Ухвала

від 02.10.2024 по справі 910/14996/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/14996/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі: Муковоз В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Скопич Ю.В.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши заяву DSF Future s.r.o.

про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 (повний текст складено та підписано 24.04.2024) (суддя Нечая О.В.)

у справі №910/14996/22

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

до DSF Future s.r.o.

про стягнення 128 493,75 євро

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Компанії DSF Future s.r.o. про стягнення 128 493,75 євро.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/14996/22 в позові Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Компанії DSF Future s.r.o. про стягнення 128 493,75 євро відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, АТ «Укргазвидобування» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/14996/22 і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 справу передано колегії суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/14996/22 заяву DSF Future s.r.o. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь DSF Future s.r.o. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі № 910/14996/22 та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви DSF Future s.r.o.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.05.2024 матеріали апеляційної скарги передані колегії суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючий, Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/14996/22 - залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишено без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/14996/22 залишено без змін.

30.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява DSF Future s.r.o. про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь DSF Future s.r.o. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 659,24 грн.

Ухвалою суду від 01.08.2024 призначено розгляд заяви DSF Future s.r.o. про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 21.08.2024.

Судове засідання, призначене на 21.08.2024, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді ОСОБА_1 на лікарняному з 19.08.2024 по 28.08.2024.

Ухвалою суду від 29.08.2024 розгляд заяви призначено на 02.10.2024.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/14996/22 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Барсук М.А., судді Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою суду від 16.09.2024 прийнято до свого провадження заяву DSF Future s.r.o. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/14996/22 та призначено її до розгляду на 02.10.2024.

У судове засідання 02.10.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання 02.10.2024 не з`явився, однак подав клопотання про розгляд заяви без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Колегія суддів, розглянувши заяву DSF Future s.r.o., дійшла до висновку про відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із заяви DSF Future s.r.o., останній просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь DSF Future s.r.o. витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 659,24 грн.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем долучені копії договору про надання правничої допомоги № 342 від 14.12.2023, додаткової угоди № 2 від 10.05.2024, інвойсу № 79 від 10.05.2024.

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 2 від 10.05.2024 на підставі та на виконання положень цього договору DSF Future s.r.o. (клієнт) доручає, а Адвокатське об`єднання "Авер Лєкс" (об`єднання) бере на себе зобов`язання надати правничу (правову) допомогу клієнту щодо представництва інтересів клієнта під час розгляду Північним апеляційним господарським судом справи № 910/14996/22 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до DSF Future s.r.o. про стягнення 128 493,75 євро, що включає у себе наступний перелік послуг:

- підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву клієнта на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" у справі № 910/14996/22 (пункт 1.1);

- підготовка та подання процесуальних документів у вищевказаній господарській справі, в тому числі, але не виключно, пояснень у справі, клопотання про відшкодування судових витрат, заяв та інших клопотань тощо (пункту 1.2);

- представництво інтересів клієнта у всіх судових засіданнях у рамках вищевказаної господарської справи у Північному апеляційному господарському суді (пункту 1.3);

- здійснення всіх процесуальних дій, необхідних для належного супроводу вказаної господарської справи у суді першої інстанції у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, в тому числі, але не виключно, ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій судових рішень тощо (пункту 1.4).

У пункті 3 цієї додаткової угоди сторони погодили, що гонорар об`єднання за супроводження справи клієнта у Північному апеляційному господарському суді становить 1 300,00 євро.

Як вбачається з матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд в двох окремих провадженнях розглядав апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/14996/22.

Водночас, у заяві про ухвалення додаткового рішення відповідачем не зазначено, а в додатковій угоді не розмежовано, які послуги надавались адвокатським об`єднанням окремо під час представництва інтересів клієнта щодо оскарження рішення суду по суті спору та щодо оскарження додаткового рішення із визначенням відповідної ставки гонорару.

Згідно ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, відповідного детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у суді апеляційної інстанції, з якого вбачалось розмежування послуг щодо представництва інтересів клієнта під час оскарження основного та додаткового рішення відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається із відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/14996/22, яка є першою заявою по суті спору у суді апеляційної інстанції, відповідач не наводив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, який він понесе або очкує понести у зв`язку із розглядом апеляційної скарги на основне рішення.

Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/14996/22 - залишено без змін.

Відповідач відповідних доказів для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені у зв`язку із розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/14996/22, до закінчення судових дебатів (до 12.06.2024) або протягом п`яти днів після ухвалення постанови суду (до 17.06.2024) не подав.

Тобто, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим приписами ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, не заявив до закінчення судових дебатів про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом в апеляційній інстанції основного рішення та не подав у встановлені законом строки докази на підтвердження таких витрат.

Лише у відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024, яке подано через систему «Електронний суд» 24.06.2024, відповідачем зазначено, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення постанови у цій справі.

За результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/14996/22, постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційну скаргу апелянта залишено без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення залишено без змін.

Відповідач докази підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подав через систему «Електронний суд» 29.07.2024, тобто у п`ятиденний строк після ухвалення постанови за результатами перегляду додаткового рішення суду.

У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач зазначає, що апеляційним судом прийнято рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача на додаткове рішення суду першої інстанції, а тому п`ятиденний строк подачі доказів сплати судових витрат спливає 29.07.2024.

Тобто, з відповідних доводів та дій відповідача можна дійти до висновку, що подані разом із заявою від 29.07.2024 докази надані на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час перегляду в апеляційному порядку додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/14996/22.

Разом з тим норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті.

Таке рішення не вирішує/змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (висновок, викладений у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц та у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21).

Як вже було зазначено вище, положення статті 129 ГПК України визначають порядок розподілу судових витрат за результатами вирішення спору.

Колегія суддів у цьому контексті звертає увагу, що загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 глави 6 розділу ІІІ ГПК України. Зокрема, у статті 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Разом з тим положення частини третьої статті 233 ГПК України визначають, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Отже, положеннями статті 233 ГПК України обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №914/201/19, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15 та в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 903/834/20).

Крім того, зміст статей 221 і 244 ГПК України також свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема, про судові витрати саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті), якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 244 ГПК України).

Колегія суддів звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21, відповідно до якого термін "ухвалення" додаткового судового рішення, а не термін "розгляд" законодавцем застосовано з метою, щоб підкреслити необхідність буквального тлумачення такого поняття відповідно до статті 233 ГПК України). Таке тлумачення є релевантним для з`ясування змісту положення другого речення частини третьої статті 244 ГПК України, коли йдеться про усунення неповноти судового рішення, тобто відсутності у резолютивній частині рішення висновків щодо результатів розгляду справи. Водночас презюмується, що позовні вимоги та заперечення, докази, подані на їх обґрунтування, судом розглянуті згідно з вимогами статей 201 - 221 ГПК України, а розгляд справи належним чином відображений в описовій та мотивувальній частинах рішення. У протилежному випадку неповнота судового рішення може бути усунута шляхом його перегляду в апеляційному (касаційному) порядку, а не через ухвалення додаткового рішення.

Тобто, оскаржуване в апеляційному порядку додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті, оскільки не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень статей 129 ГПК України.

Отже, оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті, а прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення ("розподіл витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу"), яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.

Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №905/1260/23, від 17.04.2024 у справі № 915/436/23, в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №910/9714/22, в ухвалах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №925/790/17 (925/580/20), від 12.04.2023 у справі №876/30/22.

Оскільки в апеляційному провадженні щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 у справі №910/14996/22 спір по суті не вирішувався, у тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в порядку статті 244 ГПК України про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених DSF Future s.r.o. при перегляді додаткового рішення в апеляційному порядку.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви DSF Future s.r.o. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/14996/22.

Керуючись статтями 123, 124, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви DSF Future s.r.o. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/14996/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова