Постанова

від 24.04.2024 по справі 910/12024/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. Справа№ 910/12024/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача - не з`явились,

від відповідача 1 - не з`явились,

від відповідача 2 - Сагайдак А.В.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" про ухвалення додаткового рішення

в межах розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 (повний текст рішення складено 27.12.2023)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 (повний текст рішення складено 16.01.2024)

у справі № 910/12024/23 (суддя Ващенко Т.М.)

За позовом Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кормапром"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод"

про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кормапром" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" про визнання договору недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а також в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/12024/23 залишено без змін.

28.03.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод", відповідача-2 у справі, надійшло клопотання ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 року розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 року та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 року у справі №910/12024/23 призначено на 24.04.2024 року.

05.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.

23.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод", відповідача-2 у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

В судовому засіданні 24.04.2024 року представник відповідача 2 надав усні пояснення, підтримав клопотання про прийняття додаткового рішення. Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що представники позивача та відповідача 1 повідомлені про дату та час судового засідання належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, колегія суддів вирішила розглянути клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" про прийняття додаткового рішення у справі №910/12024/23 в даному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" про прийняття додаткового рішення у справі №910/12024/23 колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 2 було в суді апеляційної інстанції було подано відзив на апеляційну скаргу в якому було зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції становить 20 000, 00 грн. (т.2, а.с. 68).

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як вже було зазначено вище, 28.03.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод", відповідача-2 у справі, надійшло клопотання ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат понесених під час розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард".

Дана заява про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що позивачем було подано заперечення на заяву щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування своїх заперечень позивач вказав, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг. Також позивач звертає увагу, що покладення на позивача витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції стане надмірним та неспівмірним тягарем порівняно з предметом позову, адже одне з із місць надпотужного виробництва позивачем яйця курячого була птахофабрика, що розташована на окупованій території.

Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі №911/3156/19, від 09.02.2021 року у справі №910/15201/17, від 03.03.2021 року у справі №912/354/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Колегією суддів встановлено, що 28.08.2023 року між відповідачем-2 та адвокатським об`єднанням "Біднягін і партнери" було укладено договір про надання правничої допомоги №28-08/01 (надалі Договір). (т.1, а.с. 79-83).

В пункті 1.2. Договору визначено, що Адвокатське об`єднання надає наступну правову (правничу) допомогу:

- захист законних прав та інтересів Клієнта в господарській справі №910/12024/23, що включає в себе аналіз правовідносин, первинної документації та відповідного законодавства, пошук релевантної судової практики, переговори та консультування Клієнта, визначення правової позиції захисту, збір доказів;

- представництво інтересів Клієнта у судах всіх інстанцій в т.ч. включно за допомогою підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, під час розгляду та вирішення справи №910/12024/23;

- підготовка та подання процесуальних документів у т.ч. в електронній формі, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, пов`язаних з розглядом справи №910/12024/23, у тому числі, але не виключно, під час розглядусправи у суді апеляційної та/або касаційної інстанції.

В пункті 5.2. Договору визначено, що Сума гонорару за правову (правничу) допомогу, яка вказана в п. 1.2. Договору складає 60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень, яка перераховується на банківський рахунок Адвокатського об`єднання у наступному порядку:

- 30 000,00 (тридцять тисяч) грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного договору, за правову (правничу) допомогу під час підготовки, розгляду та вирішення справи у суді першої інстанції;

- 20 000,00 (двадцять тисяч) грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту подання або отримання апеляційної скарги, за правову (правничу) допомогу під час підготовки, розгляду та вирішення справи у суді апеляційної інстанції;

- 10 000,00 (десять тисяч) грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту подання або отримання касаційної скарги, за правову (правничу) допомогу у суді касаційної інстанції.

60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень та судовий збір це орієнтовні судові витрати Відповідача в цій справі.

Адвокатське об`єднання «Біднягін і партнери» видало адвокату Сагайдаку Андрію Васильовичу ордер серії АЕ№1219233 від 15.09.2023 року на представництво та захист прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" в Північному апеляційному господарському суді. (т.2, а.с. 70).

Також в матеріалах справи наявне свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю №2612 від 03.09.2012 року видане адвокату Сагайдак А.В. (т.2, зворот а.с. 70).

До заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат відповідачем 2 долучено акт №2 від 27.03.2024 року приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги №28-08/01 від 28.08.2023 року.

