Рішення

від 17.04.2024 по справі 910/14996/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2024Справа № 910/14996/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву DSF Future s.r.o.

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/14996/22

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код: 30019775)

до DSF Future s.r.o. (Namestie SNP 13, 811 06 Bratislava, Slovenska republika; ICO: 47 930 357)

про стягнення 128 493,75 євро

Представники учасників справи:

від позивача: Скопич Ю.В., довіреність № 2-929д від 18.12.2023;

від відповідача: Іоніцой-Доценко О.П., ордер серії АА № 1421236 від 19.03.2024.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до DSF Future s.r.o. (далі - відповідач) про стягнення 128 493,75 євро, з яких 95 786,25 євро пені та 32 707,50 євро штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі № 910/14996/22 в позові було відмовлено, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 74 947,58 грн покладено на позивача.

02.04.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої відповідач просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 102 304,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14996/22 було призначено на 17.04.2024.

16.04.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке 17.04.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судове засідання 17.04.2024 з`явились представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо заяви, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення, проти задоволення заяви заперечував.

Розглянувши у судовому засіданні 17.04.2024 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відзиві на позовну заяву, на виконання вимог процесуального закону, відповідач зазначив у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що він поніс у зв`язку із розглядом справи витрати на правову допомогу в розмірі 2 500,00 євро, що станом на дату платежу еквівалентно 102 304,75 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

При цьому процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22

Враховуючи вищенаведене, оскільки при ухваленні судового рішення в цій справі судом не було вирішено питання про всі судові витрати, понесені сторонами у зв`язку з розглядом цієї справи, наявні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість у частині п`ятій наведеної статті визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката відповідачем надано належним чином засвідчені копії Договору про надання правничої допомоги № 342 від 14.12.2023, Додаткової угоди № 1 від 15.12.2023 до Договору про надання правничої допомоги № 342 від 14.12.2023, інвойсу № 245 від 15.12.2023 на суму 2 500,00 євро, рахунку на оплату № 245 від 15.12.2023 на суму 2 500,00 євро, платіжної інструкції № 1 від 20.12.2023 на суму 2 500,00 євро, Акту надання послуг № 32 від 22.03.2024 на суму 2 500,00 євро та Звіту про виконані роботи за період з 15.12.2023 до 20.03.2024.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди № 1 від 15.12.2023 до Договору про надання правничої допомоги № 342 від 14.12.2023 на підставі та на виконання положень цього Договору DSF Future s.r.o. (клієнт) доручає, а Адвокатське об`єднання "Авер Лєкс" (об`єднання) бере на себе зобов`язання надати правничу (правову) допомогу клієнту щодо представництва інтересів клієнта під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/14996/22 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до DSF Future s.r.o. про стягнення 128 493,75 євро, що включає у себе наступний перелік послуг:

- підготовка та подання до Господарського суду міста Києва відзиву клієнта на позовну заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" у справі № 910/14996/22 (підп. 1.1);

- підготовка та подання процесуальних документів у вищевказаній господарській справі, в тому числі, але не виключно, пояснень у справі, клопотання про відшкодування судових витрат, заяв та інших клопотань тощо (підп. 1.2);

- представництво інтересів клієнта у всіх судових засіданнях у рамках вищевказаної господарської справи у Господарському суді міста Києва (підп. 1.3);

- здійснення всіх процесуальних дій, необхідних для належного супроводу вказаної господарської справи у суді першої інстанції у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, але не виключно, ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій судових рішень тощо (підп. 1.4).

У пунктах 3, 4 цієї Додаткової угоди сторони погодили, що гонорар об`єднання за супроводження справи клієнта у Господарському суді міста Києва становить 2 500,00 євро. Оплата послуг здійснюється в євро. Клієнт оплачує всю суму гонорару об`єднання, визначеного в п. 3 цієї Додаткової угоди, на підставі виставленого рахунку (в тому числі на умовах передоплати) протягом 3 робочих днів з дня отримання ним такого рахунку.

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг № 32 від 22.03.2024 Адвокатським об`єднанням "Авер Лєкс" надано, а відповідачем прийнято правничу допомогу вартістю 2 500,00 євро.

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в цій справі суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Суд зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зазначеному розмірі не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу саме в цьому розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Частиною шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти покладення на нього судових витрат, позивач зазначає, що частина послуг, зазначених у Звіті про виконані роботи, не деталізована, обсяг послуг є недоцільним та необґрунтованим, а сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із зусиллями і участю представників відповідача в судовому процесі.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Правові висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 753/15687/15-ц, від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/3929/18 та інших.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З приводу заперечень позивача щодо обсягу наданої відповідачу правничої допомоги, відображеного у Звіті про виконані роботи за період з 15.12.2023 до 20.03.2024, суд відзначає, що з огляду на узгодження відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Авер Лєкс" гонорару у фіксованому розмірі, надання такого Звіту не є обов`язковим.

Так, у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Водночас, з огляду на складення Звіту про виконані роботи за період з 15.12.2023 до 20.03.2024 і подання його до суду в складі доказів на підтвердження понесення витрат, суд, зважаючи на доводи позивача, вважає за необхідне надати йому оцінку.

Суд встановив, що Адвокатським об`єднанням "Авер Лєкс" було надано відповідачу послуги з підготовки клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення зі справою та підготовкою клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, понесення яких, за висновком суду, спричинено виключно поведінкою відповідача, якому документи по справі були вручені компетентним органом Словацької Республіки ще 06.08.2023, що свідчить про те, що відповідач мав достатньо часу для реалізації процесуальних прав до первинного закриття підготовчого провадження.

Також суд знаходить слушними доводи позивача з приводу необґрунтованого і надмірного витрачання часу для підготовки до судових засідань.

Суд враховує правову позицію, викладену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, відповідно до якої участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залою судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі дії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Однак, враховуючи складність справи та за умови подання заяв по суті справи і з процесуальних питань в письмові формі, суд не може визнати обґрунтованим витрачання майже 10 годин часу для підготовки до судових засідань 20.12.2023 та 24.01.2024.

Також суд вважає безпідставним відображення у Звіті часу на доопрацювання відзиву на позовну заяву та заперечень, оскільки такий вид послуг має охоплюватись складенням відповідної заяви по суті справи, та на розсилку і подачу відзиву до суду, оскільки такі послуги не належать до жодного з видів правничої допомоги.

Крім того, суд погоджується із запереченнями позивача при оцінці платіжної інструкції № 1 від 20.12.2023 на суму 2 500,00 євро. Суд критично оцінює цей доказ з огляду на те, що відповідно до цієї платіжної інструкції Адвокатське об`єднання "Авер Лєкс" перерахувало кошти само собі. Відтак суд не може прийняти цю платіжну інструкцію в якості доказу фактичного понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Попри наведене суд відзначає, що судові витрати у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічної правової позиції дотримується об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

З урахуванням вищезазначеного, суд, враховуючи заперечення позивача, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, дійшов висновку про не обґрунтованість (не розумність) заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 102 304,75 грн і його не співмірність зі складністю справи та обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, й, керуючись критеріями, що визначені у ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають покладенню на позивача, сумою у 40 000,00 грн.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на предмет позову, характер спірних правовідносин, складність справи, а також обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, зважаючи на те, що у позові було відмовлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню відповідачу, є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву DSF Future s.r.o. про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14996/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (Україна, 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; ідентифікаційний код: 30019775) на користь DSF Future s.r.o. (Namestie SNP 13, 811 06 Bratislava, Slovenska republika; ICO: 47 930 357) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Повне додаткове рішення складено 24.04.2024.

Суддя О.В. Нечай