Рішення

від 09.11.2023 по справі 910/1759/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2023Справа № 910/1759/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши матеріали

заяви відповідачів 3, 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленсмейд" та Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія"

про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/1759/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МПС Карго" просп. Голосіївський, буд. 132, приміщення 6, м. Київ, 03127

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАРА" вул. Дубініна Володі 7/14, прим. 126, м. Київ, 03022

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ" вул. Ірининська, 5/24, приміщення 91, м. Київ, 01001

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленсмейд" вул. Академіка Вільямса, буд. 6 Д, офіс 43, м. Київ, 03189

4. Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" вул. Світличної Ганни, буд. 59Л, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ АКВІЛОН" вул. Ризька, буд. 73-Г, офіс 7, м. Київ, 04060

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Девкаліон ЛТД» 01133, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 18/7-В

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «А.І.М.І. КО» 03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 34-Б

3.Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Карготранслоджістік» 01133, місто Київ, вул. Генерала Алмазова, будинок 18/7-В

4.Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК» 04053, місто Київ, пров. Бехтерівський, будинок 12Б, кабінет №13

про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків недійсності правочину, витребування майна

Представники сторін:

від позивача: Коврига О.С.

від відповідача 1: не з`явився.

від відповідача 2: не з`явився.

від відповідача 3: Сиротюк Р.В.

від відповідача 4: Сиромятников Е.О. (в режимі відеоконференції)

від відповідача 5: не з`явився.

від третьої особи 1: не з`явився.

від третьої особи 2: не з`явився.

від третьої особи 3: не з`явився.

від третьої особи 4: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МПС Карго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфара", Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС Рейл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленсмейд", Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Аквілон", в якому просить суд:

- визнати недійсним договір поставки № 1043-0306 від 03.06.2019 року, укладений між ТОВ "МПС Карго" та ТОВ "Альфара", в частині поставки вагонів/напіввагонів, визначених позивачем у переліку;

- застосувати наслідки недійсності договору поставки № 1043-0306 від 03.06.2019 року шляхом зобов`язання ТОВ "Альфара" повернути ТОВ "МПС Карго" об`єкт рухомого майна: напіввагон;

- витребувати на користь ТОВ "МПС Карго" з чужого незаконного володіння ТОВ "БГС Рейл" об`єкти рухомого майна: вагони/напіввагони, визначені позивачем у переліку;

- витребувати на користь ТОВ "МПС Карго" з чужого незаконного володіння ТОВ "Кленсмейд" об`єкти рухомого майна: вагони/напіввагони, визначені позивачем у переліку;

- витребувати на користь ТОВ "МПС Карго" з чужого незаконного володіння ПП "ПЗК" об`єкти рухомого майна: вагони/напіввагони, визначені позивачем у переліку;

- витребувати на користь ТОВ "МПС Карго" з чужого незаконного володіння ТОВ "Група Компаній Аквілон" об`єкти рухомого майна: вагони/напіввагони, визначені позивачем у переліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що оспорюваний договір поставки № 1043-0306 від 03.06.2019 року укладено з відповідачем 1 без волевиявлення товариства, всупереч його інтересам та призвів до завдання шкоди позивачеві, що в сукупності є підставою для визнання правочину недійсним в судовому порядку згідно ст.ст. 203, 215, 232, 237, 238 ЦК України, з одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину, а також витребуванням рухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через канцелярію суду 28.02.2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2023 року надійшла заява б/н від 27.02.2023 року про усунення недоліків позовної заяви, за результатами розгляду якої суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.03.2023 року, за результатами розгляду заяви про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1759/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі частини 3 статті 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МПС Карго" про залишення позову у справі № 910/1759/23 без розгляду задоволено, залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МПС Карго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленсмейд", Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ АКВІЛОН", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Девкаліон ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю «А.І.М.І КО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Карготранслоджістік» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК» про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків недійсності правочину, витребування майна у справі № 910/1759/23 без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 ГПК України.

Так, через систему "Електронний суд" 19.09.2023 року від відповідача 4 надійшло клопотання б/н від 18.09.2023 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі № 910/1759/23, в якій останній в порядку, передбаченому ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, просить стягнути з позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МПС Карго" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн., понесені відповідачем 4 під час розгляду справи №910/1759/23. Клопотання разом з доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії клопотання про ухвалення додаткового рішення представникам позивача, відповідачів 1, 2, 3, 5 та третім особам 1, 2, 3, 4 судом долучено до матеріалів справи.

Окрім того, через канцелярію суду 21.09.2023 року від відповідача 3 надійшла заява б/н від 18.09.2023 року про стягнення витрат на правничу допомогу по справі № 910/1759/23, в якій останній в порядку, передбаченому ст.ст. 124, 126, 129, 130 ГПК України, просить стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "МПС Карго" витрати на правничу допомогу у розмірі 300 000,00 грн., понесені відповідачем 3 під час розгляду справи №910/1759/23. Заяву разом з доказами на підтвердження понесених витрат та доказами направлення копії заяви про ухвалення додаткового рішення представникам позивача, відповідачів 1, 2, 4, 5 та третім особам 1, 2, 3, 4 судом долучено до матеріалів справи.

Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1, 2 статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Оскільки ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року у справі №910/1759/23 про залишення позову без розгляду ухвалено судом в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні за участі учасників справи та під час винесення ухвали від 13.09.2023 року питання про судові витрати відповідача 3, 4 в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось, суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви та клопотання відповідачів 3, 4 в судовому засіданні з викликом учасників справи для розгляду питання щодо ухвалення відповідного додаткового рішення у справі № 910/1759/23.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 року прийнято заяву та клопотання відповідачів 3, 4 - Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленсмейд" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1759/23 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до розгляду, призначено судове засідання по розгляду клопотання та заяви відповідачів 3, 4 на 09.11.2023 року.

У судове засідання з розгляду заяви та клопотання відповідачів 3, 4 про ухвалення додаткового рішення 09.11.2023 року з`явився уповноважений представник відповідача 3. Уповноважені представники позивача та відповідача 4 брали участь у судовому засіданні 09.11.2023 року поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції.

Представники відповідачів 1, 2, 5 та третіх осіб 1, 2, 3, 4 в судове засідання 09.11.2023 року не з`явилися.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З метою повідомлення відповідачів 1, 2, 5 та третіх осіб 1, 2, 3, 4 про розгляд вказаної заяви та клопотання, судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 19.10.2023 року була направлена рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідачів 1, 2, 5 та третіх осіб 1, 2, 3, 4, які співпадають з місцезнаходженням відповідачів та третіх осіб за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, про дату, час та місце судового засідання відповідачі 1, 2, 5 та треті особи 1, 3, 4 повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 0600054515976, 0600054516263, 0600054517111, 0600054517502, 0600054518134, 0600054518410.

Копія ухвали Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 року, яка направлялась на адресу місцезнаходження третьої особи 2, а саме: 03150, місто Київ, вул. Предславинська, будинок 34-Б, повернулась до суду неврученою адресату із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження третьої особи 2, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Окрім того, відповідачі 1, 2 додатково повідомлені шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронну адресу останніх, зазначену в матеріалах справи, а саме: office@alfara.org, d.zakarauskas@bgsrails.com, копії ухвали суду від 19.10.2023 року про призначення судового засідання у справі № 910/1759/23, факт отримання якої 20.10.2023 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронних скриньок.

Також відповідач 2 повідомлений в електронному кабінеті ухвалою суду від 19.10.2023 року про призначення судового засідання, факт отримання якої 20.10.2023 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Про поважні причини неявки представників відповідачів 1, 2, 5 та третіх осіб 1, 2, 3, 4 в судове засідання 09.11.2023 року суд не повідомлено.

Судом доведено до відома учасників справи, що до початку судового засідання через канцелярію суду 02.11.2023 року від позивача надійшли заперечення б/н б/д на клопотання ПП «Павлоградська Зернова Компанія» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з доказами їх надсилання на адресу відповідача 4, а також заперечення б/н б/д на заяву ТОВ «Кленсмейд» про стягнення витрат на правничу допомогу з доказами їх надсилання на адресу відповідача 3, в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання ПП «Павлоградська Зернова Компанія» та заяви ТОВ «Кленсмейд» про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №910/1759/23, оскільки сам факт подання позову та в подальшому залишення його судом без розгляду на підставі відповідної заяви позивача не є необґрунтованими діями позивача, а тому підстави для стягнення з позивача компенсації понесених відповідачами 3, 4 витрат, зокрема, витрат на правничу (правову) допомогу, на підставі приписів частини 5 статті 130 ГПК України відсутні.

Також позивачем у поданих запереченнях заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення ПП «Павлоградська Зернова Компанія» витрат на правову допомогу до 1 000,00 грн., а також про зменшення розміру заявлених до стягнення ТОВ «Кленсмейд» витрат на правову допомогу до 5 000,00 грн., оскільки заявлений відповідачами 3, 4 розмір витрат на професійну правову допомогу є необґрунтованим, нерозумним та неспіввісним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Окрім того, у запереченнях на заяву ТОВ «Кленсмейд» про стягнення витрат на правничу допомогу позивач вказує на те, що відповідачем 3 не було заявлено попереднього розрахунку судових витрат відповідно до частини 1 статті 124 ГПК України та не було надано документи на підтвердження відповідного розміру судових витрат відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, що є підставою для відмови у відшкодуванні відповідачу 3 відповідних судових витрат.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, учасниками справи на час проведення судового засідання 09.11.2023 року суду не надано.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачі 1, 2, 5 та треті особи 1, 2, 3, 4 не скористалися наданими їй процесуальними правами, зокрема, представники останніх не прибули в судове засідання з розгляду заяви та клопотання про ухвалення додаткового рішення, суд здійснював розгляд заяви та клопотання відповідачів 3, 4 в судовому засіданні 09.11.2023 року виключно за наявними матеріалами за відсутності представників сторін та третіх осіб.

У судовому засіданні з розгляду заяви та клопотання відповідачів 3, 4 по суті 09.11.2023 року представник позивача проти задоволення заяви та клопотання заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача 3 у судовому засіданні 09.11.2023 року підтримав подану заяву про стягнення витрат на правову допомогу та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 4 у судовому засіданні 09.11.2023 року підтримав подане клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та просив її задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.11.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви та клопотання, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських об`єднань та бюро, з надання правничої допомоги щодо ведення справи в суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених статтями 129, 130 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

При цьому, як свідчать матеріали справи, під час прийняття ухвали від 13.09.2023 року про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МПС Карго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФАРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "БГС РЕЙЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленсмейд", Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ АКВІЛОН", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Девкаліон ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю «А.І.М.І КО», Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Карготранслоджістік» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК» про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків недійсності правочину, витребування майна без розгляду у даній справі № 910/1759/23 судом не було вирішено питання розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем 3 та відповідачем 4.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

В свою чергу, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони, яка і зобов`язана довести не співмірність заявлених опонентом витрат.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, позивач у запереченнях б/н від 02.11.2023 року на заяву ТОВ «Кленсмейд» про стягнення витрат на правничу допомогу та у запереченнях б/н від 02.11.2023 року на клопотання ПП «Павлоградська Зернова Компанія» про відшкодування витрат на правничу допомогу заперечує щодо розміру заявлених відповідачем 3 до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 300 000,00 грн. та щодо розміру заявлених відповідачем 4 до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн., посилаючись на те, що заявлений відповідачем 3, 4 розмір витрат є неспівмірним та непропорційним щодо предмета спору та ціни позову, а також не відповідає критерію реальності та розумності.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За приписами пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вказаного закону).

В статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» наведені види адвокатської діяльності, а також роз`яснено, що адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 року у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України (заява № 19336/04, п. 269) визначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду заяви ТОВ «Кленсмейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі № 910/1759/23 судом встановлено, що відповідачем 3 долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору про надання правової допомоги №16-05-4 від 16.05.2022 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кленсмейд» та Адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп», копії Договору про надання правничої допомоги від 19.07.2023 року, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» та адвокатом Сиротюк Романом Валерійовичем, копію Додаткової угоди №2 від 04.07.2023 року до договору №16-05-4, копію акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2023 року на суму 300 000,00 грн.

Поряд з цим, до матеріалів справи відповідачем 3 подано копії ордеру АО №1094916 від 19.07.2023 року, виданого адвокатом Сиротюк Романом Валерійовичем на надання правничої (правової) допомоги у Господарському суді м. Києва ТОВ «Кленсмейд»; ордеру ВВ №1031925 від 19.06.2023 року, виданого адвокатом Фоменко Денисом Андрійовичем на надання правничої (правової) допомоги у Господарському суді м. Києва ТОВ «Кленсмейд», а також копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю ЛГ № 000243 від 05.07.2019 року на ім`я Фоменко Дениса Андрійовича.

Наразі, як підтверджується матеріалами справи, представництво інтересів ТОВ «Кленсмейд» під час розгляду справи № 910/1759/23 здійснювалось Адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» в особі адвоката Фоменко Дениса Андрійовича, яким було підготовано, підписано і подано від імені ТОВ «Кленсмейд» відзив на позовну заяву від 05.07.2023 року, а також в особі адвоката Сиротюка Романа Валерійовича, яким було підготовано, підписано і подано від імені ТОВ «Кленсмейд» заяву про стягнення витрат на правничу допомогу від 18.09.2023 року.

За твердженням відповідача 3, загальна сума понесених ТОВ «Кленсмейд» судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/1759/23, склала 300 000,00 грн.

Так, як встановлено судом за матеріалами справи, 16.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кленсмейд» (клієнт за договором, відповідач 3 у справі) та Адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» (адвокатське об`єднання за договором) укладено Договір про надання правової допомоги № 16-05-4 (далі - Договір № 16-05-4), згідно якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором та додатками до нього (пункт 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.1 Договору № 16-05-4 загальна вартість послуг за цим договором складається із суми всіх виставлених Клієнту рахунків-фактур.

Відповідно до пункту 4.7 Договору № 16-05-4 за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується уповноваженими представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги та її вартість.

Пунктом 3.1.6 Договору № 16-05-4 передбачено, що Клієнт надає згоду на передоручення Адвокатським об`єднанням іншій особі повноважень щодо виконання доручень правового характеру (ознайомлення із матеріалами справи, отримання витягів, копій документів, долучених до справи, одержання копій рішень, ухвал, подання заяв/клопотань за підписом та від імені адвокатів Адвокатського об`єднання), отримання поштової кореспонденції.

Зокрема, відповідно до укладеного між Адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» та адвокатом Сиротюк Романом Валерійовичем Договору про надання правничої допомоги від 19.07.2023 року, адвокат Сиротюк Роман Валерійович приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу Клієнтам Адвокатського об`єднання в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Окрім того, 04.07.2023 року між ТОВ «Кленсмейд» та Адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп» було підписано Додаткову угоду №2 до Договору №16-05-4 про надання правової допомоги, відповідно до пункту 1 якої сторони погодили, що гонорар Адвокатського об`єднання за комплексний супровід судової справи №910/1759/23 за позовом ТОВ «МПС «Карго» до ТОВ «АЛЬФАРА», ТОВ «БГС РЕЙЛ», ТОВ «Кленсмейд», ПП «Павлоградська Зернова Компанія», ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЯ АКВІЛОН» про визнання недійсним договору поставки, застосування наслідків недійсності правочину та витребування майна, у суді першої інстанції становить фіксовану суму у розмірі 300 000,00 грн, у суді апеляційної інстанції становить фіксовану суму у розмірі 500 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2 вказаної Додаткової угоди №2 гонорар Адвокатського об`єднання повинен бути сплачений Клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішення суду.

Як встановлено судом, між відповідачем 3 та адвокатським об`єднанням на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 16-05-4 від 16.05.2022 року було підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2023 року на суму 300 000,00 грн., відповідно до якого вартість наданих послуг становить фіксовану суму у розмірі 300 000,00 грн., що є гонораром Адвокатського об`єднання (пункт 1.2 акту); Клієнт зазначає про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих Адвокатським об`єднанням послуг з правничої допомоги згідно умов Договору від 16.05.2022 року та Додаткової угоди №2 від 04.07.2023 року (пункт 1.3 акту); сторони погодили, що остаточна сплата передбаченої пунктом 1.2. цього акту вартості послуг здійснюється Клієнтом протягом 60 календарних днів з дати набрання рішення суду у справі №910/1759/23 законної сили.

Зокрема, доказів здійснення відповідачем 3 фактичної оплати наданої адвокатським об`єднанням згідно умов Договору про надання правової допомоги № 16-05-4 від 16.05.2022 року правової допомоги в сумі 300 000,00 грн. матеріали справи не містять.

При цьому суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, згідно якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18 тощо.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи №910/1759/23 в Господарському суді міста Києва інтереси відповідача 3 представляли адвокати Адвокатського об`єднання «Ревелін Інформейшн Груп» Фоменко Д.А. на підставі ордеру про надання правничої допомоги ВВ №1031925 від 19.06.2023 року та Сиротюк Р.В. на підставі ордеру про надання правничої допомоги АО №1094916 від 19.07.2023 року, які подавали заяви по суті справи та документи.

В свою чергу, за результатами розгляду клопотання ПП «Павлоградська Зернова Компанія» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що відповідачем 4 долучено до матеріалів справи докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копію Договору про надання правової допомоги від 28.03.2023 року, укладеного між Приватним підприємством «Павлоградська зернова компанія» (клієнт за договором, відповідач 4 у справі) та Адвокатським об`єднанням «НОВУМ» (адвокатське об`єднання за договором), копію акту приймання-передання послуг від 14.09.2023 року, копію Додаткової угоди №1 від 28.03.2023 року.

Поряд з цим, до матеріалів справи відповідачем 4 додано копії ордеру АЕ №1189398 від 28.03.2023 року, виданого адвокатом Сиромятниковим Едуардом Олександровичем на надання правової допомоги ПП «Павлоградська Зернова Компанія» у Господарському суді м. Києва, а також копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю ДП № 2946 від 20.07.2015 року на ім`я Сиромятникова Едуарда Олександровича.

Наразі, як підтверджується матеріалами справи, представництво інтересів ПП «Павлоградська Зернова Компанія» під час розгляду справи № 910/1759/23 здійснювалось адвокатським об`єднанням «НОВУМ» в особі адвоката Сиромятникова Едуарда Олександровича, яким було підготовано, підписано і подано від імені ПП «Павлоградська Зернова Компанія» відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів від 31.03.2023 року, клопотання про зобов`язання позивача та відповідача 1 надати відповідь на письмове опитування учасника справи від 16.05.2023 року, уточнення до клопотання про витребування доказів від 16.05.2023 року, заперечення по справі від 29.05.2023 року, клопотання про долучення до матеріалів справи адвокатських запитів та клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 18.09.2023 року.

За твердженням відповідача 4, загальна сума понесених ПП «Павлоградська Зернова Компанія» судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/1759/23, склала 50 000,00 грн.

Так, як встановлено судом за матеріалами справи, 28.03.2023 року між ПП «Павлоградська Зернова Компанія» (клієнт за договором, відповідач 4 у справі) та Адвокатським об`єднанням «НОВУМ» (об`єднання за договором) укладено Договір про надання правової допомоги (далі - Договір), згідно якого Клієнт доручає, а Об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу у формі, в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, на підставі особистої позиції Адвоката об`єднання, як фахівця в галузі права, в порядку, встановленому чинним законодавством (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 1.1 Договору надавати правову допомогу за цим договором має право особа, яка є партнером Об`єднання та/або адвокатом - членом об`єднання та/або особа, яка працює об`єднанні (втому числі на посадах адвоката, помічника адвоката, юрисконсульта) та/або адвокат, який перебуває з об`єднанням у договірних відносинах (в тому числі адвокати іншого адвокатського об`єднання, залученого на договірних засадах), якщо інше не буде визначено додатковою угодою до цього договору або одноосібним рішенням партнера (керуючого партнера), який підписав даний договір або рішенням Ради партнерів об`єднання.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються Клієнтам впродовж строків, передбачених у Додатку до даного Договору. У разі необхідності на вимогу Клієнта Об`єднанням може бути виставленій рахунок на сплату гонорару.

Так, відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 від 28.03.2023 року до Договору від 28.03.2023 року Об`єднання представляє інтереси Клієнта під час розгляду справи №910/1759/23 в суді першої інстанції.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди №1 від 28.03.2023 року за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції, Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар в розмірі 50 000,00 грн., протягом календарного дня, з дня підписання даної Додаткової угоди. Оплата витрат на відрядження до господарського суду міста Києва та/або залучення представника з м. Києва для участі в судових засіданнях оплачується додатково. У випадку участі адвоката Об`єднання в режимі відеоконференції, додаткова оплата не здійснюється.

Як встановлено судом, між відповідачем 4 та адвокатським об`єднанням на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 28.03.2023 року було погоджено та підписано акт від 14.09.2023 року приймання-передачі наданих послуг на суму 50 000,00 грн., у якому відображено перелік фактично наданих адвокатським об`єднанням послуг в межах розгляду справи №910/1759/23.

Вказаний акт підписаний представниками ПП «Павлоградська Зернова Компанія» (клієнта) та адвокатського об`єднання «НОВУМ» (об`єднання) без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг про надання правничої допомоги за Договором.

Окрім цього, відповідачем 4 на підтвердження факту оплати правової допомоги за Договором надано суду копію платіжної інструкції №92 від 28.03.2023 року на суму 50 000,00 грн. із зазначенням в полі «призначення платежу» - за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції згідно Додаткової угоди №1 від 28.03.2023 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що в процесі розгляду справи №910/1759/23 в Господарському суді міста Києва інтереси відповідача 4 представляв адвокат Адвокатського об`єднання «НОВУМ» Сиромятников Едуард Олександрович на підставі ордеру АЕ №1189398 від 28.03.2023 року, який подавав заяви по суті справи та документи.

Таким чином, подані ПП «Павлоградська Зернова Компанія» документи щодо вартості наданих послуг на професійну правничу допомогу адвоката, в рамках розгляду спору у даній справі № 910/1759/23 є належними і допустимими доказами на підтвердження обставин реальності понесених стороною витрат, визначених статтею 126 ГПК України.

Суд акцентує, що останній зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 року , п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року .

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас, суд відзначає, що відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, ПП «Павлоградська Зернова Компанія» у поданому суду відзиві на позовну заяву від 31.03.2023 року згідно частини 1 статті 124 ГПК України зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач 4 поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого попередній розмір витрат на правову допомогу становить 75 000,00 грн.

Окрім цього, через систему «Електронний суд» 18.09.2023 року від відповідача 4 надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу б/н від 18.09.2023 року, в якому останній просить суд вирішити питання про стягнення з позивача понесених ПП «Павлоградська Зернова Компанія» витрат на правову допомогу у даній справі у загальному розмірі 50 000,00 грн.

При цьому, зважаючи на дату винесення ухвали про залишення позову без розгляду у даній справі № 910/1759/23 - 13.09.2023 року, звернення відповідача 4 до суду 18.09.2023 року з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, до якого долучено докази понесених відповідачем 4 витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, здійснене з дотриманням встановлених господарським процесуальним законодавством строків.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що поданий суду відповідачем 3 - ТОВ «Кленсмейд» відзив на позовну заяву б/н від 05.07.2023 року не містить попереднього розрахунку суми судових витрат згідно частини 1 статті 124 ГПК України або ж документів, які їх підтверджують.

Судом також встановлено, що 18.09.2023 року відповідач 3 звернувся до суду (згідно дати оформлення поштового відправлення №0600046521428 на адресу суду) з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу б/н від 18.09.2023 року, в якій останній просить суд вирішити питання про стягнення з позивача понесених ТОВ «Кленсмейд» витрат на правову допомогу у даній справі у загальному розмірі 300 000,00 грн. До вказаної заяви відповідачем 3 додано докази понесення витрат на правову допомогу адвоката.

Суд зазначає, що положення частини 1 статті 124 ГПК України передбачає необхідність подачі стороною до суду попереднього розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, разом з першою заявою по суті спору. У разі подачі стороною такого розрахунку на більш пізніх стадіях, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Так, у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 зазначається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Крім того, Верховний Суд у справі № 922/676/21 окремо звертає увагу, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Отже, право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

При цьому подання попереднього розрахунку судових витрат, приймаючи їх значний розмір, заявлений до стягнення з позивача, надає позивачу можливості на майбутнє зорієнтувати свої подальші наміри в частині процесуальних дій у справі, з одночасним передбаченням їх наслідків для сторони тощо.

У даній справі, вирішуючи питання щодо наявності підстав для відшкодування витрат на правову допомогу ТОВ «Кленсмейд» суд з метою встановлення обґрунтованості та співмірності останніх виходить з обставин участі відповідача 3 у справі №910/1759/23 та строку подання відповідачем 3 процесуальних документів.

Так, суд враховує, що уповноважений представник ТОВ «Кленсмейд» у підготовчі судові засідання 06.04.2023 року та 17.05.2023 року не з`явився.

У підготовче судове засідання 05.07.2023 року з`явився представник ТОВ «Кленсмейд» адвокат Фоменко Д.А., а також 05.07.2023 року через канцелярію суду відповідачем 3 подано відзив на позовну заяву, який не містив попереднього розрахунку судових витрат. Водночас суд зауважує, що вказаний відзив відповідачем 3 було подано лише після чергового (втретє) встановлення судом строку для його подання ухвалою суду від 17.05.2023 року.

В подальшому в судове засідання 26.07.2023 року з`явився уповноважений представник ТОВ «Кленсмейд» адвокат Сиротюк Р.В., проте вказаним представником жодних документів, в тому числі на підтвердження понесення відповідачем 3 витрат на правову допомогу суду також не надано.

У судове засідання 13.09.2023 року з`явився представник ТОВ «Кленсмейд» адвокат Сиротюк Р.В., яким було заявлено усне клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу та зазначено про те, що вартість таких послуг становить 300 000,00 грн.

Таким чином з наведеного вбачається, що ТОВ «Кленсмейд» протягом п`яти місяців з моменту винесення ухвали про відкриття провадження у справі № 910/1759/23 від 08.03.2023 року не вчиняло жодних дій, спрямованих на подання суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, звернувшись до суду з відповідною заявою про стягнення витрат на правничу допомогу б/н від 18.09.2023 року лише після завершення розгляду справи та винесення судом ухвали від 13.09.2023 року про залишення позову без розгляду.

За таких обставин та з огляду на те, що під час розгляду справи відповідач 3 - ТОВ «Кленсмейд» разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє позивача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення, отже свідчить про недобросовісну поведінку відповідача 3, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити ТОВ «Кленсмейд» у відшкодуванні витрат на професійну правничу правову допомогу.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18.

В свою чергу, заперечуючи проти задоволення клопотання ПП «Павлоградська Зернова Компанія» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач звертає увагу суду на те, що положеннями частини 5 статті 130 ГПК України передбачено право відповідача 4 на отримання за рахунок позивача компенсації понесених судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду лише у випадку встановлення судом необґрунтованості дій позивача.

При цьому позивач наголошує на тому, що подання ТОВ «МПС Карго» позовної заяви для захисту порушеного права не може свідчити про необґрунтованість дій позивача, оскільки доступ до суду є гарантованим правом особи.

Наразі, подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду не свідчить про зловживання ТОВ «МПС Карго» своїми процесуальними правами, оскільки позивач має право розпоряджатися своїми правами щодо розгляду спору самостійно та на власний розсуд. Право на залишення позовної заяви без розгляду є виключним правом позивача та є проявом диспозитивності господарського судочинства, з огляду на що реалізація такого права сама по собі не може вказувати на необґрунтованість дій позивача.

Позивач вказує, що при розгляді даної справи №910/1759/23 він діяв добросовісно, не вчиняв дій для затягування розгляду справи, а звернення до суду з заявою про залишення позову без розгляду зумовлено необхідністю подання нового позову з іншим предметом спору та іншим складом відповідачів.

Суд зазначає, що спеціальні правила, які стосуються окремих випадків розподілу судових витрат, встановлені у статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Тобто, у відповідності до приписів частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Суд враховує, що Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід довести, а суду встановити, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17 та від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20).

Таким чином, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду, а також довести, що процесуальні дії позивача були необґрунтованими.

Як зазначає відповідач 4 у клопотанні про відшкодування судових витрат, необґрунтованою процесуальною дією з боку ТОВ «МПС Карго», внаслідок якої ПП «Павлоградська Зернова Компанія» понесло судові витрати, є створення позивачем під час розгляду справи № 910/1759/23 ситуації, за якої відповідач 4 був змушений подати значну кількість процесуальних документів та брати участь у значній кількості судових засідань.

Оцінюючи дії позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів, що містяться у частині 5, 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому суд враховує положення статей 2, 4, 14 ГПК України, зі змісту яких вбачається, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, і ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Проте реалізація такого права позивачем у будь-якому випадку зачіпає та має вплив на права та інтереси особи, визначеної ним в якості відповідача, який цілком логічно з метою ефективного захисту своїх прав змушений звертатися за професійною правничою допомогою адвоката, яка є оплачуваною працею.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2022 року у справі № 911/1237/21.

З матеріалів справи вбачається, що заява про залишення позову без розгляду була подана позивачем лише після того, як у справі № 910/1759/23 відбулось більше п`яти судових засідань, в кожному з яких брав участь представник ПП «Павлоградська Зернова Компанія».

Окрім того, відповідачем 4 на виконання вимог ухвали суду від 08.03.2023 року було подано відзив на позовну заяву, а також інші процесуальні документи: клопотання про витребування доказів, клопотання про зобов`язання позивача та відповідача 1 надати відповідь на письмове опитування учасника справи, уточнення до клопотання про витребування доказів, заперечення по справі, клопотання про долучення до матеріалів справи адвокатських запитів тощо.

Отже, на момент подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду по справі № 910/1759/23 відповідачем 4 було подано значний обсяг процесуальних документів, що свідчить про необхідність отримання останнім більшого обсягу правової допомоги та відповідного понесення витрат на її оплату.

Разом з цим суд, оцінюючи доводи позивача, викладені у заяві про залишення позову без розгляду, та пояснення позивача, викладені у запереченнях на клопотання відповідача 4 щодо необхідності залишення позову без розгляду у зв`язку з необхідністю коригування предмету позову, заявленого у даній справі, формування нової позовної заяви з належним предметом позову та складом відповідачів, враховує, що у разі звернення ТОВ «МПС Карго» до суду з новим позовом, відповідач 4 буде змушений знову звертатися за правової допомогою та повторно нести судові витрати у зв`язку з розглядом іншої справи.

Таким чином, за наведених вище обставин, за висновком суду наявні підстави для компенсації понесених ПП «Павлоградська Зернова Компанія» судових витрат у зв`язку з розглядом даної справи № 910/1759/23 за рахунок позивача на підставі частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас суд зауважує, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити реальність їх оплати. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Окрім цього витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, позивач заперечує щодо розміру заявленої ПП «Павлоградська Зернова Компанія» до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі наголошуючи на значному завищенні відповідачем 4 їх вартості в порівнянні зі змістом та обсягом наданої правової допомоги.

Таким чином, виходячи з наданих відповідачем 4 доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи суд виходить із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

Зокрема, судом здійснено оцінку та дослідження поданих відповідачем 4 на підтвердження понесених витрат доказів з метою встановлення відповідності зазначених у останніх даних щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, встановлення наявності поданих адвокатом під час розгляду справи необґрунтованих заяв і клопотань, а також чи не включено в документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами здійсненого судом аналізу наданих відповідачем 4 доказів, в тому числі акту приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2023 року, в якому наведено деталізацію наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 28.03.2023 року на загальну суму 50 000,00 грн. суд наголошує, що згідно приписів чинного господарського процесуального законодавства вартість наданої учаснику справи професійної правничої допомоги оцінюється судом виходячи з критеріїв складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Наразі, згідно наданого відповідачем 4 акту приймання-передачі наданих послуг від 14.09.2023 року вбачається, що до складу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з позивача, включені витрати на:

- Вивчення та детальний аналіз позовної заяви по справі № 910/1759/23, а також складання та подання до Господарського суду міста Києва відзиву на позовну заяву у справі №910/1759/23;

- Складання та подання клопотання про витребування доказів по справі №910/1759/23;

- Складання та подання до Господарського суду міста Києва заперечень по справі №910/1759/23;

- Складання та подання до Господарського суду міста Києва клопотання про зобов`язання позивача та відповідача надати відповідь на письмове опитування учасника справи №910/1759/23;

- Участь партнера Об`єднання, адвоката Сиромятникова Е.О. у всіх підготовчих судових засіданнях по справі №910/1759/23 в режимі відеоконференція з використанням власних технічних засобів.

В свою чергу, оцінюючи обґрунтованість та співмірність заявлених до стягнення з позивача витрат на правову допомогу за надані послуги із складання процесуальних документів судом враховано кількість, обсяг та зміст підготованих адвокатом документів, а саме: відзиву на позовну заяву, викладеного на 13 аркушах (з яких 2 аркуші - реквізити сторін та прохальна частина відзиву з переліком додатків до відзиву), клопотання про витребування доказів, викладеного на 13 аркушах (з яких 2 аркуші - реквізити сторін та прохальна частина відзиву з переліком додатків до відзиву), заперечень по справі, викладених на 7 аркушах (з яких зміст самого документу складає 4,5 аркуша), клопотання про зобов`язання позивача та відповідача надати відповідь на письмове опитування учасника справи, викладеного на 5 аркушах (при цьому зміст самого клопотання становить 1,5 аркуша), з огляду на що, на думку суду, визначений відповідачем 4 за актом від 14.09.2023 року розмір витрат у сумі 50 000,00 грн. не відповідає критеріям співрозмірності та розумності.

Наразі, з огляду на зміст позовної заяви та наданих доказів суд критично оцінює процесуальну необхідність звернення відповідача 4 з клопотанням про письмове опитування та пов`язані з цим процесуальні дії представника.

Також судом враховані обставини участі уповноваженого представника відповідача 4 в судових засіданнях у справі 06.04.2023 року, 17.05.2023 року, 05.07.2023 року, 26.07.2023 року та 13.09.2023 року в режимі відеоконференції, при цьому відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 28.03.2023 року така участь представника відповідача 4 в судових засіданнях (поза межами суду) додатково до встановленого гонорару у розмірі 50 000,00 грн. не оплачується.

При цьому судом враховано, що загальна тривалість судових засідань за участю представника відповідача 4 згідно протоколів судових засідань від 06.04.2023 року, 17.05.2023 року, 05.07.2023 року, 26.07.2023 року та 13.09.2023 року склала 3 години 10 хвилин, тобто, фактична тривалість судових засідань у даній справі № 910/1759/23 не відповідає обсягу та вартості наданих послуг з представництва інтересів клієнта в суді, врахованим відповідачем 4 при визначенні загальної суми витрат на правову допомогу.

В контексті понесених відповідачем 4 витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені відповідачем 4 на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат відповідача 4 на професійну правничу допомогу з позивача саме в розмірі 50 000,00 грн., адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат, співмірності з ціною позову та ринковими цінами на правничу допомогу і адвокатські послуги.

Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17, згідно якого стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані відповідачем 4 докази, враховуючи наявне клопотання позивача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг, обґрунтованість та процесуальну необхідність підготовлених та поданих до суду представниками ПП «Павлоградська Зернова Компанія» документів, а також їх значення для вирішення спору, суд доходить висновку, що зменшення розміру витрат відповідача 4 до 18 500,00 грн. від попередньо заявленої суми 50 000,00 грн., яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності. Аналогічну позицію виклав у своїх постановах Верховний Суд від 07.08.2018 року у справі № 916/1283/17 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Водночас, як вказано колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 30.11.2020 року у справі № 922/2869/19, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Відповідна правова позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 11.11.2021 року у справі № 910/7520/20.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведених висновків суду клопотання відповідача 4 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 18 500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні заяви відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кленсмейд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

2. Клопотання відповідача 4 - Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МПС Карго" (просп. Голосіївський, буд. 132, приміщення 6, м. Київ, 03127, код ЄДРПОУ 40999319) на користь Приватного підприємства "Павлоградська Зернова Компанія" (вул. Світличної Ганни, буд. 59Л, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 31572760) 18 500 (вісімнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

4. В задоволенні клопотання відповідача 4 в частині відшкодування решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 23 квітня 2024 року.

Суддя А.М. Селівон