якщо ні, зазначити з яких причин не вживалися;

- чи має намір в майбутньому Жванецька сільська рада звертатися до суду для захисту порушеного права за вказаними фактами.

02.12.2022 р. Жванецька сільська рада Кам`янець-Подільського району Хмельницької області надала відповідь, а саме: виконавчий комітет Жванецької сільської ради повідомив, що сільською радою не здійснювались заходи щодо повернення земельних ділянок за запитуваними кадастровими номерами у зв`язку з відсутністю інформації про їх незаконне вибуття з комунальної власності. Зазначено також, що не заперечується проти здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання /а.с. 35 у т.1/.

Прокурором в грудні 2022 року надіслано на адресу Жванецької сільської ради повідомлення №52-9827вих-22 та №52-9824вих-22 про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Звертаючись із позовом у даній справі, прокурор доводить, що перевіркою протоколу 46 позачергової сесії УІ скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 р. з усіма рішеннями сесії, встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0014 площею 1,8 га та 6822487900:03:002:0015 площею 2,0 га вибули з володіння територіальної громади поза її волею без прийняття рішень Сокільської сільської ради, що і стало підставою для задоволення позову судом першої інстанції.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

До позовів про права на нерухоме майно у контексті частини третьої статті 16 ГПК України, відносяться позови щодо захисту речових прав на нерухоме майно, зокрема, віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Зміст приписів ст.388 ЦК України свідчить, що предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Із вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами як статті 387 так і статті 388 Цивільного кодексу України, може звертатися лише особа, яка є власником майна, чи належним його володільцем.

За приписами ч. 1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 16 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

За правилами частин 1, 2, 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов`язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням першої організаційної сесії VII скликання Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №8 від 02.01.2018 розпочато процедуру реорганізації, в тому числі Сокільської сільської ради шляхом приєднання до Жванецької сільської ради. Жванецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Сокільської сільської ради (т.1, а.с.15).

Листом від 18.11.2022 (т.1, а.с.32), з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у відповідності до вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура звернулася до Жванецької сільської ради з вимогою надати інформацію чи було відомо Жванецькій сільській раді про незаконне вибуття з комунальної власності земельних ділянок, в тому числі з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0015, чи вживалися Жванецькою сільською радою заходи щодо витребування вказаних земельних ділянок та чи має намір звертатися в майбутньому до суду для захисту порушеного права.

У відповідь на вказаний лист Жванецька сільська рада листом від 02.12.2022 (т.1, а.с.35) повідомила прокуратуру, що нею не приймалися заходи щодо повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0015, у зв`язку з відсутністю інформації про їх незаконне вибуття з комунальної власності, не заперечує щодо здійснення Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання.

07.12.2022 прокуратурою надіслано на адресу Жванецької сільської ради повідомлення про встановлення підстав та наміру здійснювати представництво інтересів держави в суді (т.1, а.с.37).

Враховуючи вищевикладене, надаючи оцінку наявності підстав представництва прокурором інтересів держави, суд апеляційної інстанції констатує, що прокурор, звертаючись з позовом, у встановленому законом порядку обґрунтував порушення інтересів держави, та вказав у чому полягає нездійснення захисту законних інтересів держави відповідним суб`єктом владних повноважень.

Крім того, суд враховує також той факт, що прокурор звернувся з даним позовом до суду 29.12.2022 року, при цьому Жванецьку сільську раду повідомлено про наявні порушення вимог законодавства листом 16.11.2022, а тому в позивача був час і можливість самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, однак останній цим правом не скористався, що свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави. Водночас, апеляційним судом також враховується, що позивач повідомив, що не заперечує щодо здійснення прокуратурою заходів державного впливу щодо вирішення даного питання.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави, оскільки позивач належним чином не здійснив захист інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах, у зв`язку з чим у прокурора були обґрунтовані правові підстави для звернення з даним позовом до суду.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності та законності прийняття рішень Сокільської сільської ради №18, 19 від 29.08.2022, а відтак законності набуття права власності на спірні земельні ділянки відповідачем, колегія суддів враховує наступне.