Зі змісту акта №2 від 27.03.2024 року вбачається, що адвокатом надано відповідачу 2 наступні послуги:

1. Переговори, усні поради Клієнту з приводу правової позиції та взаємовідносин, які виникли з договору про відступлення права вимоги (заміну кредитора) № 25/01 від 25.01.2023 року з ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КОРМАПРОМ» з положеннями Договору № 3105/01 від 31.05.2021 року та з врахуванням висновків рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 року у справі №910/12024/23, 1 год.

2. Підготовка та подання 15.02.2024 року до ПАГС повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі №910/12024/23 з наданням доступу до матеріалів електронної справи, 0,2 год.

3. Підготовка та подання до ПАГС заяви про доповнення електронної справи №910/12024/23 електронним або сканованим текстом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 року, 0,2 год.

4. Ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги ПрАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" у справі №910/12024/23, підготовка консультації Клієнту стосовно використаних ПрАТ "АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД" норм права, їх тлумачення та аналіз, 0,5 год.

5. Підготовка та складання відзиву ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД» на апеляційну скаргу ПрАТ "Агрохолдинг авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 року у справі №910/12024/23 30 арк. Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.02.2024, 5 год.

6. Участь адвоката в судовому засіданні ПАГС у справі №910/12024/23 27.03.2024 року в якості представника Клієнта (відрядження адвоката з м. Дніпро до м. Київ) Час згідно протоколу с/з (1 роб. день).

7. Перевірка та доведення до відома Клієнта актуального стану розгляду/вирішення справи № 910/12024/23 в ПАГС за допомогою Інтернет ресурсів http://reyestr.court.gov.ua та https://court.gov.ua/fair/ та кабінету Електронний суд підсистеми ЄСІТС 2 год.

8. Підготовка проекту заяви Клієнта про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі 910/12024/23 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, згідно Договору про надання правничої допомоги. 2 год.

Всього Клієнту надано правничої допомоги у суді апеляційної інстанції на суму 20 000, 00 грн.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.5.2. договору вартість наданих послуг (розміру гонорару) за правову (правничу) допомогу під час підготовки, розгляду та вирішення справи у суді апеляційної інстанції визначена у фіксованому розмірі 20 000 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу, який складено адвокатом Сагайдак А.В. (т.2, а.с. 55-69).

Також в матеріалах справи наявне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (т.2, а.с. 52).

Крім того, відповідно до протоколу судового засідання від 27.03.2024 року інтереси відповідача 2 представляв адвокат Сагайдак А.В. (т.2, а.с. 82).

Також, як вже було зазначено вище, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 у справі № 910/12024/23 залишено без змін.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

Колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, відповідають критерію розумності їх розміру.

Отже, з наданих відповідачем 2 доказів на підтвердження здійснених судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції вбачається, що відповідачем 2 надано належні докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000, 00 грн., що є розумним розміром витрат відповідачем 2 на послуги адвоката у даній справі в суді апеляційної інстанції з врахуванням предмету спору.

Щодо заперечень позивача стосовно того, що відповідачем 2 включено до складу наданих послуг адвокатом послуги, які не можуть бути виділені в окремий вид послуг, не є професійними правничими послугами, колегія суддів зазначає, що в даному випадку відповідно до п.5.2. договору вартість наданих послуг (розміру гонорару) за правову (правничу) допомогу під час підготовки, розгляду та вирішення справи у суді апеляційної інстанції визначена у фіксованому розмірі 20 000 грн.

Тому, з врахуванням досягнення мети відповідача 2, а саме залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, такі доводи позивача не спростовують обґрунтованість розміру адвокатських витрат відповідача 2 в сумі 20 000, 00 грн.

Щодо доводів скаржника, що сума адвокатських витрат в розмірі 20 000, 00 грн. буде надмірним тягарем для позивача, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів скрутного матеріального становища.

Отже, відповідно до вимог ст. ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та критерії "необхідності і обґрунтованості", з позивача на користь відповідача 2 необхідно стягнути 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" про прийняття додаткового рішення у справі №910/12024/23 - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (03115, місто Київ, проспект Берестейський, 121-В, офіс 106; ідентифікаційний код 00851519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський комбікормовий завод" (49000, місто Дніпро, вул. Винокурова, будинок 22; ідентифікаційний код 40377137) 20 000 (двадцять тисяч) грн.. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12024/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 24.04.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир