Постанова

від 07.08.2024 по справі 924/1018/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/1018/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г.М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Еко-Земля" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 у справі

за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до Фермерського господарства "Еко-Земля", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3

про витребування земельних ділянок,

за участю представника:

Офісу Генерального прокурора - Савицької О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2022 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до Фермерського господарства "Еко-Земля" (далі - ФГ "Еко-Земля") про витребування з незаконного володіння Фермерського господарства "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, загальною площею 1,8 га, що розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

1.2. 29.12.2022 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області до ФГ "Еко-Земля" про витребування з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0015, загальною площею 2 га, що розташована за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

1.3. Ухвалами суду (суддя Яроцький А.М.) від 02.01.2023 прийнято позовні заяви до розгляду, відкрито провадження у справах за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справах як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

1.4. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.01.2023 у справі №924/1021/22 судові провадження у справах № 924/1018/22 та № 924/1021/22 об`єднано в одне провадження № 924/1018/22.

1.5. Позовні вимоги мотивовані тим, що Кам`янець-Подільською окружною прокуратурою Хмельницької області під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері земельних відносин виявлено факт набуття права власності на земельні ділянки за відсутності відповідних рішень органу місцевого самоврядування, прийнятих у відповідності до законодавства України.

1.6. У цій справі заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради до ФГ "Еко-Земля" про витребування з незаконного володіння у комунальну власність Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області земельних ділянок з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, загальною площею 1,8 га, та з кадастровим номером 6822487900:03:002:0015, загальною площею 2 га, що розташовані за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, оскільки Жванецька сільська рада (правонаступник Сокільської сільської ради) не вживала заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. У матеріалах справи наявні завірені копії рішень 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області:

- від 29.08.2014 № 19 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", згідно якого затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0014) гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Надано гр. ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 1,8000 га. за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства. Підписано - голова Сокільської ради Бешлей І.В.

- від 29.08.2014 № 18 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність", згідно якого затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6822487900:03:002:0015) гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Надано гр. ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 2,00000 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Сокільської сільської ради, що розташована у межах населеного пункту с. Межигір на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, для ведення особистого селянського господарства. Підписано - голова Сокільської ради Бешлей І.В.

2.2. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, від 01.12.2022 № 316578338, відділом Держземагенства у Кам`янець-Подільському району 04.04.2014 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, площею 1,8 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

2.3. 05.03.2015 на підставі рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 29.08.2014 № 19 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за громадянином ОСОБА_2 .

2.4. У подальшому на підставі договору дарування від 11.11.2016 № 1023 право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку припинено на користь ОСОБА_1 .

2.5. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, від 01.12.2022 № 316578552, відділом Держземагенства у Кам`янець-Подільському району 04.04.2014 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0015 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: с. Межигір Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

2.6. 10.03.2015 на підставі рішення Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 29.08.2014 № 18 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за громадянкою ОСОБА_3 .

2.7. У подальшому на підставі договору дарування від 23.06.2015 № 599 право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку припинено на користь ОСОБА_1 .

2.8. 19.08.2020 право власності на вказані вище земельні ділянки зареєстровано за ФГ "Еко-Земля" (код ЄДРПОУ 43532443) на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 24.04.2020 б/н та рішення від 24.02.2020 № 1, видавник: ФГ "Еко-Земля", засновником якого є ОСОБА_1 .

2.9. У матеріалах справи також наявні:

- рішення 41 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 27.12.2013 № 26 та № 19 "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 та "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 згідно з якими надано дозволи на затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність із земель запасу сільської ради для ведення особистого селянського господарства площею по 2,0000 га, відповідним громадянам в межах населеного пункту с. Межигір. Підписані - сільський голова Бешлей І.В. ;

- проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства в с. Межигір Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області розроблений ПП "Земля 2012" (за підписом директора ОСОБА_1 та виконавця робіт Кушко Т.В.) та внесений до Державного земельного кадастру 24.04.2014;

- проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в с. Межигір Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області розроблений ПП "Земля 2012" (за підписом директора ОСОБА_1 та виконавця робіт Кушко Т.В.) та внесений до Державного земельного кадастру 04.04.2014;

- акти погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами від 09.01.014 підписані головою Сокільської сільської ради - І.В. Бешлей, ОСОБА_3 / ОСОБА_2 та представником ПП "Земля 2012" - Т.В. Кушко , а також представниками суміжних користувачів;

- акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 09.01.2014, за земельною ділянкою з кадастровим номером 6822487900:03:002:00 - власник земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 09.01.2014, за земельною ділянкою з кадастровим номером 6822487900:03:002:00 - власник земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , кадастрові плани земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:00, висновки про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 02.04.2014 № 130 та № 135 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002.

2.10. Рішенням першої організаційної сесії VII скликання Жванецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 02.01.2018 № 8 розпочато процедуру реорганізації, в тому числі Сокільської сільської ради шляхом приєднання до Жванецької сільської ради. Жванецька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Сокільської сільської ради.

2.11. Листом від 07.10.2022 керівник окружної прокуратури з метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді звернувся в архівний відділ Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації щодо надання належним чином засвідчених копій протоколу сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району (з усіма наявними додатками) та усіх рішень відповідної сесії Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району, яка відбулась 29.08.2014.

2.12. У відповідь архівний відділ надав витребувані прокурором належним чином завірені копії протоколу 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 з рішеннями сесії.

2.13. Крім цього, листом від 12.10.2022 керівник Окружної прокуратури також звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання інформації: який правовий статус мали земельні ділянки, в тому числі з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0014, 6822487900:03:002:0014 до моменту їх передачі у приватну власність.

2.14. 24.10.2022 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом повідомило прокуратуру, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, площею 1,8 га та з кадастровим номером 6822487900:03:002:0015, площею 2,0 га станом на 29.08.2014 мали такий правовий статус, зокрема: форма власності - комунальна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання в межах категорії - особисте селянське господарство, склад угідь - рілля, місце розташування - в межах населеного пункту с. Межигір.

2.15. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2022 прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження за № 42022242230000034 за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, по факту незаконного вибуття з комунальної власності Сокільської (Жванецької) сільської ради земельних ділянок загальною прощею 15,6 га без відповідного рішення сесії сільської ради.

2.16. Прокурор, вивчивши копії протоколу 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради від 29.08.2014 з усіма рішеннями сесії, вважає, що земельні ділянки з кадастровим номером 6822487900:03:002:0014, площею 1,8 га та з кадастровим номером 6822487900:03:002:0015, площею 2,0 га, вибули з володіння територіальної громади поза її волею без прийняття рішення Сокільської сільської ради, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.

2.17. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди виходили з того, що з наявних у матеріалах справи засвідчених архівних копій протоколу 46 позачергової сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району від 29.08.2014 та усіх прийнятих рішень відповідної сесії, як документів постійного зберігання архівного фонду Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області за 2014 рік", встановлено, що питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на відповідній сесії не розглядалось, рішення Сокільської сільської ради від 29.08.2014 №18, №19, які слугували підставою для реєстрації права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами 6822487900:03:002:0015, 6822487900:03:002:0014 сільською радою не приймалось, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що волі власника на таке вибуття не було. З огляду на вказане, суд виснував про відсутність спрямованих на відчуження земельних ділянок на користь третіх осіб рішень повноважного органу місцевого самоврядування (про затвердження проекту землеустрою та передача у приватну власність) - Сокільської сільської ради, що є підставою для витребування їх з незаконного володіння останнього набувача - ФГ "Еко-земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради (правонаступника Сокільської сільської ради) на підставі статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2.18. Щодо застосування позовної давності господарські суди дійшли висновку, що прокурором строк для звернення до суду не пропущено, оскільки вимога про витребування майна заявлена в межах трирічного строку для пред`явлення віндикаційного позову, а саме 29.12.2022.

3. Короткий зміст рішень судів

3.1. Справа розглядалась судами неодноразово.

3.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 (суддя Яроцький А.М.) у справі № 924/1018/22 позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння ФГ "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельні ділянки площею 1,8 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0014 та площею 2 га, кадастровий номер 6822487900:03:002:0015, які розташовані за адресою: с. Межигір, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

3.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове - про відмову у задоволенні позову.

3.4. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2023 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

3.5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове - про відмову у задоволенні позову.

3.6. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2024 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 скасовано, а справу повторно направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

3.7. За результатами нового розгляду справи Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 рішення місцевого господарського суду залишене без змін.

3.8. Задовольняючи позов, суди дійшли висновку, що процедура набуття прав власності на спірні земельні ділянки не була дотримана. Відповідні рішення депутатами сільської ради шляхом голосування на пленарному засіданні ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення землі та передачу її у власність не приймалися.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ФГ "Еко-Земля" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвали нове - про відмову у позові.

4.2. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначив, що суди допустили неправильне застосування норм права, зокрема, статей 256, 257, 261, 267 ЦК України, та відповідно застосували зазначені норми без урахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 921/430/19 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 і від 30.05.2018 у справі № 359/2012/15-ц.

4.3. Скаржник зазначає, що наявні підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій та відмови у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позовної давності, який, на думку ФГ "Еко-Земля", сплинув 29.08.2017 (через 3 роки від дати рішень 46 сесії VI скликання Сокільської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 29.08.2014 № 18 та № 19 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність").

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу прокурор посилається на те, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у своїй скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними даній справі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постановлені судові рішення - без змін.

5.2. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

6.2. Згідно зі статтею 387 цього ж Кодексу власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

6.3. За змістом статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

6.4. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

6.5. У постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.

6.6. Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України).

6.7. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20). Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

6.8. Таким чином, неправомірність набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а набуття права власності може залежати від законності і добросовісності такого набуття.

6.9. Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку.

6.10. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

6.11. За відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 37, 38), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1, 46.2), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункти 7.15, 7.16), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.46) та інших.

6.12. Під час розгляду цієї справи прокурор не навів, а суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які свідчили би про недобросовісність відповідача.

6.13. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди мають застосовувати під час розгляду справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права, що передбачають й інші критерії, які мають бути дотримані суб`єктами публічного права під час втручання у право власності.

6.14. Критерії правомірності втручання держави у право власності закладені у статті 1 Першого протоколу до Конвенції та утворюють "трискладовий тест", за допомогою якого має відбуватися оцінка відповідного втручання.

6.15. У статті 1 Першого Протоколу до Конвенції містяться три норми: 1) кожна особа має право мирно володіти своїм майном; 2) позбавлення власності є допустимим винятково в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; 3) держава має повноваження вводити у дію закони, необхідні для здійснення контролю за користуванням майном: а) відповідно до загальних інтересів; б) для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

6.16. ЄСПЛ наголошує на тому, що зазначені норми не є окремими, а друга і третя норми стосуються лише конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном.

6.17. Зокрема, втручання у здійснення права на мирне володіння майном у розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу до Конвенції також повинно переслідувати мету у суспільному інтересі (рішення ЄСПЛ у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" (Zelenchuk and Tsytsyura v. Ukraine).

6.18. Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden).

6.19. Щодо першого припису ЄСПЛ у пунктах 63-64 рішення у справі "Маркс проти Бельгії" (Marckx v. Belgium) зауважив, що, визнаючи право на безперешкодне користування своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності. Держава сама визначає "необхідність" відповідного закону, а наявність "спільного інтересу" може спонукати державу до "здійснення контролю за використанням власності", включаючи розпорядження та спадкування.

6.20. ЄСПЛ визначає найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу до Конвенції законність будь-якого втручання державного органу у право на мирне володіння майном, тобто його відповідність національному законодавству та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine).

6.21. Зміст "трискладового тесту" для оцінки відповідності втручання у право власності європейським стандартам правомірності такого втручання охоплює такі критерії, які мають оцінюватися у сукупності: 1) законність вручання; 2) легітимна мета (виправданість втручання загальним інтересом); 3) справедлива рівновага між інтересами захисту права власності та загальними інтересами (дотримання принципу пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою та уникнення покладення на власника надмірного тягаря). Невідповідність втручання у право власності хоча б одному із зазначених критеріїв свідчить про протиправність втручання навіть у разі дотримання національного законодавства та (або) присудження власнику компенсації.

6.22. Контроль за дотриманням конвенційних гарантій здійснюється ЄСПЛ, який застосовує норми Конвенції відповідно до базових принципів (методів) тлумачення, до яких відносять "принцип автономного тлумачення понять", "принцип еволюційного (динамічного) тлумачення", "принцип європейського консенсусу", "принцип розсуду держави", "принцип ефективного тлумачення" та "принцип пропорційності та балансу інтересів".

