Постанова

від 24.04.2024 по справі 405/9445/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/9445/23

провадження № 22-ц/4809/705/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря - Савченко Н. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Відділ державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2024 року у складі судді Драного В. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви

В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Здолбунів, Ровенської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Гома Демократичної Республіки Конго.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який є чоловіком заявника, раптово помер, перебуваючи у м. Гома Демократичної Республіки Конго.

Тіло померлого було забальзамовано та доставлено до м. Кропивницького, де було здійснено його поховання.

ОСОБА_1 не може належним чином підтвердити факт смерті ОСОБА_2 , адже свідоцтво про смерть, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Мерії міста Гома Демократичної Республіки Конго, не пройшло процедуру консульської легалізації, у зв`язку з відсутністю на території зазначеної держави будь-якої закордонної дипломатичної установи України.

Зареєструвати смерть чоловіка у відповідному органі реєстрації актів цивільного стану та отримати свідоцтво про смерть у відповідності до чинного законодавства України заявник також не може, що створює ряд перешкод, пов`язаних з реалізацією її прав на отримання допомоги на поховання та оформлення спадщини у встановленому законом порядку, та стало підставою для звернення до суду із відповідною заявою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2024 року у відкритті окремого провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено.

Роз`яснено, що заінтересовані особи мають право подати позов з відповідними вимогами на загальних підставах.

Ухвала суду мотивована тим, що із заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_2 вбачається спір про право ОСОБА_1 на оформлення спадщини після смерті чоловіка та отримання допомоги на його поховання, який має розглядатися в порядку позовного провадження за участю всіх заінтересованих осіб.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Обгрунтовуючи неможливість відкрити провадження у справі з підстав того, що заявник має можливість одержавти документ, який посвідчує факт смерті ОСОБА_2 , шляхом консульської легалізації посольством України в Королівстві Марокко, суд першої інстанції фактично вирішив дану справу по суті, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі є порушенням норм процесуального права.

Заявник вважає, що обставини, які стали підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повинні були розглядатися судом, з наданням належної їм оцінки під час розгляду справи по суті.

Судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано, як саме наявність розбіжностей у прізвищах заявника та її покійного чоловіка, а також теоретична можливість ОСОБА_1 одержати документ, який посвідчує факт смерті чоловіка, можуть вплинути на права чи інтереси інших осіб, тобто породити спір про право, в той час, як із самої заяви про встановлення факту спір про право не вбачається.

Відзив на апеляційну скаргу

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Від адвоката Іванової І. А., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи без участі заявника.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 12 годину 45 хвилин 24 квітня 2024 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихм статтею 367ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Відмовляючи у відкритті окремого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку вбачається спір про право ОСОБА_1 на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 та отримання допомоги на його поховання, який має розглядатися в порядку позовного провадження за участю всіх заінтересованих осіб.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).

Так, суд першої інстанції не встановив і в оскаржуваній ухвалі не зазначив, хто є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , а також між ким існує спір, адже існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Необхідність встановлення факту смерті особи у певний час з метою реалізації права на отримання допомоги на поховання та права на оформлення спадщини, а також наявність розбіжностей у прізвищах заявника та ОСОБА_2 , самі по собі не свідчить про наявність спору.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений. Без відкриття провадження у справі неможливо встановити фактичні обставини щодо наявності спору про право.

Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21, від 20 грудня 2023 року у справі № 761/16555/23 та від 07 лютого 2024 року у справі № 545/844/23 (провадження № 61-15775св23).

Крім того, безпідтавними є посилання суду першої інстанції на наявність можливості заявника одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, шляхом консульської легалізації Посольством України в Королівстві Марокко, оскільки вказана обставина не свідчить про наявність спору про право.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Постановляючи ухвалу про відмову в відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи у певний час, суд першої інстанції викладеного не врахував та не навів обставин, які підтверджують наявність спору про право (між ким існує спір), внаслідок чого дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі з підстав наявності спору про право.

Оскільки, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відповідно пункту четвертого частини першої статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно пункту 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 лютого 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник