Рішення

від 18.04.2024 по справі 463/197/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/197/24

Провадження № 2/463/691/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Рудакова Д. І.

за участю секретаря Метеллі Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «6-та міська поліклініка м.Львова» про поновлення ОСОБА_1 на посаді фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту та стягнення середнього заробітку,-

в с т а н о в и в:

08 січня 2024 року до Личаківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «6-та міська поліклініка м.Львова» поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 15 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «6-та міська поліклініка м.Львова» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на роботі прийнято до розгляду та клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що згідно Наказу про прийом на роботу від 13.05.2021 року № 123-к/тр ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 17.05.2021 у Комунальне некомерційне підприємство «6-а міська поліклініка м.Львова» на посаду начальника відділу стандартизації (оклад 13 000 грн.) Проте, Наказом про звільнення з роботи від 02.05.2022 року № 132 к/тр ОСОБА_1 звільнено, у зв`язку з ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Окрім цього згідно Наказу про прийом на роботу від 16.09.2021 № 251 -к/тр ОСОБА_1 було прийнято на роботу з 17.09.2021 у Комунальне некомерційне підприємство «6-а міська поліклініка м. Львова» на посаду фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту на 0, 5 ставки (оклад 10 000 грн.) Проте, Наказом про звільнення з роботи за сумісництвом від 02.05.2022 року № 133-к/тр ОСОБА_1 було звільнено, у зв`язку з ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення послугувала ліквідація відділу аналітики та внутрішнього аудиту та тимчасова непрацездатність з 07.05.2022 по 16.05.2022 позивача.

Так просить звернути увагу, що згідно з Витягу з Наказу від 31.01.2022 № 7-к/тм та від 10.03.2022 № 19-к/тм ОСОБА_1 на підставі заяв про надання додаткової відпустки було надано відпустки на дитину з інвалідністю ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та як одинокій матері, тривалістю 17 календарних днів за 2021 рік, згідно ст. 19 ЗУ «Про відпустки» в наступні дати:

-з 01.02.2022 року по 17.02.2022 року;

-з 10.03.2022 року по 19.03.2022 року;

-21.03.2022 року по 06.04.2022 року.

Вважає, що додаткова відпустка, яку просила ОСОБА_1 є цілком законною, оскільки у позивача була вагома причина відсутності її на роботі.

Крім того, всупереч вимогам статті 49-2 КЗпП України відповідач не запропонував позивачу вакантні посади на підприємстві, хоча повинен був це зробити, якщо позивача було звільнено на підставі ліквідації відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. На підставі вищевказаного, вважє звільнення ОСОБА_1 незаконним, таким що не відповідає вимогам чинного законодавства.

26 лютого 2024 року надійшов відзив відповідача на позовну заяву. Відповідач Комунальне некомерційне підприємство «6-а міська поліклініка м.Львова» не визнає заявлених позовних вимог в повному обсязі, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на викладене нижче.

Так, на підставі заяви позивача від 11.05.2021 про прийняття на роботу, Наказом №123-к/тр від 13.05.2021 позивач була прийнята на роботу з 17.05.2021 на посаду начальника відділу стандартизації, сертифікації та якості, як основне місце роботи. На підставі заяви позивача від 15.09.2021 про прийняття на роботу, Наказом №251-к/тр від 16.09.2021 позивач була прийнята також на роботу з 17.09.2021 на посаду фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту на 0,5 ставки за сумісництвом. Наказом №153-к/тр від 07.06.2021 позивач була переведена з посади начальника відділу стандартизації, сертифікації та якості на посаду начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту відділу аналітики та внутрішнього аудиту з 10.06.2021, на підставі заяви позивача від 07.06.2021.

В подальшому, у зв`язку з недоцільністю та неефективністю відділу аналітики та внутрішнього аудиту КНП «6-а міська поліклініка м.Львова», Наказом №35-в від 10.01.2022 було ліквідовано відділ аналітики та внутрішнього аудиту. У відповідності п.2 до даного наказу було повідомлено працівників відділу аналітики та внутрішнього аудиту про звільнення з виплатою вихідної допомоги з дотриманням термінів та положень КЗпП України до 03.03.2022. У відповідності п.3 до даного наказу було запропоновано працівникам відділу аналітики та внутрішнього аудиту наявні посади у закладі.

Повідомленням, відповідно до наказу №35-в від 10.01.2022 про заплановане, позивача - ОСОБА_1 було повідомлено та попереджено, що у зв`язку із ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту КПН «6-а міська поліклініка м.Львова», Наказом №35-в від 10.01.2022 було ліквідовано відділ аналітики та внутрішнього аудиту, і її буде звільнено з посади начальника відділу аналітики з 03.05.2022, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України позивачу було запропоновано наявну вакантну посаду господарського-обслуговуючого персоналу. Також, повідомленням відповідно до наказу №35-в від 10.01.2022 про заплановане вивільнення, позивача - ОСОБА_1 було повідомлено та попереджено, що у зв`язку із ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту КПН «6-а міська поліклініка м.Львова», Наказом №35-в від 10.01.2022 (про ліквідацію відділу) було ліквідовано відділ аналітики та внутрішнього аудиту, і її буде звільнено з посади фахівця відділу аналітики з 03.05.2022, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України позивачу було запропоновано наявну вакантну посаду господарського-обслуговуючого персоналу. Дані повідомлення були надіслані через Укрпошту 23.02.2022, листом з рекомендованим повідомлення про вручення та з описом вкладення. №7901707240523. Однак, позивач не отримала дане відправлення під час доставки 01.03.2022, що вбачається із роздруківки Трекінгу Укрпошти.

Наказом №132-к/тр від 02.05.2022 позивач була звільнена 03.05.2022 з посади начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту, у зв`язку з ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно з п.2 даного наказу, у зв`язку із перебуванням позивача на тимчасовій непрацездатності датою звільнення вважати наступний робочий день після закінчення тимчасовій непрацездатності. Наказом №133-к/тр від 02.05.2022 позивач була звільнена 03.05.2022 з посади фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту, у зв`язку з ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно з п.2 даного наказу, у зв`язку із перебуванням позивача на тимчасовій непрацездатності датою звільнення вважати наступний робочий день після закінчення тимчасовій непрацездатності.

У зв`язку із перебуванням позивача на тимчасовій непрацездатності, з 26.04.2022 по 06.05.2022 КНП «6-а міська поліклініка м.Львова» Наказом №139-к/тр від 09.05.2022 зазначено датою звільнення позивача з посади начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту вважати 09.05.2022. Відповідно Наказом №140-к/тр від 09.05.2022 зазначено датою звільнення позивача з посади фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту вважати 09.05.2022.

Враховуючи подальше продовження перебуванням позивача на тимчасовій непрацездатності, з 07.05.2022 по 16.05.2022 КНП «6-а міська поліклініка м.Львова» Наказом №144-к/тр від 17.05.2022 було відмінено наказ «139-к/тр» від 09.05.2022р. та зазначено датою звільнення позивача з посади начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту вважати 17.05.2022. Відповідно Наказом №145 від 17.05.2022 було відмінено наказ №140-к/тр від 09.05.2022 та зазначено датою звільнення позивача з посади фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту вважати 17.05.2022.

Окрім цього представник відповідача просив звернути увагу, що із даним позовом до суду позивач звернулася 08.01.2024, що вбачається із дати на позовній заяві, а вручення копії наказу про звільнення відбулося 18.05.2022, що підтверджується підписом позивача навпроти напису «з наказом ознайомлена, копію наказу отримала» із зазначенням дати 18.05.2022 у самих наказах №132 та №133 від 02.05.2022року. Враховуючи наведене у задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 просив відмовити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання 18.04.2024 не з`явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи без участі. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримала повністю з підстав, передбачених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 18.04.2024 в судове засідання не з`явився, попередньо подав заяву про розгляд справи без участі. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги не підтримав з підстав, передбачених у відзиві.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Сторони у судове засідання не з`явились, тому фіксування судового процесу 18.04.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до заяви від 11.05.2021 про прийняття на роботу, Наказом №123-к/тр від 13.05.2021 була прийнята на роботу з 17.05.2021 на посаду начальника відділу стандартизації, сертифікації та якості, як основне місце роботи. На підставі заяви позивача від 15.09.2021 про прийняття на роботу, Наказом №251-к/тр від 16.09.2021 позивач була прийнята також на роботу з 17.09.2021 на посаду фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту на 0,5 ставки за сумісництвом. Наказом №153-к/тр від 07.06.2021 позивач була переведена з посади начальника відділу стандартизації, сертифікації та якості на посаду начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту відділу аналітики та внутрішнього аудиту з 10.06.2021, на підставі заяви позивача від 07.06.2021.

Як стверджує представник відповідача, у зв`язку з недоцільністю та неефективністю відділу аналітики та внутрішнього аудиту КНП «6-а міська поліклініка м.Львова», Наказом №35-в від 10.01.2022 було ліквідовано відділ аналітики та внутрішнього аудиту. У відповідності п.2 до даного наказу було повідомлено працівників відділу аналітики та внутрішнього аудиту про звільнення з виплатою вихідної допомоги з дотриманням термінів та положень КЗпП України до 03.03.2022. У відповідності п.3 до даного наказу було запропоновано працівникам відділу аналітики та внутрішнього аудиту наявні посади у закладі.

Повідомленням, відповідно до наказу №35-в від 10.01.2022 про заплановане вивільнення, позивача - ОСОБА_1 було повідомлено та попереджена, що у зв`язку із ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту КПН «6-а міська поліклініка м.Львова», Наказом №35-в від 10.01.2022 було ліквідовано відділ аналітики та внутрішнього аудиту, і її буде звільнено з посади начальника відділу аналітики з 03.05.2022, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України позивачу було запропоновано наявну вакантну посаду господарського-обслуговуючого персоналу. Також, повідомленням відповідно до наказу №35-в від 10.01.2022 про заплановане вивільнення, позивача - ОСОБА_1 було повідомлено та попереджено, що у зв`язку із ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту КПН «6-а міська поліклініка м.Львова», Наказом №35-в від 10.01.2022 (про ліквідацію відділу) було ліквідовано відділ аналітики та внутрішнього аудиту, і її буде звільнено з посади фахівця відділу аналітики з 03.05.2022, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Відповідно до ч.3 ст.49-2 КЗпП України позивачу було запропоновано наявну вакантну посаду господарського-обслуговуючого персоналу. Дані повідомлення були надіслані через Укрпошту 23.02.2022р, листом з рекомендованим повідомлення про вручення та з описом вкладення. №7901707240523. Однак, позивач не отримала дане відправлення під час доставки 01.03.2022, що вбачається із роздруківки Трекінгу Укрпошти.