6.23. Достатньо докладно стандарт верховенства права та пропорційність як його складова частина висвітлені у практиці ЄСПЛ.

6.24. Так, у рішенні у справі "Фрессо і Руар проти Франції" (Fressoz and Roire V. France) ЄСПЛ зазначає, що "необхідність" будь-якого обмеження реалізації права завжди має бути обґрунтованою. Відсутність такого мотивування - прояв свавілля держави.

6.25. У цьому рішенні ЄСПЛ вказав на неприпустимість свавільного втручання держави у права людини без нагальної на то потреби. Звичайно, насамперед уповноважені органи державної влади повинні оцінювати, чи наявна реальна суспільна потреба, яка виправдовує таке обмеження.

6.26. Вирішувати питання про пропорційність чи непропорційність обмеження прав людини має суд, адже судова влада - політично нейтральна гілка влади, покликана урівноважувати інші гілки влади у цьому напрямі.

6.27. ЄСПЛ вказав на необхідність перевіряти передбачення обмеження прав людини у національному законі, визначати наявність обставини для його застосування та вирішувати питання співмірності. У сукупності це утворює трискладовий тест на пропорційність.

6.28. Обмеження прав має передбачатись національним законом. Такий закон повинен існувати на момент введення такого обмеження.

6.29. Обмеження прав у такому разі повинно прямо передбачатись у законі, а зміст закону повинен буди доведений до відома громадянам.

6.30. Закон має відповідати критеріям якості - обмеження прав повинно бути зрозумілим для кожного.

6.31. Обмеження прав повинно відповідати легітимній меті. Така мета зумовлена потребою захистити певні найбільш важливі для держави блага та принципи.

6.32. Втручання у права має відповідати вимогам співмірності.

6.33. Співмірність означає, що характер та обсяг втручання держави у права має бути не самоціллю, а засобом для захисту необхідного суспільного блага. Таке тлумачення не повинно бути самоціллю, воно має бути необхідним - безальтернативним та достатнім - а не надмірним.

6.34. Співмірність є найбільш складним критерієм для вирахування та встановлення. Обмеження прав часто є законним і відповідає легітимній меті, але характер такого обмеження є надмірним.

6.35. Таким чином, можна зазначити, що лише при дотриманні всіх критеріїв трискладового тесту можна визнати втручання держави у права пропорційним, а відтак правомірним, справедливим та виправданим. У свою чергу, з позиції ЄСПЛ, суд повинен відповідно до принципу індивідуального підходу в кожному випадку конкретно вирішувати питання пропорційності з урахуванням контекстуальних обставин справи. В одному випадку обмеження є пропорційним, а в іншому - те саме обмеження пропорційним не вважатиметься.

6.36. Крім того, за змістом рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

6.37. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Отже, державні органи та органи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватись своїх власних процедур, але не позбавлені можливості/обов`язку виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

6.38. У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД""та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

6.39. Колегія суддів звертає увагу, що якщо в подальшому будуть виявлені обставини, які свідчать про недобросовісність засновника ФГ "Еко-Земля" та/або ФГ "Еко-Земля" під час придбання земельних ділянок (наприклад, в межах кримінального провадження), які не були та не могли бути відомі позивачу, то це може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за правилами статей 320-325 ГПК України.

6.40. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судові рішення у цій справі про задоволення позову про витребування майна слід скасувати, а у позові до ФГ "Еко-Земля" - відмовити.

6.41. Оскільки колегія суддів відмовляє в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, питання про застосування позовної давності не вирішується, відтак і доводи касаційної скарги в цій частині не розглядаються.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За змістом пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

7.2. Згідно з частиною першою статті 311 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

7.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

8. Судові витрати

8.1. З огляду на те, що суд касаційної інстанції ухвалює нове рішення, ним здійснюється розподіл судових витрат за правилами визначеними статтею 129 ГПК України. Понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору у судах апеляційної та касаційної інстанцій покладаються на прокуратуру.

Керуючись статтями 129, 240, 296, 300, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Еко-Земля" задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 та Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.04.2023 у справі № 924/1018/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911102) на користь Фермерського господарства "Еко-Земля" (код ЄДРПОУ 43532443) 7 443,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 9924 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

з окремою думкою

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач

Відповідно до частини 3 статті 314 ГПК України постанову оформила суддя Л. І. Рогач