З наявних у матеріалах справи засвідчених архівних копій протоколу 46 позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014 року та усіх прийнятих рішень відповідної сесії, як документів постійного зберігання архівного фонду "Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за 2014 рік", встановлено, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на відповідній сесії не розглядалось, рішення Сокільської сільської ради №18, №19 від 29.08.2014, які слугували підставою для реєстрації права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0015, 6822487900:03:002:0014 сільською радою не приймалось.

Наявні у матеріалах справи рішення Сокільської сільської ради №18, №19 від 29.08.2014, на які посилається апелянт як на підставу набуття і реєстрації права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0015, 6822487900:03:002:0014 колегією суддів оцінюються критично, оскільки не відповідають порядку, встановленому для їх прийняття Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", не підтверджують волевиявлення органу місцевого самоврядування Сокільської сільської ради на відчуження земельних ділянок як їх власника.

Стаття 144 Конституції України визначає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини 2 цієї статті Закону рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частини 1 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до частини 16 цієї статті Закону протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Відповідно до частини третьої статті 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. При цьому докази, які подаються до суду, повинні бути належними, тобто стосуватися предмета доказування, інакше суд не бере їх до розгляду згідно з частиною першою статті 76 ГПК України. Сторона, яка подає доказ на підтвердження обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, здійснює це саме таким чином, щоб поданий нею доказ був належним, тобто вказує, для доведення яких саме належних до предмету доказування обставин сторона подає цей доказ, або стверджує про обставини і посилається при цьому на доказ існування цих обставин ( Постанова КГС ВС від 15.11.2019 у справі №909/887/18).

З огляду на зазначені процесуальні положення закону, посилання апелянта на наявні в матеріалах справи рішення Сокільської сільської ради №18, №19 від 29.08.2014 за відсутності відомостей у протоколі сесії Сокільської сільської ради від 29.08.2014 про прийняття таких рішень не підтверджують наявності тих обставин, на які апелянт посилається, тобто не можуть бути оцінені апеляційним судом як належні докази прийняття цих рішень органом місцевого самоврядування.

Враховуючи відсутність спрямованих на відчуження земельних ділянок на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 рішень повноважного органу місцевого самоврядування (про затвердження проекту землеустрою та передача у приватну власність) - Сокільської сільської ради, апеляційний суд приходить до висновку, що було відсутнє волевиявлення органу місцевого самоврядування як власника землі щодо відчуження цих ділянок , тому вони вибули з володіння власника поза його волею.

Надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування або у власність, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди (відчуження) за умови досягнення сторонами згоди щодо умов такого договору. Відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 4 грудня 2018 року у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18). Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати ВС від 30 травня 2018 року у справі №826/5737/16 (провадження № 11-475апп18).

Стосовно заяв свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 апеляційним судом ураховується, що, за змістом частини 1 статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Частина 2 цієї статті Кодексу встановлює, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Апеляційний суд також приймає до уваги, що відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки, згідно з архівною копією Протоколу №1 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 на сесії ради рішень №18, №19 від 29.08.2014 щодо передачі спірних земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не приймалось, твердження свідків ОСОБА_4 (як колишнього голови Сокільської сільської ради), ОСОБА_5 (колишнього секретаря Сокільської сільської ради), ОСОБА_6 (колишнього депутата Сокільської сільської ради) щодо фактичного винесення та прийняття 46-ю сесією Сокільської сільської ради питань про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі спірних земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 оцінюються апеляційним судом критично.

Відповідно з положеннями ст.12,46,50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження щодо організації та проведення сесії сільської ради, визначення порядку денного сесії, а також забезпечення ведення протоколу сесії та його підписання безпосередньо входять до посадових обов`язків голови і секретаря ради. Відтак, твердження цих свідків, одночасно які не підтверджуються відповідними письмовими доказами, не можуть об`єктивно свідчити про ті обставини, які повинні бути встановлені судом.

Оцінка наявних в матеріалах справи доказів підтверджує правильність висновку суду першої інстанції, що земельна ділянка площею 1,8000 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0014 та земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0015, що розташовані за адресою с.Мижгір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області вибули з державної власності без волевиявлення власника, оскільки рішення Сокільської сільської ради №18 і №19 від 29.08.2014 не відповідають закону.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.11.2019 по справі №914/3224/16 та від 29.05.2019 по справі № 367/2022/15-ц.

Установлення факту вибуття земельних ділянок поза волевиявленням власника є достатнім для виникнення правової підстави для витребування спірної земельної ділянки в порядку статті 388 ЦК України.

Як вбачається із змісту інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, №316578338, №316578552 від 01.12.2022, гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договорів дарування №1023 від 11.11.2016 та №599 від 23.06.2015 відчужили право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0015, площею 2,0га, та з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, площею 1,8га на користь ОСОБА_2 , який в свою чергу 19.08.2020, на підставі акту приймання передачі нерухомого майна №б/н від 24.04.2020, передав вказані земельні ділянки у власність Фермерського господарства "Еко-Земля" (код ЄДРПОУ 43532443).

Зважаючи, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0015 вибули з комунальної власності поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судом, то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача Фермерського господарства "Еко-Земля" на підставі ст. 388 ЦК України.

Встановлені у справі обставини підтверджують висновок, що спосіб, в який земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0015 вибули із комунальної власності, є низкою послідовних дій, спрямованих на отримання в приватну власність земельних ділянок комунальної власності з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення таких земельних ділянок.

Тому цілком обґрунтованим є висновок, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження № 14- 208цс18, пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших. Крім того, як вірно враховано судом першої інстанції, власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16).

Враховуючи приписи ст. 387, 388 ЦК України, а також встановлені судом обставини про те, що спірна земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0015, як об`єкти нерухомого майна, на даний час перебувають у власності ФГ "Еко-Земля" (т.1, а.с.9, 60), колегія суддів дійшла висновку, що прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту інтересів держави та обґрунтовано заявлено вимогу про витребування спірної земельної ділянок саме від відповідача ФГ "Еко-Земля", як останнього набувача майна.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право територіальної громади в особі Жванецької сільської ради на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що передумовою набуття права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки було попереднє незаконне її вибуття з комунальної власності, належним та ефективним способом захисту інтересів держави є заявлення вимоги про витребування з незаконного володіння останнього набувача ФГ "Еко-земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради (правонаступника Сокільської сільської ради) спірних земельних ділянок.

Також колегією суддів приймається до уваги, що гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (п.1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Цей припис слід розуміти так, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності у цій справі, колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №362/44/17).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фінікарідов проти Кіпру" механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.

Відповідно до вимог ст.ст. 330, 387, 388, 658 ЦК України право власності дійсного власника підлягає захисту протягом всього часу наявності у особи титулу власника майна, а єдиним обмеженням права власності у часі є інститут набувальної давності, який передбачає право особи, яка добросовісно заволоділа майном, отримати його у власність зі спливом певного строку, встановленого законом, якщо дійсний власник не звернеться до цього часу з вимогою про витребування майна. Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами вивчення відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою встановлення фактів зловживання громадянами своїм право на безоплатну приватизацію земельних ділянок в межах одного виду використання, окружною прокуратурою виявлено факт незаконного заволодіння земельними ділянками на території Жванецької (на момент виникнення спірних правовідносин Сокільської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Зокрема, в ході вивчення, у жовтні 2022 року окружною прокуратурою скеровано відповідні запити до державних органів влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі, які стосуються спірних земельних ділянок, а саме до Жванецької сільської ради, архівного відділу Кам`янець-Подільської РДА.

За результатами опрацювання отриманої інформації та системного аналізу отриманих документів, виявлено факт незаконного оформлення права власності на земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0015 які розташовані: с. Межигір Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, зокрема за відсутності рішення уповноваженого органу.

Судами приймається до уваги, що вищевказане підтверджує той факт, що прокурор не міг довідатися про таке порушення раніше лише шляхом моніторингу відкритих джерел інформації, оскільки у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно державним реєстратором як підставу реєстрації права власності на спірну земельну ділянку долучено рішення Сокільської сільської ради №18 від 29.08.2014 та №19 від 29.08.2014, які уповноваженим органом у встановленому законом порядку не приймались.

За виявленим фактом підробки та використання рішення органу місцевого самоврядування, що в подальшому стало підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0015, прокуратурою 18.10.2022 внесено відомості до ЄРДР за №42022242230000034 (ч. 1 ст. 366 КК України) та розпочато досудове розслідування.

Відтак, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції, що саме з цією датою пов`язується момент обізнаності прокурора про незаконність вибуття з комунальної власності спірних земельних ділянок.

Листом №52-9367вих-22 від 18.11.2022 прокуратура повідомила Жванецьку сільську раду про виявленні порушення вимог земельного законодавства під час оформлення права власності на спірні земельні ділянки та в подальшому отримано інформацію №1616/07-20 від 02.12.2022, про не вжиття відповідних заходів судово-претензійного характеру, у зв`язку з відсутністю інформації.

Оскільки у 2018 році на підставі рішення сесії Жванецької сільської ради №8 від 02.01.2018 "Про реорганізацію Ластовецької, Гринчуцької, Сокільської, Рудської сільських рад шляхом приєднання до Жванецької сільської ради", Сокільська сільська рада реорганізована, документація передана на зберігання в архівний відділ Кам`янець-Подільської райдержадміністрації.

Таким чином, судами встановлено, що Жванецькій сільській раді про порушення закону та порушення, у зв`язку з цим, прав і охоронюваних законом інтересів територіальної громади стало відомо лише у листопаді 2022 року, тобто з моменту отримання запитів прокурора.

Разом з тим, судом враховується позиція прокуратури у справі, що відповідач помилково пов`язує початок перебігу позовної давності з прийняттям рішень Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району №18 та №19 від 29.08.2014 року про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу їх у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які всупереч доводам відповідача згідно долучених до позову доказів - протоколу 46-ї позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014 року та усіх прийнятих рішень цієї сесії на розгляд відповідної сесії не виносились та у встановленому законом порядку не розглядались.

Крім того, за матеріалами справи, Фермерське господарство "ЕКО-ЗЕМЛЯ" набуло право власності, поміж інших, на спірні земельні ділянки на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок від 24.04.2020 року, переданих йому ОСОБА_2 в безоплатне користування. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнято 25.08.2020.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що прокурором строк для звернення до суду не пропущено, оскільки вимога про витребування майна заявлена в межах трирічного строку для пред`явлення віндикаційного позову 29.12.2022.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про пропуск прокурором строку позовної давності до заявлених у даній справі позовних вимог.

Стосовно заяв свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідачем до суду апеляційної інстанції 27.03.2024 р. були подані письмові пояснення по справі №924/1018/22, разом з якими були подані нові докази - заяви свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які до суду першої інстанції не подавались, судом першої інстанції не приймались та не досліджувались. Жодних обґрунтувань причин неможливості їх подання до суду першої інстанції відповідачем не наведено.

Відповідно до ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з наданих заяв свідків, вони оформлені і посвідчені нотаріально у лютому і березні 2024 року. Рішення суду першої інстанції постановлено у цій справі 05.04.2024 року.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 28.07.2020 у справі №904/2104/19, відсутність доказів на момент розгляду справи судом першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги та не оцінює подані відповідачем нові докази: заяви свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги прокурора про витребування з незаконного володіння Фермерського господарства "Еко-Земля" на користь держави в особі Жванецької сільської ради земельних ділянок площею 1,8 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0014 та площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0015 є доведеними та обґрунтованими, скаржником не спростовними, а відтак, правомірними.

Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Еко-Земля" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023р. у справі №924/1018/22 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №924/1018/22 повернути Господарському суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "23" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Грязнов В.В.