Так Наказом №132-к/тр від 02.05.2022 позивач була звільнена 03.05.2022 з посади начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту, у зв`язку з ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно з п.2 даного наказу, у зв`язку із перебуванням позивача на тимчасовій непрацездатності датою звільнення вважати наступний робочий день після закінчення тимчасовій непрацездатності. Наказом №133-к/тр від 02.05.2022 позивач була звільнена 03.05.2022 з посади фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту, у зв`язку з ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Згідно з п.2 даного наказу, у зв`язку із перебуванням позивача на тимчасовій непрацездатності датою звільнення вважати наступний робочий день після закінчення тимчасовій непрацездатності.

У зв`язку із перебуванням позивача на тимчасовій непрацездатності, з 26.04.2022 по 06.05.2022 КНП «6-а міська поліклініка м.Львова» Наказом №139-к/тр від 09.05.2022 зазначено датою звільнення позивача з посади начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту вважати 09.05.2022. Відповідно Наказом №140-к/тр від 09.05.2022 зазначено датою звільнення позивача з посади фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту вважати 09.05.2022.

Враховуючи подальше продовження перебуванням позивача на тимчасовій непрацездатності, з 07.05.2022 по 16.05.2022 КНП «6-а міська поліклініка м.Львова» Наказом №144-к/тр від 17.05.2022 було відмінено наказ «139-к/тр» від 09.05.2022р. та зазначено датою звільнення позивача з посади начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту вважати 17.05.2022. Відповідно Наказом №145 від 17.05.2022 було відмінено наказ №140-к/тр від 09.05.2022 та зазначено датою звільнення позивача з посади фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту вважати 17.05.2022.

Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши належну правову оцінку наведеним сторонами доводам та заперечення щодо предмету спору, суд приходить до висновку, що позивач не оспорювала накази: №133-к/тр від 02.05.2022, яким позивач була звільнена 03.05.2022 з посади фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту, у зв`язку з ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п.1 ст.40 КЗпП України та №132-к/тр від 02.05.2022, яким позивач була звільнена 03.05.2022 з посади начальника відділу аналітики та внутрішнього аудиту, у зв`язку з ліквідацією відділу аналітики та внутрішнього аудиту, згідно п.1 ст.40 КЗпП України, є законними та обґрунтованими, прийнятими уповноваженим органом з дотримання вимог чинного законодавства, підстав для скасування оспорюваних наказів судом не встановлено.

Представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності.

Виходячи з положень статті 233 Кодексу законів про працю України ( в редакції статі чинній на дату звільнення позивача із займаної посади) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 751/1198/18(провадження№ 61-5845св19) вказав, що у статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин.

При цьому поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Оскільки строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін, тому у кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

Позиція суду ґрунтується на офіційному тлумаченні положень частини першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) викладені у наступній редакції: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).

Строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, норма статті 233 КЗпП України деталізує це правило стосовно випадків звільнення працівника.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є складовою механізму реалізації права на судовий захист та однією із основних гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (частина третя статті 267 ЦК України).

Такий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 02.12.2020. по справі №751/1198/18 (провадження № 61-5845св19).

Статтею 234 КЗпП України встановлено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.

У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначатися в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. При цьому поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтуванні клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач та представник позивача не заперечувала той факт, що ознайомлена з наказами про звільнення та 18.05.2022 отримала їх копії.

Підставою звільнення позивача є саме накази від 02.05.2022р., які і підлягають оскарженню. Строк подачі позову починається саме з часу їх отримання.

Суд вважає позицію позивача безпідставною та не доведеною за допомогою належних та допустимих доказів, саме звернення з позовом про поновлення на роботі після спливу майже 18 місяців після звільнення (позов подано до суду 8 січня 2024 року), свідчить не на користь позивача та дає підстави встановити факт порушення позивачем строків звернення з цим позовом до суду.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду сторона позивача не подавала.

З огляду на викладене, враховуючи заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись статями 40, 47, 232-235 Кодексу законів про працю України, статями 2-5, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «6-та міська поліклініка м.Львова» про поновлення на посаді фахівця відділу аналітики та внутрішнього аудиту та стягнення середнього заробітку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунального некомерційного підприємства «6-та міська поліклініка м.Львова», 79038, м. Львів, вул. Медової Печери, 1, код ЄДРПОУ: 01996674.

Суддя Д.І. Рудаков