Постанова

від 24.04.2024 по справі 601/1835/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1835/22Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П. Провадження № 22-ц/817/458/24 Доповідач - Хома М.В.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,

секретар - Панькевич Т.І.

з участю адвоката Авдєєнка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 березня 2024 року, постановлену суддею Клим Т.П. у цивільній справі №601/1835/22 за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Кременецька опорна лікарня Кременецької міської ради про зобов`язання надати щорічну відпустку без збереження заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

27 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Авдєєнко В.В. подав заяву про відмову від позову, яка обґрунтована тим, що Наказом КНП Кременецька опорна лікарня Кременецької міської ради від 3 січня 2024 року №2 ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати за 2022 рік на 30 календарних днів.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 4 березня 2024 року провадження у справі закрито у зв`язку із відмовою позивача від позову.

Стягнуто з КНП Кременецька опорна лікарня Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

6 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Авдєєнко В.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив суд вирішити питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 березня 2024 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Авдєєнка В.В. про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Авдєєнко В.В. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що немає правового значення факт оплати чи неоплати позивачем послуг за надану йому професійну правничу допомогу. Позивачем надано звіт адвоката, в якому наведено детальний перелік наданих адвокатом послуг.

У відзиві КНП Кременецька опорна лікарня Кременецької міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує, що витрати позивача на професійну правничу допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Авдєєнка В.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просить стягнути 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Авдєєнка В.В. про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не надано достатніх доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, зокрема надано лише звіт адвоката без зазначення дати, однак акт виконаних робіт та квитанція про оплату послуг відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

За змістом наведеної норми при відмові позивача від позову на користь позивача присуджується стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача у разі, якщо він не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.

Зважаючи на те, що відмова ОСОБА_1 від позову мала місце саме у зв`язку із добровільним задоволенням вимог відповідачем, тому позивач має право на відшкодування понесених судових витрат.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції було надано:

-Договір про надання професійної правничої допомоги від 25 вересня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Авдєєнком В.В.;

-Звіт адвоката по справі №601/1835/22, з якого вбачається, що станом на 4 березня 2024 року надано послуги на суму 10000,00 грн, а саме: підготовка позовної заяви (2 год.) - 5000,00 грн, підготова відповіді на відзив (1 год.) - 2500,00 грн, участь у судових засіданнях (1 год.) - 2500,00 грн.

Надання вказаних послуг ОСОБА_1 адвокатом Авдєєнком В.В. також підтверджується матеріалами справи, зокрема: поданими адвокатом позовною заявою (а.с. 1-2), відповіддю на відзив (а.с. 45-46), а також протоколами судових засідань, з яких вбачається, що адвокат Авдєєнко В.В. приймав участь у судових засіданнях (а.с. 36-38, 47-50, 59-61, 80-83).

Долучений до заяви Звіт адвоката по справі №601/1835/22 містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Та обставина, що документ, який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт названо Звіт адвоката, а не Акт виконаних робіт, не може бути підставою для висновку про відсутність доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Отже, стороною позивача документально доведено, що ним понесено витрати на правову допомогу.

Таким чином, висновок суду про те, що стороною позивача не надано достатніх доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не відповідає обставинам справи, що є підставою для скасування ухвали суду.

Заперечень щодо визначеного представником ОСОБА_1 - адвокатом Авдєєнком В.В. розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції від КНР Кременецька опорна лікарня Кременецької міської ради не надходило.

Разом з тим, враховуючи, що у суді апеляційної інстанції адвокат просив стягнути 15 000 грн. на правничу допомогу, в той час як документально підтверджено надання адвокатом послуг на суму 10 000 грн., тому заява підлягає до часткового задоволення, слід стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 грн. документально підтверджених витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну представника представника ОСОБА_1 адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича задовольнити частково.

Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 березня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича про вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства Кременецька опорна лікарня Кременецької міської ради (вул. Горбача, 1, м. Кременець, Тернопільська область; ЄРДПОУ 43188153) на користь ОСОБА_1 (с. Іква, Кременецький район, Тернопільська область; РНОКПП НОМЕР_1 ) 10000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 квітня 2024 року.

Головуюча Хома М.В.

Судді Костів О.З.

Храпак Н.М.